Ухвала

від 26.11.2024 по справі 520/12010/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4754/24

Справа № 520/12010/18

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я.В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» до Одеської міської ради, треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міськради, Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, Постійна комісія Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та недійсним, визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, 15 березня 2024 року адвокат Фомічов І.О., який діє в інтересах ТОВ «Водолій», подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Судове засідання у справі призначено на 27 листопада 2024 року о 10:45 год.

25 листопада 2024 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Зверєва А.О., який діє в інтересах ТОВ «Водолій», надійшла заява відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М.

Дана заява обґрунтована тим, що з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року по справі № 520/12010/18 вбачається, що єдиним суддею, який приймав участь у авторозподілі був ОСОБА_3 . При цьому 19 суддів виключено з авторозподілу по різним обставинам. Даний факт свідчить про порушення процедури автоматичного розподілу, оскільки він був безальтернативний, та чітко було зрозуміло, що виключнозазначений суддя буде призначений до розгляду справи.

Також заявник зазначає, що предметом спору що розглядається в рамках справи №520/12010/18 є визнання незаконними та недійсними Рішення Одеської міської ради №7049-VI від 10 вересня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0910 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та Рішення Одеської міської ради №7050-VI від 10 вересня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0639 га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсними свідоцтво про право власності земельної ділянки кадастровий 5110136900:38:002:0107 за адресою АДРЕСА_1 серія та номер 44444045 від 24 вересня 2015 року видане на ім`я ОСОБА_5 та свідоцтво про право власності земельної ділянки кадастровий 5110136900:38:002:0108 за адресою АДРЕСА_2 серія та номер 44309864 від 22 вересня 2015 року видане на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати Одеську міську раду відновити ТОВ «Водолій» право постійного користування на земельну ділянку площею 0,1447га, яке виникло на підставі Рішення Одеської міськради №2405-XXII з урахуванням вилученої частини земельної ділянки площею 0,782 га на підставі Рішення Одеської міськради від 28 грудня 2001 року №3052-XXII та відновити інформацію про це право користування в земельно-кадастровій та містозабудовній документації, яка існувала до дня прийняття Одеської міськрадою Рішення №7049-VI та №7050-VI від 10 вересня 2015 року.

Тобто спір по справі №520/12010/18 стосується права користування ТОВ «Водолій» земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 .

Також заявник звертає увагу, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси та Одеського апеляційного суду знаходилася справа №520/5968/17, предметом розгляду якої було право користування ТОВ «Водолій» земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року у цивільній справі №520/5968/17 позов ОСОБА_6 задоволено, визнано припиненим право власності ТОВ «Водолій» на 26/100 частин домоволодіння АДРЕСА_3 , що належить йому згідно договору купівлі-продажу від 03 квітня 2001 року, серії АВР, №782773, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О., зареєстроване в реєстрі за №2878, 04 квітня 2001 року комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» за № 676, стр. 179 кн. 11 неж., - у зв`язку із знищенням.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ «Водолій» подало апеляційну скаргу. Постановою Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, під головуванням судді Драгомерецького М.М., апеляційну скаргу ТОВ «Водолій» було залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, апеляційну скаргу ТОВ «Водолій» залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року залишено без змін.

ТОВ «Водолій» з зазначеною постановою апеляційного суду не погодилось та подало касаційну скаргу. 10 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ТОВ «Водолій» задовольнив. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасував. У задоволенні позовних вимог відмовив.

Тобто, при розгляді цивільної справи №520/5968/17 суддя Драгомерецький М.М. висловив свою позицію щодо відсутності законних підстав у ТОВ «Водолій» користуватися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , та 26/100 частинами домоволодіння за зазначеною адресою.

Законність його висновків не знайшли підтвердження в суді касаційної інстанції, у зв`язку з чим постанова, винесена під його головуванням була скасована. Зазначені обставини можуть впливати на упередженість судді, та необ`єктивність його висновків по цій справі що розглядається.

Всі вище наведені обставини, викликають сумніви у заявника в об`єктивності та неупередженості судді Драгомерецького М.М. у справі №520/12010/18, заявник вважаю що ставлення судді до позивача є упередженим.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до Одеського апеляційного суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання колегія суддів вважає за необхідне вирішити дану заяву.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заявленого відводу вважає, що заява ТОВ «Водолій» про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За правилами ст. 36 ЦПК України, якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

За обставинами даної справи заявник, звертаючись до суду із заявою про відвід судді, не навів підстав та не надав доказів, які б свідчили про зацікавленість судді в розгляді справи або про наявність об`єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, а саме прийняттям постанови від 04 грудня 2019 року у цивільній справі №520/5968/17, яку в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Проте відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Більше того, у даній справі позивач просив:

- визнати незаконним та недійсним Рішення Одеської міської ради №7049-VI від 10.09.2015р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0910 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати незаконним та недійсним Рішення Одеської міської ради №7050-VI від 10.09.2015р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0639 га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності земельної ділянки кадастровий 5110136900:38:002:0107 за адресою АДРЕСА_1 серія та номер 44444045 від 24.09.2015р. видане на ім`я ОСОБА_5 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності земельної ділянки кадастровий 5110136900:38:002:0108 за адресою АДРЕСА_2 серія та номер 44309864 від 22.09.2015р. видане на ім`я ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Одеську міську раду відновити ТОВ «Водолій» право постійного користування на земельну ділянку площею 0,1447га, яке виникло на підставі Рішення Одеської міськради №2405-XXII з урахуванням вилученої частини земельної ділянки площею 0,782 га на підставі Рішення Одеської міськради від 28.12.2001р. №3052-XXII ;

- та відновити інформацію про це право користування в земельно-кадастровій та містозабудовній документації, яка існувала до дня прийняття Одеської міськрадою Рішення №7049-VI та №7050-VI від 10.09.2015р.

Так, фактично предметом дослідження у даній справі є, зокрема, законність індивідуальних рішень та дійсність свідоцтв про право власності.

У справі №520/5968/17 позивач просив визнати припиненим право власності ТОВ «Водолій» на 26/100 частин домоволодіння АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , у зв`язку зі знищенням.

Так, фактично предметом дослідження у зазначені справі була наявність або відсутність підстав для припинення права власності ТОВ «Водолій».

У справі №520/5968/17 не досліджувалась законність рішень Одеської міської ради, які є предметом доказування у справі №520/12010/18, тому колегія суддів вважає, що предмет доказування у даній справі та предмет доказування у справі №520/5968/17 є різними та правовідносини у даних справах не є подібними.

Враховуючи зазначене, колегія судді дійшла висновку, що доводи заявника, що прийняття суддею Драгомерецьким М.М. постанови від 04 грудня 2019 року у цивільній справі №520/5968/17, яку в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року, може впливати на упередженість судді, та необ`єктивність його висновків по цій справі що розглядається, є безпідставними та необґрунтованими.

По-третє, щодо посилання заявника на те, що з розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року по справі № 520/12010/18 вбачається, що єдиним суддею, який приймав участь у авторозподілі був ОСОБА_3 . При цьому 19 суддів виключено з авторозподілу по різним обставинам, що на його думку свідчить про порушення процедури автоматичного розподілу, оскільки він був безальтернативний, та чітко було зрозуміло, що виключнозазначений суддя буде призначений до розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

15 березня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями суддю Громіка Р.Д. обрано суддею-доповідачем, судді-учасники у справі 22-ц/813/4754/24 у складі Дришлюка А.І. та Сегеди С.М .

Однак, суддя Сегеда С.М. наразі не входить до складу постійно діючої колегії суддів Громік Р.Д., Дришлюк А.І., Драгомерецький М.М.

Відповідно до п. 3.12 тимчасових засад використання автоматизованої систему документообігу суду з метою належної організації роботи суду, забезпечення можливості проведення судових засідань, призначених на певний час, суддя - доповідач має право звернутись про заміну судді, визначеного автоматизованою системою не із числа суддів-членів складу постійно діючої колегії, у разі: якщо відповідне визначення відбулося під час перебування судді - члена складу в відпустці, на лікарняному, у відрядженні; змін у персональному складі колегії (формування нового складу); якщо відбулося внаслідок очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді для розгляду справи; визначення складу суду всупереч засадам формування постійно діючих колегій з технічних причин під час автоматичного розподілу справ, переданих від Апеляційного суду Одеської області.

Враховуючи зазначене, 20 листопада 2024 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями замінено суддю Сегеду С.М. на члена постійно діючої колегії суддів - суддю Драгомерецького М.М.

Враховуючи зазначене, вищезазначені доводи заявника є безпідставними та відхиляються колегією суддів.

Так, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про відсутність підстав стверджувати, що суддя Драгомерецький М.М. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи через ухвалення певних процесуальних рішень. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

Отже, наведені скаржником в заяві інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів не виключають участі суддів в розгляді справи, не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід, оскільки судом у відповідності до вимог ЦПК України розглянуто та вирішено клопотання у порядку черговості їх надходження та з урахуванням думки усіх учасників справи.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів заявником не наведено.

Оскільки відсутні підстави для відводу судді, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості судді або його особистих переконань з суб`єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності судді з об`єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Водолій» про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. не підлягає задоволенню.

Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк