Постанова

від 25.11.2024 по справі 757/30984/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Остапчук Т.В.

Єдиний унікальний номер справи № 757/30984/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/8208/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдест Груп» про усунення перешкод у користуванні майном.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги,

В с т а н о в и в :

У липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування позову посилається, що є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 31 січня 2011 року ,посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., зареєстрованого в реєстрі за №56. Ніяких офісів під цим номером не має.

При цьому, пунктом 7 вказаного Договору передбачено, що квартира нікому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не передана в іпотеку (заставлена), в оренду не здана, … ніяких прав щодо неї в третіх осіб не має, …будь-які треті особи у квартирі не зареєстровані та прав користування нею не мають.

Але, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 24 грудня 2009 року державним реєстратором Демешко В.В. Печерської районної у місті Києві державною адміністрацією вчинено реєстраційний запис № 10701020000038455 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ХОЛДЕСТ ГРУП», місцезнаходження юридичної особи 01021, місто Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 1; місце зберігання реєстраційної справи Печерська районна в місті Києві державна адміністрація. Звертався до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Державної податкової служби, в яких було повідомлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був виявлений факт реєстрації ТОВ «ХОЛДЕСТ ГРУП» (далі за текстом «Відповідач» (код 36926391) та ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «АСОЦІАЦІЯ ГОЛЬФУ УКРАЇНИ» (код 35310306) в квартирі Позивача. Позивач не укладав із жодним з вказаних товариств договору оренди нерухомого майна та жодне з перелічених товариств фізично не перебуває за вказаною адресою.

Останнім часом на адресу його квартири приносять рекомендовані листи листоноші, приходять невідомі особи з метою пошуку вказаних товариств.

Вважає, що зазначене може бути передумовою рейдерського захоплення приватної власності. Вважає, що державна реєстрація місцезнаходження відповідача ТОВ «ХОЛДЕСТ ГРУП» за адресою нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачу, є безпідставною, незаконною та порушує виключні права позивача на володіння, користування та розпорядження належним мені об`єктом власності.

У позові просить:

- усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні нерухомим майном розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701020000038455 від 24 грудня 2009 року в частині державної реєстрації місцезнаходження юридичної особи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОЛДЕСТ ГРУП» (01012, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 17/5, офіс 1, код 36926391).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДЕСТ ГРУП» (01012,місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 17/5, офіс 1, код 36926391) на користь позивача 1 075 грн. судового збору. Представник позивача просила розглядати справу в відсутність, позов задовольнити.

Відповідач відзив не надав. В судове засідання не з`явився, повідомлявся за адресою реєстрації, через сайт суду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд ухвалює заочне рішення.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. У скарзі просив рішення скасувати, ухвалити рішення про задоволення позову. Посилався на порушенням судом норм матеріального і процесуального права, що судом неповно з`ясовані обставини справи, зокрема суд прийшов до помилкового висновку про відсутність доказів реєстрації відповідача за адресою майна, яке належить позивачу.

Просив розглядати скаргу в його відсутність.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 25 листопада 2024 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що Позивач є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 31 січня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., зареєстрованого в реєстрі за №56. Ніяких офісів під цим номером немає.

При цьому, пунктом 7 вказаного Договору передбачено, що квартира нікому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не передана в іпотеку (заставлена), в оренду не здана, … ніяких прав щодо неї в третіх осіб не має, …будь-які треті особи у квартирі не зареєстровані та прав користування нею не мають.

Ніяких офісів під номером АДРЕСА_2 немає.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, листом від 15 травня 2023 року за №105/01-2187/1 повідомила позивача , що Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДЕСТ ГРУП» зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 24 грудня 2009 року державним реєстратором Демешко В.В. Печерської районної у місті Києві державною адміністрацією вчинено реєстраційний запис № 10701020000038455 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ХОЛДЕСТ ГРУП», місцезнаходження юридичної особи 01021, місто Київ, вул.Інститутська, 17/5, офіс 1; місце зберігання реєстраційної справи Печерська районна в місті Києві державна адміністрація.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону про державну реєстрацію, відомості про юридичну особу вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом записів на підставі відомостей з відповідних заяв про державну реєстрацію та документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців, громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи,громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Змістом статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань» передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР). Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/1.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пунктом 7 частини 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону: 1) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; 3) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків,коли третя особа знала або могла знати ці відомості; 4) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Статтею 25 Закону врегульовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

Статтями 27, 28 Закону передбачені підстави зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, якими є: 1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; 2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону; 3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; а також підстави відмови у державній реєстрації.

За змістом даних норм не вбачається такого повноваження державного реєстратора, як перевірка фактичного місця знаходження юридичної особи за вказаною нею ж юридичною адресою.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що реєстрація відповідачем свого місцезнаходження за місцезнаходженням майна позивача є порушенням права власності на об`єкт нерухомості, що розміщений за спірною адресою.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до ЦПК України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, з урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) судом враховано, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Позивач відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України не надав належних і допустимих доказів , що адресою реєстрації відповідача є безпосередньо квартира позивача, і що в будинку знаходяться офісні приміщення , а тому суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги які співпадають із доводами вимог позову, були предметом детального дослідження суду першої інстанції, додаткової перевірки і оцінки не потребують, зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд ,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2024 року.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова