Ухвала

від 20.11.2024 по справі 991/1304/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1304/24

Провадження 1-кп/991/14/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

його захисника, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві питання застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000791 від 13.05.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

1.1. У проваджені Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 22.02.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 05.03.2024 - судовий розгляд.

1.3. У судове засідання, призначене на 15 год 00 хв 20.11.2024, не з`явився свідок ОСОБА_8 , про причини свого неприбуття суд не повідомив.

II. Позиції сторін судового провадження

2.1. Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до свідка ОСОБА_8 заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді грошового стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та здійснення приводу у наступне судове засідання.

Поставив під сумнів перебування зазначеного свідка за межами України та наголосив на його систематичному неприбутті за викликом суду та неповідомлення про причини такого неприбуття.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ? адвокат ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримали.

IІI. Мотиви та обґрунтування суду

3.1. Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах, необхідних для вирішення клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

3.2. Пунктом першим ч. 2 ст. 66 КПК України на свідка покладений обов`язок прибувати за викликом до суду.

Наслідки неприбуття свідка за викликом у судове засідання унормовані ч. 1, 3 ст. 139, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 327 КПК України.

За змістом вищевказаних норм до свідка, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, може бути застосований привід та/або накладено грошове стягнення.

Привід та накладення грошового стягнення є заходами забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України). Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості кримінального провадження, зокрема недопущення дійсних і можливих перешкод, які виникають і не дають змоги реалізувати завдання кримінального судочинства.

Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. (ч. 1 ст. 140 КПК України).

Грошове стягнення накладається на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 144 КПК України).

Враховуючи положення статей 139, 142, 144, ч. 1 ст. 327 КПК України, при вирішенні питання про застосування приводу та/або накладення грошового стягнення, суд має встановити:

(1)чи був свідок викликаний у встановленому КПК України порядку;

(2) чи повідомив свідок суд про причини свого неприбуття;

(3) чи наявні поважні причини неприбуття свідка на виклик до суду.

3.3. Судом встановлено, що свідок ОСОБА_8 викликався в судові засідання, призначені на 18.07.2024, 15.08.2024, 29.10.24, 31.10.2024, 05.11.2024 та 20.11.2024, шляхом:

(1) направлення судових повісток за адресою, зазначеною прокурором, які повернулись до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою,

(2) за номером телефону НОМЕР_1 , через застосунок «WhatsApp», про що свідчить зміст телефонограм, наявних у матеріалах судової справи.

Під час встановлення телефонного зв`язку свідок не повідомляв про неможливість прибуття за викликом суду. При цьому він неодноразово погоджувався на участь в судовому засіданні у режимі відеоконференцзв`язку, однак жодних дій зі свого боку для цього не вчиняв (не реєструвався в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», не отримував електронний цифровий підпис).

Отже свідок ОСОБА_8 належним чином був повідомлений про необхідність прибуття у судове засідання, у тому числі призначене на 15 год 00 хв 20.11.2024.

19.11.2024 на електронну пошту суду від прокурора надійшло клопотання про допит свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні від 20.11.2024 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних записів. Як на підставу прокурор вказав, що зазначений свідок перебуває за кордоном, що унеможливлює його безпосереднє прибуття до зали суду.

20.11.2024 під час встановлення секретарем судового засідання відеоконференцзв`язку з цим свідком останній повідомив, що не може взяти участь у судовому засіданні, оскільки його було госпіталізовано до медичного закладу поза межами України.

Після початку судового засідання ОСОБА_8 направив на електронну адресу суду довідку, заповнену іноземною мовою.

3.5. Колегія судді констатує, що на час його повідомлення секретарем судового засідання про дату та час судового засідання, свідок ОСОБА_8 жодним доступним комунікаційним шляхом не повідомив суд про неможливість свого прибуття.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що у день на передодні судового розгляду мав розмову зі свідком і йому було достеменно відомо, що той буде брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Колегія суддів, зауважує, що на свідка покладається обов`язок завчасно повідомити суд про неприбуття на виклик. Направлене після початку судового засідання на електронну адресу суду довідки, заповненої іноземною мовою, не може бути розцінене, як належне та завчасне повідомлення.

Виходячи з таких міркувань, суд уважає, що свідок ОСОБА_8 порушив свій процесуальний обов`язок, визначений ч. 2 ст. 66 КПК України, позаяк, будучи в належний спосіб повідомленим про судове засідання, завчасно не повідомив суд про неможливість свого прибути за викликом.

Ба більше, такі дії свідка носять систематичний характер, що негативно відображається на забезпеченні дотримання засади розумності строків кримінального провадження, оскільки у цьому випадку за відсутності інших процесуальних дій, які могли б бути вчинені у судовому засіданні, суд змушений відкладати судове засідання.

3.6. Показання цього свідка мають важливе значення для цього кримінального провадження, сторони наполягають на його допиті.

Здійснення повторного виклику свідка шляхом направлення судової повістки та здійснення виклику по телефону, на переконання суду, не є достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження за викладених обставин.

Тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, зокрема забезпечення законного порядку під час розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне накласти на свідка ОСОБА_8 грошове стягнення та здійснити його привід за відомим місцем проживання, зазначеним стороною обвинувачення.

3.7. Застосовуючи до свідка ОСОБА_8 як привід, так і накладення грошового стягнення, суд бере до уваги:

- обов`язок суду забезпечити проведення судового провадження у розумні строки (ст. 28 КПК України);

- демонстративне нехтування свідком ОСОБА_8 покладеними на нього процесуальними обов`язками.

Одночасне застосування як приводу, так і накладення грошового стягнення передбачене, зокрема положеннями ч. 1 ст. 327 КПК України.

3.8. Суд вважає, що накладення грошового стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та здійснення приводу буде дієвим заходом реагування, який здатний забезпечити прибуття свідка ОСОБА_8 у наступне судове засідання.

З огляду на наведені мотиви клопотання прокурора належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139-144, 146, 327, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання прокурора про застосування до свідка ОСОБА_8 заходів забезпечення кримінального провадження у зв`язку з неприбуттям та неповідомленням суду про причини свого неприбуття ? задовольнити.

2. Накласти на свідка ОСОБА_8 грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

3. Застосувати до свідка ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 привід у судове засідання, яке відбудеться 26.11.2024 о 08:30 год в залі судових засідань № 6 Вищого антикорупційного суду за адресою м. Київ, пр-т Берестейський, 41.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Виконання цієї ухвали доручити Національному антикорупційному бюро України (м. Київ, вул. Дениса Монастирського, 3).

Контроль за виконанням приводу покласти на прокурора ОСОБА_5 .

Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує цю ухвалу.

Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято судом, зобов`язана прибути до місця виклику у зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3