Ухвала від 26.11.2024 по справі 760/24073/24

Справа №760/24073/24 Провадження №1-р/760/30/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» листопада 2024 р. м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі Солом`янського районного суду м. Києва, заяву захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16.10.2024 року по справі №760/24073/24 (провадження №1-кс/760/11214/24), заяву слідчого СВ Солом`янского УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2024 року захисник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з заявою про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16.10.2024 року по справі №760/24073/24 (провадження №1-кс/760/11214/24) у якій просила, надати роз`яснення зазначеної ухвали в частині її виконання, зокрема, порядку виконання, а також, які уповноважені особи мають виконувати ухвалу про накладенння арешту на майно, а саме: на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 524, 8 кв.м., що на праві спільної часткової власності належить - ОСОБА_5 та ОСОБА_6

18 листопада 2024 року (на підставі Протоколу про передачу судової справи раніше визначеному судді від 14.11.2024 року), заяву передано слідчому судді ОСОБА_1 .

Крім того, 12 листопада 2024 року до суду звернувся слідчий СВ Солом`янского УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 з заявою у якій просив надати роз`яснення щодо суб`єкта на якого покадається обов`язок виконання зазначеної ухвали.

В судове засідання захисник з`явилась, свою заяву підтримала, просила роз`яснити Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з приводу арешту майна, зокрема щодо користування та розпорядження нерухомим майном. Вказала, що слідчий намагався вже виконати цю ухвалу, захисник хоче зрозуміти який механізм виконання ухвали має бути та на кого покладено її виконання. Також, зазначила, що до зазначених нежитлових приміщень мають право входу Київводоканал, Київенерго та інші особи, воно також може використовуватись як укриття, тож ухвалою обмежено право користування зазначеними приміщеннями підозрюваними, але не врегульовано питання доступу до нього третіх осіб, права яких можуть бути порушені.

Підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, захисник в судовому засіданні підтвердила, що вони належним чином обізнані про дату, час та місце розгляду заяви, позиція захисника з ними узгоджена; розгляд заяви за їх відсутності не буде порушенням їх прав.

Слідчий в судове засідання з`явився, свою заяву підтримав, просив роз`яснити на кого покладено обов`язок виконання ухвали про арешт майна. Вказав, що майно визнано речовим доказом по справі. Також, просив вказати яким чином можна обмежити право користування нежитловими приміщеннями. З приводу доступу в зазначене приміщення комунальних служб у невідкладних випадках вказав, що слідчим може надаватись дозвіл на такий доступ.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивш матеріали справи слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 16.10.2024 року по справі №760/24073/24 (провадження №1-кс/760/11214/24) клопотання слідчого Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100090001275, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задоволено; накладено арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно - нежитлові приміщення з АДРЕСА_2 , загальною площею 524,8 кв.м., що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розмір частки 1 / 2; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розмір частки 1 / 2.

Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

У постанові від 18 листопада 2019 року у справі №367/3068/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Апеляційному оскарженню, на підставі ч.4 ст. 380 КПК України, підлягає лише ухвала суду про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні постановлена за результатами розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, якщо її предметом було судове рішення, яке підлягає роз`ясненню в порядку, передбаченому частиною 1 цієї статті.

Таким чином, слідчий суддя за наявності підстав, встановлених ст. 380 КПК України (незрозумілість рішення), може надати його роз`яснення.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.

При цьому, роз`яснюючи ухвалу, суд (слідчий суддя) не вправі змінювати її зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні.

Текст Ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 16.10.2024 року по справі №760/24073/24 (провадження №1-кс/760/11214/24), зокрема і його резолютивна частина, складено відповідно до вимог ст. ст. 371 - 372 КПК України з посиланням на норми чинного кримінального процесуального закону, викладено чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту.

Як вбачається з тексту заяв слідчого та захисника вони просять слідчого суддю надати роз`яснення щодо порядку виконання вказаної ухвали.

Слід зазначити, що роз`яснення порядку виконання ухвали слідчого судді не охоплюється положеннями ст. 380 КПК України, якою встановлено право учасника судового провадження звернутися до суду, який ухвалив рішення із заявою про роз`яснення його змісту.

Окрім того слід наголосити, що при роз`ясненні змісту ухвали, сам зміст рішення не може бути змінений.

Водночас заявниками у заявах фактично порушується питання про внесення до судового рішення нових даних, що стосуються порядку виконання ухвали, що суперечить правовій природі роз`яснення судового рішення, встановленій положеннями ст. 380 КПК України, за такого суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Тобто, механізм, визначений у ст. 380 КПК України, в даному випадку не може використовуватися, оскільки питання, які ставить захисник та слідчий у відповідних заявах до слідчого судді, не входить до його повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для роз`яснення Ухвали відсутні, оскільки рішення є зрозумілим, викладеним повно, розуміння прийнятого слідчим суддею рішення не викликає труднощів, що стверджується власне і змістом заяви про роз`яснення.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (частина 1 статті 26 КПК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Повноваження слідчого судді прямо визначені нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що захисник та слідчий звернулись до слідчого судді з заявами в порядку ст. 380 КПК України, при цьому ними ставиться питання про роз`яснення порядку виконання ухвали слідчого судді та внесення до неї нових даних, що не відноситься до такої процесуальної дії як роз`яснення судового рішення, слідчий суддя приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні зазначених заяв з приводу роз`яснення судового рішення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників, що відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України, Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом чітко визначений суб`єкт на якого покладається виконання Ухвали слідчого судді про арешт майна.

Тож, виконання Ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року (справа №760/24073/24) покладено в силу вимог КПК України на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №12024100090001275, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; обрання способу її виконання є дискреційним правом зазначених осіб.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяженням - є заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що включає в себе заборону відчуження та/або користування.

Як вбачається з абз. 4 п. 5 - 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, у разі звернення заявника із судовим рішенням щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій державний реєстратор відповідно до закону встановлює особу такого заявника та в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень отримує примірник судового рішення в електронній формі, крім випадку, коли таким заявником є слідчий або прокурор.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14.07.2021 р. № 33509/8.4.3/-21, враховуючи наведені норми законодавства щодо особливостей негайного виконання ухвал про арешт майна, а також те, що норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" в частині направлення державним реєстратором речових прав на нерухоме майно запиту на отримання копії судового рішення, що відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спрямовані на недопущення подання заявниками для проведення реєстраційних дій судових рішень, що мають виправлення, чи підроблених судових рішень, оскільки виконання ухвали про арешт майна покладається саме на слідчого, прокурора, за зверненням вказаних осіб реєстраційні дії на підставі ухвали про арешт майна можуть бути проведені без відповідного запиту до суду за отриманням копії такої ухвали.

Таким чином, питання порядку виконання ухвали слідчого судді про арешт майна врегульовано чинним законодавством України.

Крім того, з приводу зауважень захисника щодо не врегулювання зазначеною Ухвалою прав третіх осіб, слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 174 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 372, 376, 380, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16.10.2024 року по справі №760/24073/24 (провадження №1-кс/760/11214/24), та заяви слідчого СВ Солом`янского УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1