Постанова

від 25.11.2024 по справі 475/843/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.11.24

22-ц/812/1773/24

Справа №475/843/22 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Провадження №22-ц/812/1773/24

Постанова

Іменем України

25 листопада 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні безучасті сторіну порядкуспрощеного позовногопровадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуДоманівського районногосуду Миколаївськоїобласті постановлену07жовтня 2024року,під головуваннямсудді КащакА.Я.,в приміщеннісуду першоїінстанції,по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» про відстрочення виконання судового рішення, ухваленого Миколаївським апеляційним судом 17 червня 2024 року,у справі №475/843/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

25 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив стягнути з ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом заяви про відстрочення виконання судового рішення, у розмірі 20000 грн.

07 жовтня 2024 року ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до закінчення судових дебатів, тобто з дотриманням встановленого процесуальним законом строку, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу, надав розрахунок витрат.

Стягнуючи з ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, суд врахував категорію справи, яка не є складною і не потребує значного обсягу надання юридичних послуг, об`єм та характер наданих адвокатом послуг позивачу, їх складність. Посилаючись на те, що визначена позивачем сума у розмірі 20 000,00 грн є завищеною, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, заявлену суму суд зменшив до2 000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам передбаченим ст. 263 ЦПК України, просить її зміни, задовольнити його заяву про стягнення судових витрат, стягнувши з ТОВ «Меліоратор-Агро ЮГ» на користь заявника витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не навів розрахунок, з якого виходив, визначаючи розмір витрат до стягнення, а також відсутністю доказів на підставі яких суд дійшов висновку про зменшення розміру вказаних витрат до 2000 грн, який на думку апелянта не відповідає вимогам співмірності та пропорційності.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходив.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2024 року Доманівський районний суд Миколаївської області постановив ухвалу, якою відмовив в задоволенні заяви ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» про відстрочення виконання судового рішення, ухваленого Миколаївським апеляційним судом 17 червня 2024 року,у справі №475/843/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

25 вересня 2024 року, тобто у визначенийЦПК Українистрок, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, у якій наголошував на тому, що він має понести витрати на професійну правничу допомогу за надані адвокатом послуги у суді першої інстанції та сплатити адвокату 20000 грн, тобто фіксований розмір гонорару.

Статтею 59Конституції Українизакріплено,що коженмає правона професійнуправничу допомогу.Кожен євільним увиборі захисника своїх прав.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Тож, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомогиє такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При цьому розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому устатті 627 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21).

Разом із тим, цивільно процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, на яку посилається скаржник). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду та викладені у тому числі у наведених скаржником судових рішеннях Верховного Суду.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріямзаявлених витрат (постанови Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі №909/452/19, 02 листопада 2020 року справі №922/3548/19 та 18 листопада 2020 року у справі №923/1121/17).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 надав договір про надання правової допомоги від 23 травня 2022 року, додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 23 травня 2022 року, акти надання приймання послуг від 25 вересня 2024 року.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги від 23 травня 2022 року, оплата послуг складається з гонорару та фактичних витрат, необхідних для виконання Договору.

Пунктом 3.2 розділу 3 договору визначено, що розмір гонорару в межах досудової підготовки та судового провадження суду: першої інстанції складає 80000 грн; апеляційної інстанції 120000 грн; касаційної інстанції 160000 грн.

Сторони також погодили, що розмір гонорару є фіксованим та розрахований виходячи із вартості однієї години робочого часу адвоката в межах досудової підготовки та судового провадження у відповідній судовій інстанції помноженої на мінімальну розрахункову кількість часу, необхідну адвокату для належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Розрахунок за надані послуги /виконані роботи в межах досудової підготовки та судового провадження суду відповідної інстанції здійснюється на підставі акта надання приймання послуг та судового рішення, яким вирішено справу, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, -протягом тридцяти днів з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (п.3.4 договору).

За актом надання приймання послуг від 25 вересня 2024 року, який є Додатком №7 до Договору про надання правової допомоги від 23 травня 2022 року, вбачається, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складають 40 000 грн.

Вказаним актом деталізовані послуги, які надавались ОСОБА_1 адвокатом Кермач А.І.:

-консультація з питання ознайомлення з заявою про відстрочення виконання судового рішення по справі № 475/843/22, відомостями та документами, роз`яснення, рекомендації, узгодження - 4000 грн (1 год);

-складання, оформлення, подання (невідкладно) заяви з додатками щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав розірвання договорів оренди; отримання витягу з ДРРП від 05 серпня 2024 року - 16000 грн (4 год);

-складання, оформлення, подання клопотання про приєднання доказів від 08 вересня 2024 року, заява щодо судових витрат від 08 вересня 2024 року - 8000 грн (2 год );

-складання, оформлення, подання клопотань про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції 11 вересня 2024 року, 17 вересня 2024 року, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 11 вересня 2024 року, 17 вересня 2024 року - 8000 грн (2 год);

-складання, оформлення, подання заяви про розрахунок судових витрат -4000 грн (1 год ).

Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги від 23 травня 2022 року, сторони доповнили п.3.2 розділу 3 договору підпунктом 3.2.1, згідно з яким, узгодили розмір гонорару в межах досудової підготовки та судового провадження на стадії вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах суду, першої інстанції його розмір склав 20000 грн; апеляційної інстанції -30000 грн; касаційної інстанції 40000 грн.

Як видно з акту надання- приймання послуг від 25 вересня 2024 року, який є Додатком 6 до Договору про надання правової допомоги від 23 травня 2022 року, клієнт зобов`язався здійснити оплату послуг у розмірі 20000 грн відповідно до умов Договору.

Матеріалами справи підтверджується подання представником ОСОБА_1 адвокатом Кермач А.І. заяв від 04 вересня 2024 року, 12 вересня 2024 року та 18 вересня 2024 року, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 1 год 4000 грн (а.с. 60,82,98), складання заявищодо судових витрат1год -4000грн(а.с.70),а такожучасть адвокатау судовомузасіданні всуді першоїінстанції 20вересня 2024року,яке тривалопротягом 1год 36хв 6000грн ( 1 год - 4000 грн), а всього на суму 16000 грн.

Проаналізувавши надані позивачем докази щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, вивчивши доводи апеляційної скарги, та врахувавши критерії, які визначені у ст.137,141ЦПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений до стягнення розмір судових витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грнєзавищеним та не відповідає критерію розумності та реальності.

Так,не маютьхарактеру необхіднихі співмірнихз виконаноюроботою таківитрати,як написання трьох заяв аналогічного змісту про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, зважаючи на те, що до суду могла бути подана лише одна така заява.

Не відповідає критерію співмірності та розумності судових витрат, виходячи з обсягу витраченого часу адвокатом, а саме 1 год на ознайомлення із заявою про відстрочку судового рішення на роз`яснення, рекомендації, що дає підстави зменшити їх розмір.

Необгрунтованим є такий вид послуги як складання протягом 1 год заяви щодо судових витрат, оскільки така послуга є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Не відповідає критерію реальності та є явно завищеною послуга у вигляді участі адвоката у судовому засіданні в суді першої інстанції 20 вересня 2024 року.

Крім того, слід враховувати, що судове засідання відбулося за участі представника позивача поза межами суду, в режимі відеоконференції, що також впливає накількість часу, витраченого адвокатом позивача на надання послуги з участі у судовому засіданні.

Щодо інших послуг, включених до складу витрат, то матеріали справи не містять доказів їх надання, тому вони не можуть бути включені до складу витрат.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції не навів розрахунок, з якого виходив, є безпідставними, оскільки суд виходив з обумовленого сторонами фіксованого розміру гонорару, відображеного у договорі про надання правничої допомоги та додатковій угоді, врахував всі аспекти цієї справи, а також загальні засади законодавства щодо справедливості, добросовісності, принцип співмірності та розумності судових витрат.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, у системному зв`язку із вищенаведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, дійшов вірного висновку, що заявлена сума цих витрат є необґрунтованою. Визначаючи до стягнення витрати на професійну правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2000 грн, суд першої інстанції вірно вважав, що вказана сума не виходить за розумні межі визначення гонорару, є справедливою та співмірною зі складністю справи.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 26.11.2024 р.