УХВАЛА
25 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4623/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 (головуючий - Савицький Я. Ф., судді: Колоколов С. І., Ярош А. І.) і рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 (суддя Петренко Н. Д.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона
про стягнення заборгованості за договором у розмірі 66 477, 11 грн,
ВСТАНОВИВ:
Господарський суду Одеської області рішенням від 12.03.2024, яке Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.10.2024 залишив без змін, позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" у цій справі задовольнив. Стягнув з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" заборгованість у сумі 66 477, 11 грн та судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями, 15.11.2024 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення плати за споживання теплової енергії у березні місяці 2022 року в розмірі 14 921, 99 грн, та ухвали в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Також у касаційній скарзі скаржник клопоче про відстрочення сплати судового збору за її подання.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду для розгляду касаційної скарги у справі № 916/4623/23 визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А. (підтверджується відповідним протоколом від 18.11.2024).
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у наведеному складі дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, що передбачені законом.
Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України унормовано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно ж до приписів пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Так, предметом позову у цій справі є стягнення 66 477, 11 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання позову (268 400,00 грн станом на 2023 рік), тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.
У поданій касаційній скарзі підставами для оскарження рішень судів попередніх інстанцій Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона визначає приписи пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України та підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Скаржник стверджує, що касаційний перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 у цій справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, однак при цьому не наводить правової норми, єдину практику застосування якої необхідно сформувати.
Крім цього, фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами. Між тим скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики у спірних правовідносинах, не наводить обставин, які б свідчили про те, що судами попередніх інстанцій сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з подібними обставинами спорів.
Звідси, такі доводи не дають підстав для висновку про те, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а відтак наявність у даному випадку підстави допуску цієї справи до касаційного провадження, яка передбачена у підпункті "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України в межах перевірки матеріалів касаційної скарги не підтвердилась.
У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 у справі № 916/4623/23, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Зважаючи на відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги залишається без розгляду.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 у справі № 916/4623/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123313513 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні