Ухвала

від 26.11.2024 по справі 400/11117/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

26 листопада 2024 р. № 400/11117/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомВищого навчального закладу "Міжнародний технологічний університет "Миколаївська політехніка", узвіз Спаський, 13, м. Миколаїв, 54006,

до відповідачаМіністерства освіти і науки України, просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135,

провизнання дій протиправними; визнання протиправними та скасування наказів від 25.10.2024 №634-л, від 05.11.2024 № 646-л,ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року Вищий навчальний заклад «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання незаконними дії щодо здійснення позапланової перевірки у період з 29.10.2024 р. по 30.10.2024 р. на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 р. №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»»; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»»; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України про результати позапланової перевiрки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» вiд 05.11.2024 № 646-л.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» від 05.11.2024 р. № 646-л.

В обґрунтування заяви зазначено, що станом на дату подання позову у Вищому навчальному закладі «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» за рівнем молодшого спеціаліста, на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти та за рівнем освіти Спеціаліст вищої освіти навчається 1419 здобувачів вищої освіти. Враховуючи безперервність освітнього процесу, в разі задоволення позову Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» до Міністерства освіти і науки України в частині визнання незаконними дії Міністерства освіти і науки України щодо здійснення позапланової перевірки у період з 29.10.2024 р. по 30.10.2024 р. на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2024 р. №634-л «Про позапланову перевірку Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» та протиправним та скасуванням наказу про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» від 05.11.2024 р. №646-л, без попереднього застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Наказу про анулювання ліцензії, поновлення прав позивача та здобувачів вищої освіти буде неможливим, що не відповідає принципу ефективності судового захисту.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву представника позивача про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві врегульовано положеннями Глави 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно правових позицій Верховного Суду, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 826/7496/18.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 600/1136/20-а зазначав, що щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 826/14303/18, від 12 лютого 2020 року в справі № 640/17408/19, від 27 лютого 2020 року в справі № 640/16242/19 та ін.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/1305/20, від 24 листопада 2020 року у справі № 640/9636/20.

Отже, суд вважає достатньо обґрунтованими посилання заявника на те, що реалізація (виконання) оскаржуваного наказу Міністерства освіти і науки України про результати позапланової перевiрки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» вiд 05.11.2024 № 646-л істотно ускладнить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись приписами Наказу про анулювання ліцензії - Вищому навчальному закладі «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» анульовано ліцензії на провадження освітньої діяльності.

Проаналізувавши зміст позовних вимог та зміст поданої заяви позивача, суд вважає, що в разі відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову і відповідно не зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу "Міжнародний технологічний університет "Миколаївська політехніка" №646-л від 05.11.2024 року, може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в даній справі. Не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, може істотно вплинути на ефективність захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, перешкоджатиме веденню господарської діяльності позивача, оскільки освітня діяльність є основним та профільним видом його діяльності.

Як вбачається з оскаржуваного наказу позивач має ліцензію на провадження освітньої діяльності щодо значної кількості осіб студентів.

Позивач, може понести значні матеріальні збитки, оскільки реалізація Наказу №646-л від 05.11.2024 року призведе до необхідності пошуку для студентів нових закладів освіти, їх переведення для продовження навчання, звільнення науково-педагогічних працівників, може призвести до звернення з позовними вимогами до позивача щодо відшкодування витрат, понесених студентами.

Це, з високою вірогідності, може призвести до припинення господарської діяльності позивача, для відновлення інтересів якого необхідно буде докласти значних зусиль, або відновлення буде не можливим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення заяви позивача

З огляду на вказане, не надаючи попередньої оцінки щодо законності спірного наказу, суд вважає, що не вжиття заходів забезпечення, до вирішення справи по суті, призведе до порушення конституційних прав здобувачів вищої освіти які навчаються у позивача.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 580/489/23.

Тому, суд прийшов до висновку, що ефективним заходом забезпечення позову в даному випадку є саме - зупинення дії оскаржуваного наказу. В такому контексті захід відповідає принципу адекватності із заявленими вимогами.

Щодо співмірності застосованого судом заходу, то слід зазначити, що негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду значно перевищують негативні наслідки від відтермінування дії рішення, що оскаржено в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заява про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150 - 157, 241, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову Вищий навчальний заклад «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» - задовольнити.

Зупинити дію наказу про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» від 05.11 .2024 р. №646-л. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набрала законної сили 26 листопада 2024 року.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.М. Мельник