Постанова

від 21.11.2024 по справі 925/1442/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1442/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a>

про ухвалення додаткового рішення

у справі №925/1442/23

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників,

за участю представників:

позивача: Кущнір С.В.,

відповідача: не з`явилися,

третьої особи: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a>, оформленого протоколом № 12/10/22 від 12 жовтня 2022 року, про підтвердження факту припинення права оренди та суборенди на земельні ділянки відповідно до договорів про розірвання, укладених 01 грудня 2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро", зі згоди загальних зборів учасників.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 18 січня 2024 року у справі № 925/1442/23 відмовив у позові повністю та стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> 3 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 04 вересня 2024 року скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 18 січня 2024 року та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю: визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» від 12 жовтня 2022 року, оформлене протоколом № 12/10/22 від 12 жовтня 2022 року. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» на користь ОСОБА_1 2 684,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 15 000,00 грн витрат на правову допомогу та 3 220,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 07 листопада 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> задовольнив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2024 року у справі № 925/1442/23 скасував. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18 січня 2024 року у справі № 925/1442/23 залишив в силі. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> 5 368,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

12 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1442/23, у якій просило вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача судових витрат у сумі 20 368,00 грн, що складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн та витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 368,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1442/23 призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач подав заперечення, в яких просив у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат повністю відмовити.

Розглянувши заяву відповідача, оцінивши наведені у запереченнях на цю заяву доводи позивача, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач у касаційній скарзі заявив про проведення розподілу судових витрат у суді касаційної інстанції, просив стягнути з позивача на його користь 20 384,00 грн. Такі ж вимоги викладені адвокатом Кравчуком С.І., як представником відповідача у цій справі, у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в суді касаційної інстанції. На підтвердження факту понесення відповідачем у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи заявлених витрат та їх розміру надав:

- договір № 16-09/24 від 16.09.2024 про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Кравчуком Святославом Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» ( клієнт);

- акт приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до договору від 16.09.2024 № 16-09/2024 «Про надання правничої допомоги» № 1 від 20.09.2024 на загальну суму 15 000,00 грн;

- копію ордеру серії СА №1098093 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» у Верховному Суді адвокатом Кравчуком Святославом Ігоровичем, виданого на підставі договору від 16.09.2024 № 16-09/2024;

- платіжну інструкцію № 1179 від 19.09.2024 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 925/1442/23 в розмірі 5 368,00 грн.

Проаналізувавши зазначені докази, Верховний Суд встановив, що 16 вересня 2024 року між адвокатом Кравчуком Святославом Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» (клієнт) був укладений договір № 16-09/24 про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.1 якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у формі, обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору адвокат зобов`язався надавати правничу допомогу клієнту за його дорученням, яка полягає у підготовці процесуальних документів у судовій справі № 925/1442/23; забезпечити представництво інтересів клієнта у судах під час розгляду справи № 925/1442/23.

У пункті 4.1 договору сторони домовилися, що отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар адвоката за цим договором становить 15 000,00 грн (пункт 4.2 договору).

Виходячи з аналізу умов договору № 16-09/24 від 16.09.2024 про надання правничої допомоги, Верховний Суд зазначає про те, що сторони погодили між собою фіксовану форму гонорару за надану правову допомогу в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, що не залежить від обсягу витраченого адвокатом часу на надання послуг, а складається з послуг з підготовки процесуальних документів у судовій справі № 925/1442/23 та представництва інтересів клієнта у судах під час розгляду справи № 925/1442/23.

На виконання умов зазначеного договору 20 вересня 2024 року між адвокатом Кравчуком Святославом Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» (клієнт) був підписаний акт № 1 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до договору від 16.09.2024 № 16-09/2024 «Про надання правничої допомоги».

Згідно з актом приймання-передачі послуг сторони підтвердили надання адвокатом правничої допомоги клієнту, за його дорученням, яка полягає у підготовці касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 по справі № 925/1442/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Згідно з пунктом 2 акту приймання-передачі послуг № 1 від 20.09.2024 загальна вартість наданих послуг згідно з пунктом 4.2 договору та цим актом становить 15 000,00 грн без ПДВ.

Оцінюючи надані відповідачем на підтвердження понесених витрат документи, Верховний Суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд зазначає про те, що відображена у зазначеному акті інформація щодо наданих відповідачу у цій справі послуг з правничої допомоги та обставини надання таких послуг лише частково підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Кравчуком С.І., як представником відповідача у цій справі, була складена та 20 вересня 2024 року подана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2024 року у справі № 925/1442/23, за якою Верховний Суд 09 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження та справу призначив до розгляду у судовому засіданні.

Однак, як слідує з умов укладеного 16 вересня 2024 року між адвокатом Кравчуком Святославом Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» (клієнт) договору № 16-09/24 про надання правничої допомоги (пункт 1.2 договору) адвокат зобов`язався надавати правничу допомогу клієнту за його дорученням, яка полягає у підготовці процесуальних документів у судовій справі № 925/1442/23, а також забезпечення представництва інтересів клієнта у судах під час розгляду справи № 925/1442/23. За надання саме повного обсягу послуг, передбачених умовами договору, сторони погодили фіксований розмір гонорару у сумі 15 000,00 грн.

У той же час, з протоколу судового засідання від 07 листопада 2024 року вбачається, що адвокат Кравчук Святослав Ігорович не брав участі у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та не здійснював представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» під час розгляду справи № 925/1442/23.

Представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро» у справі № 925/1442/23 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду 07 листопада 2024 року здійснював адвокат Троян Юрій Олександрович, повноваження якого підтверджені ордером серії СА № 1102501, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 06.11.2024.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає не доведеними обставини надання адвокатом Кравчуком Святославом Ігоровичем за договором № 16-09/24 від 16 вересня 2024 року повного обсягу послуг, передбачених пунктом 1.2 договору, вартість яких сторонами погоджено у фіксованій сумі в розмірі 15 000,00 грн. Відповідно відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про проведення повного відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок позивача.

З огляду на викладене, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, те, що позивач є фізичною особою, Верховний Суд вважає, що відшкодування відповідачеві витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 7 500,00 грн, відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Щодо вимоги відповідача про здійснення розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 5 368,00 грн за подання касаційної скарги у справі № 925/1442/23, то це питання було вирішено при ухваленні постанови від 07 листопада 2024 року.

У п.4 постанови Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі № 925/1442/23 зазначено: «Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> (19515, Черкаська область, Черкаський район, с. Орловець, вул. Цвітківська, 44, код ЄДРПОУ 38833440) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 копійок судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги».

Відповідно питання про здійснення розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 5 368,00 грн за подання касаційної скарги у справі № 925/1442/23 повторному вирішенню не підлягає, оскільки у такому разі створюються умови для подвійного стягнення того самого судового збору та отримання відповідачем неправомірної вигоди, а тому у задоволенні заяви відповідача в цій частині слід відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1442/23 щодо відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> (19515, Черкаська область, Черкаський район, с. Орловець, вул. Цвітківська, 44, код ЄДРПОУ 38833440) 7 500,00 грн (сім тисяч п`ятсот грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 925/1442/23.

3. У задоволенні заяви про здійснення розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 5 368,00 грн за подання касаційної скарги у справі № 925/1442/23 Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро"</a> відмовити.

4. Видачу відповідного наказу у справі № 925/1442/23 доручити Господарському суду Черкаської області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй