Рішення

від 20.11.2024 по справі 727/3352/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/3352/24

Провадження № 2/727/913/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Бружа В.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

за участю представників третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю відповідачки: ОСОБА_4

за участю представника відповідачки адвоката: Филимонова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , де третіми особами на стороні позивача виступають Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради до ОСОБА_4 , про відібрання дитини від матері та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як органопіки тапіклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, де третіми особами на стороні позивача виступають Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради до відповідачки ОСОБА_4 , про відібрання дитини від матері та стягнення аліментів, посилаючись на те, що малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом із матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про батькадитинизаписані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Вказує, що 19.12.2023 року мати дівчинки ОСОБА_4 разом із своєю донькою прийшла до офісу Служби у справах дітей Чернівецької міської ради за адресою: м. Чернівці, площа Центральна, 9, та залишила дитину із усним поясненням, що вона не має можливості виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки фінансово не забезпечена, а також не має підтримки та допомоги. Як наслідок, працівниками служби у справах дітей було викликано працівників поліції, які склали акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 19.12.2023 р.

Позивач зазначив,що тогож дня,19.12.2023р.о 17:25год.малолітню ОСОБА_5 у супроводіпрацівників службиу справахдітей Чернівецькоїміської радита працівниківполіції доставленодо КНП«Міська дитячаклінічна лікарня»з метоюповного тавсебічного обстеженнядитини.Враховуючи ситуацію, яка склалася, наказом служби у справах дітей Чернівецької міської ради від 25.12.2023 р. № 2/139, ОСОБА_5 взято на облік, як таку, що опинилась в складних життєвих обставинах, у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків.

Стверджує, що працівниками центру соціальних служб Чернівецької міської ради неодноразово було здійснено виїзди в родину ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою встановлення спроможності ОСОБА_4 виконувати обов`язки щодо виховання своєї дитини та догляду за нею. 11.01.2024 р. працівниками Центру складено акт оцінки потреб ОСОБА_4 . Під час проведених бесід жінка повідомляла, що їй складно самостійно виховувати доньку, оскільки окрім сестри у неї немає інших родичів, які надавали б їй підтримку, а біологічний батько дитини участі у вихованні не приймає та матеріально не допомагає.

У зв`язку із неможливістю подальшого перебування малолітньої ОСОБА_5 в КНП «Міська дитяча клінічна лікарні», а також неможливістю повернення дитини на виховання матері, оскільки мати неспроможна була виконувати свої батьківські обов`язки, малолітню ОСОБА_5 було переведено з КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації на підставі акта про факт передачі дитини від 22.02.2024 р.

При цьому, позивач зазначив, що відповідно до характеристики ОСОБА_5 , наданої Чернівецьким ліцеєм №14 Чернівецької міської ради встановлено, що неповнолітня ОСОБА_6 часто приходить до ліцею голодна та не мала із собою контейнера з їжею. Діти пригощали її, проявляли турботу. Мати цікавиться успіхами доньки, але не може її матеріально забезпечити, оскільки ніде не працює. Мати не проявляє інтересу до шкільного та класного життя. Уникає зустрічей з учителями та керівництвом. При нагальній необхідності заходить в школу, йдучи попри стіну та натягаючи капюшон на голову, щоб на камерах її не помітила адміністрація.

24.01.2024 року Службою у справах дітей ЧМР було складено висновок, відповідно до якого було прийнято рішення про недоцільність повернення дитини в сім`ю, у зв`язку із тим, що мати дитини ОСОБА_4 не звернулась до служби у справах дітей із заявою щодо повернення дитини, відповідно не було зібрано всіх необхідних для цього документів, а також у зв`язку з тим, що мати не спроможна виконувати свої батьківські обов`язки та матеріально утримувати свою дитину.

Питання щодо доцільності чи недоцільності відібрання малолітньої ОСОБА_5 відматері ОСОБА_4 , без позбавлення її батьківських прав, було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради 12.03.2024 р., на якому прийнято рішення щодо надання до суду висновку про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_5 відматері ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На основі викладеного, позивач просить суд відібрати малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відматері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав, стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі частини від усіх видив заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, враховуючи інфляційні показники, а також стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що ОСОБА_4 взагалі ніде не працює по даний час. 19.12.2023 року вона сама привела малолітню дитину в Службу у справах дітей та залишила її там, пояснивши, що не маєможливості виконуватисвої батьківськіобов`язки,оскільки фінансовоне забезпечена,а такожне маєпідтримки тадопомоги.Крім цьоговказав,що ОСОБА_4 не впершезалишає своюдитину,у зв`язкуіз неспроможністюматері належнимчином виконуватисвої батьківськіобов`язки,а такожбрати участьу вихованнісвоєї доньки.Так,26.12.2020року доОршівського дитячогобудинку санаторноготипу звернуласьіз заявою ОСОБА_7 ,в якійпросила влаштуватидо дитячогобудинку їїдоньку.В періодз 26.12.2020року по14.05.2021року малолітня ОСОБА_5 перебувала в закладі на неповному державному утриманні як дитина, яка потребує санаторного оздоровлення та лікування з 26.12.2020 року по 14.05.2021 року. Просить суд відібрати малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відматері ОСОБА_4 , без позбавлення її батьківських прав, стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі частини від усіх видив заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, враховуючи інфляційні показники.

Представник третьої особи - Центру соціально-психологічноїреабілітації дітейслужби усправах дітейЧернівецької обласноїдержавної адміністрації ЧерепА.В. в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити. Пояснила, що відповідачка ОСОБА_4 19.12.2023 року сама привела дев`ятирічну доньку ОСОБА_6 в Службу у справах дітей та залишила її там. Вказала, що ОСОБА_6 спокійна дитина, вона сумує за матір`ю. Однак розуміє, що мама не могла справитись з її вихованням. Відповідачка періодично навідує дитину, приблизно 1 раз на тиждень, і після 18-00 год., хоча ніде не працює. Ствердила, що ОСОБА_4 офіційно не зверталась з заявою про повернення дитини. Сама дитина розказувала, що вона сама будила маму зранку. Мати не проводить її до школи. Неповнолітня ОСОБА_6 іде часто до подруги та залишається там поїсти.

Представник третьої особи Чернівецького міськогоцентру соціальнихслужб Чернівецькоїміської радиТорак І.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Вказала, що коли відповідачка особисто привела малолітню дитину в Службу у справах дітей ЧМР, говорила, що немає можливості матеріально утримувати дитину, і не може виконувати батьківські обов`язки, а саме: займатися її вихованням, брати відповідальність за дитину, дбати про її безпеку та комфорт. А також ствердила, що дитина доглянута, на даний час дитині потрібно робити операцію, а мати на даний час неспроможна доглядати за дитиною належним чином та забезпечувати її.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона дійсно в грудні 2023 року, прийшла в Службу усправах дітейЧернівецької міськоїради заадресою: АДРЕСА_2 ,та залишилатам своюмалолітню доньку ОСОБА_6 .Вказала,що тодіунеї була анемія і вона погано себе почувала. Вона ще в березні хотіла забрати дитину, але Орган опіки та піклування їй відмовив, вказавши, що на даний час справа знаходиться в суді. Разом з тим, відповідачка не заперечувала того, що належних документів стосовно повернення дитини вона не оформляла і не подавала. Ствердила, що вона любить свою доньку та відвідує її приблизно 5 разів на місяць. В школу дитину возила її сусідка на автомобілі, в якої самої двоє дітей. Вона не згідна з характеристикою директора школи, оскільки давала дитині бутерброди в школу. Пояснила, що на те щоб віддати дитину, її спонукала хвороба, в підтвердження чого долучила про це довідки. Ствердила, що не може знайти роботу на даний час. В судовому засіданні 20.11.2024 року відповідачка просила відмовити в задоволенні позову в повному об`ємі, вказавши, що коли вона залишила дитину в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, дитина була здорова, з нормальним гемоглобіном, проте зараз вона хворіє.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні також заперечував щодо задоволення позову. Вказав, що відібрання дитини від матері це серйозна психологічна травма для дитини. Відповідачка радикально змінилась. Вказав, що ним було направлено запит до міської дитячої лікарні стосовно стану здоров`я ОСОБА_5 . Із наданої відповіді вбачається, що неповнолітня ОСОБА_6 за час перебування у Центрі соціально-психологічної реабілітації, з грудня 2023 року по теперішній час сім разів перебувала на стаціонарному лікуванні та не відвідувала навчальний заклад. Разом з тим, до поміщення дитини до Центру, зі слів відповідачки, вона майже не хворіла. Зазначене свідчить про те, що умови, в яких перебуває тепер дитина, шкодять її здоров`ю, не дають змоги брати участь навчальному процесі, у зв`язку з чим вважає за неможливе навіть тимчасове відібрання дитини від матері та просив відмовити в задоволенні позову.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_4 . Вказала, що у сестри було багато стресів в житті. До дитини вона, як мати, відноситься добре, любить її. У ОСОБА_4 були проблеми з батьком дитини. Дитина зараз хоче додому. Дійсно, сестра добровільно привела дитину в Службу у справах дітей Чернівецької міської ради, оскільки вона хворіла та не мала можливості доглядати за дитиною, проте на даний час вона підлікувалась. На її погляд, дитина з матір`ю була доглянута. Їй відомо, що подруги в інтернаті ОСОБА_5 подарували телефон, у зв`язку з чим тепер у них з дитиною постійно є зв`язок. Сестра хоче дитину повернути. На даний час сестра ніде не працює, але вона буде їй допомагати у вихованні та догляді за дитиною, а також і їх знайомий батюшка. Психоемоційний стан у сестри, на її погляд, вже стабілізувався.

Суд, вислухавши учасників процесу, покази свідка, дослідивши письмові докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір`ю згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є ОСОБА_4 , а батьком зазначений ОСОБА_10 (а.с.6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00016876125 від 14 липня 2024 р., відносно ОСОБА_5 , відомості про батька записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с.8).

Згідно витягу Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №16/02-10/161 від 22.01.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 19.12.2023 року (а.с.9) 19.12.2023 року о 16-20 год. була виявлена дитина жіночої статі в приміщенні Служби у справах дітей Чернівецької міської ради по площі Центральній, 9, в м. Чернівці, дитину вдалося встановити зі слів матері ОСОБА_4 .

Згідно листа КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» №216/01-21 від 20.12.2023 року (а.с.10), 19.12.2023 р. о 17:25 год. малолітню ОСОБА_5 у супроводі працівників служби у справах дітей Чернівецької міської ради та працівників поліції доставлено до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня» з метою повного та всебічного обстеження дитини.

Наказом служби у справах дітей Чернівецької міської ради № 2/139 від 25.12.2023 р., ОСОБА_5 взято на облік, як таку, що опинилась в складних життєвих обставинах, у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків (а.с.11).

Згідно відповіді Чернівецького міського центру соціальних служб №82/02-04 від 15.01.2024 року (а.с.12), працівниками центру соціальних служб Чернівецької міської ради неодноразово було здійснено виїзди до відповідачки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою встановлення спроможності ОСОБА_4 виконувати обов`язки щодо виховання своєї дитини та догляду за нею.

11.01.2024 р. працівниками центру складено акт оцінки потреб сім`ї ОСОБА_4 (а.с.14). Під час бесіди жінка повідомила, що їй складно самостійно виховувати доньку, оскільки окрім сестри у неї немає інших родичів, які надавали б їй підтримку, а біологічний батько дитини участі у вихованні не приймає та матеріально не допомагає.

Відповідно до висновку оцінки потреб особи від 11.01.2024 р. № 36/02-06, за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що наявні складні життєві обставини, у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини (а.с.17-18).

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_4 від 11.01.2024 року, від послуг Центру соціальних служб вона відмовилась, а також зазначила, що на даний час вона не має можливості виконувати батьківські обов`язки по відношенню до своєї доньки ОСОБА_5 , оскільки не має підтримки та допомоги. (а.с.13).

Як вбачається з акту про факт передачі дитини від 22.02.2024 р. (а.с.22), малолітню ОСОБА_5 , переведено з КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації.

З метою отримання додаткової інформації щодо неналежного виконання ОСОБА_7 своїх батьківських обов`язків, для подальшого винесення питання про доцільність чи недоцільність відібрання малолітньої ОСОБА_6 від матері без позбавлення її батьківських прав, службою у справах дітей Чернівецької міської ради було направлено відповідний запит до Чернівецького ліцею № 14 Чернівецької міської ради, де навчається дівчинка. (а.с.23).

Відповідно до характеристики ОСОБА_5 , наданою Чернівецьким ліцеєм № 14 Чернівецької міської ради встановлено, що ОСОБА_5 навчається у ліцеї з першого класу 2022 року. За період навчання зарекомендувала себе, як щедра, дружелюбна, старанна, дисциплінована та працелюбна учениця. Зовнішній вигляд завжди охайний. Заняття відвідує систематично, старанно виконує тренувальні вправи. Дівчинка забезпечена всім необхідним шкільним приладдям. ОСОБА_6 часто приходить до ліцею голодна та не має із собою контейнера з їжею. Діти пригощають її, проявляють турботу. Мати цікавиться успіхами доньки, але не може її матеріально забезпечити, оскільки ніде не працює. Не бере активної участі у спілкуванні з батьками та вчителями. Не проявляє інтерес до шкільного та класного життя. Уникає зустрічей з учителями та керівництвом. При нагальній необхідності заходить в школу, йдучи попри стіну та натягаючи капюшон на голову, щоб на камерах її не помітила адміністрація. (а.с.24).

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_4 директору КЗ «Оршівського дитячого будинку санаторного типу» від 26.12.2020 року, вона просила влаштувати до дитячого будинку її доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 151).

Згідно відповіді КЗ «Оршівського дитячого будинку санаторного типу» №05-02/223 від 24.09.2024 р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у дитячому будинку на неповному державному утриманню як дитина, яка потребує санаторного оздоровлення та лікування з 26.12.2020 року по 14.05.2021 року (а.с.148).

Зазначене, на думку суду, спростовує твердження відповідачки та її представника з приводу того, що дитина дома не хворіла, а перебуваючи в Центрі соціально-психологічної реабілітації, хворіє.

Відповідно до акту відвідування КЗ «Оршівського дитячого будинку санаторного типу» №746 від 21.04.2021 року, малолітню ОСОБА_5 , за період з 26.12.2020 року по 21.04.2021 року в дитячому будинку відвідувала мати дитини: 30.12.2020 року, 05.01.2021 року, 26.01.2021 року та 23.02.2021 року (а.с.153).

Судом встановлено, що 24.01.2024 року Службою у справах дітей ЧМР було складено висновок №1/169 про недоцільність повернення дитини до матері на виховання. Питання щодо доцільності/недоцільності повернення дитини ОСОБА_5 до матері на виховання, винесено на розгляд засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради 24.01.2024 р., на якому було прийнято рішення про недоцільність повернення дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері ОСОБА_4 на виховання. Служба у справах дітей Чернівецької міської ради вважає за недоцільне повернення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері ОСОБА_4 на виховання (а.с.25).

Відповідно до витягу із рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №152/5 від 12.03.2024 року про надання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав (а.с.26), виконавчий комітет ЧМР вирішив надати до суду висновок про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_4 , без позбавлення її батьківських прав.

12.03.2024 року Органом опіки та піклування ЧМР було складено висновок, відповідно до якого з метою соціального захисту малолітньої ОСОБА_5 виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне відібрання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_4 , без позбавлення її батьківських прав (а.с.27-28).

Як вбачається із відповіді на адвокатський запит Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ЧОДА Служби у справах дітей №01-07/149 від 03.06.2024 року (а.с.83-84), на даний час малолітня ОСОБА_5 знаходиться у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей ЧОДА Служби у справах дітей з 22 лютого 2024 року, як дитина покинута матір`ю 19.12.2023 року о 16-00 год. в приміщенні Служби у справах дітей Чернівецької міської ради. Під час перебування у Центрі, дитина виявляє себе спокійно та врівноважено. Дитина дуже сумує за мамою та в повну міру розуміє, що мама залишила її, оскільки не могла справлятися з вихованням доньки та не може належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, зокрема утримувати дитину. Згідно книги відвідувань дітей у Центрі ОСОБА_4 навідує доньку з певною періодичністю. Зазвичай мати приходить після 18-00 год., хоча громадянка ОСОБА_4 не працює. ОСОБА_4 не цікавилась психологічним станом своєї дитини та не зверталась до практичного психолога центру за порадою щодо виховання доньки. Також, ОСОБА_4 не зверталася до адміністрації центру щодо повернення дитини в сім`ю.

Згідно карти хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома №360 (а.с.97) та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №360 (а.с.107-108) ОСОБА_4 встановлено діагноз: атопічний дерматит поширений з ліхенефікацією шкірного покриву в стадії загострення. Оніхомікоз.

У відповідності до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері і батька дитини, грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Частиною третьою статті 51 Конституції Українивизначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч.1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини першої, п`ятоїстатті 5 Сімейного кодексу України(далі -СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановленихКонституцією України.

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Положеннями частини першої статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

ЄСПЛ у пункті 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт ухилення відповідачки ОСОБА_4 від виконання належним чином своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини.

Окрім того, суд враховує, що відповідачка ОСОБА_4 не вперше залишає свою дитину, у зв`язку із неспроможністю матері належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, а також брати участь у виховані та забезпеченні своєї доньки. При цьому, відповідачка не довела належними доказами, що змінила своє ставлення до дитини, та взмозі забезпечити малолітній дитині належні умови для проживання та утримання. Відповідачка до даного часу не працевлаштувалась та офіційно не зверталась до адміністрації Центру соціально-психологічної реабілітації щодо повернення дитини в сім`ю з наданням всіх необхідних документів.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідачка ОСОБА_4 не належним чином займається вихованням своєї малолітньої дитини, не спроможна виконувати належним чином свої батьківські обов`язки, ніде не працює, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, здоров`я та майбутнє, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання, суд приходить до висновку, що залишення дитини у відповідачки є небезпечним для її життя та здоров`я, у зв`язку з чим дитину необхідно відібрати у матері без позбавлення її батьківських прав, задовольнивши в цій частині позовні вимоги.

Разом з тим, факт перебування дитини на стаціонарному лікуванні у міській дитячій лікарні під час перебування дитини в умовах Центру соціально-психологічної реабілітації, на думку суду, не може свідчити про неналежний догляд дитини в зазначеному центрі.

Крім того, слід зауважити, що відібрання дітей у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини четвертоїстатті 170 СК Українипри задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Статтею 180 СК Українипередбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно вимог ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того,статтею 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» установленоз 1січня 2024року прожитковиймінімум наодну особув розрахункуна місяцьу розмірі2920грн.,а дляосновних соціальнихі демографічнихгруп населення: дітейвіком до6років -2563гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.

За наведенихобставин,враховуючи матеріальнийстан відповідачкита її стан здоров`я, що підтверджується вищенаведеними письмовими доказами, суд приходить до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачки, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, не суперечитиме законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дитину та не порушить права відповідачки.

Ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин та на підставі зазначених вище положень Закону, суд приходить до висновку про наявність підстав, за яких у відповідачки належитьвідібрати дитину без позбавлення її батьківських прав у відношенні доньки ОСОБА_6 та стягувати з відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частки всіх видів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 квітня 2024 року до досягнення дитиною повноліття із врахуванням інфляційних показників.

Також згідно вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180-183,184,191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Виконавчого комітетуЧернівецької міськоїради,як органуопіки тапіклування вінтересах малолітньої ОСОБА_5 ,де третімиособами настороні позивачавиступають Центрсоціально-психологічноїреабілітації дітейслужби усправах дітейЧернівецької обласноїдержавної адміністрації,Чернівецький міськийцентр соціальнихслужб Чернівецькоїміської радидо ОСОБА_4 ,про відібраннядитини відматері тастягнення аліментів задовольнити частково.

Відібрати малолітню дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2024 року і до повноліття дитини, враховуючи інфляційні показники.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 28 листопада 2024 року.

СУДДЯ: