Рішення

від 26.11.2024 по справі 674/924/22

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/924/22

Провадження № 2/674/21/24

РІШЕННЯ

іменем України

26 листопада 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Шельгоріної С.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про усунення перешкод у користуванні правом власності,

в с т а н о в и в :

08 серпня 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ТОВ "Енселко Агро" про усунення перешкод у користуванні правом власності (а/с 2-4, 25-27).

Позивач ОСОБА_3 посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), розташованої на території Маліївецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (на даний час - Маліївецького старостинського округу Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області).

01 серпня 2012 року між сторонами був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач ОСОБА_3 передала належну їй земельну ділянку в оренду відповідачеві ТОВ "Енселко Агро" строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому позивачеві стало відомо, що на підставі додаткової угоди від 16 грудня 2015 року, укладеної між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро" до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, строк оренди змінено до 04 березня 2030 року. Проте, позивач ОСОБА_3 стверджує, що додаткової угоди від 16 грудня 2015 року вона не підписувала, тому ця додаткова угода не відповідає її внутрішній волі. При цьому позивач вказує, що в неї не має наміру продовжувати договір оренди вказаної земельної ділянки.

Незважаючи на відсутність між сторонами договірних правовідносин, відповідач ТОВ "Енселко Агро" без жодних правових підстав продовжує користуватись земельною ділянкою позивача ОСОБА_3 , чим створює останній, як власнику, перешкоди вільно користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_3 просить суд зобов`язати відповідача ТОВ "Енселко Агро" усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036) шляхом повернення земельної ділянки власнику.

12 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 29).

12 серпня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів: зобов`язано ТОВ "Енселко Агро" надати суду оригінал додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро" відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 (ухвала суду - а/с 31).

Відповідач ТОВ "Енселко Агро" не надав докази, які витребовував суд, та не повідомив причин невиконання ухвали суду про витребування доказів.

12 серпня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів: зобов`язано відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління "Центр надання адміністративних послуг" Дунаєвецької міської ради Хмельницької області надати суду копію реєстраційної справи, що зберігається в електронній формі, щодо реєстрації додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро" відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 (ухвала суду - а/с 33).

22 серпня 2022 року копія реєстраційної справи відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 надійшла до суду та приєднана до матеріалів цивільної справи (а/с 39-45).

12 серпня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів: зобов`язано Кам`янець-Подільську районну державну адміністрацію Хмельницької області надати суду оригінал реєстраційної справи, в якій зберігається оригінал додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро" відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 (ухвала суду - а/с 35).

13 вересня 2022 року від Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області надійшло повідомлення про неможливість подати докази (а/с 53-54).

13 вересня 2022 року від відповідача ТОВ "Енселко Агро" надійшов відзив на позовну заяву (а/с 46-48), яким відповідач заперечив проти позову.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що 01 серпня 2012 року між відповідачем ТОВ "Енселко Агро" та позивачем ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036, яка належить позивачу на праві власності. Розмір щорічної орендної плати сторони визначили в сумі 1974,97 грн.

16 грудня 2015 року між відповідачем ТОВ "Енселко Агро" та позивачем ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, за умовами якої змінено розмір щорічної орендної плати на суму 3700 грн. З 2015 року позивач ОСОБА_3 щорічно отримувала збільшений розмір орендної плати, що підтверджує її обізнаність про додаткову угоду.

Строк договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між сторонами, становив п`ять років. Відтак, в 2017 році строк дії договору оренди мав би закінчитись, відповідач ТОВ "Енселко Агро" мав би повернути земельну ділянку власнику - позивачу ОСОБА_3 , а остання перестала би отримувати орендну плату. Хоча позивач ОСОБА_3 стверджує, що начебто не мала наміру продовжувати строк дії договору оренди, проте вона продовжувала щорічно отримувати орендну плату. Очевидно, що дії позивача (зокрема, отримання орендної плати за надання у користування земельної ділянки з 2017 року по теперішній час) є активними діями, що спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачу ОСОБА_3 було відомо про продовження строку дії договору оренди землі та перебування земельної ділянки у користуванні відповідача ТОВ "Енселко Агро".

На думку відповідача, договір оренди землі та додаткова угода до нього укладені відповідно до вимог чинного земельного законодавства, а саме: Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів.

Позивач ОСОБА_3 зазначає, що вона не підписувала особисто додаткову угоду до договору оренди землі, а тому на цій підставі стверджує про відсутність її волевиявлення, як орендодавця, щодо розпорядження належною їй земельною ділянкою. Проте, викладені позивачем обставини є необґрунтованими, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, базуються на власних суб`єктивних помилкових міркуваннях.

Позивач ОСОБА_3 ніколи не зверталась до відповідача ТОВ "Енселко Агро" із заявами, претензіями чи клопотаннями щодо повернення їй земельної ділянки. Позивач ОСОБА_3 ніколи не зверталась до суду з позовними вимогами про розірвання, оспорювання чи припинення з будь-яких підстав додаткової угоди.

Відповідач ТОВ "Енселко Агро" в процесі користування земельною ділянкою з 2012 року по 2022 рік (включно) належним чином, точно, своєчасно та якісно виконував всі умови договору оренди землі та додаткової угоди, добросовісно сплачував орендну плату, а позивач ОСОБА_3 регулярно отримувала оренду плату в розмірі, визначеному сторонами. На даний час орендар - відповідач ТОВ "Енселко Агро" продовжує користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036, а орендодавець - позивач ОСОБА_3 продовжує отримувати за це орендну плату.

Враховуючи викладене та зважаючи на фактичні обставини справи, відповідач вважає, що не існує порушених прав позивача, на підставі яких можна було б витребувати земельну ділянку із законного володіння орендаря ТОВ "Енселко Агро". Поведінка позивача ОСОБА_3 є недобросовісною та неприпустимою, не відповідає добросовісності та чесній діловій практиці, а також її попереднім діям.

На підставі викладеного відповідач ТОВ "Енселко Агро" просить суд відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.

22 вересня 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (а/с 57-58), якою представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Основною підставою подання до суду відповідного позову представник позивача вказує те, що додаткова угода від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року не відповідає внутрішній волі позивача ОСОБА_3 , оскільки нею не підписана, наміру продовжувати договір оренди землі в неї не було і не має, волевиявлення на укладення такої угоди позивач взагалі не виявляла.

27 вересня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів: повторно зобов`язано ТОВ "Енселко Агро" надати суду оригінал додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро" відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 (ухвала суду - а/с 63).

Відповідач ТОВ "Енселко Агро" повторно не надав докази, які витребовував суд, та повторно не повідомив причин невиконання ухвали суду про витребування доказів.

25 жовтня 2022 року в цивільній справі призначена судова почеркознавча експертиза для перевірки достовірності підпису ОСОБА_3 на додатковій угоді від 16 грудня 2015 року, укладеній між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро" до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року (ухвала суду - а/с 73-74). Проведення експертизи доручено експертам Хмельницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України. Провадження в даній цивільній справі зупинено на час проведення експертизи.

21 лютого 2023 року проведено судову почеркознавчу експертизу (висновок експерта від 21 лютого 2023 року № 3912/3913/22-26 - а/с 114-118).

23 лютого 2023 року цивільна справа з висновком судової почеркознавчої експертизи надійшла до суду.

24 лютого 2023 року поновлено провадження в даній цивільній справі (ухвала суду - а/с 121).

28 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (ухвала суду - а/с 127-128).

20 квітня 2023 року зупинено провадження в даній цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) (ухвала суду - а/с 134-135).

29 листопада 2023 року Великою Палатою Верховного Суду прийнята постанова в цивільній справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22).

29 листопада 2023 року вказана постанова Великої Палати Верхового Суду набрала законної сили.

12 грудня 2023 року вказана постанова Великої Палати Верховного Суду була оприлюднена.

04 січня 2024 року поновлено провадження в даній цивільній справі (ухвала суду - а/с 144).

27 лютого 2024 року від відповідача ТОВ "Енселко Агро" надійшли письмові пояснення (а/с 160-162), якими відповідач заперечив проти позову.

В своїх поясненнях відповідач додатково пояснив, що у тому випадку, коли сторона правочину вчиняла дії, спрямовані на виконання правочину відповідно до його суттєвих умов, такі дії є способом волевиявлення і неможливо стверджувати, що правочин вчинявся проти волі сторони правочину.

Так, Верховний Суд України в справі № 227/3760/19-ц дійшов висновку, що виконання правочину (договору оренди) його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину. За змістом законодавчого регулювання, наведеного у загальних положеннях про правочин та в спеціальних приписах глави 58 Цивільного кодексу України, якщо договір оренди (найму) хоча і має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року (справа № 338/180/17) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року (справа № 513/879/19) суд визнав необґрунтованими доводи орендодавця про те, що він не підписував додаткову угоду, бо, отримуючи орендну плату у розмірі, встановленому в додатковій угоді, орендодавець погодив умови про збільшення орендної плати та продовження строку дії договору оренди.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_3 та відповідач ТОВ "Енселко Агро", як сторони договору оренди землі, виконували умови вказаного договору, тому кваліфікувати такий договір як неукладений немає підстав. Відповідно, немає підстав застосувати наслідки неукладеності договору оренди землі, а саме - витребувати земельну ділянку із користування.

13 червня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах позивача в межах наданих йому повноважень, подав до суду заяву про зміну позовних вимог (а/с 188). Представник позивача ОСОБА_1 , посилаючись на правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 та від 28 лютого 2024 року в справі № 136/2517/18, просить суд: 1) зобов`язати відповідача ТОВ "Енселко Агро" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,42 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036) шляхом повернення земельної ділянки власнику - позивачу ОСОБА_3 ; 2) визнати відсутнім у відповідача ТОВ "Енселко Агро" права оренди земельної ділянки площею 2,42 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), що належить позивачу ОСОБА_3 на праві власності.

13 червня 2024 року суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про зміну позовних вимог, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на змінені позовні вимоги, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 191-192).

02 липня 2024 року від відповідача ТОВ "Енселко Агро" надійшов відзив на змінені позовні вимоги (а/с 201-202), яким відповідач заперечив проти змінених позовних вимог.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що оскільки позивач ОСОБА_3 та відповідач ТОВ "Енселко Агро", як сторони договору оренди землі, виконували умови цього договору, тому кваліфікувати такий договір як неукладений немає підстав. Відповідно, немає підстав визнати відсутнім у відповідача ТОВ "Енселко Агро" права оренди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та у заяві про зміну позовних вимог.

Додатково представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що позивач ОСОБА_3 дізналась про своє порушене право в 2022 році. Позивач вважала, що з 2017 року по 2022 рік між нею та відповідачем ТОВ "Енселко Агро" не було правовідносин щодо оренди землі, а орендну плату вона отримувала як плату за фактичне використання належної їй земельної ділянки. Користування відповідачем ТОВ "Енселко Агро" земельною ділянкою позивача ОСОБА_3 створює останній, як власнику, перешкоди вільно користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а саме: позивач не може самостійно обробляти свою земельну ділянку; в договорі оренди передбачено певні обмеження юридичного характеру.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Енселко Агро" Загуровський О.К. заперечив проти позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях та відзиві на змінені позовні вимоги.

Додатково представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що позивач ОСОБА_3 вперше звернулась до суду через п`ять років після того, як нібито закінчився строк дії договору оренди землі. Протягом цих п`яти років позивач ОСОБА_3 постійно отримувала орендну плату. На даний час відповідач ТОВ "Енселко Агро" продовжує користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 на умовах, визначених договором оренди землі та додатковою угодою до нього.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), розташованої на території Маліївецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (на даний час - Маліївецького старостинського округу Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області).

Право власності позивача ОСОБА_3 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 824332, виданим 25 листопада 2004 року Маліївецькою сільською радою Дунаєвецького району Хмельницької області та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010475301812 (а/с 9).

01 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ "Енселко Агро" був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач ОСОБА_3 (орендодавець) передала належну їй земельну ділянку площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036) в оренду відповідачеві ТОВ "Енселко Агро" (орендар).

Відповідно до п.3.1 договору оренди - цей договір укладено строком на п`ять років, починаючи із дня набрання чинності цим договором, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до п.4.1 договору оренди - орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін та становить 1974,97 грн. за один повний рік користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.14.1 договору оренди - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

04 березня 2015 року на підставі договору оренди здійснена державна реєстрація права оренди (номер запису про інше речове право - 8950659), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень від 05 березня 2015 року № 34535380 (а/с 10) та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22 липня 2022 року (а/с 11).

В судовому засіданні встановлено, що договір оренди землі від 01 серпня 2012 року був укладений між сторонами відповідно до вимог земельного законодавства та набрав чинності у встановленому законом порядку. П`ятирічний строк дії договору оренди землі закінчився 04 березня 2020 року.

До матеріалів справи додана додаткова угода від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ "Енселко Агро" (а/с 15-17). Цією додатковою угодою сторони внесли зміни до договору оренди, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до п.3.1 нової редакції договору оренди - цей договір діє до 04 березня 2030 року, починаючи із дня набрання чинності цим договором (з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством), з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до п.4.1 нової редакції договору оренди - орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.2.5 договору), що в грошовому виразі складає 3700,10 грн. за один повний рік користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.14.1 нової редакції договору оренди - право оренди земельної ділянки, що передається в оренду за цим договором, виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права (в порядку, передбаченому законодавством).

На підставі додаткової угоди здійснена державна реєстрація права оренди, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 червня 2016 року № 62181442 (а/с 18).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 стверджує, що позивач ОСОБА_3 не підписувала додаткову угоду від 16 грудня 2015 року, на підставі якої здійснена державна реєстрація права оренди ТОВ "Енселко Агро" на строк до 04 березня 2030 року.

Пояснення представника позивача підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи від 21 лютого 2023 року № 3912/3913/22-26, проведеної судовими експертами Хмельницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України (а/с 114-118).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи вбачається:

1) підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Від Орендавця" додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро", щодо земельної ділянки площею 2,420 га, кадастровий номер 6821885000:05:002:0036, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів;

2) підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Від Орендавця" додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Енселко Агро", щодо земельної ділянки площею 2,420 га, кадастровий номер 6821885000:05:002:0036, виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відповідач ТОВ "Енселко Агро" не надав жодних доказів на спростування доводів представника позивача та на спростування висновку судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 не підписувала додаткової угоди від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ "Енселко Агро", відносно земельної ділянки площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України д оговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України в ідповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України д оговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.639 ЦК України д оговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.1 ст.640 ЦК України д оговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України з міна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1ст.652ЦК Україниу разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ч.1ст.653ЦК Україниу разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно ч.1 ст.654 ЦК України з міна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) п раво власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України та ч.8 ст.93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Спеціальним Законом, який регулює орендні відносини, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і стотними умовамидоговору орендиземлі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у кладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) с трок дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з міна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України ц ивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України п равочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України з міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України в олевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.4 ст.203 ЦК України п равочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України п равочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України п ідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України я кщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним в силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору. Наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушенимшляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16.

Суд критично оцінює заперечення відповідача ТОВ "Енселко Агро" про те, що позивач ОСОБА_3 хоча і не підписувала додаткової угоди до договору оренди землі, однак висловила своє волевиявлення на продовження строку дії договору оренди, оскільки після закінчення строку дії основного договору оренди землі вона жодного разу не заявила вимоги про повернення їй земельної ділянки та регулярно отримувала орендну плату.

Так, суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_3 не підписувала додаткової угоди від 16 грудня 2015 року, тому сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ "Енселко Агро".

Факт отримання позивачем ОСОБА_3 від відповідача ТОВ "Енселко Агро" плати за користування земельною ділянкою не свідчить про прийняття позивачем усіх істотних умов зміненого договору оренди землі, а лише підтверджує згоду позивача на платне користування відповідачем її земельною ділянкою та отримання за це відповідної плати без визначення інших істотних умов договору, які передбачені ст.15 Закону України "Про оренду землі" та за змістом мають бути обов`язково погоджені сторонами в письмовій формі, зокрема: строку дії договору оренди; орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; тощо.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач ТОВ "Енселко Агро", в першу чергу, обґрунтовує свої заперечення проти позову тим, що позивачу ОСОБА_3 регулярно виплачувалась орендна плата за користування її земельною ділянкою. Проте, відповідач не надав суду жодних доказів про виплату позивачу орендної плати.

Тому за умов непідписання позивачем додаткової угоди до договору оренди землі немає підстав стверджувати, що між сторонами було погоджено всі істотні умови зміненого договору оренди землі, а отримання плати за користування земельною ділянкою при неукладеному договорі оренди не може свідчити про схвалення орендодавцем умов зміненого договору оренди в цілому.

Посилання відповідача щодо вчинення власником земельної ділянки конклюдентних дій, які свідчать про вчинення правочину, зокрема, отримання орендодавцем орендної плати від орендаря, є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, не вбачається підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами.

У випадку встановлення факту непідписання позивачем додаткової угоди до договору оренди землі, права позивача підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом повернення йому спірної земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача без відповідної правової підстави.

Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року (справа № 145/2047/16-ц).

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року (справа № 378/1194/20), від 14 грудня 2022 року (справа № 394/85/21-ц ), від 11 травня 2023 року (справа № 357/3155/21) та від 10 липня 2024 року (справа № 671/2139/21).

Суд зазначає, що посиланнявідповідача на висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц, не спростовують обґрунтованості доводів позивача.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: "Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Також позов не може містити вимогу, у якій йдеться про предмет спору, що відсутній (не існує); реституція ж як спосіб захисту, застосовується для повернення виконаного за правочином, а не в тому разі, коли жодного виконання не відбувалося (саме це і стверджується позивачем і достеменно встановлено судом). У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав). Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується".

В даній цивільній справі спірні правовідносини виникли з тих підстав, що правочин не був укладений у належній для договору оренди землі письмовій формі, оскільки позивач ОСОБА_3 не підписала додаткової угоди до договору оренди. Отже, волевиявлення позивача на надання належної їй земельної ділянки в користування відповідачу строком до 04 березня 2030 року не підтверджено її особистим підписом.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на застосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року (справа № 338/180/17) та у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року (справа № 390/964/21), оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від обставин даної цивільної справи. При цьому в кожній справі суди виходять з її конкретних обставин та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Позивач ОСОБА_3 звернулась з вимогами про визнання відсутнім у відповідача ТОВ "Енселко Агро" права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення з незаконного володіння, посилаючись на те, що вона не підписувала додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору оренди землі до 04 березня 2030 року.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що додаткову угоду від 16 грудня 2015 року до договору оренди землі, укладеного 01 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ "Енселко Агро" відносно земельної ділянки площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), позивач ОСОБА_3 як орендодавець не підписувала. Вказану додаткову угоду підписала не позивач ОСОБА_3 , а інша особа.

Сторони не досягли згоди щодо істотних умов додаткової угоди до договору оренди землі, зокрема: продовження строку дії договору оренди, розміру та порядку виплати орендної плати, відповідальності за її несплату тощо.

Отже, правочин у формі додаткової угоди до договору оренди землі відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036 є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відтак, після 04 березня 2020 року земельна ділянка площею 2,420 га з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 , знаходиться у фактичному користуванні відповідача ТОВ "Енселко Агро" без законних на то підстав.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України к ожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.2 ст.15 ЦК України к ожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України к ожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України с пособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України п равом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України в ласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2 ст.317 ЦК України н а зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України п раво власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.391 ЦК України в ласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст.152 ЗК України д ержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України в ласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України з ахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 29 листопада 2023 року (справа № 513/879/19) зазначила: "Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 152)). Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. близький за змістом підхід щодо інших правовідносин у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14))".

Крім того за усталеною практикою Верховного Суду речове право на земельну ділянку може бути скасовано державним реєстратором на підставі рішення суду про усунення перешкод власнику в користуванні даною земельною ділянкою шляхом її повернення власнику.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,420 га з кадастровим номером 6821885000:05:002:0036, а відповідач ТОВ "Енселко Агро", у фактичному користуванні якого без встановлених законом підстав знаходиться вказана земельна ділянка, своїми діями, не пов`язаними із позбавленням володіння, порушує права позивача, як власника земельної ділянки та створює останній перешкоди у користуванні своїм майном, тому порушене право позивача підлягає захисту.

На підставі викладеного суд вважає можливим задовольнити позов, а саме: 1) визнати відсутнім у відповідача ТОВ "Енселко Агро" права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), розташованої на території Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 ; 2) зобов`язати відповідача ТОВ "Енселко Агро" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), розташованою на території Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 , шляхом повернення вказаної земельної ділянки власнику ОСОБА_3 .

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.3 ст.139 ЦПК України е ксперт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Згідно ч.4 ст.139 ЦПК України с уми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Згідно ч.6 ст.139 ЦПК України р озмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно ч.7 ст.139 ЦПК України р озмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно ч.8 ст.139 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.9 ст.139 ЦПК України о бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України і нші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ТОВ "Енселко Агро" на користь позивача ОСОБА_3 понесені останньою та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4152,94 грн., всього - 5145,34 грн.

Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202 - 205, 207, 215, 316, 317, 319, 321, 391, 626, 627, 638 - 640, 651 - 654, 792 ЦК України, ст.ст.93, 124, 125, 126, 152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІV, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 139, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про усунення перешкод у користуванні правом власності - задовольнити.

Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро", місцезнаходження по вул.Центральна,59 в с.Сахнівці Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 37083810,

права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), розташованої на території Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро", місцезнаходження по вул.Центральна,59 в с.Сахнівці Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 37083810,

усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,420 га (кадастровий номер 6821885000:05:002:0036), розташованою на території Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, що належить на праві власності ОСОБА_3 ,

шляхом повернення вказаної земельної ділянки власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с.Маліївці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючій по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро", місцезнаходження по вул.Центральна,59 в с.Сахнівці Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 37083810,

на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Маліївці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4152,94 грн., всього - 5145,34 грн. (П`ять тисяч сто сорок п`ять гривень 34 копійки).

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Маліївці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро", місцезнаходження по вул.Центральна,59 в с.Сахнівці Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 37083810.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2024 року.

Суддя Посунько Г.А.