Постанова

від 26.11.2024 по справі 494/183/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 494/183/24

Головуючий в 1 інстанції: Панчишин А.Ю.

Дата та місце ухвалення рішення: 25.09.2024 р., м. Березівка

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- скасувати постанову інспектора Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Ільїна Владислава Олександровича серії ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 183 КУпАП;

- провадженні у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, відносно ОСОБА_1 згідно з постановою ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що постановою інспектора Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Ільїна В.О. серії ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 183 КУпАП, оскільки 24.01.2024 року о 10 годині 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 здійснила неправдивий виклик поліції та повідомила, що має рішення суду, в якому прописано, що колишній чоловік не має права наближатися на відстань 100 м, однак, таке рішення не набрало законної сили. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, а постанову серії ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального права. Так, позивач посилається на те, що вона з колишнім чоловіком розірвали шлюб у 2021 році та між ними залишилось невирішене питання щодо розподілу спільного майна подружжя та участі у вихованні дітей. Позивач вказує, що колишній чоловік періодично з`являється у будинку, де позивач проживає разом з дітьми, та самовільно без дозволу позивача використовує різну сільськогосподарську техніку, яка належить позивачу на праві приватної власності. Позивач зазначає, що її колишній чоловік 24.01.2024 року в черговий раз прийшов до будинку самовільно заволодіти та на власний розсуд використовувати належне їй майно. Крім того, позивач посилається на те, що у провадженні Березівського районного суду Одеської області перебувала справа № 494/1854/23, за якою винесено рішення про видачу стосовно колишнього чоловіка позивача - ОСОБА_2 обмежувального припису, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов`язки, а саме: заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 метрів до місця роботи позивача, заборонено ОСОБА_2 особисто чи через третіх осіб розшукувати позивача, заборонено ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори або контактувати з позивачем через інші засобу зв`язку особисто і через третіх осіб. Строк дії обмежувального припису три місяці. Позивач зазначає, що вважає, що визначений судом строк обмежувального припису є недостатнім, у зв`язку із чим, оскаржила рішення суду в апеляційному порядку. Позивач вказує, що є необізнаною в юридичній галузі, тому не зрозуміла, що під час апеляційного перегляду судового рішення, останнє не набуває законної сили та вважала, що воно чинне з моменту його ухвалення, тому і викликала працівників поліції, аби вони засвідчили факт порушення обмежувального припису зі сторони колишнього чоловіка. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем не наведено достатніх відомостей та доказів того, що позивачем було викликано поліцію знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Окрім викладеного, позивач посилається на порушення процедури розгляду справи, що полягає у тому, що поліцейським не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а одразу винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2024 року у відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що 24.01.2024 року позивач звернулась на службу 102 з приводу того, що 24.01.2024 року о 10:20 год. за адресою її місця проживання приїхав її колишній чоловік гр. ОСОБА_2 та погрожує позивачу фізичною розправою. Під час звернення на службу 102 позивач також повідомила про наявність обмежувального припису щодо вказаної особи. Позивач зазначає, що на момент приїзду працівників поліції питання агресивних та загрожуючих життю та здоров`ю дій стосовно позивача та членів її родини взагалі не досліджувалось. Позивач посилається на те, що відповідач та суд першої інстанції безпідставно послались на те, що рішення Березівського районного суду Одеської області від 09.11.2023 року по справі №494/1854/23 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 не набрало законної сили, оскільки це рішення суду підлягає негайному виконанню та направлено відповідачу для виконання. Крім того, позивач зазначає, що викликала поліцію у зв`язку з погрозами з боку ОСОБА_2 фізичною розправою, а не з невиконанням ним обмежувального припису. Враховуючи обставини щодо систематичного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно позивача, за що його неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності, позивач вважає, що навіть за відсутності обмежувального припису, поведінка ОСОБА_2 дає їй всі підстави для обґрунтованого побоювання за власне здоров`я та життя і для їх захисту шляхом виклику поліції, спеціально уповноваженого органу, створеного для захисту прав громадян.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з відсутністю у П`ятого апеляційного адміністративного суду можливості відправки процесуальних документів, через відсутність знаків поштової оплати та фінансування для їх закупівлі та скорочених строків розгляду даної категорії справ, позивачку повідомлено про розгляд справи шляхом опублікування оголошення на веб-порталі судової влади України.

Відповідача про розгляд справи повідомлено електронною поштою та отримання документів останнім підтверджено, про що містяться докази в матеріалах справи.

Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно матеріалів справи, 24.01.2024 року Березівським РВП ГУНП в Одеській області зареєстровано ЄО за № 430 від 24.01.2024 року за наступною фабулою: 24.01.2024 року о 10:20 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 на службу 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік гр. ОСОБА_2 приїхав та погрожує фізичною розправою. Заявником також повідомлено про те, що судом визначено, що колишній чоловік не може наближатись до заявниці, ближче, ніж на 100 м.

За результатами опрацювання вказаного повідомлення, інспекторами Березівського РВП ГУНП в Одеській області були відібрані пояснення від заявниці ОСОБА_1 та її колишнього чоловіка ОСОБА_2 і відносно ОСОБА_1 складено постанову ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 24.01.2024 року о 10 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши, що має рішення суду, в якому прописано, що колишній чоловік не має право наближатися на відстань 100 м. Як було встановлено, такого рішення немає (не набрало законної сили).

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.

Статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КУпАП) передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245, ч. 1 ст. 249 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частинами 2-4 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 280, ч. 1 ст. 283 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно обставин даної справи, 24.01.2024 року о 10:20 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 на службу 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік гр. ОСОБА_2 приїхав та погрожує фізичною розправою. Заявником також повідомлено про те, що судом визначено, що колишній чоловік не може наближатись до заявниці, ближче, ніж на 100 м.

За результатами опрацювання вказаного повідомлення, інспектором Березівського РВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 складено постанову ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року, адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 183 КУпАП, полягає у тому, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши, що має рішення суду, в якому прописано, що колишній чоловік не має право наближатися на відстань 100 м, однак, інспектором встановлено, що такого рішення немає (не набрало законної сили).

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що обставини, наведені в оскаржуваній постанові, щодо відсутності судового рішення про заборону наближатися колишньому чоловіку ОСОБА_1 до неї на відстань 100 м не відповідають дійсності.

Так, 09.11.2023 року Березівським районним судом Одеської області винесено у справі № 494/1854/23 рішення, яким задоволено частково заяву ОСОБА_1 та видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов`язки, а саме:

- заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 метрів до місця роботи ОСОБА_1 ;

- заборонено ОСОБА_2 особисто чи через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 ;

- заборонено ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засобу зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 09.11.2023 року у справі № 494/1854/23 встановлено строк дії обмежувального припису три місяці.

У вказаному судовому рішенні також зазначено, що про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з ухвалення рішення підлягає повідомленню Березівський РВП ГУНП в Одеській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Крім того, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, про що прямо зазначено в наведеному судовому рішення.

Таким чином, станом на момент здійснення позивачем виклику поліції з підстав порушення її колишнім чоловіком забороненого припису та здійснення по відношенню до позивача погроз щодо фізичної розправи, дійсно мали місце обставини щодо видачі судом обмежувального припису відносно колишнього чоловіка позивача - ОСОБА_2 та обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 передбачав такий захід тимчасового обмеження його прав, зокрема, заборону ОСОБА_2 контактувати з ОСОБА_1 .

Що стосується посилань інспектора Березівського РВП ГУНП в Одеській області в оскаржуваній постанові на те, що рішення суду про видачу обмежувального припису станом на момент виклику позивачем поліції не набрало законної сили, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, про що прямо зазначено в наведеному судовому рішення, а тому, обставини стосовно дати набрання ним законної сили не мають правового значення у спірному випадку.

Більш того, згідно вказаного судового рішення, саме Березівський РВП ГУНП в Одеській області мав взяти ОСОБА_2 на профілактичний облік, як особу, стосовно якої видано обмежувальний припис.

Враховуючи вищевикладене, оскільки згідно оскаржуваної постанови ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року, адміністративне правопорушення з боку позивача у справі, відповідальність за яке, передбачена ст. 183 КУпАП, полягає саме у виклику позивачем поліції та повідомлені неправдивих відомостей щодо наявності рішення суду про видачу обмежувального припису, якого станом на момент виклику поліції не було (не набрало законної сили), однак, в ході розгляду даної справи встановлено, що станом на момент здійснення позивачем виклику поліції з підстав порушення її колишнім чоловіком забороненого припису та здійснення по відношенню до позивача погроз щодо фізичної розправи, дійсно мали місце обставини щодо видачі судом обмежувального припису відносно колишнього чоловіка позивача - ОСОБА_2 та обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 передбачав такий захід тимчасового обмеження його прав, зокрема, заборону ОСОБА_2 контактувати з ОСОБА_1 і рішення суду від 09.11.2023 року у справі № 494/1854/23 про видачу такого обмежувального припису підлягало негайного виконанню із строком дії 3 місяці, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ґрунтується на обставинах, які не відповідають дійсним обставинам справи та які спростовані в ході судового розгляду справи.

В ході розгляду справи суд першої інстанції також встановив обставини щодо видачі судом обмежувального припису відносного ОСОБА_2 .

Водночас, досліджуючи рішення суду від 09.11.2023 року у справі № 494/1854/23 про видачу такого обмежувального припису, суд першої інстанції дійшов висновку, що цим рішенням суду не було заборонено колишньому чоловіку позивача наближатись до її місця мешкання, а тому, здійснивши виклик поліції з посиланням на прибуття її колишнього чоловіка до її місця мешкання, всупереч обмежувального припису, позивач повідомила неправдиву інформацію та фактично захисту не потребувало.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на викладене.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що інспектором патрульної поліції не досліджувалось рішення суду від 09.11.2023 року у справі № 494/1854/23 про видачу обмежувального припису відносного ОСОБА_2 та підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали обставини щодо відсутності такого рішення суду (не набрання ним законної сили).

Однак, у даній справі встановлено, що станом на момент здійснення позивачем виклику поліції з підстав порушення її колишнім чоловіком забороненого припису та здійснення по відношенню до позивача погроз щодо фізичної розправи, дійсно мали місце обставини щодо видачі судом обмежувального припису відносно колишнього чоловіка позивача - ОСОБА_2 та рішення суду від 09.11.2023 року у справі № 494/1854/23 про видачу такого обмежувального припису підлягало негайного виконанню із строком дії 3 місяці.

Крім того, обмежувальний припис згідно рішення суду від 09.11.2023 року у справі № 494/1854/23 щодо ОСОБА_2 передбачав такий захід тимчасового обмеження його прав, зокрема, заборону ОСОБА_2 контактувати з ОСОБА_1 .

Більш того, колегія суддів вважає, що позивачем в апеляційній скарзі вірно наголошено, що підставою для прийняття судового рішення у справі № 494/1854/23 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , колишнього чоловіка позивача, стали, в тому числі, обставини щодо вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , за що ОСОБА_2 неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності, та існування високого рівня вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи, що станом на момент здійснення позивачем виклику поліції з підстав порушення її колишнім чоловіком забороненого припису та здійснення по відношенню до позивача погроз щодо фізичної розправи, дійсно мали місце обставини щодо видачі судом обмежувального припису відносно колишнього чоловіка позивача - ОСОБА_2 , в тому числі, у зв`язку із тим, що ним вчинялось домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , за що ОСОБА_2 неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності, та у зв`язку із існуванням високого рівня вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що здійснений позивачем виклик поліції з посиланням на наявність вказаного обмежувального припису та погрози з боку колишнього чоловіка можна вважати завідомо неправдивим викликом та становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Колегія суддів наголошує, що диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Сукупність встановлених у даній справі обставин, в тому числі, обставини щодо прийняття судового рішення у справі № 494/1854/23 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 та підстави, які зумовили прийняття цього рішення, свідчать про відсутність у спірному випадку з боку позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що виразилось у здійсненні 24.01.2024 року виклику поліції з підстав порушення її колишнім чоловіком забороненого припису та здійснення по відношенню до позивача погроз щодо фізичної розправи.

Висновки суду апеляційної інстанції додатково підтверджуються і тими обставинами, що постановою Одеського апеляційного суду від 11.06.2024 року у справі № 494/1854/23 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ухвалено рішення, яким додатково вжито такого обмежувального заходу, як заборона ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції у справі № 494/1854/23 виходив з того, що встановлені судом факти неодноразового вчинення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 домашнього насильства у період 2021-2023 років, що підтверджується постановами суду про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які набрали законної сили, свідчать про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що строк в 3 місяці буде достатнім та дієвим для ОСОБА_2 для зміни своєї поведінки по відношенню до заявниці.

Суд апеляційної інстанції у справі № 494/1854/23 дійшов висновку, що врахування судом зазначених вище даних про особу ОСОБА_2 не є достатніми обставинами того, щоб нівелювати ризики повторного вчинення ним домашнього насильства відносно заявниці, зважаючи на встановлені судом у справі обставини, які свідчать про існування високого рівня вірогідності продовження чи повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 необхідно застосувати обмежувальний припис на строк 6 місяців.

За таких обставин, враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявниці щодо застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника, суд апеляційної інстанції у справі № 494/1854/23 дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису строком на шість місяців у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 у вигляді заборони перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , заборони наближення на відстань100 метрів до місця її проживання та роботи, заборони вести листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто або через третіх осіб із заявницею підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів визнає необґрунтованими висновки суду першої інстанції та погоджується з апелянтом, що у спірному випадку відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідності згідно ст. 183 КУпАП, а тому, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову з розподілом судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого нею судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій у загальній сумі 4542 грн.

Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Ільїна Владислава Олександровича серії ЕГА № 1305027 від 24.01.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 183 КУпАП.

Провадженні у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411477) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 4542 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова