Ухвала

від 30.10.2024 по справі 199/9919/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9919/21

(6/199/418/24)

УХВАЛА

30.10.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.

секретар судового засідання Піскова С.В.,

за участі представника позивача адвоката Хабла О.Г. та представника відповідача адвоката Бажана В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву відповідача про поворот виконання рішення суду у цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_1 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення працівника від роботи, стягнення заробітної плати за відсторонення та стягнення моральної шкоді,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач в окремо поданій суду заяві просить суд допустити поворот виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2022 р., ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення працівника від роботи, стягнення заробітної плати за відсторонення та стягнення моральної шкоді. Заява обґрунтована тим, що судове рішення було виконано у повному обсязі, а на виконання цього рішення позивач отримав грошові кошти в розмірі 51 807,96 грн. Втім, 13.09.2023 р. Постановою Верховного Суду у цій справі касаційну скаргу Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» імені Олеся Гончара» задоволено, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2022 р. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 р. у скасовано в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На переконання відповідача, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.05.2022 р. та постанова Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 р. в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу про час відсторонення відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку були обгрунтовані на завідомо неправдивих відомостях позивача, який відмовився проходити профілактичне щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та не надав документів, що абсолютних протипоказань до проведення підтверджують наявність у позивача абсолютних показань до проведення профілактичних щеплень, наказом № 52 від 08.11.2021 р. позивача було відсторонено від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 без збереження заробітної плати, з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення.

Отже, в даному випадку відсторонення позивача від роботи грунтувалось на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та за існування правових і фактичних підстав, втім, позивач завідомо неправдиво повідомив суду, що його незаконно було відсторонено від роботи, та завідомо приховав від суду ту обставину, що 04.03.2022 р. ОСОБА_1 наказом № 5-к відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.03.2022 р. було звільнено посади викладача 3 04.03.2022 p. за угодою сторін.

Тобто, 04.03.2022 р. трудовий договір між ОСОБА_1 та МІСЬКИМ КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ КУЛЬТУРИ «ДНІПРОВСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ ІМ. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА» було припинено.

На переконання відповідача, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.03.2022 р. по 27.05.2022 р. включно, оскільки з 04.03.2022 р. позивача було звільнено з посади викладача.

Позивач заперечував проти задоволення заяви відповідача.

Відповідно до заперечень позивача, право позивача звернутися до суду для відновлення порушених трудових прав передбачено Конституцією України, у тому числі статтею 43, яка передбачає право на працю, яке було порушена відповідачем, також ст. 55, яка передбачає право кожного будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; суд першої, та апеляційної інстанції встановили та визнали незаконність відсторонення від роботи, навіть судді Верховного Суду були не одностайні, адже є окрема думка судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Олійника А. С., яка повністю суперечить аргументації представника відповідача адвоката Бажана В.П.

Окрім того, позивач заперечував проти правдивості тверджень відповідача щодо того, що позивач завідомо приховав від суду ту обставину, що 04.03.2024 р. ОСОБА_1 , наказом № 5-к відповідно до пункту 1 ст. 36 КЗпП України, на підставі заяви від 04.03.2024 р. було звільнено з посади викладача з 04.03.2022 року за угодою сторін. У позивача, враховуючи приписи ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не має такого обов`язку в цивільному процесі - повідомляти суд про своє звільнення, і навпаки, саме сторона відповідача була зацікавлена попередити суд про звільнення позивача вчасно.

Позивач просив суд застосувати до даної справи норму ч. 2 ст. 445 ЦПК України, про те, що у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається, тим самим відмовив відповідачу у повороті рішення.

Дослідив докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Частиною 2 ст. 445 ЦПК України передбачено, що у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середньої заробітної плати, відшкодування морально шкоди.

Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується, зокрема, стягнення середньої заробітної плати, а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст. 445 ЦПК України.

Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов`язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.

Передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у такій справі є встановлення, що судове рішення, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Отже, самої лише обставини щодо скасування судового рішення щодо скасування наказу та стягнення заробітної плати є недостатньо.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2022 р. у справі № 199/9919/21не ґрунтувалось на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У свою чергу, вказане рішення суду скасоване судом касаційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з причин неправильного застосування судом при прийнятті рішень норм матеріального права.

Заява про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

Судом встановлено, що стягнуті кошти в ході виконання рішення суду від 27.05.2022 на користь позивача є середнім заробітком та є складовою частиною виконання даного рішення суду, яке стосується трудових правовідносин, а тому виплачена сума середнього заробітку не може бути повернута у порядку повороту виконання рішення суду.

Так, відповідно до статті 239 КЗпП України, яка регламентує обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Крім цього, статтею 445 ЦПК України визначені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Отже, сам по собі факт скасування рішення суду у вказаній справі, яким стягнуті спірні кошти у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не є підставою для прийняття рішення про поворот виконання рішення суду, у зв`язку з чим підстави для задоволення даної заяви відсутні.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення суду у цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_1 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення працівника від роботи, стягнення заробітної плати за відсторонення та стягнення моральної шкоді відмовити.

Дата складення повного тексту ухвали 04.11.2024 р.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В.Спаї