Ухвала

від 24.11.2024 по справі 727/8909/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/8909/24

Провадження № 1-кп/727/416/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024рокум.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці , у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з уч. секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої ю.о. ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 263 КК України та

ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України

Прокурор вважає можливим призначити справу до судового розгляду.

Представник потерпілої особи погодилася з прокуророам

Захисник ОСОБА_5 , заперечував щодо призначення кримінального провадження до розгляду по суті та просив повернути обвинувальний акт прокурору, як такий , що не в повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема вказує на те, що як вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, всі дії щодо перереєстрації ФОП ОСОБА_7 з м. Костянтинівка Донецької області до м. Чернівці Чернівецької області, а також подання відомостей за всіма епізодами до Чернівецького обласного центру зайнятості здійснювалися з використанням комп`ютерною техніки за допомогою інтернет-порталу Дія. Подача цих відомостей здійснювалась з домашнього комп`ютера ОСОБА_8 , розташованого у м. Дружківка Донецької області.

Тобто всідії,які нібитобули вчинені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,були вчиненіна територіїм.Костянтинівка Донецькоїобласті,та завершувалисьу м.Дружківка Донецькоїобласті фактичнимподанням цих відомостей звикористанням комп`ютеручерез порталДія доЧернівецького обласногоцентру зайнятості. Жоднихдій,які зазначеніу обвинувальномуакті якознаки об`єктивноїсторони інкримінованогозлочину,обвинувачені натериторії м.Чернівці Чернівецькоїобласті невчиняли.Тому ,це кримінальнеправопорушення відноситьсядо підслідностіслідчих органівНаціональної поліціїза місцемвчинення (завершеннявчинення)злочину ум.Дружківка Донецькоїобласті. Відтак здійснення розслідування цього кримінального провадження слідчим відділом Чернівецького РУП ГУ НП в Чернівецької області не відповідає вимогам ст. 218 КПК України, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилось неналежними посадовими особами, обвинувальний акт також складений та затверджений неналежними посадовими особами, які не уповноважені Законом здійснювати розслідування у даному провадженні та процесуальне керівництво, що є в свою чергу грубим порушенням ч. 3 ст. 291 КПК України.

Крім того вказує, що у даному кримінальному провадженні висунуте обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є не конкретним, містить у собі протиріччя та порушує їх право на належний захист. Зокрема, зі змісту обвинувального акту вбачається, що в ньому у порушення вимог ст.ст. 91, 291 КПК України не зазначено місце вчинення кримінальних правопорушень в частині кваліфікації дій обвинувачених за ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

При цьому, згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 1 ст. 209 КК України в тому, що він, у період з 12.12.2022 року по 22.02.2024 року, у невстановленому місці, здійснив фінансові операції з переказу грошових коштів з рахунку, відкритого в АТ «Укрсиббанк» на ім`я ОСОБА_7 на рахунок, відкритий в АТ «Сенс Банк» на ім`я ОСОБА_7 на суму 1002754, 50 грн., а також грошові кошти в сумі 131510, 94 грн. на банківський рахунок, відкритий в АТ «Сенс Банк» на ім`я ОСОБА_9 , які в подальшому обготівкував та розпорядився ними на власний розсуд.

Як вбачається з цього змісту обвинувачення, об`єктивна сторона складу події цього злочину взагалі не розкрита, а саме не зазначено час, місце, спосіб вчинення фінансових операцій, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, зазначає, що в обвинувальному акті, у порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, не вказано відомостей про належну особу потерпілого.

Так, згідно тексту обвинувального акту потерпілим є Чернівецький обласний центр зайнятості. Разом з тим, згідно п. 1 Порядку надання компенсації на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 331, визначено, що цей Порядок визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі - компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та інших джерел, не заборонених законодавством. П. 3 цього порядку також передбачено, що фінансування компенсації витрат здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначені цілі в бюджеті Фонду, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Посилаючись на наведене, вказує, що потерпілою особою у даному провадженні за ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України повинен бути Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття як головний розпорядник цих коштів.

Наполягає на тому, що вищенаведені порушення є істотними й такими, що перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі отриманого обвинувального акту та здійсненню належної визначеної КПК Українипроцедури судового розгляду і просить зазначений обвинувальний акт повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, звертає увагу суду та ну обставину, що прокурор в даній справі звернувся до суду в інтересах державного центру зайнятості , Чернівецького обласного центру зайнятості з цивільним позовом до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.

В обґрунтування позовної заяви прокурор зазначив обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які викладені у обвинувальному акті, та просить стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках грошові кошти за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 1231600 грн.

Вважає, що позовна заява прокурора повинна бути залишена судом без розгляду, з огляду на те, що прокурором не наведено належних обґрунтувань щодо наявності підстав для такого представництва. Оскільки існує орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, прокурором фактично пред`явлено позов в інтересах Чернівецького обласного центру зайнятості і не дотримано вимог щодо підтвердження підстав для представництва, передбачених ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» є обов`язковим.

Посилаючись на наведенепросить повернутицивільний позовпрокурору за відсутністю в нього підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, що відповідає положенням п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту та цивільного позову.

Прокурор заперечив щодо повернення обвинувального акту, вказуючи, що вимогам визначеним кримінально- процесуальним законом обвинувальний акт відповідає, справа підсудна Шевченківському районному суду. Просив призначити справу до судового розгляду.

Представник Чернівецького обласного центру зайнятості ОСОБА_4 погодилася з позицією прокурора.

Суд заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи , приходить до наступних висновків .

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Відповідно до ч. 3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК України, зокрема ст.291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному.

Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п.3 ч.3 ст.314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону. При цьому повернення обвинувального акта прокурору не має наслідком поновлення досудового розслідування та ухвалення у зв`язку з цим слідчим чи прокурором окремих процесуальних рішень.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Суд вважає, що посилання захисника на невідповідність складеного обвинувального акту вимогам КПК України є безпідставним, оскільки при вивченні обвинувального акту та додатків до нього, судом встановлено відсутність підстав для його повернення прокурору.

Судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки та рекомендовані повідомлення про надіслання захиснику і обвинуваченим обвинувального акту.

В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

З огляду на це, суд приходить до висновку про відповідність даного обвинувального акту вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні. Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Що стосується доводів захисника про повернення прокурору цивільного позову , слід зазначити наступне:

Згідно зіст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертоюст.25 Закону України "Про прокуратуру". Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом,КПКне врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст.23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Аналогічні вимоги містить іст.56 ЦПК України, нею також передбачено, що невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених 185ЦПК України. Таким чином, прокурор для представництва інтересів держави в суді повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»у системному зв`язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (позов прокурора в інтересах Державного підприємства) вказує про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі ДП. ВП зокрема виснувала, що у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Абзац третій частини третьої статті 23 Закону передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

В даній справі потерпілою юридичною особою, згідно обвинувального акту, є Чернівецький обласний центр зайнятості.

Разом з тим прокурор звертається до суду з цивільним позовом в інтересах Державного центру зайнятості та Чернівецького обласного центру зайнятості.

Матеріали справи не містять відомостей про визнання державного центру зайнятості потерпілою особою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

Чернівецький обласний центр зайнятості, що згідно обвинувального акту , є потерпілою юридичною особою - самостійна юридична особа, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців.

Цивільний позов прокурора не містить належних обгрунтувань для звернення прокурора в інтересах Державного центру зайнятості, який згідно матеріалів кримінального провадження не являється потерпілою особою.

Крім того, прокурором не надано доказів на підтвердження того, що він звертався до Чернівецького обласного центру зайнятості з повідомленням про те, що має намір подавати цивільний позов у його інтересах.

Суд приходить до висновку, що для пред`явлення цивільного позову у даному кримінальному провадженні, прокурор повинен надати суду неспростовні аргументи того, що Чернівецький обласний центр зайнятості з об`єктивних підстав не має змоги самостійно захистити свої інтереси в суді, шляхом пред`явлення позову

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною четвертою статті 56ЦПК України встановлено, щопрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що при зверненні до суду з цивільним позовом в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості та Чернівецького обласного центру зайнятості прокурором не виконані вимоги ч. 4 ст. 56 ЦПК України, а тому цивільний позов необхідно повернути.

Під час підготовчого судового засідання судом з`ясовані питання передбачені ст. 315 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 314, 315, 316, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору , відмовити.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 листопада 2024 року о 15 год. 00 хв.. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці по вул. Кафедральна, 4.

Цивільний позов прокурора Чернівецької окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Чернівецького обласного центру зайнятості, повернути прокурору.

У судове засідання викликати всіх учасників кримінального провадження.

Ухвалав частині повернення цивільного позовуможе бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1