УХВАЛА
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 607/4255/24
провадження № 61-14753ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційні скарги Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на постанову Тернопільського апеляційного суду
від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області
про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ начальника відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 29 січня 2024 року за № 4-К «Про оголошення догани директору
ЗДО «Дитячий ясла-садок села Біла Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Тетяні Яцків».
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 27 травня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня
2024 року скасовано, ухвалено нову рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано наказ начальника відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 29 січня 2024 року за № 4-К «Про оголошення догани директору ЗДО «Дитячий ясла-садок села Біла Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Тетяні Яцків».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
31 жовтня 2024 року Відділ освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду
від 03 жовтня 2024 року, в якій представник заявника, посилаючись
на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року та залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 27 травня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є скасування наказу про оголошення догани.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів»
для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої
та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим
за змістом та передбачним за наслідками застосування.
Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою з огляду на її властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі «Загальні положення» цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає
за можливе визнати цю справу малозначною.
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили
про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Оскільки оскаржуване представником заявника рішення суду апеляційної інстанції ухвалене у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області
на постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про скасування наказу
про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123313806 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні