Постанова

від 14.11.2024 по справі 554/14203/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/14203/22 Номер провадження 22-ц/814/2166/24Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Триголова В.М.

секретар: Кириченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Бибика Володимира Анатолійовича

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східного міжрегіональоного управління юстиції (м. Суми) про зняття арешту

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу на праві власності належить вищевказана квартира. Представником ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про те, що 23.06.2008 року державним реєстратором Березняк Оксаною Миколаївною на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АЕ № 528966, видана 12.06.2008 року Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ (державний виконавець Левченко Т.В.) прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 10674092 від 06.02.2014 року. Вказаний арешт також був зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7436730, дата реєстрації23.06.2008 року Першою полтавською державною нотаріальною конторою.

Наявність вищезазначеного обтяження порушує права ТОВ «Інтайм Фінанс» як власника квартири, оскільки у зв`язку із наявністю арешту нерухомого майна відсутня можливість реалізувати право розпорядження квартирою. Представник позивача вважає, що на даний час існують підстави для скасування вищезазначеного обтяження.

Арешт на квартиру було накладено у зв`язку із невиконанням своїх грошових зобов`язань попереднім власником ОСОБА_1 , даний арешт жодним чином не пов`язаний із будь-якими зобов`язаннями ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс».

Таким чином, наявний арешт порушує право власності ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» та жодним чином не здатен забезпечити виконання будь-яких зобов`язань попереднього власника квартири. Відтак представник позивача вважає, що наявні всі законні підстави для скасування вищевказаного обтяження в судовому порядку.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року позовТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» до ОСОБА_1 про зняття арештузадоволено.

Скасовано арешт з належної Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» квартири АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 4577824, зареєстрований 23.06.2008 року державним реєстратором Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АЕ № 528966, виданий 12.06.2008 року, видавник: Октябрський ВДВС Полтавського МУЮ, д/в ОСОБА_2 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 10674092 від 06.02.2014.

Не погодившись з даним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Бибик В.А., просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Від представника ТОВ «ФК «Фінансова компанія» адвоката Колосова А.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи 22 грудня 2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 192-О, за умовами якого їй було надано кредит у сумі 34 000 Доларів США (а.с. 7-8).

У забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором № 192-О від 22.06.2006 в цей же день між ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» та ОСОБА_1 укладений Іпотечний договір № 192-О, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. за реєстровим номером 5954, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17-18).

До вищевказаного Кредитного договору укладались додаткові угоди, а саме: додаткова угода № 1 від 29.11.2012 року; додаткова угода № 2 від 17.01.2014 року; додаткова угода № 3 від 31.07.2022 року (а.с. 9-16).

У зв`язку із укладанням вищевказаних додаткових угод до кредитного договору, відповідні зміни також вносились і до іпотечного договору шляхом укладення наступних додаткових договорів: додатковий договір № 1 від 29.12.2012 року; додатковий договір № 2 від 17.04.2014 року; додатковий договір № 3 від 31.07.2015 року (а.с. 19-21).

10 жовтня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інтайм Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. (а.с. 22-26).

Відповідно до умов цього договору, ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» набуло всі права іпотекодержателя за іпотечним договором № 192-О від 22.06.2006 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 .

Таким чином, з 10 жовтня 2019 року ТОВ «Фінансова Компанія «Інтайм Фінанс» є правонаступником усіх майнових прав ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» за вищевказаними договорами та набуло статусу Іпотекодержателя за Іпотечним договором № 192-О від 22.12.2006.

25.02.2020 року в порядкуст. 37 Закону України «Про іпотеку»ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» було реалізовано право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 30-31).

Після реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», представниками товариства було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про те, що 23.06.2008 року державним реєстратором Березняк Оксаною Миколаївною на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АЕ № 528966, видана 12.06.2008 року Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ (державний виконавець Левченко Т.В.) прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 10674092 від 06.02.2014 року. Вказаний арешт також був зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7436730, дата реєстрації23.06.2008 року Першою полтавською державною нотаріальною конторою.

Факт наявності вищевказаного арешту підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 312989280 від 21.10.2022 року.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції враховано, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 було накладено 23.06.2008 року, тобто після того, як 22.06.2006 року зазначена квартира стала предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору № 192-О від 22.06.2006 року, тому безпідставне обтяження майна позивача, а саме нерухоме майно, яке належить позивачеві на праві власності, перешкоджає позивачеві, як власнику, у реалізації права власності, зокрема прав володіння, користування та розпорядження власністю.

Колегія суддів погоджуєтья з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК Українигарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до положень частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Стаття 41 Конституції Українивстановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першоюстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першастатті 317 ЦК України).

Частиною першоюстатті 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зістаттею 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У частині першійстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові,може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові,можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження»(абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Верховний Суд у постановах від 30 червня 2021 року в справі № 337/800/19, від 14 грудня 2022 року в справі № 362/2317/21 дійшов висновку, що у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги чинного законодавства, з огляду на те, що арешт на спірну квартиру було накладено після її передачі в іпотеку, позивач, який не є стороною виконавчого провадження в рамках якого було прийнято рішення про накладення арешту на спірне нерухоме майно, як правонаступниккредитора-іпотекодержателя,набув правовласності нанерухоме майно,а наявністьарешту перешкоджаєпозивачу,як власникурозпоряджатися ним,колегія суддіввважає,що судпершої інстанціїдійшов правильноговисновку пронаявність підставдля задоволенняпозову.

Інших доводів, які б давали підстави вважати, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.367, ст.374ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката БибикаВолодимира Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

В. М. Триголов