Рішення

від 25.11.2024 по справі 160/25635/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуСправа №160/25635/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" - адвокат Гусаров Владислав Олександрович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №47013/6/04-36-04-09-18 від 28.06.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи із ставкою податку 5% від доходу з 01.07.2024 року та внести відповідний запис до Реєстру платників єдиного податку.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебував на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності 3 групи зі ставкою єдиного податку 5%. Рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку №47013/6/04-36-04-09-18 від 28.06.2024 року анульовано реєстрацію ТОВ "ВЕ-ЛІНК" платником податку третьої групи із ставкою 5 %. Підставою для анулювання реєстрації як платника єдиного податку в рішенні зазначено здійснення ТОВ "ВЕ-ЛІНК" видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (пункт.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України). Позивач зазначає, що не здійснює видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ "ВЕ-ЛІНК" відсутні, а тому рішення відповідача вважає протиправним, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 25.10.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

09.10.2024 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.06.2024 року №47013/6/04-36-04-09-18, на підставі акту перевірки від 13.06.2024 року № 42292/04-36-04-09/41002245, у зв`язку з порушенням пункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 та на підставі п.299.10 ст.299 ПКУ, анулювало реєстрацію платником єдиного податку третьої групи ТОВ "ВЕ-ЛІНК" з 01.07.2024 року. Згідно інформаційних баз даних ДПС України, в реєстраційних даних та в Реєстрі платників єдиного податку серед видів господарської діяльності, обраних підприємством ТОВ «ВЕ-ЛІНК» для перебування на спрощеній системі оподаткування, зазначено такий вид діяльності як 61.90 - "Інша діяльність у сфені електрозв`язку". Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вид економічної діяльності 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» визначено основним. Відповідно до поданої позивачем декларації з єдиного податку за І півріччя 2024 рік від 07.08.2024 року задекларовано вид економічної діяльності КВЕД 61.90 - "Інша діяльність у сфері електрозв`язку" з показниками суми отриманого доходу за основним видом діяльності. Таким чином, твердження позивача про не здійснення ним діяльності за КВЕД 61.90 - "Інша діяльність у сфері електрозв`язку" суперечить наявній у контролюючого органу інформації. Інформація про припинення цього виду діяльності та обрання основним іншого виду діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "ВЕ-ЛІНК" не вносилась та відсутня у контролюючого органу. На підставі викладеного та у відповідності до вимог діючого законодавства, на думку відповідача, підстави для скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 47013/6/04-36-04-09-18 від 28.06.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку відсутні, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.10.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, ва якій він не погоджується з викладеними відповідачем у відзиві запереченнями проти адміністративного позову та вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Позивач наголошує на двох підставах скасування оскаржуваного рішення: відсутність фактичних даних, які свідчать про те, що позивач належить до категорії платників податків, які не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування та недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення і проведення обов`язкової перевірки. Зазначає, що основним (фактично єдиним) видом економічної діяльності підприємства було та залишається виключно надання послуг доступу до мережі інтернет, яке відповідає КВЕД 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку". Посилання в акті перевірки лише на КВЕД 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку" не свідчить про встановлення відповідачем фактичного здійснення позивачем заборонених видів діяльності конкретно визначених пунктом 8 підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України. Таким чином, ПКУ не передбачає заборони застосовувати спрощену систему, бути платниками єдиного податку, зокрема ІІІ групи, для постачальників послуг доступу до мережі Інтернет, в тому числі юридичних осіб, які здійснюють техобслуговування і експлуатацію власних мереж. Крім того, посилається на те, що ні з акту, ні з оскаржуваного рішення не зрозуміло, який саме вид перевірки був здійснений контролюючим органом, оскільки вид проведеної перевірки в них не вказаний. Тільки у відзиві представник відповідача пояснив, що незважаючи на те, що в акті не було визначено вид перевірки, фактично це була камеральна перевірка. Вважає, що податковий орган під час проведення камеральної перевірки, з`ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки, як камеральна.

14.11.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких управління просить суд враховати наступне. Відповідно до пункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб`єкти господарювання, зокрема, юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Тобто, заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб`єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, в тому числі надають доступ до таких мереж.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" зареєстроване як юридична особа та основним зареєстрованим видом економічної діяльності якого є: 61.90 - "Інша діяльність у сфері електрозв`язку", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності 3 групи зі ставкою єдиного податку 5%.

28.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі акту перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" від 13.06.2024 року №42292/04-36-04-09/41002245, прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №47013/6/04-36-04-09-18, яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" реєстрацію платника єдиного податку та платник податку виключений із реєстру платників єдиного податку з 01.07.2024 року. Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є: здійснення ТОВ "ВЕ-ЛІНК" видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (пункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України).

Не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №47013/6/04-36-04-09-18 від 28.06.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначаються Податковим кодексом України.

За приписами пунктів 291.2, 291.3, 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України; не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів; обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно з положеннями підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За приписами пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

У свою чергу відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №805/1307/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а та від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18 та в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 47013/6/04-36-04-09-18 від 28.06.2024 року анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕ-ЛІНК" реєстрацію платника єдиного податку та платник податку виключений із реєстру платників єдиного податку з 01.07.2024 року. Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є: здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (пункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до пункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Що стосується процедури та порядку прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Всі інші види перевірок, які передбачені статтею 75 ПК України, крім камеральних, вимагають наявності спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

В той же час камеральні, документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки - Податковим кодексом України та іншими законами.

Спірне рішення прийнято на підставі акту перевірки, який не містить інформації про спеціальне рішення (наказ, розпорядження, тощо) керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу про її призначення або направлення на проведення перевірки.

Водночас, податковим органом порушення було встановлено на підставі аналізу щодо правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, а не під час проведення перевірки позивача контролюючим органом.

Суд вважає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, під час якої відбудеться дослідження документів якими підтверджується, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи юридичної особи від 28 червня 2024 року №47013/6/04-36-04-09-18 прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 3028,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №47013/6/04-36-04-09-18 від 28.06.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕ-ЛІНК (51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гавриїла Зелінського, буд. 18, офіс 3, код ЄДРПОУ 41002245) в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи із ставкою податку 5% від доходу з 01.07.2024 року та внести відповідний запис до Реєстру платників єдиного податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕ-ЛІНК (51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гавриїла Зелінського, буд. 18, офіс 3, код ЄДРПОУ 41002245) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна