Ухвала

від 26.11.2024 по справі 480/8248/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року Справа № 480/8248/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом ухвалою суду від 09.10.2024 (а.с.134), позивач просить:

1) визнати бездіяльність Сумської митниці по ненарахуванню позивачці по справі в період з травня 2023 року по липень 2024 року щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу протиправною;

2) стягнути з Сумської митниці на користь позивачки по справі 29 340 грн. грн. 00 коп. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з травня 2023 року по липень 2024 року;

3) стягнути з Сумської митниці на користь позивачки по справі середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2024 року по день винесення рішення судом;

4) зобов`язати Сумську митницю здійснити перерахунок позивачці по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з травня 2023 року по липень 2024 року;

5) зобов`язати Сумську митницю виплатити позивачці по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між; донарахованими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році.

Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно ухвали суду від 23.09.2024.

Сторонами подано заяви по суті спору. Зокрема, відповідач подав відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, позивач - відповідь на відзив.

У подальшому відповідач подав також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а позивач - заперечення на вказане клопотання відповідача.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду вмотивоване тим, що позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами за період травень 2023 року по липень 2024 року лише 18.09.2024, тобто з пропущенням 3-місячного строку звернення, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України. При цьому, до позову не додав заяву про поновлення строку звернення.

Представник позивача у запереченні на таке клопотання відповідача вказує, що позивача звільнено з займаної посади 15.07.2024 року та саме 15.07.2024 року відповідач мав провести з позивачем повний розрахунок та повідомити про суми, нараховані та виплачені при звільненні, чого зроблено не було. Після чого позивач через представника з метою отримання інформації про нараховані та виплачені при звільненні суми звернувся до відповідача з адвокатським запитом, відповідь на який надана листом від 13.09.2024. Відтак, враховуючи дату звернення з цим позовом до суду, позивач не пропустив 3-місячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.

Перевіривши матеріали справи, доводи клопотання відповідача та заперечення позивача на нього, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

З позовної заяви судом встановлено, що позивач звільнено із займаної посади старшого державного інспектора митного посту "Конотоп" Сумської митниці 15.07.2024. Відтак, саме 15.07.2024 відповідач мав провести з позивачем повний розрахунок та повідомити про нараховані та виплачені суми при звільненні.

Втім, як зазначає позивач, у день звільнення письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми Сумською митницею йому не надавалось, про нараховані та виплачені суми позивач повідомлений не був.

З метою отримання інформації про нараховані та виплачені при звільненні суми, позивач, через свого представника, 09.09.2024 звернувся з адвокатським запитом до Сумської митниці, відповідь на який була надана листом від 13.09.2024 (а.с.58). Зокрема, позивачу надано довідки про суми заробітної плати позивача за спірний період із зазначенням всіх видів нарахувань та виплат, а також інформацію, що надбавка за роботу в нічний час позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач не заперечує, що отримав вказаний лист 13.09.2024.

Відтак, саме з відповіді Сумської митниці від 13.09.2024 на адвокатський запит позивачу стало відомо, що всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, йому не було виплачено додаткову заробітну плату у вигляді доплати за роботу у нічний час у день звільнення з займаної посади, а тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України, строк звернення позивача до суду має обраховуватись саме з 13.09.2024.

Тому, беручи до уваги строки звернення до суду, передбачені ч. 2 ст. 233 КЗпП України та оскільки повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні було вручено позивачу лише 13.09.2024 у відповідь на адвокатський запит, а також те, що позивача було звільнено 15.07.2024, а до суду він звернувся через систему "Електронний суд" 18.09.2024, суд вважає, що позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Сумської митниці про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 480/8248/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко