Рішення

від 25.11.2024 по справі 298/1324/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1324/24

Номер провадження 2/298/194/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Зизич В.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю.,

номер справи 298/1324/24,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальність «НЕССО»</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта Іван Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Калінін Сергій Костянтинович, звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №16166 від 29.01.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості в розмірі 15 522,50 грн. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №200709-20981-1 від 09.07.2020, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ». У 2021 році юридичне найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.08.2020 по 19.01.2021. Сума заборгованості за кредитним договором складає 15 522,50 грн.

Зазначає, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович згідно Єдиного реєстру нотаріусів не діє.

Вважає, що виконавчий напис №16166 від 29.01.2021 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича є протиправним, таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Посилається, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (надалі «Перелік»), та на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Вказує на те, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Звертає увагу, що позивачка не підписувала в будь-який спосіб вищевказаний кредитний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та констатує той факт, що наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Наголошує, що позивачка ніколи в будь-який спосіб не отримувала одноразовий ідентифікатор, яким ніби то, був підписаний Кредитний договір, об`єктивних доказів того, що вона отримала, а тим більш використала одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору, відповідачем не надано.

За вказаних обставин, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 16166 від 29.01.2021, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a> заборгованості в розмірі 15 522,50 грн., та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

Разом з позовом представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Калінін С.К. було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у суді.

Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі третя особа пояснень на позовну заяву не надала.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та позивачці надано час для усунення недоліків.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін С.К., про забезпечення позову в даній цивільній справі задоволено.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2024 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились. 22 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторонни позивача. У поданій заяві просить розглядати справу без участі сторонни позивача. Зазначає, що наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «НЕССО», будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту судової повістки в електронний кабінет відповідача, у судове засідання не з`явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Іванюта І.М., будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту судової повістки в електронний кабінет відповідача, у судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивачка посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №16166 про звернення стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за договором № 200709-20981-1 від 9 липня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ».

Згідно означеного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 15 серпня 2020 року по 19 січня 2021 року, та сума заборгованості становить 14572 гривні 50 копійок, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2500 гривень 00 копійок, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 12072 гривні 50 копійок. Крім того, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31Закону України«Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача,та загальна заборгованість боржника становить 15522 гривні 50 копійок.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 5 лютого 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Іванютою Іваном Миколайовичем, у виконавчому провадженні №64390349 з виконання виконавчого напису №16166 від 29 січня 2021 року, постановлено стягнути з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованість в розмірі 14572 гривень 50 копійок та за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом у розмірі 950 гривень.

Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.09.2021 відповідач змінив свою назву з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>.

Позивач, вказуючи на те, що означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. незаконно, без належних на те правових підстав, звернулася до суду за захистом порушеного права.

Таким чином, між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин. При вирішенні даного спору суд керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Означеним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно п.3 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 5 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Згідно ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видав спірний виконавчий напис, керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитного договору, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус керувався нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними, у зв`язку з чим суд погоджується з доводами позивача з даного приводу та приймає такі до уваги.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що при вчиненні оспореного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. Крім того, останній не переконався у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що позивачка не визнає оспорюваний виконавчий напис та розмір заборгованості, крім цього вона стверджує, що жодного договору з відповідачем не укладала.

Водночас доказів наявності безспірної заборгованості позивачки та її розміру за кредитним договором від 9 липня 2020 року відповідачем суду надано не було.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 15 серпня 2020 року по 19 січня 2021 року, проте встановити, з якого часу у відповідача виникло право вимоги, з наявних у матеріалах справи доказів встановити неможливо.

Отже, на думку суду, нотаріус при вчиненні оспореного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

При цьому суд зауважує, що відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надано доказів щодо безспірності вимог до боржника на момент вчинення виконавчого напису.

За таких обставин, суд приходить висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно вимог статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя та четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідне клопотання з наданням доказів понесення позивачем судових витрат було надіслане представником позивачки до суду 22 листопада 2024 року через систему «Електронний суд».

У поданому позові, представник позивачки просить вирішити питання про судові витрати шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Попередньо представником позивача до позовної заяви було долучено ордер серії ВІ №1196475 від 28 червня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н/24 від 25 квітня 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212, та копію договору №б/н/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25 квітня 2022 року, додаток №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/24 від 25.04.2024, роздруківку з рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару (винагороди), Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 17.07.2024.

До клопотання що надійшло на адресу суду 22 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник долучив платіжну інструкцію №NC-0933702 від 13.11.2024, на суму 2500 грн., де призначення платежу Договір №б/н/24 від 25.04.2024 ОСОБА_1 . Платник ОСОБА_1 , одержувач «Калінін і партнери АБ»; платіжну інструкцію №NC-5576079 від 04.07.2024, на суму 1500 грн., де призначення платежу Договір №б/н/24 від 25.04.2024 ОСОБА_1 , одержувач «Калінін і партнери АБ»; платіжну інструкцію №NC-2942080 від 24.06.2024, на суму 1000 грн., де призначення платежу Договір №б/н/24 від 25.04.2024 ОСОБА_1 . Платник ОСОБА_1 , одержувач «Калінін і партнери АБ»;

Предметом наданого договору №б/н/24 від 25.04.2024, зокрема, є надання бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту за рішенням суду визнати таким, що не піддягає виконанню виконавчий напис № 16166 від 29.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського місього нотаріального округу Гораєм О.С, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», та стягнути кошти, набуті без достатньої правової підстави.

За змістомАкту виконанихробіт (наданихпослуг) від 17 липня 2024 року, Адвокатське бюро «Калінін і партнери» в особі керуючого Калінін С.К. надало, а ОСОБА_1 прийняла юридичні послуги. Вартість вказаних послуг становить 5000 (п`ять тисяч) гривень, з яких 500 гривень усна з вивченням документів консультація; 500 гривень складання, оформлення заяви адвоката приватному виконавцю від 18.06.2024; 500 гривень вивчення та аналіз сканкопій матеріалів виконавчого провадження №64390349 від 05.02.2021; 2500 гривень складання, оформлення та подання до Великоберезнянського районного суду закарпатської області позовної заяви; 1000 гривень складання, оформлення, подання до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області заяви про забезпечення позову від 17.07.2024.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду можливості пересвідчитись у співмірності розміру адвокатського гонорару, як того вимагає ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у договорі про надання правової допомоги від 25 квітня 2024 року розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Надання позивачу адвокатських послуг підтверджується: ордером серії ВІ №1196475 від 28 червня 2024 року; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212; копією договору №б/н/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25 квітня 2022 року; додатком №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/24 від 25.04.2024; додатком №2 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/24 від 25.04.2024 - Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 17.07.2024; платіжними інструкціями №NC-0933702 від 13.11.2024, на суму 2500 грн.; №NC-5576079 від 04.07.2024, на суму 1500 грн.; та №NC-2942080 від 24.06.2024, на суму 1000 грн.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд враховує те, що ці судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи).

Варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

При цьому, суд враховує вимоги п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України та висновки постанови ВС від 02.09.2020 року у справі №329/766/18 провадження №61-6627св20 про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦКП України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за подачу позовної заяви та судовий збір за подачу позивачкою заяви про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн., у сумі 1816,80 грн.

Відповідно до ч.7 ст.158ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис,вчинений 29 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №16166, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості в розмірі 15522,50 грн.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«НЕССО» вдохід держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a> на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.158ЦПК України заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2024 року по справі №298/1324/24, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальність «НЕССО»</a>, місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Пироговського Олександра, буд. 19, корпус 6, ЄДРПОУ 41146462.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта Іван Миколайович, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 17, 3-й поверх, кімната, 306.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя Зизич В.В.