Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/11243/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11243/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 (головуючий - Буравльов С.І., судді - Шапран В.В., Андрієнко В.В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) у справі

за позовом керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військової адміністрації); 2. Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спайс Хаус»

про стягнення 4 974 821,75 грн

(за участю представників: прокурор - Яремчук А.В., позивача-1 - Бусел С.Ю.)

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

1. 29.03.2022 між Донецькою обласною державною адміністрацією (Донецькою обласною військовою адміністрацією) (далі - ДОВА, позивач-1, замовник), (далі - АТ «Укрзалізниця», позивач-2, платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спайс Хаус» (далі - ТОВ «Спайс Хаус», відповідач, постачальник) був укладений публічний договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів, який оприлюднено на веб-сайті АТ «Укрзалізниця», затверджений рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) (далі - договір).

2. За умовами договору:

- постачальник зобов`язується поставити та доставити замовнику продовольчі товари, перелік, кількість, цін та умови поставки згідно з Інкотермс (у редакції 2010 року) яких зазначаються замовником у заявках, замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору (пункт 1.1);

- попередня оплата у розмірі 30 % вартості товару проводиться протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку (пункт 2.2);

- товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково (пункт 5.4);

- у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день затримки (пункт 6.1);

- постачальник зобов`язаний у разі нездійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка (пункт 6.8).

3. 29.03.2022 ДОВА направило ТОВ «Спайс Хаус» заявку на постачання товарів № 33, а саме: консерви, м`ясопродукти у кількості 170 000 банок за адресою доставки: станція Дніпро - Лиски 459900.

4. У відповідь на зазначену заявку ТОВ «Спайс Хаус» виставило рахунок на оплату № 06/03 на постачання продовольчих товарів (консерви, м`ясопродукти) у кількості 170 000 банок на загальну суму 30 112 100 грн.

5. За платіжним дорученням від 31.03.2022 № 455 АТ «Укрзалізниця» здійснило на користь відповідача попередню оплату товару в розмірі 30% вартості товару на суму 9 033 630 грн.

6. Отже, поставка товару повинна була відбутись у строк до 02.04.2022, однак відповідачем зобов`язання з поставки товару не виконано.

7. Листами № 309/0/151-22/05 від 11.04.2022 та № 319/0/151-22/05 від 15.06.2022 ДОВА направила на адресу ТОВ «Спайс Хаус» претензії із вимогою поставки товару протягом 2 календарних днів з моменту отримання претензії. У разі неможливості здійснення поставки товару відповідачу запропоновано повернути суму попередньої оплати.

8. У відповідь відповідач в листі № 22/06 від 22.03.2022 вказав, що товар згідно із заявкою замовника закуплено та поставлено на територію України, однак при виконанні митних формальностей з оформлення товару на території України виникли проблеми, пов`язані з неузгодженістю форм певних супровідних документів ЗЕД, отриманих від відправника вантажу.

9. 11.07.2022 замовник направив на адресу постачальника лист № 361/0/150-22/05 з повідомленням про розірвання договору з 16.07.2022.

10. 31.03.2023 відповідач частково повернув позивачу-2 суму попередньої оплати в розмірі 3544232,35 грн.

11. Інша частина попередньої оплати в сумі 5489397,65 грн була стягнута з відповідача за судовим рішенням у справі № 910/2120/23.

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

12. Керівник Краматорської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі ДОВА та АТ «Укрзалізниця» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Спайс «Хаус» про стягнення 780213,07 грн пені, 1 922 160,89 грн інфляційних втрат та 272447,79 грн 3% річних.

13. Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором, у зв`язку з чим йому нараховано пеню за період з 03.04.2022 по 15.07.2022. Крім цього, відповідач з 09.04.2022 протиправно користується отриманою від платника попередньою оплатою, тому йому нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

14. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача-2 1 922 160,89 грн інфляційних втрат та 272447,79 грн 3 % річних. В іншій частині позову відмовив.

15. Суди попередніх інстанцій констатували порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару та невиконання ним обов`язку з повернення попередньої оплати на вимогу позивача-1, який за умовами договору виник 09.04.2022, а отже відповідні нарахування на суму не повернутої попередньої оплати інфляційних втрат та 3% річних є правомірним.

16. Разом з тим, суди відмовили у стягненні з відповідача пені, мотивуючи це наступним (узагальнено):

- у момент закінчення строку виконання зобов`язання продавця передати оплачений покупцем товар припиняється і трансформується в зобов`язання з повернення передоплати. За умовами договору у відповідача виникло зобов`язання повернути суму попередньої оплати з наступного дня після настання строку поставки товару, тобто з 03.04.2022. З цього моменту зобов`язання відповідача з поставки товару є припиненими та виник обов`язок з повернення суми попередньої оплати. Таким чином, стягнення з відповідача пені за затримку поставки товару у період з 03.04.2022 по 15.07.2022 (дата розірвання договору) є безпідставним.

Касаційна скарга

17. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові про стягнення пені з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

18. Суди неправильно застосували статті 549, 598-609, 611, 622, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновків Верховного Суду в постанові від 15.02.2024 у справі № 910/5282/23 в аналогічних правовідносинах про те, що відмова постачальника виконувати зобов`язання не свідчить про припинення зобов`язань за чинним договором поставки. Помилковим є висновок судів про те, що обов`язок відповідача поставити товар припинився 03.04.2022, оскільки невиконання відповідачем такого обов`язку не припиняє самого зобов`язання з поставки, яке у спірних правовідносинах припинилося лише 16.07.2022 внаслідок дострокового розірвання договору. Отже, суди помилково ототожнили вимогу покупця повернути попередню оплату з відмовою останнього від договору поставки, що прямо суперечить законодавству та умовам договору.

Позиція Верховного Суду

19. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Судові рішення прокурор оскаржує в частині відмови в позові про стягнення пені, отже в іншій частині судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.

21. Суди встановили, що на виконання умов договору АТ «Укрзалізниця» 31.03.2022 перерахувало попередню оплату товару, який мав були поставлений відповідачем у строк до 02.04.2022, однак поставлений так і не був. У зв`язку з чим договір був достроково розірваний на вимогу ДОВА 15.07.2022.

22. Зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання з поставки товару прокурор заявив вимогу про стягнення пені за період з 03.04.2022 по 15.07.2022, посилаючись на пункт 6.1 договору та положення статті 549 ЦК України, статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК - України).

23. Відмовляючи в стягненні пені, суди обох інстанцій дійшли висновку про те, що з наступного дня після настання строку поставки товару (03.04.2022) у відповідача виник обов`язок з повернення попередньої оплати, а зобов`язання з поставки товару у зв`язку з цим є припиненим як таке, що трансформувалось в інше зобов`язання з повернення суми попередньої оплати.

24. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими і такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, погоджується з доводами касаційної скарги прокурора та зазначає про таке.

25. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

26. Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

27. За умовами договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом двох календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати. 31.03.2022 АТ "Укрзалізниця" перерахувало ТОВ «Спайс Хаус» грошові кошти в якості попередньої оплати за договором, тоді як ТОВ «Спайс Хаус» так і не виконало поставку. У зв`язку з невиконанням постачальником своїх зобов`язань договір був достроково розірваний на вимогу замовника.

28. Загальні умови припинення господарських зобов`язань визначені у статті 202 ГК України, відповідно до якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

29. Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

30. Підстави припинення зобов`язань визначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання припиняється: виконанням проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.

31. Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

32. З урахуванням вимог статей 611, 615 ЦК України, статті 202 ГК України у спірних правовідносинах зобов`язання відповідача з поставки товару припинилось внаслідок односторонньої відмови позивача-1 від договору, яку останній реалізував 15.07.2022. Натомість у період з 03.04.2022 по 15.07.2022 тривало прострочення зобов`язання продавця з поставки товару, правовим наслідком якого, зокрема є сплата неустойки.

33. У той же час частиною 2 статті 693 ЦК України, якою керувались суди в обґрунтування свого висновку про момент припинення зобов`язання відповідача, передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

34. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

35. Проте вказана норма права не передбачає обставину реалізації покупцем права вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати підставою припинення зобов`язання останнього з поставки товару, як помилково вважають суди попередніх інстанцій. Така обставина не віднесена і до наведених вище загальних підстав припинення зобов`язання (статті 598-601, 604-609 ЦК України, стаття 202 ГК України).

36. Оскільки у спірний період нарахування прокурором неустойки договір був чинним, відмова відповідача виконувати зобов`язання, як і вимога позивача-1 повернути попередню оплату, не свідчать про припинення зобов`язання відповідача за договором, яке у спірних правовідносинах припинилось внаслідок односторонньої відмови покупця від договору.

37. Отже, невиконання ТОВ «Спайс Хаус» зобов`язань за договором є порушенням правил здійснення господарської діяльності, за що договором та чинним законодавством (стаття 549 ЦК України, стаття 232 ГК України) передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

38. Верховний Суд звертається до власних подібних за змістом правових висновків, викладених у постанові від 15.02.2024 у справі № 910/5282/23 в аналогічних правовідносинах, на яку посилається заявник касаційної скарги.

39. За таких обставин Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 549, 598, 615, частини 2 статті 693 ЦК України, статті 232 ГК України, що призвело до прийняття незаконних судових рішень в частині розгляду позовної вимоги про стягнення неустойки.

40. Таким чином підтвердилися підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

41. Разом з тим Верховний Суд звертає увагу на те, господарські санкції - це заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У той же час стягнення неустойки (штрафу, пені) має компенсаторний характер і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

42. У статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України закріплено право суду зменшити розмір штрафних санкцій, а вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з дослідженням та врахуванням всіх обставин справи та доводів сторін спору в їх сукупності.

43. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

44. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи (в частині позовних вимог про стягнення пені), та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), що є підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. Пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

47. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення слід скасувати в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені, а справу в цій частині передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

48. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити доводи сторін, наявні у справі докази, належним чином перевірити здійснений прокурором розрахунок неустойки і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства прийняти відповідне рішення.

Судові витрати

49. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). У зв`язку з чим розподіл судових витрат має здійснити суд першої інстанції за результатом розгляду спору по суті у відповідній частині.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/11243/23 в частині розгляду позовної вимоги про стягнення пені скасувати.

3. Справу № 910/111243/23 у зазначеній частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.