Вирок

від 26.11.2024 по справі 276/1994/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №276/1994/24

Провадження №1-кп/293/181/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024060460000162 від 26.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомирі, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, водія ТОВ «Золотий коровай», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, не військовозобов`язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

26 травня 2024 року близько 22 год. 00 хв. водій ОСОБА_4 керував автомобілем «ГАЗ-3302» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався на 132 км. автодороги «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський» неподалік від с. Фасова в напрямку м. Житомира Житомирського району Житомирської області.

Керуючи у вказаний день, час та місці зазначеним транспортним засобом водій ОСОБА_4 в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку та при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об`єктивно був спроможний виявити з місця водія, маючи технічну можливість запобігти наїзду з моменту виявлення перешкоди для руху, в момент виникнення небезпеки для руху негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, продовжував рух, в результаті чого передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу на смузі свого руху здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який рухався в попутному напрямку.

Крім того, одразу після наїзду на пішохода ОСОБА_6 , водій ОСОБА_4 , будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не вжив усіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому ОСОБА_6 , не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган поліції, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, а натомість, з метою уникнення відповідальності за скоєне зник з місця пригоди, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_6 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли ОСОБА_4 сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан та був зобов`язаний і мав змогу надати потерпілому допомогу.

II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, дав показання, що 26 травня 2024 року близько 22 год. 00 хв. він керував службовим автомобілем «ГАЗ-3302» та рухався неподалік від с. Фасова в напрямку м. Житомира. Під час руху передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу на смузі свого руху він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , зупинив транспортний засіб, побачив пошкодження автомобіля та силует лежачої людини на узбіччі, злякався, допомогу потерпілому не надав, поліцію чи швидку медичну допомогу не викликав, а поїхав на роботу у м. Житомир, де розповів про ДТП охороннику. В подальшому обвинувачений дізнався, що потерпілий внаслідок ДТП помер, тому він частково відшкодував витрати на його поховання.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, добровільності та істинності його позиції.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг доказів, які потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та учасниками судового провадження не заперечується про таке, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

IІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, особою, яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, доведена.

З огляду на вік обвинуваченого, а також відсутність будь-яких фактичних даних, які б вказували на неосудність (обмежену осудність) обвинуваченого або перебування його у такому стані до постановлення вироку, суд вважає, що ОСОБА_4 є суб`єктом цього злочину.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

ІV. Мотиви призначення відповідного покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце роботи, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не судимий; враховано відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно класифікації за ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій.

Крім того, суд також враховує поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні надав змістовні, повні та правдиві показання про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочині, дав критичну оцінку своїм діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі ближче до нижньої межі.

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №755/6254/17, про правові підстави звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. Так, суд може застосувати норми статті 75 КК України, у разі, коли при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, оскільки звільнення з випробуванням має на меті настання позитивних змін в особистості засудженого та створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі, призначивши покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку обвинувачений не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) та виконає обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_4 26.05.2024 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, та перебував під вартою до 28.05.2024, тобто моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, у разі направлення судом засудженого для відбування призначеного покарання, необхідно зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 26.05.2024 по 28.05.2024, включно.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні потерпілим не пред`явлений.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 31.05.2024 на автомобіль марки ГАЗ-3302 р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ "АККОМОДЕЙШН ПРОДЖЕКТ" та перебував у володінні ТОВ "Золотий коровай", скасовано судом 26.09.2024; арешт на інше майно згідно вказаної ухвали слідчого судді підлягає скасуванню.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені в сумі 6072 грн. 04 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 26.11.2024.

У разі направлення судом засудженого для відбування призначеного покарання, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 26.05.2024 по 28.05.2024, включно.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Арешт, накладений ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 31.05.2024 на частини волосяного покриву із лобового скла, які упаковано до паперового конверту № 1, змив із поверхні капоту з правої сторони, які упаковано до паперового конверту № 2; залишки скла із правої фари, які упаковано до спец пакету PSP 2161780; частину коврового покриття червоного кольору із водійського сидіння, яку упаковано до спец пакету № 7310081; змив з ручки водійських дверей, який упакований до паперового конверту № 3; змив з керма автомобіля, який упакований до паперового конверту № 4; змив з ричага перемикання передач, який упаковано до паперового конверту № 5; лівий та правий тапок темно-синього кольору, які упаковано до спец пакету № 1625506; уламки пластику та скла, які упаковано до спец пакету № 4678251; змиви з долонь правої та лівої рук на марлевих тампонах, які упаковано до двох паперових пакетів; букальний епітелій на двох ватних аплікаторах, які упаковано до паперового конверту, зразки крові, які поміщено на марлеві серветки, які упаковано до двох паперових конвертів, - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили:

- автомобіль марки ГАЗ-3302 р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ "АККОМОДЕЙШН ПРОДЖЕКТ" та перебував у володінні ТОВ "Золотий коровай", - повернути у володіння ТОВ "Золотий коровай";

- частини волосяного покриву із лобового скла, які упаковано до паперового конверту № 1, змив із поверхні капоту з правої сторони, які упаковано до паперового конверту № 2; залишки скла із правої фари, які упаковано до спец пакету PSP 2161780; частину коврового покриття червоного кольору із водійського сидіння, яку упаковано до спец пакету № 7310081; змив з ручки водійських дверей, який упакований до паперового конверту № 3; змив з керма автомобіля, який упакований до паперового конверту № 4; змив з ричага перемикання передач, який упаковано до паперового конверту № 5; лівий та правий тапок темно-синього кольору, які упаковано до спец пакету № 1625506; уламки пластику та скла, які упаковано до спец пакету № 4678251; змиви з долонь правої та лівої рук на марлевих тампонах, які упаковано до двох паперових пакетів; букальний епітелій на двох ватних аплікаторах, які упаковано до паперового конверту, зразки крові, які поміщено на марлеві серветки, які упаковано до двох паперових конвертів, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 6072 (шість тисяч сімдесят дві) грн. 04 коп.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ