Ухвала

від 20.11.2024 по справі 2-598/11

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-598/11

Провадження № 2-р/352/3/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої-судді Хоминець М. М.

з участю секретаря Гундич Г. В.,

розглянувши заяву ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про роз`яснення судового рішення,

у с т а н о в и в :

ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» 28.08.2024 звернулося до суду із заявою про роз`яснення рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2012.

Заяву обґрунтовувало тим, що 28.03.2011 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № HCL-0АК/092/2007 від 06.06.2007 у розмірі 79170,60 доларів США та 104220,24 грн у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішенням від 02.04.2012 Тисменицький районний суд позов задоволив частково, зменшивши розмір неустойки (пені) зі 104220,24 грн до 5000 грн; у решті вимог позовні вимоги задоволені повністю, проте замість стягнення з відповідачів у солідарному порядку 79170,60 доларів США суд зазначив про стягнення 630197,98 грн основного боргу за кредитним договором, що еквівалентно 79170,60 доларів США. Постановою від 21.01.2020 Івано-Франківський апеляційний суд задоволив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасувавши рішення місцевого суду в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, відмовив у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у решті рішення суду залишено без зміни. Отриманий позивачем виконавчий лист звернутий до виконання. Ухвалою від 04.06.2024 Тисменицький районний суд замінив стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» його правонаступником ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому провадженні № 56648521 з примусового виконання виконавчого листа Тисменицького районного суду Івано-Франківської області № 2-598/11 від 24.05.2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 630197,98 грн основного боргу за кредитним договором, що еквівалентно 79170 доларів 60 центів США, 5000 грн пені, а всього 635197,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, що разом становить 637017,98 грн. Для нового стягувача не є зрозумілим, чому суд в резолютивній частині рішення відступив від позовної заяви та вирішив стягувати не 79170,60 доларів США, а 630197,98 грн основного боргу за кредитним договором, що еквівалентно 79170,60 доларів США. З урахуванням заяви від 13.11.2024 просив роз`яснити судове рішення від 02.04.2012 з таких питань: 1) в якій валюті підлягає стягненню сума основного боргу, пеня та судові витрати; 2) чи стягнута судом сума основного боргу підлягає сплаті в доларах США; 3) якщо стягнута судом сума основного боргу підлягає сплаті в гривні, роз`яснити, яка саме грошова сума підлягає стягненню: сума, яка визначена в резолютивній частині в гривні станом на дату подання позову чи сума, яка визначається згідно стягнутої судом суми основного боргу у еквіваленті дол. США за курсом НБУ станом на дату стягнення платежу; 4) якщо стягненню підлягає сума основного боргу, визначена в еквіваленті дол. США до гривні по курсу НБУ на дату здійснення платежу, то чи при цьому змінюються суми, визначені в резолютивній частині, як підсумкові «635197,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, що разом становить 637017,98 грн».

Заявник просив розглянути заяву про роз`яснення судового рішення без участі свого представника.

Боржниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання за адресою місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Роз`яснення судового рішення це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає у зв`язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою унеможливлення його виконання, якщо таке неможливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи зміни до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як вбачається з матеріалів цієї цивільної справи, 30.03.2011 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням від 02.04.2012 Тисменицький районний суд частково задоволив позов, зменшивши розмір неустойки (пені) із 104220,24 грн до 5000 грн, та стягнув із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 630197,98 грн основного боргу за кредитним договором, що еквівалентно 79170 доларів 60 центів США, 5000 грн пені, а всього 635197,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, що разом становить 637017,98 грн (т.1, а.с.103-106).

Постановою від 21.01.2020 Івано-Франківський апеляційний суд задоволив апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасував рішення Тисменицького районного суду від 02.04.2012 у частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 630197,98 грн основного боргу за кредитним договором, що еквівалентно 79170 доларів 60 центів США, 5000 грн пені, а всього 635197,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, що разом становить 637017,98 грн, відмовивши у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; у решті рішення місцевого суду залишив без змін (т.1, а.с.194-196).

Виконавче провадження № 56648521 з примусового виконання виконавчого листа Тисменицького районного суду Івано-Франківської області № 2-598/11 від 24.05.2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором з 22.06.2018 перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. (т.2, а.с.11-12).

Ухвалою від 04.06.2024 Тисменицький районний суд замінив стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» його правонаступником ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому провадженні № 56648521 з примусового виконання виконавчого листа Тисменицького районного суду Івано-Франківської області № 2-598/11 від 24.05.2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 630197,98 грн основного боргу за кредитним договором, що еквівалентно 79170 доларів 60 центів США, 5000 грн пені, а всього 635197,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, що разом становить 637017,98 грн (т.2, а.с.47-49).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до кредитного договору № HCL-0АК/092/2007 від 06.06.2007 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 60000 доларів США, згідно додаткового договору до кредитного договору від 05.06.2009 вона отримала транш у розмірі 4615,76 доларів США для погашення прострочених процентів.

У заявленому позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № HCL-0АК/092/2007 від 06.06.2007 у розмірі 79170,60 доларів США, що складається із 64615,76 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 14554,84 доларів США заборгованості за відсотками, та 104220,24 грн пені.

Стаття 99 Конституції України передбачає, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні . Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Отже, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до правового висновку, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 14-134цс18, у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Таким чином, оскільки предметом кредитного договору № HCL-0АК/092/2007 від 06.06.2007 були грошові кошти в іноземній валюті, а Тисменицький районний суд у резолютивній частині рішення від 02.04.2012 вказав як про стягнення суми коштів у національній валюті з визначенням еквіваленту такої суми в іноземній валюті, так і про стягнення коштів у гривні, суд уважає за необхідне частково задоволити заяву про роз`яснення рішення та роз`яснити, що суд стягнув із ОСОБА_1 еквівалент у гривнях суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 79170,60 доларів США, що на час розгляду справи становив 630197,98 грн, та що стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають еквівалент суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 79170,60 доларів США у гривнях за офіційним курсом долара США на день виконання рішення, 5000 грн пені та 1820 грн судових витрат.

Зазначення у резолютивній частині рішення про стягнення «всього 635197,98 грн заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, що разом становить 637017,98 грн» вказує на еквівалент суми боргу в гривнях на день ухвалення рішення, до якого суд доплюсував 5000грн пеніта 1820грн судовихвитрат.

На підставі наведеного, керуючись ст. 260-261, 271 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про роз`яснення судового рішення задоволити частково.

Роз`яснити резолютивну частину рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2012 року, з урахуванням постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, що суд стягнув із ОСОБА_1 еквівалент у гривнях суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 79170,60 доларів США, що на час розгляду справи становив 630197,98 грн, та що стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають еквівалент суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 79170 (сімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят) доларів 60 центів США у гривнях за офіційним курсом долара США на день виконання рішення, 5000 грн пені та 1820 грн судових витрат.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ

Повна ухвала складена 25.11.2024.