Ухвала

від 26.11.2024 по справі 755/20640/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"26" листопада 2024 р.

м. Київ

справа № 755/20640/24

провадження № 4-с/755/190/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали скарги Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція», заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), Горяєва Олена Григорівна, на постанову приватного виконавця,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла скарга Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція», заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), Горяєва Олена Григорівна, на постанову приватного виконавця.

Вивчивши матеріали поданої скарги, вважаю, що скарга не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як убачається із змісту поданої скарги, заявник просить суд визнати неправомірною постанову державного виконавця від13.11.2024 року та зупинити вчинення виконавчих дій, вказуючи на те, що державний виконавець в оскаржуваних постановах двічі неправомірно вимагає від заявника КП «Київбудреконструкція» сплатити виконавчий збір та стягнути основну винагороду виконавця.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Так, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У зв`язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.

В той же час, в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, встановивши предмет оскарження, яким є дії державного виконавця у виконавчому провадженні з приводу оскарження постанов в частині стягнення виконавчого збору, основної винагороди, виконавчого збору, суд не убачає підстав для розгляду такої справи в порядку цивільного судочинства, оскільки процесуальним законодавством оскаржувані заявником дії державного виконавця віднесено до юрисдикції відповідного окружного адміністративного суду.

Крім того, згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини другої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» встановив спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Згідно з цим порядком відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів, і їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15, від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 766/10137/17, від 3 квітня 2019 року у справах № 370/1034/15-ц і № 370/1288/15, від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17).

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18 вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що приписи частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII застосовуються лише до скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, вчинені на виконання постанови про стягнення виконавчого збору (тоді як скарги на такі постанови має розглядати суд, який видав виконавчий документ). Оскільки скаржник звернувся до суду щодо неправомірних, на його думку, дій і рішення державного виконавця стосовно стягнення виконавчого збору, цей спір має розглянути суд адміністративної юрисдикції.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимога заявника про визнання неправомірною постанови державного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, виконавчого збору також підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і не належить до компетенції суду загальної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі за скаргою Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція», заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_1 , на постанову приватного виконавця, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 19, 20, 186, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за скаргою Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція», заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), Горяєва Олена Григорівна, на постанову приватного виконавця.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган