Ухвала

від 25.11.2024 по справі 545/4696/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4696/24

Провадження № 1-в/545/738/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» у відношенні засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні маючого одну малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

засудженого:

22.12.2022 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ч. 5, ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання, строк його попереднього ув`язнення, з 09.92.2021р. по 21.04.2021 р. включно, та 22.12.2022р. по 21.03.2023р., з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі,

про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання,-

ВСТАНОВИВ:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання начальника Державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_4 , в обґрунтування подання посилаються на те, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення подання. Зазначив, що засуджений ОСОБА_4 не довів своє виправлення.

Представник адміністрації виправної колонії та засуджений ОСОБА_4 надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Як встановлено судом, що ОСОБА_4 засуджений 22.12.2022 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ч. 5, ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання, строк його попереднього ув`язнення, з 09.92.2021р. по 21.04.2021 р. включно, та 22.12.2022р. по 21.03.2023р., з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Початок строку: 21.03.2023 року, кінець строку: 12.10.2026 року. Станом на 14.10.2024 року невідбута частина покарання складає: 01 рік 11 місяців 28 днів. Станом на дату розгляду подання невідбута частина покарання складає: 01 рік 10 місяців 17 днів.

24.10.2024 року на розгляд суду надійшло подання ДУ «Крюковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_4 .

Згідно доданої до подання характеристики, засуджений ОСОБА_4 з 26.05.2023 року відбуває покарання в державній установі «Крюковська виправна колонія (№ 29)».

В установі працевлаштований. До праці відноситься відповідально, норми виробітку виконує. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Самостійно виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.

Приймає активну участь у реалізації програм диференційного виховного впливу на засуджених: «Подолання наркотичної залежності», «Правова освіта», заплановані заходи відвідує.

Залучений до проходження модулів «Як подолати залежність», «Що таке програма реабілітації залежностей», «Що таке замісна підтримувальна терапія», та повний курс модуля «Збереження та зміцнення здоров`я».

Бере участь у роботі фізкультурно-спортивної секції самодіяльних організацій, проявляє соціально- корисну ініціативу в її роботі.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 із урахування аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-вихованої роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI): 101. Засуджений став на шлях виправлення та має бути представлений на умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (згідно ст. 107 КК України) ? 65 балів.

Відповідно до ст. 107 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання.

Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.

Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте наразі застосування її положень є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Так, згідно досліджених судом матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_4 не вживав заходи для з`ясування наявності виконавчого провадження про відшкодування шкоди потерпілій, а томусуд прийшов до висновку, що поведінка останнього протягом усього періоду відбування покарання не вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення, а навпаки, хоч у поведінці ОСОБА_4 спостерігаються позитивні тенденції, однак за увесь час відбування покарання, незважаючи на наявність заохочень, поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, а тому суд її розцінює як пристосовування засудженого до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення.

Сама позитивна характеристика ОСОБА_4 відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого і не може бути єдиною підставою для застосування щодо нього пільги.

Крім того, суд врахував, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вчинення шахрайства, пов`язаного з продажом військової амуніції, згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має середній ризик.

З огляду на викладене, підстав для задоволення подання не вбачається.

Керуючись ст. 537 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» у відношенні засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

СуддяОСОБА_5