Рішення

від 22.11.2024 по справі 160/27181/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Справа № 160/27181/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В. за участі: представника позивача Зайцевої О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.05.2024 року, до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, виражену у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі основних та додаткових видів грошового забезпечення та додаткової винагороди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з січня 2023 року по 01 листопада 2023 року включно;

зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, видати наказ щодо нарахування та виплати заборгованості по грошовому забезпеченню, ОСОБА_1 , за час перебування у військовій частині НОМЕР_1 , в розмірі - 159 583,71 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 25.02.2022 року за №38 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення за нормою №1 з 25.02.2022 року та призначений на посаду механіка-водія 4 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону.

03 червня 2022 року ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях та при виконанні завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 ) отримав вогнепальне осколкове непроникне поранення лівої великогомілкової кістки з наявністю металевих уламків.

Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 26.05.2023 року за вих.№1832, відповідно до наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 року, отримане ОСОБА_1 вогнепальне осколкове наскрізне поранення є пораненням тяжкого ступеню. Додатково зазначено, що ОСОБА_1 непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 01.06.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №117-РС від 03.06.2023 року ОСОБА_1 увільнено з посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки за вих.№17/ФЕС від 08.02.2024 року, оскільки під час лікування та відпусток ОСОБА_1 не брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення:

- з січня 2023 року по травень 2023 року (включно) на загальну суму - 3298,18 грн. (із урахуванням відрахувань) + 1043,34 грн. = 4 341,52 грн.

- з серпня 2023 року по жовтень 2023 року (включно) на загальну суму 2 802,06 грн.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди за період з січня 2023 року по листопад 2023 року, оскільки за весь час перебування на лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням при виконанні завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Новоселівка (Донецької обл.) йому не було нараховано та виплачено грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у зв`язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою та численними уточненнями до неї.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/27181/23 визначено суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року розгляд адміністративної справи №160/27181/23 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08 січня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника військової частина НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву вх.№618/24, в якому представник відповідача, вивчивши доводи позовної заяви, вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З вересня 2022 року по січень 2023 року ОСОБА_1 отримував щомісячні види грошового забезпечення в повному обсязі.

У відповідності до вимог підпунктів 1, 6 Розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 08.06.2018, з 03.01.2023 року по 31.05.2023 року грошове забезпечення позивачеві нараховувалося і виплачувалося у розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, у зв`язку з тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №100-РС від 12.06.2022 року ОСОБА_1 увільнено з посади та зараховано у розпорядження командира частини (у зв`язку з перебуванням позивача на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим 03.06.2022 року пораненням - на підставі підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 115-РС від 01.06.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду.

Грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці виключається із загального періоду перебування в розпорядженні (у даному випадку враховано періоди перебування на лікуванні з 05.06.2022 року по 02.08.2022 року, з 03.08.2022 року по 01.09.2022 року, з 03.09.2022 року по 02.10.2022 року, з 04.10.2022 року по 02.11.2022 року.

При цьому в лютому 2023 року позивачеві помилково нараховано щомісячні види грошового забезпечення в повному обсязі за період з 21 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року.

Положення Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року поширюються лише на виплату додаткової винагороди за час стаціонарного лікування військовослужбовців у зв`язку з пораненням, отриманим під час захисту Батьківщини та відпустки для лікування у зв`язку з тяжким пораненням, та не поширюються на виплату інших видів грошового забезпечення (зокрема щомісячних).

Оскільки під час лікування та відпусток ОСОБА_1 не брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії, у порядку абзацу 3 підпункту 1.7 пункту 1-16 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України з зазначеної суми відраховано військовий збір у розмірі 1,5 % (6123,73 грн.) та позивачеві перераховано 21.08.2023 року - 402 125,11 грн.

Представник відповідача вважає, що зазначені суми не були спірними на момент складення позовної заяви в цій справі, відтак підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

16 січня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№1672/24, в якій представник позивача, ознайомившись з відзивом відповідача, вважає за необхідне надати пояснення та аргументи щодо спростування наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

У абзаці 5 пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) зазначено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У пункті 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260 - у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, зокрема, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Додатково необхідно врахувати зміни внесені до пункту 1 Постанови №168 в редакції постанови КМУ №836 від 09.08.2023 року - у частині виплати додаткової винагороди, які застосовується з 1 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 11 постанови №168 на період воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

З урахуванням вказаних норм законодавства, вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я:

- взаємозв`язок поранення із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

При цьому, жоден нормативний акт не містить будь-яких обмежень щодо періоду та терміну перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних з пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується винагорода.

Таким чином, представник позивача вважає, що перераховані військовою частиною НОМЕР_1 на картковий рахунок ОСОБА_1 суми основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди з березня 2022 року по вересень 2023 року є нарахованими не в повному обсязі.

Відповідно до виписного епікризу №6299 виданого 18.10.2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у ВМКЦ Східного регіону (в/ч НОМЕР_3 ) з 03.10.2023 року по 18.10.2023 року (включно).

19.10.2023 року ОСОБА_1 повернувся у в/ч НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №220 від 02.11.2023 року, ОСОБА_1 здав справи та посаду.

З 03.11.2023 року ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення в т.ч. продовольчого забезпечення за нормою №1 (каталог).

Отже, з урахуванням вказаного, представник позивача вважає, що є необхідність у зобов`язанні військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити в повному обсязі основні та додаткові види грошового забезпечення, додаткову винагороду за спірний період.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено та ухвалено продовжити строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/27181/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії на 30 днів.

15 березня 2024 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх.№9958/24, в якій представник позивача додатково зазначила, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №100-РС від 12.06.2022 року, ОСОБА_1 увільнено із займаної посади та зараховано в розпорядження військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 01.06.2023 року, ОСОБА_1 призначено на посаду механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, ВОС-739259Д.

Співставивши відомості зазначені у наданих відповідачем довідках (від 08.02.2024 року вих.№17/ФЕС; від 05.02.2024 року вих.№16/ФЕС) з фактичними переказами на банківські рахунки ОСОБА_1 , представник позивача вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено позивачеві грошове забезпечення та додаткову винагороду на загальну суму - 118308,77 грн.

28 березня 2024 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх.№11654/24, в якій представник позивача додатково зазначила наступне.

Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, унормовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на 18.10.2022 року, яка діяла до 01.06.2023 року) визначено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Відповідно до даних довідки за вих. №17/ФЕС 08.02.2024 року, наданої відповідачем на ухвалу суду, з лютого 2023 року по травень 2023 року включно ( ОСОБА_1 призначений на посаду - наказ №155-РС від 01.06.2023 року), військовою частиною НОМЕР_1 не нараховувалась та не виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. передбачена пунктом 1 постанови №168.

З 21.02.2023 року по 26.05.2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні, що підтверджується випискою №1542, виданою Дніпропетровським військовим госпіталем 26.05.2023 року.

Розрахунки зроблені з урахуванням відзиву на позовну заяву, наданих відповідачем довідок: від 08.02.2024 року вих.№17/ФЕС, від 05.02.2024 року вих.№16/ФЕС, від 12.02.2024 року вих.№19/ФЕС, вказаних вище норм законодавства, а також листа роз`яснення Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовців за час перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням чи перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування у розпорядженні унормована чинними нормативно-правовими актами, а проблеми з виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ пов`язані з неналежним виконанням своїх службових обов`язків відповідними командирами в частині своєчасного прийняття відповідних кадрових рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року зупинено провадження в справі №160/27181/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до подання військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на уточнені позовні вимоги від 28 березня 2024 року.

11 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву вх.№13619/24, в якому представник відповідача зазначив наступне.

Позовні вимоги щодо нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 30 000 грн. за періоди 01.02.2023 - 20.02.2023, 27.05.2023 - 31.05.2023 є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, позивач в ці періоди завдань, передбачених абзацами 15-18 пункту 2 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ № 260 від 07.06.20018 (в редакції, що діяла з 01.02.2023 року по 29.09.2023 року), - не виконував.

Відповідно до наказу командира частини № 100-РС від 12.06.2022 позивача увільнено з посади та зараховано в розпорядження командира частини НОМЕР_1 .

На день винесення цього наказу позивач перебував на тривалому лікуванні (розпочато 04.06.2022, завершене 02.08.2022), отже наказ є обґрунтованим.

З урахуванням вимог пунктів 1, 5 Розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ №260 від 07.06.20018 року, враховано наступні періоди перебування позивача на лікуванні та у відпустках :

04.06.2022 - 02.08.2022 (лікування);

03.08.2022 - 01.09.2022 (відпустка);

03.09.2022 - 02.10.2022 (відпустка);

04.10.2022 - 02.11.2022 (відпустка);

12.11.2022 - 14.11.2022 (лікування).

Отже, з 12.06.2022 року ОСОБА_1 перебував у строю (виконуючи обов`язки служби) 60 днів:

02.09.2022, 03.10.2022 - 2 дні;

03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, 11 листопада 2022 - 9 днів;

15 - 30.11.2022 - 16 днів;

01 - 31.12.2022 - 31 день;

01 - 02.01.2023 - 2 дні.

З 03.01.2023 року ОСОБА_1 мало нараховуватися грошове забезпечення у розмірі передбаченому пунктом 5 Розділу XXVIII Порядку №260 : оклад за військовим званням «солдат» - 530 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 25% від окладу за військовим званням - 132,50 грн., разом 662,50 грн.

Фактично нараховані та виплачені позивачеві суми відображено у довідці №17/ФЕС від 08.02.2024 року.

За січень 2023 ОСОБА_1 нараховано 1705,84 грн., виплачено 1680,25 грн. (після утримання 1,5 % військового збору).

При цьому нараховано:

1086,09 грн. (всі складові грошового забезпечення) - за 2 дні (01.01.2023 -02.01.2023);

619,76 грн. (оклад за військовим званням 495,81 грн., надбавка за вислугу років 123,95 грн.) - за 29 днів (03.01.2023 - 31.01.2023).

За лютий 2023 року ОСОБА_1 нараховано 7877,12 грн., виплачено 7758,96 грн. (після утримання 1,5 % військового збору).

При цьому нараховано:

- 473,21 грн. (оклад за військовим званням 378,57 грн., надбавка за вислугу років 94,64 грн.) - за 20 днів (01-20.02.2023).

- 7403,91 грн. (всі складові грошового забезпечення) за 8 днів (21.02.2023 -28.02.2023), тоді як мало бути нараховано 189,29 грн. : (662,5 грн. : 28 дн.) х 8 дн. = 189,29 грн. (зайво нараховане грошове забезпечення складає 7 214,62 грн.); за період 21.02.2023 - 28.02.2023 позивачу через технічну помилку помилково нараховано всі складові грошового забезпечення.

Відтак у подальшому зайво нараховану суму коштів утримано (за квітень 2023 - 150 грн., за травень 2023 - 200 грн., за червень 2023 - 7 907,96 грн., всього утримано 8257,96 грн.).

Однак, суму утримання з нарахованого місячного грошового забезпечення розраховано неправильно: 8 257,96 грн., замість належного розміру утримання :7 214,62 грн. (зайво нарахована сума утримання складає 1043,34 грн.).

У подальшому грошове забезпечення позивачеві нараховано і виплачено:

за березень 2023 - нараховано 662,50 грн., виплачено 652,56 грн.

за квітень 2023 - нараховано (після утримання 150 грн.): 512,50 грн., виплачено 504,81 грн.

за травень 2023 - нараховано (після утримання 200 грн.): 462,50 грн., виплачено 455,56 грн.

за червень 2023 - нараховано (після утримання 7 907,96 грн.): 18 005,74 грн., виплачено 17 735,55 грн.

Позивачеві кошти в розмірі 1043,34 грн. виплачено у квітні 2024, після утримання військового збору.

Розрахунки позивача щодо розміру заборгованості з виплати грошового забезпечення є кардинально невірними, оскільки:

-до зарахування у розпорядження командира частини ніколи не виплачувалося грошове забезпечення у розмірі 18 305,33 грн. (протягом вересня - листопада 2022 розмір виплаченого грошового забезпечення становив 17 844,56 грн.);

-розрахунки позивача не враховують факту підвищення грошового забезпечення військовослужбовців з лютого 2023;

-за лютий позивачеві підлягало нарахуванню 662,5 грн. та виплаті 652,56 грн., а не 0,00 грн., як зазначає позивач;

-з нарахованих позивачу сум фактично утримано 8 257,96 грн., а не 7 758,96 грн., як зазначає позивач; мало бути утримано 7 214,62 грн.

З урахуванням викладеного представник відповідача вважає, що позовні вимоги щодо нарахування і виплати позивачеві грошового забезпечення - всіх постійних складових за період з січня 2023 - травня 2023, які засновані на доводах позивача про необхідність прийняття кадрових рішень відносно нього за 2 місяці перебування у розпорядженні, задоволенню не підлягають.

19 квітня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява вх.№14834/24, з урахуванням дослідження детальної довідки про виплату позивачеві додаткової винагороди вих.№160/27181-1 від 10.04.2024 року, представник позивача не погоджується з доводами викладеними щодо грошового забезпечення з січня по травень 2023 року та з серпня по жовтень 2023 року, у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 116 розділу ІV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, вказано - матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, пунктом 5 розділу XXVIII Порядку №260 (в редакції з 16.08.2022 року) визначено, що якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшого службового використання військовослужбовця, у період перебування у розпорядженні протягом двох місяців з поважних причин (відсутність рівнозначних посад, бажання подальшого проходження військової служби, наявність сімейних та інших обставин), грошове забезпечення виплачується йому в розмірі, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження за рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 за вих.№17/ФЕС від 08.02.2024 року, за липень 2023 року, позивачеві нараховані всі складові грошового забезпечення на суму - 25 913,70 грн.

У подальшому позивач перебував на лікуванні:

- з 18.08.2023 року по 01.09.2023 року (включно), підтверджується виписним епікризом №6870 від 01.09.2023 року;

- з 02.09.2023 року по 01.10.2023 року - відпустка за станом здоров`я на 30 днів, підтверджується довідкою ВЛК від 31.08.2023 року;

- з 03.10.2023 року по 18.10.2023 року (включно), підтверджується виписним епікризом №6299 від 18.10.2023 року.

Враховуючи термін перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, з урахуванням виплати грошового забезпечення за липень 2023 року, позивачеві повинні бути зараховані робочі дні на посаді та виплачено грошове забезпечення у сумі:

- у серпні 2023 року - 17 днів; (25 913,70 : 31 дн.) х17 дн. = 14 210,64 грн.

- у жовтні 2023 року - 14 днів; (25 913,70 : 31 дн.) х 14 дн. = 11 702,88 грн.

Всього: 25 913,52 грн.

Однак, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 вих. № 17/ФЕС від 08.02.2024 року, позивачеві нараховане грошове забезпечення за вказані місяці:

- за серпень 2023 року - 1 477,06 грн.;

- за вересень 2023 року - 662,50 грн. (час перебування у відпустці на лікуванні);

- за жовтень 2023 року - 662,50 грн.

Всього: 2 802,06 грн.

Отже, за період із серпня по жовтень (включно) 2023 року, позивачеві повинно було виплачено грошової допомоги у сумі 25 913,52 грн., тому з урахуванням фактично виплаченого грошового забезпечення на суму 2 802,06 грн., заборгованість складає: 23 111,46 грн. - 346,67 (1,5% військовий збір) = 22 764,79 грн.

Таким чином, всього заборгованість по грошовому забезпеченню за період з січня 2023 року по жовтень (включно) 2023 року складає загальну суму: 85 812,24 грн. + 22 764,79 грн. = 108 577,03 грн.

Розрахунки зроблені з урахуванням норм законодавства діючих на час спірних відносин.

24 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на уточнену позовну заяву від 19.04.2024 року, в якому представник відповідача на доповнення до змісту раніше поданих документів, вважає необхідним додатково зазначити наступне.

Щодо розрахунків про нарахування і виплати грошового забезпечення, заснованих на «ймовірності фактів».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 01.06.2023 року позивача призначено на посаду механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №117-РС від 03.06.2023 позивача увільнено з посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Станом на 10.03.2023 року відповідач (сформувавши план переміщення відносно позивача) вже мав відомості про те, що позивач є непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.

Відтак, його службове використання на посаді механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки парашутно-десантної роти, тобто у підрозділі, який бере участь у воєнних (бойових) діях в умовах вирішення завдань відсічі збройної агресії рф, було об`єктивно неможливим.

Військова частина НОМЕР_1 не мала приймати 01.06.2023 року наказ про призначення позивача непридатного до військової служби на посаду у бойовій бригаді Десантно-штурмових військ та після виявлення такої помилки ОСОБА_1 з цієї посади 03.06.2023 року було обґрунтовано звільнено та зараховано у розпорядження командира військової частини.

Втім, таке рішення від 01.06.2023 року лише сприяло матеріальним інтересам позивача, оскільки за період 01.06.2023 року по 01.08.2023 року позивачеві нараховано грошове забезпечення в повному обсязі, тоді як обов`язків служби він об`єктивно не виконував і виконувати не міг через стан здоров`я.

У свою чергу, можливе скасування наказу від 01.06.2023 року потягне висновки про безпідставність нарахування і виплати позивачеві грошового забезпечення за період з 01.06.2023 року по 01.08.2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі задоволено, поновлено провадження в адміністративній справі №160/27181/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та призначено судове засідання на 22 листопада 2024 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля,4, зала судових засідань №4.

Останнє судове засідання в справі відбулося 22 листопада 2024 року об 10 годині 00 хвилин.

У судове засідання з`явилася представник позивача, підтримавши доводи викладені в позовній заяві та уточненнях до неї, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 25.02.2022 року за №38, ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення за нормою №1 з 25.02.2022 року та призначений на посаду механіка-водія 4 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону.

03 червня 2022 року ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях та при виконанні завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Новоселівка (Донецької обл.) отримав вогнепальне осколкове непроникне поранення лівої великогомілкової кістки з наявністю металевих уламків.

У період з 04.06.2022 року по 02.08.2022 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні та враховуючи післяопераційний стан (15.07.2022 року), відповідно до довідок ВЛК (від 02.08.2022 року вих.№1543, від 02.09.2022 року вих.№3913, від 03.10.2022 року вих.№4944), останній перебував тричі за станом здоров`я у відпустці протягом 30 календарних днів.

У період з 21.02.2023 року по 26.05.2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у військовому шпиталі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується випискою із карти стаціонарного хворого травматологічного відділення №1542.

Відповідно до довідки голови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 26 травня 2023 року №1832:

Солдат за призовом ОСОБА_1 , 1971 р.н., в/ч НОМЕР_1 , при званий у ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_3 з лютого 2022 року, розвідник.

Проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 "26" травня 2023 року.

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми, по ранення, контузії, каліцтва: Наслідки вогнепального сліпого осколкового по ранення (12.03.2022) V-го пальця лівої кисті з вогнепальним переломом прок симальної та середньої фаланг лікованого оперативно: (12.03.2022) ПХО рани V пальця лівої кисті, ситуаційний МОС переломів проксимальної та середньої фаланг шпицею у вигляді консолідованих переломів проксимальної та серед ньої фаланг V-го пальця, стійкої комбінованої контрактури суглобів V-го па льця з незначним порушенням функції V-го пальця. (Згідно наказу МОЗ Укра їни №370 від 04.07.2007 поранення легкого ступеню). Довідка про обставини поранення № 5245 від 07.11.2022 року. Наслідки вогнепального осколкового наскрізного поранення (03.06.2022) лівої гомілки з вогнепальним переломом великогомілкової кістки, вогнепального сліпого осколкового поранення правої гомілки, лікованого оперативно: (03.06.2022) - ПХО ран обох гомілок, (15.07.2022) МОС перелому лівої вели когомілкової кістки пластиною та гвинтами у вигляді консолідуючого пере лому лівої великогомілкової кістки, нестійкої комбінованої контрактури лі вого гомілковостопного суглоба з помірним порушенням функції, невидалених сторонніх тіл лівої гомілки, зміцнілих післяопераційних рубців обох гомі лок. (Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 поранення тяжкого сту пеню).

Довідки про обставини поранення №1237 від 05.07.2022 року.

Поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

На підставі статті 78-6 графи II Розкладу хвороб обмежено придатний до вій ськової служби. Непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (під розділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, нав чальних закладах.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 01.06.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №117-РС від 03.06.2023 року ОСОБА_1 увільнено з посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки за вих.№17/ФЕС 08.02.2024 року, оскільки під час лікування та відпусток ОСОБА_1 не брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення:

- з січня 2023 року по травень 2023 року (включно) на загальну суму - 3298,18 грн. (із урахуванням відрахувань) + 1043,34 грн. = 4 341,52 грн.

- за серпень 2023 року - 1 477,06 грн.;

- за вересень 2023 року - 662,50 грн. (час перебування у відпустці на лікуванні);

- за жовтень 2023 року - 662,50 грн.

Всього: 2 802,06 грн.

Отже, на думку представника позивача, сума заборгованості по грошовому забезпеченню за період з січня 2023 року по травень 2023 року (включно) становить 90153,76 грн. - 4 341,52 грн. (виплачена сума) = 85 812.24 грн.:

Відповідно до довідки за вих.№17/ФЕС 08.02.2024 pоку, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачеві грошове забезпечення за період з 01.08.2023 року по 02.11.2023 року (включно) на загальну суму - 2803,52 грн.

Отже, на думку представника позивача, сума заборгованості по грошовому забезпеченню за період з 01.08 2023 року по 02.11.2023 року (включно) становить 76 574,99 грн. - 2803,52 грн. (виплачена сума) = 73 771,47 грн.

Таким чином, на думку представника позивача, загальна заборгованість по грошовому забезпеченню за спірний період складає 85 812,24 грн. + 73 771,47 грн. = 159 583,71 грн.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди за період з січня 2023 року по 01 листопада 2023 року, оскільки за весь час перебування на лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням при виконанні завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Новоселівка (Донецької обл.) йому не було нараховано та виплачено грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з позовом та уточненнями до нього.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року за №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Пунктом 8 постанови №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком №260.

Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

03 червня 2022 року ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях та при виконанні завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Новоселівка (Донецької обл.) отримав вогнепальне осколкове непроникне поранення лівої великогомілкової кістки з наявністю металевих уламків.

У період з 04.06.2022 року по 02.08.2022 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні та враховуючи післяопераційний стан (15.07.2022 року), відповідно до довідок ВЛК (від 02.08.2022 року вих.№1543, від 02.09.2022 року вих.№3913, від 03.10.2022 року вих.№4944), останній перебував тричі за станом здоров`я у відпустці протягом 30 календарних днів.

У період з 21.02.2023 року по 26.05.2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у військовому шпиталі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується випискою із карти стаціонарного хворого травматологічного відділення №1542.

Відповідно до довідки голови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 26 травня 2023 року №1832:

Солдат за призовом ОСОБА_1 , 1971 р.н., в/ч НОМЕР_1 , при званий у ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_3 з лютого 2022 року, розвідник.

Проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 "26" травня 2023 року.

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми, по ранення, контузії, каліцтва: Наслідки вогнепального сліпого осколкового по ранення (12.03.2022) V-го пальця лівої кисті з вогнепальним переломом прок симальної та середньої фаланг лікованого оперативно: (12.03.2022) ПХО рани V пальця лівої кисті, ситуаційний МОС переломів проксимальної та середньої фаланг шпицею у вигляді консолідованих переломів проксимальної та серед ньої фаланг V-го пальця, стійкої комбінованої контрактури суглобів V-го па льця з незначним порушенням функції V-го пальця. (Згідно наказу МОЗ Укра їни №370 від 04.07.2007 поранення легкого ступеню). Довідка про обставини поранення № 5245 від 07.11.2022 року. Наслідки вогнепального осколкового наскрізного поранення (03.06.2022) лівої гомілки з вогнепальним переломом великогомілкової кістки, вогнепального сліпого осколкового поранення правої гомілки, лікованого оперативно: (03.06.2022) - ПХО ран обох гомілок, (15.07.2022) МОС перелому лівої вели когомілкової кістки пластиною та гвинтами у вигляді консолідуючого пере лому лівої великогомілкової кістки, нестійкої комбінованої контрактури лі вого гомілковостопного суглоба з помірним порушенням функції, невидалених сторонніх тіл лівої гомілки, зміцнілих післяопераційних рубців обох гомі лок. (Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 поранення тяжкого сту пеню).

Довідки про обставини поранення №1237 від 05.07.2022 року.

Поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

На підставі статті 78-6 графи II Розкладу хвороб обмежено придатний до вій ськової служби. Непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (під розділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, нав чальних закладах.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 01.06.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №117-РС від 03.06.2023 року ОСОБА_1 увільнено з посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.

Відповідно до абзаців 16, 22 пункту 2 розділу XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку №260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України.

У пункті 116 Положення про проходження громадянами України служби вказано - матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників) здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено - установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки за вих.№17/ФЕС від 08.02.2024 року, оскільки під час лікування та відпусток ОСОБА_1 не брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії, військовою частиною НОМЕР_1 було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення:

- з січня 2023 року по травень 2023 року (включно) на загальну суму - 3298,18 грн. (із урахуванням відрахувань) + 1043,34 грн. = 4 341,52 грн.

- за серпень 2023 року - 1 477,06 грн.;

- за вересень 2023 року - 662,50 грн. (час перебування у відпустці на лікуванні);

- за жовтень 2023 року - 662,50 грн.

Всього: 2 802,06 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» - військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується: оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У абзаці 5 пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) зазначено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналогічну норму викладено у пункті 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260 - у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, зокрема, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Зміни внесені до пункту 1 Постанови №168 в редакції постанови КМУ №836 від 09.08.2023 року в частині виплати додаткової винагороди, застосовується з 01 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 11 постанови №168 на період воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі.

Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

З урахуванням вказаних норм законодавства вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я:

- взаємозв`язок поранення із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

Суд при прийнятті рішення по справі враховує, що вищевказані нормативно-правові акти не містять обмежень щодо періоду та терміну перебування на стаціонарному лікуванні військовослужбовця в закладах охорони здоров`я, пов`язаних з пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується винагорода.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами представника позивача та приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01 січня 2023 року по 02 листопада 2023 року, і, як наслідок, необхідності зобов`язання військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити заборгованість по грошовому забезпеченню ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01 січня 2023 року по 02 листопада 2023 року в розмірі 159 583,71 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні сімдесят одна копійка).

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01 січня 2023 року по 02 листопада 2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити заборгованість по грошовому забезпеченню ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01 січня 2023 року по 02 листопада 2023 року в розмірі 159 583,71 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні сімдесят одна копійка).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 26 листопада 2024 року.

Суддя В.М. Олійник