Ухвала

від 26.11.2024 по справі 1502/362/2012

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1502/362/2012

провадження № 6/492/94/24

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Череватої В.І.,

при секретарі судового засідання Деде К.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м. Арцизі в режимі відеоконференції заяву Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», заінтересована особа ОСОБА_1 , про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа, -

Представник заявника адвокат Лобань Д.М.,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2024 року представник Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» Купчик Г.С. звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, а саме просить поновити строк пред`явлення виконавчого документа - виконавчого листа по справі № 1502/362/2012, виданого 01.08.2013 року Арцизьким районним судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ЧБРР» заборгованості за кредитом на загальну суму 437042,00 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 955,00 грн. до виконання та видати ПАТ «ЧБРР» дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), видати ПАТ «ЧБРР» дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа у справі № 1502/362/2012, виданого 01.08.2013 року Арцизьким районним судом Одеської області за рішенням суду про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» (код ЄДРПОУ: 20929956, вул. Січових Стрільців, буд. 17, поверх 2, м. Київ, 04053) заборгованості за кредитом на загальну суму 437042,00 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 955,00 грн.

В обґрунтуваннязаяви зазначила,що заочнимрішенням Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 02.07.2012року усправі №1502/362/2012задоволено частковопозовну заявуПублічного акціонерноготовариства «Чорноморськийбанк розвиткута реконструкції»та стягнутоз ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно накористь банкузаборгованість закредитом назагальну суму437042,12грн.та судовийзбір всумі 2955,00грн.Ухвалою Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 21.03.2013року заяву ОСОБА_2 від23.07.2012року проперегляд заочногорішення Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 02.07.2012року залишенобез задоволення.Ухвалою апеляційногосуду Одеськоїобласті від21.06.2013року усправі №492/129/13-ц,заочне рішенняАрцизького районногосуду Одеськоїобласті від02липня 2012року -залишено беззмін.01.08.2013року Арцизькимрайонним судомОдеської областівидано виконавчілисти №1502/362/2012про солідарнестягнення з ОСОБА_3 ОСОБА_2 на користьПАТ «ЧБРР»заборгованості закредитом назагальну суму437042,00грн.,а такожсудових витратпо сплатісудового зборув розмірі2955,00грн.16.05.2014року ПАТ«ЧБРР» звернулосядо ВДВСАрцизького РУЮз заявами№ 402-04/142,№ 402-04/143від 15.05.2014року провідкриття виконавчогопровадження.18.07.2014року заступникомначальника ВДВСАрцизького РУЮвинесені постановипро відмовуу відкриттівиконавчого провадження,оскільки заявипро відкриттявиконавчого провадженняне підписаніпредставником стягувача,а такожпропуском встановленогостроку дляпред`явленнядокумента довиконання.Ухвалою Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 20.01.2015року (справа№ 492/1500/14-ц)скасовані постановипро відмовувідкритті виконавчогопровадження,поновлено пропущенийстрок дляпред`явленнявиконавчого документадо виконання.В подальшомупримусове виконаннявиконавчих листів№ 1502/362/2012здійснювалося уВідділі державноївиконавчої службиАрцизького районногоуправління юстиціїОдеської області.У розпорядженніуповноваженої особиФонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб наліквідацію ПАТ«ЧБРР» до 02.10.2024 р. були відсутні будь - які відомості щодо примусового виконання рішення суду боржниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь банку. Пошуком виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомостей про виконавчі провадження щодо боржників не знайдено. Документи та інформація, автоматизована банківська система, бази даних, кредитні справи, відомості, зокрема і про виконавчі провадження щодо боржників у розпорядження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» колишніми керівниками банку не передавалися. З відділу державної виконавчої служби документи та оригінали виконавчих листів за весь період, процедури ліквідації Банку до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» не надходили. Стягнення з боржників заборгованості на даний час не здійснене. Перевіркою відомостей ПАТ «ЧБРР» в системі програмного забезпечення «Клієнт банк» встановлено, що будь - яких стягнутих з боржників коштів на накопичувальний рахунок ПАТ «ЧБРР», а також у добровільному порядку не надходило, місцезнаходження виконавчих документів невідоме. За відсутності оригіналу виконавчого документу стягувач позбавлений можливості повторно пред`явити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби на примусове виконання рішення, отримати погашення заборгованості від боржника на користь банку. Представник заявника вважає, що строк пред`явлення виконавчого документу минув з підстав не залежних від стягувача, а тому є законні підстави для їх поновлення.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 08 жовтня 2024 року, прийнято заяву Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року, заяву представника заявника адвоката Михайлова Олега Афанасійовича про залучення до участі у справі заінтересованої особизадоволено та залучено до участі у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа у якості заінтересованої особи ОСОБА_1 спадкоємця померлого боржника ОСОБА_3 , оскільки в подальшому судове рішення може вплинути на права та обов`язки цієї особи.

В судовому засіданні представник заявника просив суд заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Михайлов О.А. в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з запереченнями на заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа, згідно яких просив суд у задоволенні заяви відмовити з підстав, зазначених в запереченнях на заяву та розглянути справу за його відсутності та за відсутності заінтересованої особи ОСОБА_1 .

В судове засідання боржник ОСОБА_2 не з`явилася, про день та час судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.

В судове засідання представник Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України,неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає необхідним вимоги представника заявника задовольнити, виходячи з наступного.

Статтею 433 ЦПК Українипередбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до п. 17.4. РозділXIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України,у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено,що заочним рішеннямАрцизького районногосуду Одеськоїобласті від02.07.2012року усправі №1502/362/2012задоволено частковопозовну заявуПублічного акціонерноготовариства «Чорноморськийбанк розвиткута реконструкції»та стягнутоз ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно накористь банкузаборгованість закредитом назагальну суму437042,12грн.та судовийзбір всумі 2955,00грн.Ухвалою Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 21.03.2013року заяву ОСОБА_2 від23.07.2012року проперегляд заочногорішення Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 02.07.2012року залишенобез задоволення.Ухвалою апеляційногосуду Одеськоїобласті від21.06.2013року усправі №492/129/13-ц,заочне рішенняАрцизького районногосуду Одеськоїобласті від02липня 2012року -залишено беззмін.01.08.2013року Арцизькимрайонним судомОдеської областівидано виконавчілисти №1502/362/2012про солідарнестягнення з ОСОБА_3 ОСОБА_2 на користьПАТ «ЧБРР»заборгованості закредитом назагальну суму437042,00грн.,а такожсудових витратпо сплатісудового зборув розмірі2955,00грн.16.05.2014року ПАТ«ЧБРР» звернулосядо ВДВСАрцизького РУЮз заявами№ 402-04/142,№ 402-04/143від 15.05.2014року провідкриття виконавчогопровадження.18.07.2014року заступникомначальника ВДВСАрцизького РУЮвинесені постановипро відмовуу відкриттівиконавчого провадження,оскільки заявипро відкриттявиконавчого провадженняне підписаніпредставником стягувача,а такожпропуском встановленогостроку дляпред`явленнядокумента довиконання.Ухвалою Арцизькогорайонного судуОдеської областівід 20.01.2015року(справа№ 492/1500/14-ц) скасованіпостанови провідмову відкриттівиконавчого провадження,поновлено пропущенийстрок дляпред`явленнявиконавчого документадо виконання.В подальшомупримусове виконаннявиконавчих листів№ 1502/362/2012здійснювалося уВідділі державноївиконавчої службиАрцизького районногоуправління юстиціїОдеської області.У розпорядженніуповноваженої особиФонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб наліквідацію ПАТ«ЧБРР» до 02.10.2024 р. були відсутні будь - які відомості щодо примусового виконання рішення суду боржниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь банку. Пошуком виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомостей про виконавчі провадження щодо боржників не знайдено. Документи та інформація, автоматизована банківська система, бази даних, кредитні справи, відомості, зокрема і про виконавчі провадження щодо боржників у розпорядження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» колишніми керівниками банку не передавалися. ПАТ «ЧБРР» перебуває в стадії ліквідації. З відділу державної виконавчої служби документи та оригінали виконавчих листів за весь період, процедури ліквідації Банку до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» не надходили. Стягнення з боржників заборгованості на даний час не здійснене. Перевіркою відомостей ПАТ «ЧБРР» в системі програмного забезпечення «Клієнт банк» встановлено, що будь - яких стягнутих з боржників коштів на накопичувальний рахунок ПАТ «ЧБРР», а також у добровільному порядку не надходило.

Як вбачається з відповіді начальника Арцизького ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (лист від 02.10.2024 р. № 21.6-32/18615), за відомостями АСВП у відділі перебували виконавчі провадження № 48688547 (щодо ОСОБА_3 ) та № 48687235 (щодо ОСОБА_2 ). 28.12.2015 року винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (старій редакції) через відсутність авансування. Матеріали виконавчих проваджень знищені за закінченням строку зберігання. Також повідомлено, що борг не сплачено, а місцезнаходження виконавчих документів - невідоме.

На адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» листи від Арцизького РВДВС ГТУЮ в Одеській області по виконавчим провадженням № № 48688547, 48687235 не надходили та не реєструвались.

На час ухвалення постанов від 28.09.2015 року ПАТ «ЧБРР» перебувало за адресою: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), буд. 86, літ. Г, з 23 жовтня 2015 року за адресою: 02098, м. Київ, вул. Дніпропетровська набережна, буд. 13, обслуговувалось у відділенні 02098 ПАТ «Укрпошта», яке було також забезпечене телефонним та електронним зв`язком. Інформація про початок процедури ліквідації ПАТ «ЧБРР», адресу (зміну адреси) та номери зв`язку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР», є публічною та такою, що оприлюднена на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет.

У ВП спец розділу АСВП від 02.10.2024 року за виконавчим провадженням № 48688547 та № 48687235, місцезнаходженням стягувача ПАТ «ЧБРР» зазначена невідома уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» адреса 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 87, кв. 52, однак, за весь час з дня запровадження процедури ліквідації ПАТ «ЧБРР», з 03.09.2015 року, ані відділення, ані представник товариства за вказаною адресою не перебували.

Перевіркою відомостей журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ «ЧБРР» встановлено, що поштове відправлення лист (листи) від Арцизького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеської області, який би містив постанови від 28.12.2015 року заступника начальника відділу Донкоглова П.П. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчим провадженням № 48688547 та № 48687235, а також оригінали виконавчих листів № 1502/362/2012, видані 01.08.2013 року Арцизьким районним судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ЧБРР заборгованості за кредитом на загальну суму 437 042 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 955,00 грн. на адресу уповноваженої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЧБРР» не надходили та не реєструвалися, що підтверджується копією довідки від 04.10.2024 року.

Згідно зістаттею 129-1 Конституції України,суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зістаттею 6 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час здійснення виконавчих дій,державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідностатті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини другоїстатті 17 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що відповідно до цьогоЗакону, зокрема, підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 19 Закону України «Про виконавче провадження»,державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначено встатті 17 цього Закону, за завою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 09.09.2015 року в.о. начальника відділу Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Донкогловим П.П. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 48688547 та № 48687235.

28.09.2015 року винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Надсилання вищевказаних документів до ПАТ «ЧБРР» на актуальну адресу не відбулося, а матеріали по вищевказаним виконавчим провадженням були знищені по закінченню строків їх зберігання.

Не направлення державним виконавцем постанови та виконавчого документу у виконавчому провадженні свідчить про порушення прав скаржника бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.

За відсутності оригіналу (або дублікату) виконавчого документу стягувач позбавлений можливості повторно пред`явити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби на примусове виконання рішення, отримати погашення заборгованості від боржників на користь банку.

Таким чином, судом встановлено, що заочне рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02.07.2012 року у справі № 1502/362/2012 не виконано.

Боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.05.2024 року.

Частиною першоюстатті 378 ЦПК України 2004 рокупередбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд змінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

При цьому законодавствомне передбачено видачу нового виконавчого листа із зазначенням стягувача відповідно до ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження,так як виконавчий лист видається із зазначенням сторін, вказаних у самому судовому рішенні.

ПАТ «ЧБРР» з 03.09.2015 року перебуває в процедурі ліквідації. Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 02.09.2015 р. № 578 «Про ліквідацію ПАТ «ЧБРР», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) прийнято рішення від 03.09.2015 р. № 165 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЧБРР» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким зі змінами, внесеними рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 30.12.2015 р. № 288, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу ФГВФО, якій делеговано усі повноваження ліквідатора банку визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ), зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 53 Закону № 4452-VІ, на строк з 01.01.2016 р. по 03.09.2016 р. включно. У подальшому процедура ліквідації Банку здійснюється на підставі та відповідно де рішень Фонду від 18.08.2016 р. № 1557, від 23.08.2018 р. № 2336, від 29.08.2019 р. № 2196, від 16.04.2020 р. № 818 та від 25.08.2020 р. № 1565.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VІ (далі - Закон № 4452-VІ), уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку, а згідно зі ст. 46 Закону № 4452-VІ з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління та органів контролю Банку, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку; вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування майна банку, що перебуває у третіх осіб; та інші повноваження.

Водночас, на день запровадження процедури виведення ПАТ «ЧБРР» з ринку, головний офіс даної банківської установи, знаходився у місті Сімферополі, Автономне Республіка Крим, вул. Більшовицька, 24, а отже, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - на тимчасово окупованій, внаслідок збройної агресії російської федерації, території України.

Здійснення процедури ліквідації ПАТ «ЧБРР» відбувалося відповідно до Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.11.2015 р. № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24 грудня 2015 р. № 1630/28075 (далі - Положення № 213).

З 25.01.2020р.набрало чинностіПоложення пропорядок здійсненняпроцедури ліквідаціїбанків,зареєстрованих натимчасово окупованійтериторії Українизареєстроване Міністерствомюстиції Українивід 08.01.2020р.№ 21/34304та затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.08.2019 р. № 2080 (далі - Положення № 2080). При цьому Положення № 213 втратило чинність.

Згідно з п. 3 Розділу І Положення № 2080, у разі неможливості здійснення процедури ліквідації банку відповідно до Закону Фонд здійснює ліквідацію банку шляхом накопичення ліквідаційної маси. Відповідно до п. 6 Розділу І Положення № 2080, у разі неможливості дотримання строків формування переліків рахунків вкладників складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, здійснення інвентаризації активі (майна) банку та формування ліквідаційної маси через відсутність доступу до базі даних про вкладників, автоматизованої банківської системи та банківська документів Фонд гарантування приймає рішення щодо подальших заходів та строків накопичення ліквідаційної маси такого банку.

У свою чергу, саме у зв`язку із неможливістю здійснення процедури ліквідації ПАТ «ЧБРР» відповідно до Закону № 4452-VІ через відсутність доступу до автоматизованої банківської системи, бази даних про вкладників та банківських документів виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 16.04.2020 р. № 818 про здійснення ліквідації ПАТ «ЧБРР» шляхом накопичення ліквідаційної маси.

Відомості про прийняття рішення від 16.04.2020 р. № 818 оприлюднені на офіційному веб-сайті Фонду.

21.11.2021 р. набрав чинності Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.07.2021 р. № 1618-ІХ (далі - Закон № 1618). Законом № 1618 внесені зміни до низки законів України, зокрема, до Закону України «Про забезпечення прав свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території Україні (Відомості Верховної Ради України, 2014 рік, № 26, ст. 892 із наступними змінам» Текст статті 13 названого Закону викладено в новій редакції: «1. Здійснені господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована території дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

23.06.2022 р. здійснена реєстрація адреси місцезнаходження ПАТ «ЧБРР» на вул. Січових Стрільців, будинок 17, поверх 2, м. Київ, 04053.

Відповідно ч. 4 ст. 46 Закону № 4452-VI встановлено, що керівники банку протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, зобов`язані забезпечити передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду.

Однак, відсторонені керівники ПАТ «ЧБРР» ухиляються від виконання покладеного на них чинним законодавством обов`язку передати бухгалтерську та іншу документацію ПАТ «ЧБРР», печатки і штампи Банку, операційні системи, базу даних про вкладників, інші технічні засоби обліку цінних паперів, активів, юридичних справ клієнтів, тощо.

Згідно ч.ч.1,4,5статті 12Закону України«Про виконавчепровадження» (далі-Закон №1404-VIII),після перериваннястроку пред`явленнявиконавчого документадо виконанняу зв`язкуйого пред`явленнямдо виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув і переривання строку, до нового строку не зараховується.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України в 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13, постанові Верховного Суду від 1 червня 2019 року в справі № 804/2721/15, у постанові Верховного Суду від 07 лютої 2020 року в справі № 2018/6-343/11, в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 ров в справі № 336/1023/20.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягував, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині 1 статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції виданий виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державна виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строк встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Разом з тим, за змістом пункту 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII смерть стягувача чи боржника (якщо встановлені судом правовідносини не допускають правонаступництва) є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеною Законом № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осібдля отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно із свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначена норма кореспондується з частиною п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII, за змістом якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, встановивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, виконавець має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII,виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.09.2018 року у справі № 712/14175/16-ц.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, то у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Приписи статей 1281 та 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник за боргами спадкодавця.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи може слугувати підставою для закінчення виконавчого провадження за пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, якщо виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.01.2021 року у справі № 20/12/2019.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України,судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України,до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13 (провадження № 6-698гс16) зроблено висновок, що«після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується».

Згідно підпункту 17.4 пункту 1розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України,у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд у справі № 10/339/10 у постанові від 26 грудня 2019 року зазначив: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Від оригіналу він відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат»; факт відсутності виконавчих документів у стягувача/заявника та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що їх було втрачено (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19); належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого документу стягувачу разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, факт відсутності виконавчого документа у заявника та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №2- 6471/06 (провадження № 61-11034св19).

Згідно з частинами першою, четвертоюстатті 12 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Водночас, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ятастатті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4.розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Українидозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року по справі № 0907/2-3576/2011 (провадження № 61-13332св18) зроблено висновок, що: «Установивши недоведеність заявником втрати виконавчих листів виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 0907/2-3576/2011, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. На підтвердження доводів втрати виконавчих листів заявником надано витяг з акту до протоколу № 26 від 04 листопада 2015 року, де вказано, що відповідно до наказу № 312 від 16 жовтня 2015 року постійно діючою робочою комісією встановлено втрату оригіналів виконавчих документів щодо позичальника. Вказаний витяг з акту не містить інформації щодо ідентифікації втрачених виконавчих листів. Інших доказів про відсутність у банку втрачених виконавчих листів заявником не подано».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року по справі № 750/13697/21 (провадження № 61-12152ск22) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Українидозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4.розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Українидозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року по справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року про стягнення кредитної заборгованості на користь КС «Наші люди» не виконано, виданий судом на підставі цьогорішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС «Наші люди» не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом враховано те, що відповідно достатті 31 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять. За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції».

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що:

«стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шостастатті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першійстатті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини першастатті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і не поновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання(див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.06.2024 року у справі № 442/3849/13-ц.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять.

Таким чином, зазначені обставини свідчать, що оригінали виконавчих листів фактично було втрачено, а зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу стягувача щодо видачі дублікату виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ЧБРР» заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.

Згідно ізЗаконом Українивід 30березня 2020року N°540-ІХ«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів України,спрямованих назабезпечення додатковихсоціальних таекономічних гарантійу зв`язкуз поширеннямкоронавірусної хвороб(COVID-19)»,Розділ XII«Прикінцеві положення»ЦПК Українидоповнено пунктом3такого змісту:«Під часдії карантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюкоронавірусної хвороби(COVID-19),строки,визначені статтями49,83,84,170,178,179,180,181,185,210,222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», пункт 3 Розділу X: «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час д карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року.

Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.

Отже,зважаючи,що начас спливустроку пред`явленнявиконавчого листадо виконання стягувач не був обізнаним про виконавче провадження № 4868723 щодо боржника ОСОБА_2 та про виконавче провадження № 48688547 щодо боржника ОСОБА_3 , і також про те, що виконавчі документи перебували на примусовому виконанні і ухвалено рішення про повернення виконавчого листа стягувачу, про що не було повідомлено стягувача і у розпорядження стягувача виконавчий документ не надходив, також було запроваджено карантин та воєнний стан, що зумовило певні обмеження щодо можливості вчинення процесуальних дій строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений поважних причин.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»,стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України,у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа.

З`ясувавши усі обставини справи, оцінивши надані докази, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що судове рішення не виконано, оригінал вказаного виконавчого листа втрачено.

При цьому, судом враховується, що чиннийЦПК Українине передбачає надання оцінки обставинам втрати виконавчих листів та видачу дублікатів виконавчих листів не ставить у залежність від поважності причин такої втрати.

Оцінюючи докази та враховуючи обставини пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, які визнані судом поважними, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа.

Щодо клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_1 адвоката Михайлова Олега Афанасійовича про витребування доказів, викладеного в запереченнях на заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа, а саме - витребування з архіву Арцизького районного суду Одеської області цивільної справи № 492/1500/14-ц за скаргою ПАТ «ЧБРР» на дії державного виконавця, необхідно звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 84 ЦПК України,учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України,у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тобто, витребування судом доказів на підставі клопотання учасника справи має бути обумовлено тим, що цей доказ має відношення до предмету доказування у даній справі.

Частинами 1, 2, 4ст. 183 ЦПК України, встановлені вимоги до будь-якої письмової заяви, клопотання, заперечення.

Крім того, суд зазначає, що клопотання про витребування доказів не оформлене окремим процесуальним документом, а міститься у прохальній частині заперечень, що не відповідає вимогамст. 183 ЦПК України.

Разом з тим, витребування з архіву Арцизького районного суду Одеської області цивільної справи за скаргою ПАТ «ЧБРР» на дії державного виконавця, не є можливим, оскільки вказані матеріали знищенні за спливом строку зберігання, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_1 адвоката Михайлова Олега Афанасійовича про витребування доказів, викладеного в запереченнях на заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 431, 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_1 адвоката Михайлова Олега Афанасійовича про витребування доказів, викладеного в запереченнях на заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Заяву Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Поновити строк пред`явлення виконавчого документа - виконавчого листа по справі № 1502/362/2012, виданого 01.08.2013 року Арцизьким районним судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» заборгованості за кредитом на загальну суму 437042,00 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 955,00 грн. до виконання.

Видати Публічному акціонерному товариству «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа у справі № 1502/362/2012, виданого 01.08.2013 року Арцизьким районним судом Одеської області за рішенням суду про солідарне стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» (код ЄДРПОУ: 20929956, вул. Січових Стрільців, буд. 17, поверх 2, м. Київ, 04053) заборгованості за кредитом на загальну суму 437042,00 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 955,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26 листопада 2024 року.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Черевата В.І.