Постанова

від 06.06.2024 по справі 761/11394/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/11394/22 Головуючий у І інстанції - Мальцев Д.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/2256/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача: Гуля В.В.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Кір`якова Артура Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду з указаним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент), Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій»), в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 211 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що позивач є власником гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 52,6 кв.м, що складається з урахуванням гаражу, підвалу та надбудови, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка кооперативу виділена Розпорядженням Київської міської державної адміністраціївід 28 серпня 1997 року №1318. Вищевказаний гараж введений в експлуатацію 12 липня 2006 року.

Вказував, що 12 лютого 2020 року за ОСОБА_1 була проведена державна реєстрація права власності на вказаний гараж.

Посилався на те, що 07 жовтня 2021 року інспектором КП «Київблагоустрій» Науменком О.О. на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, складено припис №2129385, яким встановлено порушення у Шевченківському районі м. Києва по вул. Сікорського, 4 та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення гаражу, а у разі відсутності дозвільної документації необхідно демонтувати гараж власними силами та відновити благоустрій в триденний термін. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

На переконання позивача безпідставно не було враховано, що гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом капітального будівництва, у його законного власника наявна вся необхідна документація на нього. Позивач буває в місті Києві періодично, оскільки працевлаштований в іншому регіоні країни, тому про вказаний припис останньому відомо не було.

10 жовтня 2021 року працівниками КП «Київблагоустрій» було здійснено знесення належного позивачу гаражу.

Уважав, що знесенням належного позивачу гаражу останньому відповідачами завдано матеріальної та моральної шкоди.

Кошторисна вартість проведення відновлюваного будівництва гаражу становить 211 000 грн.

Моральну шкоду позивач оцінив у 20 000 грн, яку вважав мінімальною компенсацією за перенесені душевні страждання.

Також вказував, що рішення про демонтаж, прийняте Департаментом, та припис були оскаржені ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва, проте рішення на момент звернення позивача з вказаним позовом до суду не прийняте.

На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 211 000 грн у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 310 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, представник відповідача КП «Київблагоустрій» - Кір`яков А.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням поданої апеляційної скарги в новій редакції, просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 640/6405/22; рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Уважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи спір, передчасно прийняв рішення та дійшов невідповідних висновків, не дослідив докази, які містяться у матеріалах справи, не з`ясував всі істотні обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

У мотивування скарги зазначає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року про відмову у призначенні експертизи не є законною і обґрунтованою, оскільки з вищевказаної ухвали неможливо встановити підстави відмови у призначенні експертизи, при цьому клопотання про призначення експертизи подано у строк для подання доказів (разом з відзивом на позовну заяву), на виконання частини першої статті 103 ЦПК України наявна сукупність умов для призначення експертизи.

Вказує, що КП «Київблагоустрій» уважає обґрунтованим зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/6405/22.

Посилається на те, що демонтована одноповерхова споруда (дві цегляні стіни), в якій відсутній дах, вхідні двері/ворота та електрика знаходилась на двох земельних ділянках площею 0,1399 га з кадастровим номером 8000000000:91:055:0057 та площею 2,138 га з кадастровим номером 8000000000:91:055:0100, які перебувають у користуванні Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», натомість двоповерховий гаражний бокс позивача знаходиться на іншій земельній ділянці - Автогаражного кооперативу «Троянда», яка виділена Розпорядженням КМДА №1318 від 28 серпня 1997 року.

Зауважує, що демонтована споруда та об`єкт нерухомого майна позивача (двоповерховий гаражний бокс площею 52,6 кв.м, який введений в експлуатацію 12 липня 2006 року) це дві різні споруди, оскільки відповідачами демонтовано одноповерхову споруду (дві цегляні стіни), в якій відсутній дах, вхідні двері/ворота, електрика; натомість об`єкт нерухомого майна позивача - це двоповерхова споруда, в якій гараж має залізобетонне перекриття та електрику, а надбудова - покрівлю з руберойду, цементну підлогу та залізобетонне перекриття.

Зазначає, що демонтаж гаражного боксу здійснювався на виконання рішення/доручення Департаментом міського благоустрою від 27 жовтня 2021 року №064-6785, що вбачається з акту проведення демонтажу (переміщення) від 29 жовтня 2021 року та безпосередньою участю представника Департаменту в комісії по демонтажу, що спростовує висновок суду про нібито прийняття рішення відповідачем Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо іншого гаражу. Відмінність - адреса: АДРЕСА_2 пояснюється різним місцем знаходження між демонтованим гаражем та гаражним боксом позивача.

На думку скаржника лист Державної інспекції архітектури та містобудування України від 13 червня 2022 року №4308/05/13-22 не містить будь-яких застережень щодо дії в часі відносно видачі дозвільних документів, чим спростовує висновок суду про дозвільні документи з 2016 року, а також судом першої інстанції залишено поза увагою відсутність архітектурно-планувального завдання та містобудівних умов та обмежень, що підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури від 08 жовтня 2021 року №055-24486.

Також вказує, що у позивача відсутні докази введення гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується адвокатським запитом від 04 серпня 2022 року №15 та відповіддю на адвокатський запит ОСОБА_1 від 05 вересня 2022 року, що унеможливлює наявність об`єкта нерухомого майна, натомість ототожнення факту державної реєстрації з правовою підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна є логічною та юридичною помилкою.

Звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення власника споруди про винесення припису та наявність у позивача копії припису від 07 жовтня 2021 року №2129385, що безумовно свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про наявність винесеного припису.

Зауважує, що КП «Київблагоустрій» не уповноважено приймати рішення (встановлювати обставини) про демонтаж відповідної споруди, натомість рішення про демонтаж приймається Департаментом міського благоустрою.

Наполягає на тому, що демонтаж гаражу, вчинений на підставі законно прийнятого рішення Департаменту від 27 жовтня 2021 року №064-6785, не може бути протиправним.

Уважає, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності сторін, оскільки з рішення вбачається, що КП «Київблагоустрій» повинен надавати докази на спростування тверджень позивача, зокрема оскаржуване рішення прийнято на підставі твердження позивача про демонтаж двоповерхового гаражу № НОМЕР_1 , тоді як у силу усталеної практики в деліктних правовідносинах ОСОБА_1 повинен довести склад цивільного правопорушення - протиправність, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між шкодою і протиправністю.

Зазначає, що демонтаж 29 жовтня 2021 року гаражу (одноповерхова споруда, яка не має даху, вхідних дверей/воріт та оплетена виноградом) по АДРЕСА_3 , на виконання рішення/доручення Департаменту від 27 жовтня 2021 року №064-6785, вчинений у відповідності до Правил благоустрою міста Києва, про що складено Акт проведення демонтажу (переміщення) від 29 жовтня 2021 року та Акт опису об`єкта.

На переконання скаржника, висновок про вартість відновлювального будівництва гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ГК «Троянда»), є недопустимим та недостовірним доказом, оскільки оцінювачем за наявності фундаменту здійснюється обрахування робіт по улаштуванню фундаменту (земляні роботи, фундаменти, підлога) на суму 81 107,09 грн з ПДВ; за відсутності електрозабезпечення гаражу та воріт включаються електротехнічні роботи на суму 2 967,08 грн з ПДВ та встановлення воріт за 38 852,53 грн з ПДВ; відсутність доказів сплати ПДВ у розмірі 35 151,91 грн унеможливлює стягнення відповідного податку з відповідача КП «Київблагоустрій».

Вказує, що оскаржуваним рішенням з КП «Київблагоустрій» стягнуто судовий збір не пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що суперечить частині першої статті 141 ЦПК України, оскільки судовий збір, який є пропорційним розміру позовних вимог, становить 2 110 грн (211 000 * 1%), тоді як рішенням з КП «Київблагоустрій» стягнуто на користь позивача 2 310 грн, що є більшим на 200 грн.

22 травня 2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу КП «Київблагоустрій», посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірне майно (гараж) є нерухомим майном у розумінні діючого на момент вчинення спірних дій законодавства, не надано проектно-дозвільної документації на спірне майно (гараж) як елемент благоустрою, не доведено протиправність дій відповідачів щодо елемента благоустрою (гаража), повноваження яких установлені Положенням про Департамент, Статутом КП «Київблагоустрій», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами благоустрою міста Києва, не надано доказів виконання вимог оскаржуваного припису.

23 травня 2023 року апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від позивача ОСОБА_1 , в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, уважаючи таке рішення законним та обґрунтованим.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд апеляційної скарги проводиться у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що КП «Київблагоустрій» не дотрималось принципу пропорційності, а саме не дотрималось «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав позивача, зокрема, права власності, не врахувало того, що позивач не повинен нести непропорційний та надмірний тягар, внаслідок чого останньому було завдано матеріальну шкоду.

Так, відповідно до Висновку про вартість відновлюваного будівництва гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сікорського, 4 (ГК «Троянда»), складеного оцінювачем ТОВ «ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ» Нікітюк О.В. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6, видане ФДМУ 03.02.2018), ринкова вартість проведення відновлюваного будівництва гаражу № 42 становить 211 000 грн.

Відтак, заявлений до стягнення розмір майнової шкоди КП «Київблагоустрій» у встановленому процесуальним законом порядку не спростований.

Відповідальність за спричинену позивачу шкоду має бути покладена на КП «Київблагоустрій», оскільки позивачем не доведено, що саме внаслідок дій відповідача Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) останньому було завдано матеріальної шкоди.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом установлено, що позивач є власником гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 52, 6 кв.м, що складається, з урахуванням гаражу, підвалу та надбудови, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який введений в експлуатацію 12 липня 2006 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 200350305 та Довідкою Автогаражного кооперативу «Троянда» від 16 січня 2020 року №316.

Згідно Довідки АГК «Троянда» від 16 січня 2020 року №316 земельна ділянка кооперативу виділена Розпорядженням КМДА від 28 серпня 1997 року №1318.

07 жовтня 2021 року інспектором КП «Київблагоустрій» Науменком О.О. на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР від 25 грудня 2008 року №1051/1051, складено припис №2129385, яким встановлено порушення у Шевченківському районі м. Києва по вул. Сікорського, 4А та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення гаражу, а у разі відсутності дозвільної документації запропоновано усунути порушення шляхом демонтування гаражу власними силами та відновити благоустрій в триденний термін. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

У подальшому, 27 жовтня 2021 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), у зв`язку з відсутністю дозвільних документів на встановлення МАФу (гаражу), прийнято рішення №064-6785, яким надано доручення відповідачу КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, зазначених в таблиці, яка є частиною зазначеного рішення, у тому числі щодо гаражу за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з вимогами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно Правил благоустрою міста Києва № 1051/1051 «тимчасова споруда» - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо (абз. 16 Розділу І).

У відповідності до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом абзацу 12 пункту 2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуд України від 24 травня 2001 року №127 (далі Інструкція №127) гараж - будівля (споруда), частина будівлі (споруди) або комплекс будівель (споруд) із приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання автотранспортних та інших мототранспортних засобів, з елементами технічного обслуговування (або без таких).

Відповідно технічного паспорту на гараж за адресою: АДРЕСА_1 , основними конструктивними елементами гаража, 2006 року побудови, були: гараж (фундамент залізобетонний, стіни цегла, залізобетонне перекриття, підлога цемент, є електрика), надбудова (стіни цегла, покрівля руберойд, залізобетонне перекриття, підлога цемент).

Таким чином, гараж за адресою: АДРЕСА_1 , не належав до малих архітектурних форм або тимчасових споруд, а тому не підлягав демонтажу у порядку, визначеному Правилами благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051.

Разом з тим, перед виконанням доручення №064-6785 не було перевірено адресу гаража, що належав позивачу, та не було перевірено чи відносився цей гараж до малих архітектурних форм або тимчасових споруд.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 22 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення у ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-ІV (далі - Закон № 2807-ІV).

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, які згідно зі статтею 34 Закону №2807-ІV є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розроблено на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів (пункти 1, 7, 8 частини другої статті 34 Закону №2807-ІV).

Відповідно до пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва №1051/1051 у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовано, або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної роздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ цих Правил.

При цьому згідно пункту 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва №1051/1051 контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Водночас, пунктом 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва №1051/1051 передбачено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, у якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення майна або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Положеннями пункту 13.3.3. Правил №1051/1051 визначено, що рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Рішення про демонтаж (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом промисловості та розвитку підприємництва.

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках, які містять такі дані: дата, час, адреса (місцезнаходження), підстави проведення демонтажу (переміщення);прізвище, ім`я, по батькові та посади членів комісії, представника підприємства, яке проводить демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання, представника міліції та власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності);опис малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання тощо), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов`язковою фотофіксацією.

Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

Тобто, нормативно визначеною процедурою регламентовано чіткий порядок примусового демонтажу елементів благоустрою, одним з обов`язкових етапів якого є перевірка дозвільних документів, складання контролюючим органом та доведення до відома правопорушника припису про необхідність усунення виявленого правопорушення у визначений спосіб, тобто надання можливості підконтрольному суб`єкту самостійно вжити заходи, націлені на відновлення правового режиму.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивач, як власника майна, не був належним чином попередженим про демонтаж, за його участі не проводились комісійні обстеження, не складались акти порушень, не вручались протоколи про порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, не викликали до суду ані працівники КП «Київблагоустрій», ані працівники Департаменту міського благоустрою.

При цьому, всупереч вищезазначених вимог, КП «Київблагоустрій» чи будь-яким іншим контролюючим органом, зазначеним у пункті 19.1.1. Правил №1051/1051, не було належним чином проведено перевірку щодо наявності причин та умов, які можуть спричинити порушення благоустрою позивачем та не було винесено припис щодо самовільного розміщення (встановлення) гаража саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно Доручення №064-6785 рішення про знесення гаражу приймалося Департаментом відносно гаражу за іншою адресою: АДРЕСА_3 , у той час як належний позивачу гараж знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . Будь-яка інформація про гараж за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Окрім того, Акт проведення демонтажу (переміщення), складений за підписами представника Департаменту та працівників КП «Київблагоустрій», згідно якого було демонтовано гараж, розміщення: АДРЕСА_1 , відповідно до припису №2129385 від 10 жовтня 2021 року та доручення Департаменту міського благоустрою №064-9785 від 27 жовтня 2021 року, містить посилання на припис від 10 жовтня 2021 року, у той час коли відповідачем КП «Київблагоустрій» винесено припис відносно гаража позивача від 07 жовтня 2021 року.

Також, з відомостей, які вказані у Акті, не вбачається за можливе встановити який саме гараж демонтували працівники КП «Київблагоустрій», оскільки в ньому не зазначені будь-які відповідні ідентифікуючі ознаки споруди, Акт опису об`єкту не містить відомостей ані дати його складення, ані адреси, ані відомостей про технічні характеристики споруди, а зазначено лише про незадовільний стан та відсутність водо- та електропостачання.

При цьому, Акт містить відомості про те, що власник невідомий, у той час коли відповідач КП «Київблагоустрій» у своїх поясненнях стверджує, що власником гаража є позивач ОСОБА_1 і саме позивач був належним чином повідомлений про наявність припису.

Листи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 09 червня 2022 року №073-1495 та Державної інспекції архітектури та містобудування України від 13 червня 2022 року №4308/05-13-22, на які посилався КП «Київблагоустрій» як в суді першої, так і апеляційної інстанції, стосуються відомостей про реєстрацію документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт, чи надання дозволу на проведення таких за період з 2016 року, у зв`язку з чим обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , введений в експлуатацію 12 липня 2006 року.

На підставі викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що КП «Київблагоустрій» не було перевірено чи є гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом капітального будівництва та чи у його законного власника наявна вся необхідна документація на гараж, а також під час розгляду справи не спростовано належними та допустимими доказами, що знесений гараж мав інші (гірші) технічні характеристики, ніж визначено позивачем у своєму позові, не надано суду доказів, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірності дій по знесенню гаражу.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 316, статті 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з положеннями статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Стаття 22 ЦК України передбачає, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

На підставі викладеного, неспроможними є посилання скаржника на те, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності сторін, оскільки з рішення вбачається, що КП «Київблагоустрій» повинен надавати докази на спростування тверджень позивача, зокрема оскаржуване рішення прийнято на підставі твердження позивача про демонтаж двоповерхового гаражу № НОМЕР_1 , тоді як у силу усталеної практики в деліктних правовідносинах ОСОБА_1 повинен довести склад цивільного правопорушення - протиправність, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між шкодою і протиправністю.

Таким чином, саме на КП «Київблагоустрій» має бути покладено обов`язок відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду, оскільки саме КП «Київблагоустрій» винесло припис, на підставі якого у подальшому Департаментом було прийнято Доручення про демонтаж належного позивачу гаражу, яке було виконане підприємством без належного повідомлення позивача про наявність такого припису та без встановлення всіх обставин, які б дозволяли стверджувати, що знесення гаража було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, відповідач ані в суді першої, ані апеляційної інстанції не надав суду докази, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірних дій та не надав належних та допустимих доказів і не повідомив про підстави звільнення від доказування щодо спростування розміру завданих збитків.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача, що КП «Київблагоустрій» не уповноважено приймати рішення (встановлювати обставини) про демонтаж відповідної споруди, натомість рішення про демонтаж приймається Департаментом міського благоустрою, оскільки знесення передбачалось відповідно до доручення №064-6785 у Шевченківському районі м. Києва за адресою: вул. Сікорського, 4А, а не за адресою місцезнаходження гаража позивача.

Відповідно до Висновку про вартість відновлюваного будівництва гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сікорського, 4 (ГК «Троянда»), складеного оцінювачем ТОВ «ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ» Нікітюк О.В. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6, видане ФДМУ 03.02.2018), ринкова вартість проведення відновлюваного будівництва гаражу №42 становить 211 000 грн.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги саме вказаний висновок при визначенні розміру матеріального збитку, оскільки даний висновок складений оцінювачем ТОВ «ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ» ОСОБА_2 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6, видане ФДМУ 03 лютого 2018 року, в межах напрямку: 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них, а також сертифікати та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, зокрема у категорії Інженер з інвентаризації нерухомого майна, натомість відповідачем заявлений розмір матеріальної шкоди належними та допустимими доказами не спростовано.

Посилання КП «Київблагоустрій» на договір №17 від 19 січня 2023 року, укладений між КП «Київблагоустрій» та ТОВ «Будівельна компанія «АСКОН», відповідно до якого підрядник зобов`язався виготовити кошторисну документацію по об`єкту Гараж № НОМЕР_1 ГК «Троянда» по вул. Сікорського, 4 у Шевченківському районі м. Києва (відновлення будівлі «після демонтажу), що здійснювалась у 2021 році, обґрунтовано не взяті місцевим судом до уваги з огляду на те, що зазначений кошторис не підтверджує вартість відновлюваних будівельних робіт стосовно демонтованого гаража позивача та розмір завданої матеріальної шкоди останньому.

КП «Київблагоустрій» не спростовано необхідність проведення зазначених у Висновку про вартість відновлюваного будівництва гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сікорського, 4, робіт по улаштуванню фундаменту (земляні роботи, фундаменти, підлога); електротехнічних робіт та встановлення воріт.

Інших доказів, які б спростували наведений позивачем розмір завданих його майну збитків, відповідачем у відповідності до статей 12, 81 ЦПК України не надано.

Посилання апелянта на наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 640/6405/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправними дій, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки суд у рамках цивільного провадження може та зобов`язаний встановити наявність або відсутність вини завдавача шкоди, а не протиправність рішення, прийнятого уповноваженим органом державної влади або місцевого самоврядування.

Доводи скаржника, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року про відмову у призначенні експертизи не є законною і обґрунтованою, оскільки з вищевказаної ухвали неможливо встановити підстави відмови у призначенні експертизи, при цьому клопотання про призначення експертизи подано у строк для подання доказів (разом з відзивом на позовну заяву), на виконання частини першої статті 103 ЦПК України наявна сукупність умов для призначення експертизи, не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частини другої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач КП «Київблагоустрій» через представника приймав активну участь у розгляді даної справи в суді першої інстанції, долучив до матеріалів справи Договір №17 від 19 січня 2023 року, укладений між КП «Київблагоустрій» та ТОВ «Будівельна компанія «АСКОН», відповідно до якого підрядник зобов`язався виготовити кошторисну документацію по об`єкту Гараж № НОМЕР_1 ГК «Троянда» по вул. Сікорського, 4 у Шевченківському районі м. Києва (відновлення будівлі «після демонтажу), що здійснювалась в 2021 році, тобто реалізував своє процесуальне право на заперечення заявленого позивачем розміру матеріального збитку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи обґрунтовано відмовлено з тих підстав, що сторонами надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Окремого клопотання про призначення експертизи в суді апеляційної інстанції апелянтом не заявлено.

Будь-яких аргументів в частині незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди апелянтом не наведено, у зв`язку з чим відсутні підстави для перегляду рішення місцевого суду в цій частині в апеляційному порядку.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, що оскаржуваним рішенням з КП «Київблагоустрій» стягнуто судовий збір не пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що суперечить частині першої статті 141 ЦПК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 211 000 грн у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 310 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди всього у розмірі 231 000 грн ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 2 310 (231 000 (ціна позову) * 1%).

Зважаючи на вимоги частини першої статті 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 211 000 грн, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 110 грн, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в частині розподілу судового збору підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Кір`якова Артура Сергійовича - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року в частині стягнення судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (ЄДРПОУ: 26199708, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заявиу розмірі 2 110 грн.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник