Рішення

від 26.11.2024 по справі 120/8093/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 р. Справа № 120/8093/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

21.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Заболотної Г.В., подана від імені та в інтересах ОСББ "Стависька, 65" до Могилів-Подільської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду у місячний термін клопотання позивача № 11-35/98 від 17.05.2024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ОСББ "Стависька, 65".

Ухвалою суду від 28.06.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.07.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач позовні вимоги заперечує та звертає увагу на те, що відповідно до витягу з протоколу засідання 42 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання від 29.03.2024 питання щодо затвердження проекту відведення та передачі земельної ділянки ОСББ "Стависька, 65" включено до порядку денного, розглянуто та у зв`язку з наявним конфліктом між сторонами для подальшого його узгодження знято з розгляду.

Відтак, на думку відповідача, забезпечуючи права усіх жителів громади та не відмовляючи позивачу, міська рада продовжила термін розгляду клопотання ОСББ.

18.07.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що заперечення відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства України, яких міська рада не дотримується при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ОСББ.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно ухиляється від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою і не надає доказів прийняття рішення сесією міської ради про відмову у передачі земельної ділянки відповідно до наданого проекту землеустрою з підстав, визначених Земельним кодексом України, та в межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив, що 18.11.2022 позивач звернувся до Могилів Подільської міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,5054 га, розташованої по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови. Клопотання було отримане відповідачем та зареєстроване за вхідним № 1067-3 від 21.11.2022.

27 сесія 8 скликання Могилів Подільської міської ради прийняла рішення № 670 від 20.12.20222 "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів Подільського району Вінницької області об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65"", орієнтовною площею 0,5054 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за рахунок земель житлової та громадської забудови у постійне користування. Цим же рішенням було зобов`язано юридичних осіб та організацій, вказаних у рішенні, замовити та виготовити у землевпорядній організації, яка має ліцензії на проведення землевпорядних робіт, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а після його виготовлення та погодження у встановленому порядку подати до Могилів Подільської міської ради для затвердження та передачі земельної ділянки у постійне користування заявника.

13.01.2023 ОСББ "Стависька, 65" звернулось до фізичної особи-підприємця, сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_1 , з клопотанням про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, до якого було долучено копію заяви про надання дозволу на розробку проекту, витяг з рішення 27 сесії 8 скликання Могилів Подільської міської ради Вінницької області від 20.12.2021 № 670, копії правовстановлюючих документів ОСББ "Стависька, 65" та копії документів щодо голови правління ОСОБА_2 .

Надалі між ОСББ "Стависька, 65" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 0003-ПВ-2023 від 13.01.2023 на виконання робіт та затверджено завдання на виконання робіт.

12.05.2023 виконавцем Вонсович К.О. передано ОСББ "Стависька, 65" виготовлений та погоджений проект землеустрою разом із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 0510400000:00:004:1494, місце розташування: АДРЕСА_1 , землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: "02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку", площа 0,5054 га, про державну реєстрацію проекту землеустрою від 13.01.2023.

17.05.2023 погоджений та зареєстрований проект землеустрою подано на затвердження до Могилів-Подільської міської ради та зареєстровано за вхідним № 11-35/98 від 17.05.2023.

24.05.2023 на адрес ОСББ "Стависька, 65" надійшов лист № 11-34/87 за підписом першого заступника міського голови Петра Безмещука, яким повідомлено, що заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування буде розглянуто на черговій сесії міської ради і про результати її розгляду буде повідомлено додатково.

31.08.2023 до порядку денного 35 сесії 8 скликання Могилів-Подільської міської ради включено питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ОСББ "Стависька, 65", однак затвердження не відбулося внаслідок ненабрання необхідної кількості голосів депутатів під час затвердження порядку денного сесії. Питання було виключене з порядку денного, а подане до розгляду клопотання позивача не розглядалося.

25.09.2023 представника ОСББ "Стависька, 65" викликано на засідання земельної комісії при виконавчому комітеті міської ради щодо розгляду спору про порушення меж земельної ділянки.

26.01.2024 розгляд земельного спору завершено прийняттям рішення про відсутність порушень зі сторони ОСББ "Стависька, 65" меж земельної ділянки із суміжниками та рекомендовано передати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування на розгляд чергової сесії міської ради. Рішення земельної комісії при виконавчому комітеті міської ради від 26.01.2024 затверджено рішенням виконавчого комітету ради № 61 29.02.2024.

29.03.2024 питання про затвердження проекту землеустрою повторно знято з порядку денного Могилів-Подільської міської ради.

09.04.2024 листом за № 11-41/49 відповідач повідомив, що заява ОСББ "Стависька, 65" за вхідним № 11-35/98 від 17.05.2023 включена до порядку денного 42 сесії міської ради 8 скликання № 56 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування". При розгляді даного питання п. 3 та п. 3.1 проекту рішення № 56 42 сесії 8 скликання "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування" за пропозицією депутатів міської ради було знято з розгляду для подальшого узгодження сторін.

Позивач зауважує, що наведені вище обставини підтверджують той факт, що станом на день подання позову Могилів Подільська міська рада з різних причин не включає заяву ОСББ "Стависька, 65" до розгляду сесією міської ради і не затверджує проект землеустрою.

Відтак, на думку позивача, відповідач ухиляється від прийняття рішення за відсутності визначених законодавством підстав для відмови у його затвердженні.

Таким чином, вважаючи, що подана ОСББ заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування не була розглянута у строк та у спосіб, встановлений Земельним кодексом України, позивач вирішив звернувся до суду з цим позовом про оскарження бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідне рішення про звернення до суду прийняте на загальних зборах ОСББ "Стависька, 65" 24.04.2024.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розроблення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За приписами частини шостої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина чотирнадцята статті 123 Земельного кодексу України).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закон визначає виключну підставу, за наявності якої можлива відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, а саме його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

При цьому встановлюється конкретний (двотижневий) строк з дня отримання проекту землеустрою для розгляду органом місцевого самоврядування питання щодо відведення земельної ділянки та прийняття за наслідками його розгляду одного з двох рішень: про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення або про відмову у затвердженні проекту землеустрою з вищевказаної підстави (із наведенням мотивів та підстав для прийняття такого рішення).

Судом встановлено, що 17.05.2023 разом із клопотанням ОСББ "Стависька, 65" відповідний проект землеустрою було подано на затвердження Могилів-Подільської міської ради (вх. № 11-35/98 від 17.05.2023).

Втім, на дату звернення до суду з адміністративним позовом відповідач не прийняв передбаченого законом рішення за результатами розгляду вказаного проекту, а питання про це неодноразово знімалося з порядку денного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Водночас протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У даному ж випадку, відповідач не прийняв рішення за результатами розгляду клопотання позивача і тривалість його бездіяльності, яка становить понад один рік замість передбаченого законом двотижневого строку, не може мати жодного розумного виправдання.

Щодо листа Могилів-Подільської міської ради за № 11-41/49 від 09.04.2024, то такий оформлений з порушенням визначеної законом процедури та не вважається рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути предметом окремого судового оскарження. Такий лист має інформаційний характер, без самостійного правового значення для вирішення в цілях надання бажаної для позивача земельної ділянки в постійне користування.

Водночас відсутність рішення Могилів-Подільської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування ОСББ "Стависька, 65" або рішення відмову у затвердженні проекту землеустрою із наведенням мотивів та підстав для прийняття такого рішення свідчить про те, що клопотання позивача не було розглянуте, а відповідач допускає протиправну бездіяльність щодо його розгляду по суті у строк та в спосіб, що визначені законом.

Отже, позовні вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною слід задовольнити.

Позивач просить суд захистити його порушені права у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання відповідача розглянути клопотання ОСББ "Стависька, 65" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , площею 0,5054 га, із категорії земель за основним цільовим призначенням "землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" та передачу її у постійне користування та прийняте рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування ОСББ "Стависька, 65".

Оцінюючи позовні вимоги в цій частині суд враховує, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, але завжди з урахуванням фактичних обставин справи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.07.2020 у справі № 825/2228/18 та від 31.07.2020 у справі № 810/2474/18.

Тобто в кожній конкретній справі суд, констатуючи незаконність рішення суб`єкта владних повноважень, повинен впевнитись у тому, що за встановлених обставин справи не існує законних перешкод для прийняття рішення на користь заявника, у даному випадку про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування.

Наведене також підтверджується положеннями ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом яких суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише в тому разі, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. Інакше суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не лише при розгляді вимог щодо протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

У справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року) ЄСПЛ звернув увагу на особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Судом встановлено, що відповідач при розгляді клопотання позивача не надав йому належної оцінки на предмет відповідності вимогам закону, так само як і не відмовив у його задоволенні з передбачених законом підстав.

Тому вказане клопотання позивача підлягає розгляду по суті уповноваженим органом влади, яким є відповідач, а суд на цьому етапі позбавлений можливості приймати рішення в умовах не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання. Адже прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у користування позивача, без перевірки наявності чи відсутності підстав для цього, що виходить за межі предмета позову та існуючих на сьогодні спірних правовідносин, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням законодавства.

Відтак суд вважає, що за обставин справи належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, з урахуванням при цьому правової оцінки, наданої у рішенні суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 519 від 20.06.2024.

Водночас згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено на рівні 3028 грн.

Позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, адже вимога про зобов`язання вчинити дії є похідною вимогою від вимоги про визнання бездіяльності суб`єктв ладних повноважень протиправною.

Відтак ставка судового збору за подання позивачем адміністративного позову з такими позовними вимогами становить 3028 грн.

Отже, понесені ОСББ "Стависька, 65" судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас позивачу підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується зі способом захисту порушених прав позивача.

Крім того, у даному випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.

Щодо переплаченої суми судового збору, то суд враховує, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, необхідною умовою для вирішення судом питання про повернення надміру сплаченої суми судового збору є відповідне клопотання сторони, а тому розподіляючи судові витрати за результатами розгляду цієї справи суд не вправі ухвалювати рішення про повернення позивачу переплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Могилів-Подільської міської ради Вінницької області щодо прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" (вх. № 11-35/98 від 17.05.2023) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування.

Зобов`язати Могилів-Подільську міську раду Вінницької області з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні, розглянути клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" (вх. № 11-35/98 від 17.05.2023) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування площею 0,5054 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька 65" судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської міської ради Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" (код ЄДРПОУ 40118130, місцезнаходження: вул. Стависька, 65, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000);

2) представник позивача: адвокат Заболотна Ганна Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );

3) відповідач: Могилів-Подільська міська рада Вінницької області (код ЄДРПОУ 26340549, місцезнаходження: пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000).

Повне рішення суду складено 26.11.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович