Ухвала

від 18.11.2024 по справі 274/3405/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/3405/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/706/24

Категорія ч.1 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12022060480000382 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року, яким засуджено

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Комишани міста Херсона, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування призначеного основного покарання ОСОБА_6 обраховуватиз дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки підлягає самостійному реальному виконанню. Строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_6 (ід.н. 2791020457) на користь держави 8683 грн. 88 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України п`яти судових інженерно-транспортних експертиз (отримувач: ГУК у Жит. обл./ ТГ м. Житомир/24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Стягнуто з ОСОБА_6 (ід.н. 2791020457) на користь держави 1510 грн. 16 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським відділенням КНДІСЕ судової автотехнічної експертизи (код ЄДРПОУ: 02883096; IBAN: НОМЕР_1 ).

Стягнуто з ОСОБА_6 (ід.н. 2791020457) на користь потерпілої ОСОБА_9 5000 грн. 00 коп. процесуальних витрат на правову допомогу.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.22 на автомобіль "AUDI A6", р.н. НОМЕР_2 ухвалено скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - не застосовувався.

Зараховано ОСОБА_6 у строк основного покарання у виді обмеження волі строк попереднього ув`язненняз 27.06.22 до 30.06.22з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні обмеження волі.

Питання про речові докази судом вирішено відповідно до ст. 100 КПК України та у апеляційній скарзі не оспорюється.

ВСТАНОВИЛА:

Як встановив суд, 27 червня 2022 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_10 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , в порушення вимог пунктів 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та розпочав виконання маневру руху заднім ходом.

При цьому, рухаючись заднім ходом, в порушення пункту 10.9 цих же Правил не впевнився у відсутності пішоходів чи будь-яких інших перешкод для свого руху та задньою правою частиною керованого ним автомобіля здійснив зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля "RENAULT Megane", д.н.з. НОМЕР_4 , який в цей час знаходився припаркованим поблизу вказаного вище будинку. Від зіткнення автомобіль "RENAULT Megane", д.н.з. НОМЕР_4 , зсунувся із місця та збив з ніг на землю ОСОБА_9 , яка в той час знаходилась праворуч від даного автомобіля.

Внаслідок падіння пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому правої променевої кістки в нижній третині зі зміщенням уламків, підвивиху правої кисті, які є тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров`я; а також синців правого стегна та садна і забою правої зовнішньої бічної кісточки, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 оскаржує вирок з підстав суворості призначеного ОСОБА_6 покарання. Просить вирок суду змінити в частині призначення покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На переконання апелянта при призначенні покарання суд не врахував, те, що обвинувачений повність визнав вину та відшкодував шкоду в сумі 2500 доларів США, а потерпіла вимагає ще грошові кошти.

На переконання сторони захисту, зі сторони потерпілої мало місце вимагання коштів, тому суд помилково вказав про часткове відшкодування шкоди.

Крім того, вказане кримінальне правопорушення було вчинене внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обстав, що суд залишив поза увагою.

Захисник вказує, що суд не врахував, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною інвалідом 3 групи та неповнолітнім сином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки судупершої інстанціїпро фактичніобставини кримінальногопровадження тадоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України, в апеляційному порядку не оспорюється, а тому апеляційний судом, зважаючи на межі апеляційного розгляду, не перевіряється.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З кримінального провадження вбачається, що суд призначаючи ОСОБА_6 покарання в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

При призначенні покарання ОСОБА_6 судом було враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує його покарання часткове добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок та спокій громадян не порушує, до конфліктних ситуацій не схильний, скарг на поведінку не надходило, не притягався до адміністративної відповідальності.

Крім цього, суд врахував характер суспільно небезпечного діяння, ненастання більш тяжких наслідків лише тому, що дії обвинуваченого були припинені сторонньою особою (сином потерпілої), те, що внаслідок його дій, неадекватної реакції на зауваження потерпілої було пошкоджено майно інших громадян (два автомобіля та знесено частину забору), думку потерпілої, яка наполягає на призначенні найбільш суворого покарання.

При цьому, правових підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, місцевий суд не встановив, з чим погоджується і колегія суддів.

Судом першоїінстанції буливраховані всіобставини наякі посилаєтьсязахист,в томучислі іте,що ОСОБА_6 переселенець, був вимушений залишити місце проживання через збройну агресію рф, має дружину, яка являється інвалідом 3 групи та неповнолітнього сина, а тому і призначено йому основне покарання на мінімальний строк обмеження волі, визначений в санкції ч.1 ст.286 КК України.

Суд апеляційноїінстанції врахувавши вказаніобставини вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання не можна розцінювати таким, що є очевидно несправедливим внаслідок його суворості.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: