Рішення

від 26.11.2024 по справі 302/1511/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1511/24

2/302/440/24

Номер рядка звіту 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2024 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гренджа В.Ю., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

14.10.2024 представник позивача адвокат Гренджа В.Ю. в його інтересах подала суду вищенаведений позов, який обґрунтовано таким. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 . За життя, батько позивача ОСОБА_1 , 1991 р.н., - ОСОБА_1 , 1953 р.н., залишив заповіт, згідно якого ОСОБА_1 , 1953 р.н., заповів все своє майно, крім земельних ділянок виділених як земельну частку (пай), - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До спадкової маси померлого ОСОБА_1 , 1953 р.н., входить нерухоме майно належне за життя батькам ОСОБА_1 , 1953 р.н., зокрема батьку ОСОБА_1 , 1918 р.н., та матері ОСОБА_2 , 1932 р.н., які доводилися позивачу ОСОБА_1 , 1991 р.н., дідусем та бабусею. ОСОБА_1 , 1918 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 , 1932 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя, ОСОБА_1 , 1918 р.н., належало на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: - житловий будинок під реєстраційним номером АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка загальною площею 0,5968 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства згідно Державного акта на право приватної власності на землю (серія ІІІ-ЗК № 024411) виданого 19.02.1997 року Річківською сільською радою, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 139, оригінал Державного акту втрачено. За життя, ОСОБА_1 , 1918 р.н., та ОСОБА_2 , 1932 р.н., заповітного розпорядження не залишили. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом до майна померлого ОСОБА_1 , 1918 р.н., була його дружина ОСОБА_2 , 1932 р.н., яка прийняла спадщину шляхом постійного спільного проживання разом з померлим. Спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , 1932 р.н., прийняв її син ОСОБА_1 , 1953 р.н., шляхом подання заяви про прийняття спадщини до майна померлої матері, у встановлений законом строк, внаслідок чого державним нотаріусом було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_3 за № 54/2004. ОСОБА_1 , 1953 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та при житті не отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлих батьків житловий будинок під АДРЕСА_2 , та відповідно не зареєстрував право власності на це майно на своє ім`я. Спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прийняв його син ОСОБА_1 , 1991 р.н. (позивач), шляхом подання нотаріусу 11.11.2020 року заяви про прийняття спадщини до майна померлого батька у встановлений законом строк, внаслідок чого державним нотаріусом було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_1 , 1953 р.н., за № 101/2020. Дружина померлого ОСОБА_1 ,1953 р.н., - ОСОБА_4 подала до нотаріальної контори, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до майна померлого ОСОБА_1 , 1953 р.н., заяву про відмову від прийняття спадщини. Інші спадкоємці першої черги за законом, або за заповітом, спадкоємці на обов`язкову частку до майна померлого ОСОБА_1 , 1953 р.н., відсутні. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини, чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Тому позивач є єдиним належним спадкоємцем за заповітом нерухомого майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , 1953 р.н. До Спадкової маси померлого ОСОБА_1 , 1953 р.н., входить нерухоме майно успадковане за життя померлим ОСОБА_1 , 1953 р.н., після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме : - житловий будинок під АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, кадастровий номер 2122486400:01:009:0060, місце розташування с.Річка, ур. «Біля хати», цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1310 га; - земельна ділянка, кадастровий номер 2122486400:01:009:0063, місце розташування АДРЕСА_3 , для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1612 га; - земельна ділянка, кадастровий номер 2122486400:01:009:0062, місце розташування АДРЕСА_3 , для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1122 га; - земельна ділянка, кадастровий номер 2122486400:01:009:1111, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0382 га. Незважаючи, на ті обставини, що спадкове майно померлого батька позивача ОСОБА_1 , 1953 р.н., не є спірним, ОСОБА_5 , державний нотаріус Міжгірської державної нотаріальної контори, на вимогу представника позивача ОСОБА_6 , винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , 1953 р.н., на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 0,5968 га, оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. Враховуючи вищенаведене, позивач просить за ним визнати право власності у порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на вищенаведені земельні ділянки та житловий будинок.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від:

- 15.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження;

-18.11.2024 року витребувано від державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої Ольги Іванівни інформацію щодо чинності заповіту померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який посвідчений 22.10.2019 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. та зареєстровано в реєстрі за №617.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивач та його представник ОСОБА_6 на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак остання подала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача з позицією підтримки позову.

Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі сільського голови на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Дідо позивача, ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Річка Міжгірського району Закарпатської області у віці 85 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 05.01.2004 року виконкомом Річківської сільради Міжгірського району Закарпатської області зроблено запис за №2, що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Померлий 03.01.2004 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , разом з ним на день його смерті постійно проживала та була зареєстрована ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - дружина померлого, що підтверджується довідкою від 17.05.2019 року № 391, яка видана виконкомом Річківської сільської ради.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. від 24.09.2024 року за вих.159/02-31 спадкоємцем за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , 1918 р.н., була його дружина ОСОБА_7 , 1932 р.н., яка прийняла спадщину шляхом постійного спільного проживання разом з померлим.

Згідно з випискою з погосподарської книги від 17 травня 2019 року №95, яка видана виконкомом Річківської сільради Міжгірського району Закарпатської області, будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Цей житловий будинок побудований орієнтовно у 1954 році, свідоцтво на право власності на зазначений житловий будинок сільрадою не видавався.

Згідно з копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №024411 від 19.02.1997 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №139, ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_4 , на підставі рішення сесії Річківської сільради народних депутатів 9 сесії 22 скликання №13 від 30.07.1996 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5968 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Річківської сільради народних депутатів, для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства.

Згідно з архівною копією №25/01-27 від 09.08.2021 року рішення Річківської сільради народних депутатів від 30.07.1996 року №13 радою вирішено передати у приватну власність громадянам земельні ділянки, які були в їх користуванні, зокрема, ОСОБА_1 земельну ділянку 0,60 га, яка розташована в с.Річка : біля хати -0,1310 га, ур.Полянський -0,4690 га.

Баба позивача та дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Річка Міжгірського району Закарпатської області у віці 71 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 14.01.2004 року виконкомом Річківської сільради Міжгірського району Закарпатської області зроблено запис за №4, що вбачається з свідоцтв про народження серії ЯЛ, IV-ФМ №,№ НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .

Померла 12.01.2004 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований, що підтверджується довідкою від 17.05.2019 року № 392, яка видана виконкомом Річківської сільської ради.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. від 24.09.2024 року за вих.159/02-31 спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , 1932 р.н., прийняв її син ОСОБА_1 , 1953 р.н., шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, за майном якої відкрито спадкову справу № 54/2004.

Батько позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області у віці 66 років, про що 23.07.2020 року Міжгірським районним відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) складено відповідний актовий запис №78, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишив заповіт, який посвідчений 22.10.2019 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. та зареєстровано в реєстрі за №617, згідно якого він своїм майном розпорядився так: право на земельну частку (пай), розміром 1,09 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК N 0087250 виданого Міжгірською районною державною адміністрацією 13 червня 1997 року на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації N295 від 12 червня 1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 27.06.1997 року №310 та право на земельну частку (пай), розміром 1,09 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК N 0087249 виданого Міжгірського районного державною адміністрацією 13 червня 1997 року на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації N 295 від 12 червня 1997 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), 27 червня 1997 року, за N309, чи отримані на підставі зазначених сертифікатів земельні ділянки заповів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Все інше майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося заповів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вищенаведений заповіт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не змінений та не скасований, що вбачається з копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №65427542 від 03.07.2021.

Згідно з довідкою від 12.10.2020 року №3977 Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області в будинку АДРЕСА_5 проживав ОСОБА_1 , 1953 р.н., який був постійним мешканцем селища Міжгір`я. На день його смерті разом з ним в вищенаведеному будинку проживали: ОСОБА_4 , 1953 р.н., -дружина; ОСОБА_1 , 1991 р.н., - син.

24.12.2020 року ОСОБА_4 подала до Міжгірської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини у спадковій справі №101-2020, згідно якої ОСОБА_4 від прийняття спадщини за майном померлого чоловіка ОСОБА_1 , з чого вона б не складала, і де б вона не знаходилась, відмовилась. Крім того, цією заявою вона підтвердила, що все майно, що належало померлому чоловіку, ОСОБА_1 , було його особистою приватною власністю, і на частку у спільному майні подружжя вона не претендує, і в подальшому не буде звертатися до нотаріальної контори чи судових установ з питанням виділення частки у спільному майні подружжя.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. від 24.09.2024 року за вих.159/02-31 ОСОБА_1 , 1991 р.н., спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 прийняв шляхом подання у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини, дружина померлого, ОСОБА_4 , подала до нотаріальної контори у встановлений законом строк заяву про відмову від прийняття спадщини; державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом за майном померлого ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 0,5968 га, оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Згідно з довідкою №79 від 16.05.2024 року КП «Міжгірське БТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 не зареєстроване.

Згідно з технічним паспортом житлового будинку садибного типу, що знаходиться в АДРЕСА_1 (Пилипецька територіальна громада), який виготовлений станом на 15.04.2024 року КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської селищної ради на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок побудований у 1951 році і уявляє собою одноповерхову будівлю, поруч з ним розташована вбиральня. Згідно з експлікацією приміщень до плану поверхів будинку, він має загальну площу 60,80 м2, з неї житлова 21,40 м2, а допоміжна-39,40м2; будинок складається з : двох кладових по 14,65 та 10,10 м2, кухні -14,65 м2, житлової кімнати - 21,40 м2.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4811998612021 від 25.08.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486400:01:009:0060, місце розташування с.Річка, ур. «Біля хати», вид цільового призначення 02.01, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1310 га, передана у приватну власність ОСОБА_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування Річківської сільської ради від 30.07.1996 року, 9 сесії 22 скликання, документ, що посвідчує право власності Державний акт від 19.02.1997 року серії ІІІ-ЗК 024411.

Згідно витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3224528092021 від 29.11.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486400:01:009:0063, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», вид цільового призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1612 га, передана у приватну власність ОСОБА_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування Річківської сільської ради від 30.07.1996 року, 9 сесії 22 скликання, документ, що посвідчує право власності Державний акт від 19.02.1997 року серії ІІІ-ЗК 024411.

Згідно витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1216591462021 від 03.09.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486400:01:009:0062, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», вид цільового призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1122 га, передана у приватну власність ОСОБА_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування Річківської сільської ради від 30.07.1996 року, 9 сесії 22 скликання, документ, що посвідчує право власності Державний акт від 19.02.1997 року серії ІІІ-ЗК 024411.

Згідно витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7306419612021 від 06.09.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486400:01:009:1111, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», вид цільового призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0382 га, передана у приватну власність ОСОБА_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування Річківської сільської ради від 30.07.1996 року, 9 сесії 22 скликання, документ, що посвідчує право власності Державний акт від 19.02.1997 року серії ІІІ-ЗК 024411.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Дідо позивача, ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя, ОСОБА_1 , 1918 р.н., належало на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: - житловий будинок під реєстраційним номером АДРЕСА_1 , - земельна ділянка загальною площею 0,5968 га, яка розташована на території колишньої Річківської сільської ради народних депутатів, яка була передана гр. ОСОБА_1 , 1918 р.н., для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, на підставі рішення Річківської сільської ради народних депутатів 9 сесії 22 скликання № 13 від 30.07.1996 року. Спадкоємцем за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , 1918 р.н., була його дружина ОСОБА_7 , 1932 р.н., яка прийняла спадщину шляхом постійного спільного проживання разом з померлим. Баба позивача, ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , 1932 р.н., прийняв її син (батько позивача) ОСОБА_1 , 1953 р.н., шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Батько позивача, ОСОБА_1 , 1953 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишив заповіт, який посвідчений 22.10.2019 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. та зареєстровано в реєстрі за №617, згідно якого він своїм майном розпорядився так: право на земельну частку (пай), розміром 1,09 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК N 0087250 виданого Міжгірською районною державною адміністрацією 13 червня 1997 року на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації N295 від 12 червня 1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 27.06.1997 року №310 та право на земельну частку (пай), розміром 1,09 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК N 0087249 виданого Міжгірського районного державною адміністрацією 13 червня 1997 року на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації N 295 від 12 червня 1997 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), 27 червня 1997 року, за N309, чи отримані на підставі зазначених сертифікатів земельні ділянки заповів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Все інше майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося заповів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищенаведений заповіт ОСОБА_1 не змінений та не скасований. ОСОБА_1 , 1991 р.н., спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 прийняв шляхом подання у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини, дружина померлого, ОСОБА_4 , подала до нотаріальної контори у встановлений законом строк заяву про відмову від прийняття спадщини. Однак державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом за майном померлого ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 0,5968 га, оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно і ця постанова унеможливлює оформлення ним спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат між сторонами

Суд враховує те, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 3056 грн 88 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить грошову суму 1528 грн 44 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_5 ) у порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис про смерть № 78, право власності на нерухоме майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122486400:01:009:0060, місце розташування с.Річка, ур. «Біля хати», вид цільового призначення 02.01, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1310 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122486400:01:009:0063, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», вид цільового призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1612 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122486400:01:009:0062, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», вид цільового призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1122 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122486400:01:009:1111, місце розташування с.Річка, ур. «Полянський», вид цільового призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0382 га.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 1528 грн 44 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка