Ухвала

від 26.11.2024 по справі 420/36018/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36018/24

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради про визнання протиправними направлення на військову службу, скасування довідки ВЛК та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради про визнання протиправними направлення на військову службу, скасування довідки ВЛК та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 22.11.2024 року позовну заяву залишено без руху.

25.11.2024 року позивачем до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом: заборони Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до іншого місця служби або іншої військової частини, або іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі.

В обґрунтування заяви, зокрема зазначено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративні справі.

У зв`язку з викладеним, на думку позивача, не застосування заходів забезпечення позову буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч.2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст. 154 КАС України).

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

З наведеного вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Судом не встановлено будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Серед іншого, представник позивача наголошує, що в/ч/ НОМЕР_1 йому не було надано відповідь на адвокатський запит. Суд зазначає, що вказаний запит датований 21.11.2024 року, позов подано до суду у цей самий день.

Окрім того, стороною позивача не надано доказів знаходження позивача у в/ч НОМЕР_1 , так само не надано доказів хвороби позивача.

Відтак, у разі забезпечення даного позову шляхом: заборони Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до іншого місця служби або іншої військової частини, або іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі .

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидності протиправності рішень та порушень прав позивача на які посилається, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 256, 295, 297 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради про визнання протиправними направлення на військову службу, скасування довідки ВЛК та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина