Рішення

від 07.11.2024 по справі 705/479/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/479/21

2/705/240/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доБабанської селищноїради, ОСОБА_2 провстановлення фактубатьківства,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Бабанської селищноїради, ОСОБА_2 провстановлення фактубатьківства, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Оксанино, Уманського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Уютноє Євпаторійського району, Кримської області.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 01.06.1961 відділом реєстрації актів цивільного стану м. Євпаторія зроблено відповідний актовий запис № 29.

Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішують питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС.

У свідоцтві про народження позивача в графі батько відомості відсутні. Тому за вказівкою матері у графі ім`я та по батькові дитини було зроблено запис ОСОБА_4 .

У п`ятдесятих роках минулого століття батько позивача проходив військову службу у лавах Радянської Армії у м. Євпаторія. В той період він познайомився з матір`ю позивача та фактично почав проживати з нею однією сім`єю в с. Уютне, Євпаторійського району. У 1957 році у них народився син ОСОБА_5 , який все життя проживав в м. Євпаторія з батьками та помер у 2014 році. У 1961 році в с. Уютне Євпаторійського району народилася позивачка ОСОБА_6 . Весь час вона проживала в сім`ї з батьком та матір`ю. Батько завжди вважав і ОСОБА_7 , і позивача своїми дітьми. У 1968 році позивач пішла до ОСОБА_8 шкоди, яку закінчила у 1978 році. Зі слів покійних батьків вони не одружувались з метою пришвидшення черги на соціальне житло. У 1967 році матері позивача було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 . В даному переліку були зазначені особи, які мали заселитися з правом на житлову площу, а саме: голова ОСОБА_9 (мати), чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 . Тобто, даний список осіб охоплював та визначав членів сім`ї.

25.04.1986 її батьки зареєстрували шлюб. На протязі всього часу батько вважав її своєю донькою, виховував її разом з мамою, піклувався про неї, забезпечував матеріально. При житті факт свого батьківства батько не оспорював та сумніву не піддавав. Встановлення факту батьківства позивачу необхідне для одержання спадщини.

29.07.1989 позивач одружилася та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_5 від шлюбу народився син ОСОБА_11 , онук ОСОБА_3 . 26.01.1993 даний шлюб було розірвано, про що 26.01.1993 в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу м. Калуга, Російської Федерації було зроблено відповідний актовий запис № 113.

19.02.1999 позивач уклала шлюб із ОСОБА_12 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області зроблено відповідний актовий запис № 38. Після укладення шлюбу позивач взяла прізвище ОСОБА_13 . У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_14 1999 року народження, онука ОСОБА_3 .

У 1992 році батько позивача переїхав проживати в с. Оксанине, Уманського району, Черкаської області.

З 2008 року по 2009 рік він проживав з позивачем у м. Бориспіль, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2018 та довідкою, виданою Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області.

20.06.2010 батько позивача помер, про що в книзі реєстрації смертей Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області 21.06.2010 зроблено відповідний актовий запис № 13. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки 5,2604 га з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Позивач фактично вступила в спадкування шляхом управління майном, має на руках оригінали правовстановлюючих документів, які їй віддав ще за життя покійний батько.

У зв`язку з необхідністю юридично оформити право власності на спадкове майно, позивач звернулась до нотаріуса, який переглянувши всі наявні документи, повідомив, що в неї відсутні документи, які б могли підтвердити факт родинних відносин з батьком. Та порекомендував звернутись до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

24.11.2016 позивач звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про встановлення факту батьківства.

21.12.2016 Бориспільським міськрайонним судом Київської області було винесено рішення, яким заяву позивача було задоволено частково та встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Оксанино, Уманського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється батьком позивача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

21.02.2018 апеляційним судом Київської області було винесено постанову, якою апеляційну скаргу було задоволено. Заяву позивача про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.

Своє рішення апеляційний суд Київської області обґрунтував тим, що між позивачем та ОСОБА_2 виник спір про одержання права на спадщину після померлого ОСОБА_3 .

Тому згідно з п. 1 Постанови № 5 від 31.01.1995 з відповідними змінами «про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які не пов`язані з наступним вирішенням спору. Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення), якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду.

На підставі вище наведеного колегія апеляційного суду Київської області рекомендувала позивачу звернутись до суду на загальних підставах.

28.04.2021 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мінка А.В., у якому вказано, що ознайомившись із обставинами та вимогами, викладеними в позовній заяві ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 заявляє про свою категоричну незгоду з вимогами заявленого позову.

Так, свідоцтво про народження позивача НОМЕР_1 , що надано суду на підтвердження її позовних вимог, не містить жодних записів щодо батька позивача. Графи свідоцтва про народження «прізвище», «ім`я, по батькові» та «національність» батька ОСОБА_1 містять лише прочерки. Позовна заява містить самостійне визнання позивачем факту відсутності в свідоцтві про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1 будь-яких записів про її батька, що прямо та об`єктивно підтверджує відсутність передумов для прийняття до судового розгляду позову ОСОБА_1 про визнання батьківства. Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, до спірних правовідносин в цій справі слід застосовувати норми Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти цивільного стану УРСР від 31.05.1926, який діяв до дати набрання чинності Кодексом про шлюб та сім`ю України від 20.06.1969. Приймаючи до уваги дату народження позивача ( 06.05.1961) та приписи Кодексів законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти цивільного стану УРСР від 31.05.1926, який був чинним станом на цю дату, - у ОСОБА_1 взагалі відсутнє право звернення до суду із позовом про встановлення батьківства, що є об`єктивною самостійною підставою для відмови у повному обсязі у задоволенні її позовної заяви.

Крім того, в матеріалах позовної заяви ОСОБА_1 відсутні докази обставин, на які вона посилається в обґрунтування підстав позову. Насамперед, відсутні докази спільного проживання й ведення спільного господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_9 до 06.05.1961, а також докази проходження військової служби ОСОБА_3 у м. Євпаторія в період з 1955 до 06.05.1961. Документи, додані до позовної заяви, ордер на житло, фотографії, тощо, які датовані періодами через декілька років після народження ОСОБА_6 , є неналежними та недопустимими доказами і жодним чином не можуть свідчити про наявність родинного зв`язку між позивачем та ОСОБА_3 . Тому просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Бабанської селищної ради, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства без задоволення.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_1 адвокат Єременко І.В. підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кравченко А.В. просив відмовити у задоволенні позову, вважав його безпідставним та необґрунтованим.

Представник відповідача Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області у судове засідання не з`явився. Селищний голова ОСОБА_15 направив до суду клопотання, в якому вказав, що згідно з відомостями Бабанської селищної ради відсутні будь-які фактичні підтвердження зазначених ОСОБА_1 у позові обставин, відтак, підтвердити (спростувати) факти наявності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дітей, зокрема, підтвердити факт батьківства ОСОБА_3 щодо позивача селищна рада не має можливості. Просить справу розглядати у відсутності представника, вирішити справу згідно із законом та наявними у ній доказами.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що знає родину покійного ОСОБА_3 та покійної ОСОБА_9 з дитинства, оскільки проживала в сусідній квартирі в Євпаторії та була в дружніх відносинах з позивачкою. Постійно проводила час в їх квартирі, спілкувалися та стверджувала, що покійний ОСОБА_3 визнавав себе батьком позивачки, називав донькою та дуже її любив. Окрім того, вона була на весіллі позивачки, де покійний ОСОБА_3 був весільний тато, а як дізнався, що вона вагітна, дуже чекав народження онука та вони разом забирали ОСОБА_1 з пологового будинку, а ОСОБА_3 дуже радів з народження онука. Перше весілля позивачки організував ОСОБА_3 , дуже хотів цього. Їй невідомо, коли одружилися батьки ОСОБА_17 , була впевнена, що у ОСОБА_3 цей один шлюб. У с. Оксанино вона особисто ніколи не була. Їй відомо, що у 2008 році ОСОБА_17 забирала панчука до себе, де він жив близько року.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є сином позивачки та рідним онуком покійного ОСОБА_3 , будь-яких сумнівів з цього приводу у нього ніколи не виникало. У ОСОБА_18 була особлива любов до нього. Він приїжджав на літні канікули до дідуся, також гостював і у ОСОБА_19 . ОСОБА_18 і ОСОБА_19 - родичі, це його племінниця. Після того, як стали жити окремо, постійно спілкувалися, постійно були на зв`язку. Дідусь приїжджав до них у м. Бориспіль. Коли треба були ліки, дідусь телефонував, та мама купувала усе необхідне і передавала йому. Був час, у 2008 -2009 роках, коли ОСОБА_18 проживав у м. Борисполі у їхній сім`ї, у їхній оселі. Про свої шлюби він ніколи не говорив. На час смерті ОСОБА_18 він перебував у рф, а мати - на лікуванні з молодшою сестрою, тому на похованні не були. Пізніше відвідували місце поховання дідуся.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснив, що він є місцевим фермером та орендує земельну ділянку, яка належить покійному ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_18 орендну плату платив позивачці, потім дізнався, що цю земельну ділянку оформила на себе ОСОБА_19 . Знає ОСОБА_1 як доньку ОСОБА_3 , оскільки останній визнавав її, вона була для нього як опора. Десь у 2008 році ОСОБА_18 сильно захворів, то ОСОБА_17 забрала його до себе, лікувала, близько року, а потім повернувся в Оксанино, бо посварився із зятем. Він один з перших дізнався про смерть ОСОБА_3 та повідомив доньці ОСОБА_1 , яка на той час перебувала на лікуванні з донькою і не мала змоги приїхати. Тому на прохання ОСОБА_1 він організував поховання, оплатив всі витрати, а після лікування ОСОБА_1 повернула йому всі витрачені кошти. Більше ніхто не опікувався похованням ОСОБА_18 . Відповідачка давала свідчення, що позивачка є донькою ОСОБА_18 , і він також давав такі свідчення. Щодо можливого підроблення підпису стосовно цього допитувався у кримінальному провадженні.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 познайомилася у сім`ї, в хаті ОСОБА_19 . Їй сказали, що це батьків брат. Дуже часто з ним бачилися, він їм дітей глядів. Жив він із бабою ОСОБА_22 в с. Оксанина, потім знову повернувся до ОСОБА_2 . Про перебування у Київській області ніколи не чули, хоча часто спілкувалися. Ще знає ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , інших родичів ОСОБА_18 , усі вони жили в Черкаській області с. Оксанина та племінниця у с. Бабанка. З 01.12.1983 вона переїхала в с. Оксанина, тоді ж і познайомилася з ОСОБА_18 і ОСОБА_19 . У с. Уютне Євпаторійського району вона ніколи не була і в ОСОБА_18 у м. Євпаторія не була. Десь з 1991 року ОСОБА_18 приїхав на постійне місце проживання, працював на фермі. З б. Марусею проживав десь 15 років. З 2008 по 2009 проживав з нею, а перед смертю прийшов до ОСОБА_25 ( ОСОБА_19 ), яка його доглядала, був лежачий. Нічого невідомо про дочку та онука. ОСОБА_19 і ОСОБА_26 поховали його і доглядають могилу, а дочка жодного разу не була. Усі кошти на поховання витратила ОСОБА_19 . ОСОБА_18 помер у лікарні. ОСОБА_27 або ОСОБА_10 вона не знає. У розмові ОСОБА_18 їй повідомляв У меня детей нет и не будет.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 знає давно, проживали по сусідству. Вони не родичі, однофамільці. Останній час з 1998 по 2000 роки він працював у колгоспі. ОСОБА_18 переїхав до брата ОСОБА_29 - батька ОСОБА_19 . Не чула ніколи про його дітей. Він женився разів 10, у молодості жив десь у Криму. Вона особисто чула від ОСОБА_18 , що дітей не має. Він сам завжди приїжджав, ніколи ніякої жінки не бачила. Допомога була лише від племінників ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . Приїжджав до брата гостювати, був небагатослівний, нічого про жінок не казав. У м. Євпаторія ніколи не була. Нічого невідомо про життя у м. Євпаторія. З 2008 по 2009 роки проживав у селі ОСОБА_18 , нікуди не виїжджав, помер у будинку ОСОБА_19 . На похованні не була.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 знала, вони були сусідами, також і тоді, коли він жив із ОСОБА_34 . Тоді вона його тільки бачила, не спілкувалася. Один раз вона бачила ОСОБА_18 з якоюсь жінкою, десь років 20 тому. У 2008-2009 роках нікуди не виїджав. Організацією поховання займалися ОСОБА_19 та ОСОБА_35 (орендар). Прізвища ОСОБА_27 або ОСОБА_10 їй невідомі.

Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні пояснила, що позивача взагалі не знає, знає відповідача ОСОБА_2 , бо вони односельці, сусіди. Жили по сусідству із ОСОБА_18 , спілкувалися, про дітей нічого не говорив, і вона ніколи їх не бачила. Ходила на поховання, хто організовував похорон, їй невідомо. ОСОБА_27 або ОСОБА_10 вона не знає. Родичів ніяких не бачила, не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні пояснив, що позивача не знає, відповідач - двоюрідна сестра дружини. Він знав, що є такий ОСОБА_18 , що він проживав у Криму до того, як приїхав у с. Оксанина. Із розповідей братів знає, що дітей у нього немає. У 2009 році він був у так званої дочки, а потім приїхав до племінниці ОСОБА_19 , там і помер. Знає, що із однією жінкою був одружений, а взагалі було багато жінок. Він був на похованні ОСОБА_18 , нічого про доньку не чув. Він проживає у с. Оксанина, з ОСОБА_18 познайомився десь у 1998 році, пересікалися по роботі. ОСОБА_18 повідомляв, що він був у ОСОБА_38 , у нерідної дочки, так він назвав її. Помер у лікарні. Фінансово у похованні брали участь ОСОБА_19 . Земельний пай стоїть арештований, ОСОБА_39 хотіла оформити на себе. Жодного разу ніяких дітей не бачив.

Свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком відповідачки, позивачки до суду не знав. Йому відомо, що в сім`ї ОСОБА_18 було 6 хлопців та 2 дівчини. ОСОБА_3 - рідний брат тестя, дядько дружини. Знав ОСОБА_18 з 1980 року, з того часу, як одружився на ОСОБА_17 , що було до того, йому невідомо. Вони дуже добре спілкувалися, проте жодного разу ОСОБА_18 не говорив ні про дітей, ні про онуків. Відомо, що ОСОБА_18 жив у Криму, в Євпаторії. Десь у 1987 році він одружився на жінці, в якої знімав житло. Тоді ж вони із сім`єю були у ОСОБА_18 в Криму, проте він не цікавився, що то за жінка була, двоє дітей у неї було. До діда ніякі родичі не приїджали, прізвища ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ім`я ОСОБА_41 йому нічого не говорять. Про ОСОБА_42 нічого не розказував. Помер у лікарні в ОСОБА_43 , похованням усі займалися, у тому числі фермер, той, що орендував пай у ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_44 у судовому засіданні пояснила, що позивача не знає, а відповідач мати. Їй відомо, що якась особа доводить батьківство її дідуся ОСОБА_3 . ОСОБА_3 її дідусь, коли вона була маленька, він проживав з ними, з їхньою сім`єю. ОСОБА_3 не є рідним дідусем, але фактично став і був ним, бо її рідний дідусь ОСОБА_45 рано помер, вони були братами. Кожний день бачилася з ним, а після того, які він став жити окремо із ОСОБА_46 кожен день або через день. Їх 8 братів усього було, вона всіх знає, тісно спілкуються. Ніхто ніколи не згадував про рідних дітей ОСОБА_3 . Вона особисто чула від ОСОБА_3 , що у нього було 4 офіційних шлюби, їй відомо про три цивільних, а взагалі їх було більше. Усі три шлюби неофіційні були у с. Оксанина, один офіційний також у с. Оксанина. «Синок, донько» - це просто звернення у селі. У 2002 році вона виїхала у м. Київ на навчання, до цього весь час була у селі, потім часто приїжджала. ОСОБА_47 рідний брат, знає його дітей. У гості до ОСОБА_3 у с. Оксанина могли приїхати племінниці із сім`ями. Коли навчалася 1-2 рази в місяць приходила до дідуся ОСОБА_3 , коли він жив окремо від ОСОБА_34 . Коли пішла на роботу рідше. ОСОБА_3 допомагали її батьки, також ОСОБА_48 (донька цивільної дружини ОСОБА_3 ОСОБА_49 ), рідна її донька ОСОБА_50 . Їй невідомо, що ОСОБА_3 кудись виїжджав. Останні роки ОСОБА_3 захворів, батько возив у лікарню, 2007 останній рік. ОСОБА_27 , ОСОБА_10 їй невідомі. Якби був онук чи онука дідусь би сказав, вона від нього нічого не чула. Дідусь помер у лікарні. Була на похованні, було чоловік 25-30. Ніхто онука не бачив. У селі один про одного знають. Похованням займалася її сім`я ОСОБА_19 , кум і орендар. 5 років їй було, коли ОСОБА_18 став проживати постійно у с. Оксанина. Знає, що служив у Криму, довгий час працював, знімав кімнату, сам їй розповідав. Зі слів інших членів сім`ї, у 90-х роках він переїхав у с. Оксанина, десь два роки жив у їхній сім`ї, потім пішов до сусідки. Жив з нею десь півроку, потім знову повернувся, пішов до іншої жінки ОСОБА_51 , тоді знов повернувся до них, а потім став проживати з ОСОБА_49 , десь 14 років вони проживали разом. Її донька ОСОБА_48 , яка часто проїжджала до них. З її дітьми вона майже не спілкувалася. ОСОБА_52 не знає, ніколи не бачила. Батько возив ОСОБА_3 у Новоархангельськ приблизно у 2008 році. Двічі він лежав у стаціонарі. У 2008-2009 роках бачила ОСОБА_3 у будинковолодінні ОСОБА_34 . Зі слів інших вона знає, була дуже маленькою, коли він був у Криму. ОСОБА_13 не знає. ОСОБА_35 орендар земельної ділянки ОСОБА_3 . ОСОБА_3 помер у лікарні у м. Умані, ввечері в день смерті зателефонували у сільську раду. У 1948 році у нього був перший офіційний шлюб у с. Оксанина. З 1992 були неофіційні шлюби. З 2008 по 2009 роки ОСОБА_3 сам забезпечував себе, якщо не було коштів, її батько допомагав.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Згіднозі ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_53 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Уютне Євпаторійського району Кримської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , де відомості про батька відсутні, а мати зазначена - ОСОБА_9 .

Відповідно до ордеру № 82 від 29.11.1967 житлового фонду Євпаторійської ради ОСОБА_9 надано квартиру АДРЕСА_1 . Відомості про осіб, які мають право на житлову площу: ОСОБА_9 , чоловік - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_5 , дочка - ОСОБА_6 .

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 25.04.1986 будинком одруження м. Євпаторія Кримської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 25.04.1986, після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_18 , дружині ОСОБА_27 .

Відповідно до довідки про укладення шлюбу № 354 від 23.05.2015 в архіві Євпаторійського міського відділу записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим по будинку одружень Євпаторійського міськвиконкому Кримської області мається запис про укладення шлюбу ОСОБА_54 та ОСОБА_6 № 651 від 29.07.1989. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_10 , дружині ОСОБА_10 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 17.05.1990 відділом РАГС м. Євпаторія Кримської області, ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Євпаторія, батьками вказані: батько ОСОБА_55 , мати ОСОБА_56 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 26.01.1993 РАГСом м. Калуга, шлюб між ОСОБА_57 та ОСОБА_58 розірвано 26.01.1993, про що в книзі реєстрації записів про розірвання шлюбу здійснено актовий запис за № 113.

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 , виданим 19.02.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, ОСОБА_12 та ОСОБА_56 зареєстрували шлюб 19.02.1999, про що зроблено запис за № 38.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 16.10.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, ОСОБА_59 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Бориспіль, Київської області, батьками вказані: батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою від 18.10.2017 № 417 Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 з 24.02.1992 (прибув м. Євпаторія) по 03.07.2008 (вибув м. Бориспіль) та з 03.06.2009 (прибув м. Бориспіль) по день смерті 20.06.2010 (акт № 13 від 21.06.2010).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2018 депутатом Бориспільської міської ради ОСОБА_60 обстежені житлово-побутові умови ОСОБА_1 , 1961 року народження, по АДРЕСА_3 , загальною площею 62,9 кв. м, на даній житловій площі проживає: ОСОБА_12 , 1958 р.н., - чоловік; ОСОБА_1 , 1961 р.н. - дружина; ОСОБА_61 , 1999 р.н. - донька; ОСОБА_3 , 1928 р.н. - батько ОСОБА_1 ), з 2008 р. червень по травень 2009 р.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 21.06.2020 Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у с. Оксанина Уманського району Черкаської області.

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 14.08.2017 № 48749517 приватним нотаріусом Ящук Д.О. зареєстровано спадкову справу № 129/2017 після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 013924, виданим 25.02.2002 на підставі сесії Оксанинської сільської ради народних депутатів № 30-3/2 від 30.01.2002, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,2604 гектарів в межах Оксанинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Оксанино, Уманського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Уютноє Євпаторійського району, Кримської області.

Постановою апеляційного суду Київської області від 21.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 у даній справі скасоване і постановлено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа: Бориспільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, залишено без розгляду.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до частини другоїстатті 55 Кодексу про шлюб та сім`юзапис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини (роз`яснення пункту 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Указ Президії Верховної ради СРСР від 08 липня 1944 року скасував можливість судового встановлення батьківства, який існував згідно Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану УРСР 1926 року. В умовах воєнної диспропорції жіночого і чоловічого населення прийняте рішення про юридичне визнання лише шлюбу, зареєстрованого в компетентних органах.

На підставі Указу Президії Верховної ради СРСР від 15 вересня 1945 року внесено зміни до статті 2 вищезазначеного кодексу, а саме: при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Отже заповнення графи «Батько» у актовому записі про народження дитини не передбачалося.

Такі вимоги діяли до прийняття Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім`ю 1968 року, зокремастатті 53 КпШСУРСР.

На момент виникнення правовідносин між сторонами діяв Кодекс законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану від 31 травня 1926 року (УССР).

Згідно зі статтею 32-1 Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану УРСР 1926 року, дитина, що народилася від особи, з якою мати дитини не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має права звернутися в суд з позовом про встановлення батьківства і про стягнення із зазначеної особи аліментів на утримання дитини.

Відповідно до пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР» правила частин другої, третьоїстатті 53 Кодексу про шлюб та сім`юУРСР про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім`ю, тобто після 01 жовтня 1968 року.

У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 570/2797/13-ц, від 28 серпня 2019 року у справі № 183/3834/15-ц, від 17 червня 2020 року справа № 643/12494/16.

Як було роз`яснено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР № 2 від 25 березня 1982 року "Про застосування судами законодавства при розгляді справ про встановлення батьківства та про стягнення аліментів на дітей та інших членів сім`ї" відносно дітей, які народилися до введення в дію Основ законодавства про шлюб та сім`ю від осіб, які не перебували між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено шляхом подачі спільної заяви матір`ю дитини та особою, яка визнає себе батьком дитини, до органів запису актів гражданського стану. Встановлення у судовому порядку факту визнання батьківства щодо цих дітей, в силу ст. 3 Закону про Утвердження Основ законодавства про шлюб та сім`ю, допускається в разі смерті особи, на утриманні якого перебувала дитина і яка визнавала себе батьком.

Враховуючи дату народження позивача ОСОБА_1 , а саме 06 травня 1961 року, суд застосовує до правовідносин вищенаведені положення законодавства.

При цьому суд звертає увагу, що мова йде саме про встановлення факту визнання батьківства, про що просила у судових дебатах представник позивача, фактично змінивши позовні вимоги, що неприпустимо на даній стадії.

Водночас судом установлено, що ОСОБА_3 , якого позивачка вважає своїм батьком і який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не реалізував свого права на звернення до компетентних органів із спільною з матір`ю позивачки заявою про визнання себе батьком позивачки, та не вчиняв дій для встановлення (узаконення) родинних зв`язків із позивачкою 06.05.1961 року народження. Суд вважає також недоведеною обставину перебування позивачки на утриманні померлого ОСОБА_3 , оскільки позивачка не виконала свій процесуальний обов`язок із доведення відповідної обставини належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині 6 ст. 81 ЦПК України зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Суду не надано відповідних доказів утримання позивачки ОСОБА_3 та визнання ОСОБА_3 батьківства щодо неї.

Долучені позивачем докази, зокрема, акт обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2018 та довідка від 18.10.2017 № 417 Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області не можуть вважатися доказами визнання ОСОБА_3 ОСОБА_1 донькою та не є достатніми для встановлення факту визнання батьківства.

З інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, також неможливо встановити обставини, які відповідно до законодавства, що діяло на момент спірних правовідносин, могли би бути підставою для задоволення позову.

Показання допитаних у судовому засіданні свідків є суперечливими та не дають можливість достовірно встановити визнання ОСОБА_3 ОСОБА_1 своєю донькою.

З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінені на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що необхідною обов`язковою умовою для встановлення факту визнання померлим свого батьківства щодо позивача, є зокрема перебування дитини на утриманні померлого, яка в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, суд дійшов висновку про те, що визначені законом підстави для встановлення зазначеного факту в даній справі відсутні.

При цьому суд також звертає увагу, що позивачка просила установити факт батьківства, а не факт визнання батьківства, який може бути установлений відповідно до вимог законодавства, чинного на дату народження позивачки, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зістаттею 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, те, що у позові ОСОБА_1 відмовлено повністю, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 11-13, 80,81, 89, 258, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозовувідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області; вул. Соборна, 30, смт Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, код ЄДРПОУ 26261413.

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Повне рішення складене 25.11.2024.

Суддя О.І.Єщенко