Постанова

від 26.11.2024 по справі 219/8521/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10254/24 Справа № 219/8521/20 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивач Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сподаренко Олександр Миколайович, на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 серпня 2024 року,яке ухваленосуддею ХомченкоЛ.І.у місті Дружківці Донецької області та повне судове рішення складено 02 серпня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі УПСЗН Бахмутської міської ради) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги.

Позовна заява обґрунтована тим, що 16 жовтня 2014 року відповідачку було взято на облік позивачем УПСЗН Бахмутської міської ради.

16 жовтня 2014 року відповідачка вперше звернулась до позивача - УПСЗН Бахмутської міської ради з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за адресою фактичного проживання на себе та своєї родини, чоловіка та дитини.

Відповідачці допомога була призначена на підставі заяв про призначення адресної допомоги від 16 жовтня 2014 року, 20 липня 2015 року, 24 травня 2016 року, 21 вересня 2016 року, 23 березня 2017 року, 04 грудня 2017 року та 31 липня 2019 року на період: з 16 жовтня 2014 року по 15 грудня 2014 року у розмірі 884,00 грн., з 16 грудня 2014 року по 15 лютого 2015 року у розмірі 442,00 грн., з 20 липня 2015 року по 19 січня 2016 року в розмірі 1326,00 грн., з 24 травня 2016 року по 20 березня 2017 року 1326,00 грн., з 23 березня 2017 року по 22 вересня 2017 року 1326,00 грн., з 04 грудня 2017 року по 19 січня 2018 року 1326,00 грн., з 20 січня 2018 року по 31 березня 2018 року 1442,00 грн., з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року 1221,00 грн., з 01 червня 2018 року по 03 червня 2018 року 1000,00 грн., з 31 липня 2019 року по 30 січня 2020 року в сумі 1000,00 грн., також заявами про призначення грошової допомоги, відповідачка повідомила про відсутність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

В ході перевірки, позивачем - УПСЗН Бахмутської міської ради було встановлено, що відповідачка незаконно отримувала кошти по щомісячній адресній допомозі внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, а саме був виявлений факт наявності житлового приміщення у чоловіка відповідачки з 2007 року на території підконтрольній Україні за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене відповідачка права на призначення допомоги не мала.

В зв`язку з чим рішенням позивача від 19 травня 2020 року відповідачці була припинена виплата допомоги переміщеним особам на проживання.

У зв`язку з поданням не правдивих відомостей та незаконним отриманням допомоги виникла переплата державних коштів, за період з 16 жовтня 2014 року по 30 січня 2020 року, у розмірі 45 744,54 грн., яку позивач - УПСЗН Бахмутської міської ради просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області позов Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, надмірно сплачені кошти у сумі 45 744,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. на користь держави.

В апеляційнійскарзі відповідачка ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє адвокатСподаренко О.М., просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву, виходив з того, що спеціалістами управління праці після проведення перевірки правильності та достовірності інформації та повноти інформації про доходи осіб, які входять до складу сім`ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги виявлено те, що відповідачем не задекларовано наявність у чоловіка відповідачки ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в інших регіонах ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Проте, з висновком суду першої інстанції не можна погодитись.

Всупереч твердженню позивача про наявність у чоловіка відповідачки одноособового права власності на житлове приміщення, згідно Свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 належало 1/4 права власності в квартирі, площею 64,00 кв.метра, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка на день подачі апеляційної скарги є повністю зруйнованою та не придатною для життя.

При цьому, очевидно, що за умови наявності 4-х співвласників, одночасно проживаючих у житловому приміщенні, площею 64 кв.м., тобто нижче встановленої законом площі на одну фізичну особу, перебування відповідачки з чоловіком та малолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій квартирі було неможливим.

Наразі саме місто Артемівськ (зараз м.Бахмут) є тимчасово окупованою територією.

Крім того, постанова КМУ від 01.10.2014 № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово комунальних послуг, на який посилається позивач у своїй позовній заяві, втратила чинність, на підставі постанови КМУ № 332 від 20.03.2022 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». Згідно ст. 58 КУ Закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи», проте, суд першої інстанції не звернув на це уваги.

Також, в оскаржуваному рішенні містяться перекручені факти, які, без достатніх підстав, були наведені позивачем в позовній заяві, зокрема, щодо наявності у чоловіка ОСОБА_1 житлового приміщення в інших регіонах, ніж окупована територія України, але ці доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу, який подано із порушенням вимог ч. 4 ст. 360 ЦПК України, позивач УПСЗН Бахмутської міської ради, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначає, що рішення прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 серпня 2024 року, без змін.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16 жовтня 2014 року відповідачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради з заявою за призначенням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за адресою фактичного проживання на себе та своєї родини, чоловіка та дитини.

У заяві на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за адресою фактичного проживання на себе та своєї родини, чоловіка та дитини, відповідачка взяла на себе обов`язок повідомити про всі обставини, що впливають на призначення субсидії, ставила свій підпис і усвідомлювала, що надання неточних чи неповних відомостей тягне за собою відповідальність за законодавством України та одночасно давала згоду на отримання інформації відносно себе та членів своєї сім`ї, пов`язаної з наданням державної допомоги, уповноваженими особами управління.

Своїм підписом відповідачка підтвердила проінформованість, що вся інформація, подана у заяві, а також документи, додані до неї, можуть бути перевірені органом соціального захисту населення для забезпечення цільового використання бюджетних коштів, а також підтвердила достовірність цієї інформації.

УПСЗН Бахмутської міської ради 16 жовтня 2014 року прийнято рішення про призначення відповідачці допомоги переміщеним особам на проживання.

Спеціалістами управління, після проведення перевірки правильності та достовірності інформації та повноти інформації про доходи осіб, які входять до складу сім`ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги, виявлено те, що відповідачкою не задекларовано наявність у її чоловіка - ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Таким чином, позивачем була здійснена переплата державних коштів за період з 16 жовтня 2014 року по 15 грудня 2014 року у розмірі 884,00 грн., з 16 грудня 2014 року по 15 лютого 2015 року у розмірі 442,00 грн., з 20 липня 2015 року по 19 січня 2016 року в розмірі 1326,00 грн., з 24 травня 2016 року по 20 березня 2017 року 1326,00 грн., з 23 березня 2017 року по 22 вересня 2017 року 1326,00 грн., з 04 грудня 2017 року по 19 січня 2018 року 1326,00 грн., з 20 січня 2018 року по 31 березня 2018 року 1442,00 грн., з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року 1221,00 грн., з 01 червня 2018 року по 03 червня 2018 року 1000,00 грн., з 31 липня 2019 року по 30 січня 2020 року в сумі 1000,00 грн.

На підставі рішення УПСЗН Бахмутської міської ради від 17 червня 2020 року виплата державної соціальної допомоги відповідачці була призупинена через те, що вона та її сім`я не мають права на її отримання, оскільки, спеціалістами Управління після проведення перевірки правильності та достовірності інформації та повноти інформації про доходи осіб, які входять до складу сім`ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги виявлено те, що відповідачкою не задекларовано наявність у чоловіка ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

06 липня 2020 року за № 07/3296-3 УПСЗН Бахмутської міської ради на адресу відповідача надіслало Лист із вимогою повернути переплату державної соціальної допомоги, за період з 16 жовтня 2014 року по 30 січня 2020 року, у розмірі 45744,54 грн.

Проте, до теперішнього часу у добровільному порядку відповідачка вказану суму переплати не повернула.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, щозгідно п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затвердженого постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли, будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Цей нормативно правовий акт набув чинності та залишається чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно матеріалів справи, чоловік відповідачки ОСОБА_2 є власником 1/4 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд першої інстанції, дійшов висновку, що відповідачка була зобов`язана повідомити Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про наявність у її чоловіка на праві власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення АТО та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається із пункту 6 частини 1 статті 3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно з частиною 5 вказаної вище статті, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.10.2014 відповідачку взято на облік як внутрішньо переміщену особу за місцем фактичного проживання/перебування в місті Артемівськ (зараз м. Бахмут) Донецької області.

Відповідачці, та членам її сім`ї, чоловіку та сину, була призначена допомога на підставі заяв про призначення адресної допомоги від 16 жовтня 2014 року, 20 липня 2015 року, 24 травня 2016 року, 21 вересня 2016 року, 23 березня 2017 року, 04 грудня 2017 року та 31 липня 2019 року на період: з 16 жовтня 2014 року по 15 грудня 2014 року у розмірі 884,00 грн., з 16 грудня 2014 року по 15 лютого 2015 року у розмірі 442,00 грн., з 20 липня 2015 року по 19 січня 2016 року в розмірі 1326,00 грн., з 24 травня 2016 року по 20 березня 2017 року 1326,00 грн., з 23 березня 2017 року по 22 вересня 2017 року 1326,00 грн., з 04 грудня 2017 року по 19 січня 2018 року 1326,00 грн., з 20 січня 2018 року по 31 березня 2018 року 1442,00 грн., з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року 1221,00 грн., з 01 червня 2018 року по 03 червня 2018 року 1000,00 грн., з 31 липня 2019 року по 30 січня 2020 року в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до Акту № 16 від 12 травня 2020 року про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг ОСОБА_1 було призупинено виплату грошової допомогиу зв`язку із наданням недостовірної інформації про наявність житлового приміщення (а.с.47).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 на праві власності належить 1/4 частка квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . Про що заявницею ОСОБА_1 не було повідомлено Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради при зверненні із заявами про отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в том числі на оплату житлово комунальних послуг.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року №505 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації, та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (пункт 5 Порядку № 505).

У цьому ж пункті наведений перелік документів та процедура їх оформлення уповноваженим органом.

23 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року №212, якою внесені зміни до абз. 2 п. 6 Порядку, з урахуванням яких було передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

03 червня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року №370, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 505 уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

У заявах ОСОБА_1 поданих для призначення щомісячної адресної допомоги 16 жовтня 2014 року, 20 липня 2015 року, 24 травня 2016 року, 21 вересня 2016 року, 23 березня 2017 року, 04 грудня 2017 року та 31 липня 2019 року, зазначено про відсутність у неї та будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована території України та райони проведення АТО.

Проте, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що ОСОБА_2 (чоловіку відповідачки) належить 1/4 частка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 30.03.2007. Належить вона йому на підставі Свідоцтва про право власності, 23488, 27.03.2007, Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради. (а.с. 49)

На час виникнення спірних правовідносин, до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, Донецька область, м. Артемівськ, де розташовано житлове приміщення, що частково належить чоловіку відповідачки, не відносилось.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Натомість правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Тому законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, саме з недобросовісністю набувача, яку, згідно із статтею 81 ЦПК України, має довести позивач.

Обов`язок щодо надання достовірної інформації при поданні заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, покладено на отримувача такої допомоги.

Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна виплата відбулась з вини отримувача такої допомоги, тобто внаслідок його зловживань, зокрема, шляхом повідомлення недостовірних відомостей.

Апеляційний суд вважає, що саме при заповненні заяв від 16 жовтня 2014 року, 20 липня 2015 року, 24 травня 2016 року, 21 вересня 2016 року, 23 березня 2017 року, 04 грудня 2017 року та 31 липня 2019 року, відповідачкою надано недостовірні відомості, щодо відсутності у власності у її чоловіка житлового приміщення, тож наявні ознаки недобросовісності і відповідачка за період з 16.10.2014 по 30.01.2020 незаконно отримала адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам в сумі 45744,54 грн.

Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 лютого 2019 року у справі № 610/1290/17, провадження № 61 29105св18.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов вищевказаних висновків, врахувавши вимоги пунктів 2, 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року № 505 (із змінами і доповненнями), з яких вбачається, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції. Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

З огляду на викладене, обов`язок вказувати про наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення покладено на особу, яка звертається із заявою про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, про те, що квартира, частка якої перебуває у власності чоловіка відповідачки не придатна до проживання, акти про непридатність до проживання, за період з 16 жовтня 2014 року по 30 січня 2020 року, надані не були, а знищення майна на території м. Артемівськ (зараз м. Бахмут), після оголошення на території України воєнного стану, правового значення для вирішення даного спору немає.

Посилання представника відповідачки, що саме позивач має доводи факт придатності житла є безпідставними, оскільки жодною нормою Закону це не врегульовано, навпаки, саме на відповідачку покладається обов`язок надати докази того, що житло, яке розташоване не в зоні АТО/ООС не придатне для проживання.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова КМУ від 01.10.2014 № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово комунальних послуг, на який посилається позивач у своїй позовній заяві, втратила чинність, на підставі постанови КМУ № 332 від 20.03.2022 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спір виник щодо стягнення безпідставно отриманих сум, за період з 16 жовтня 2014 року по 30 січня 2020 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що площа приміщення, що належить на праві власності чоловіку відповідачки, нижча встановленої законом площі на одну фізичну особу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово комунальних послуг, відношення до справи не має, оскільки відповідальність настає саме у зв`язку з не повідомленням про наявність цього майна і питання, щодо його придатності чи не придатності підлягало б дослідженню УПСЗН Бахмутської міської ради, у випадку зазначення відповідачкою у своїх заявах про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, про наявність цього житла на праві власності у чоловіка відповідачки.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїхрішень,але цене можесприйматись яквимога надаватидетальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сподаренко Олександр Миколайович,залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: