Постанова
від 13.11.2024 по справі 921/166/24
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. Справа №921/166/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від прокуратури: Місінська М.А.

від позивача: Мартинюк З.І. довіреність від 03.01.2024 за №1-1-15-29, виписка з ЄДР;

від відповідача: не з`явилися,

розглянув апеляційну скаргу Підволочиської селищної ради б/н від 12.08.2024

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 суддя: Шумський І.П., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 24.07.2024

у справі №921/166/24

за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області, м. Теребовля

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль,

до відповідача Підволочиської селищної ради, смт. Підволочиськ, Тернопільська область,

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 4 714 594,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовною заявою №54/2-610 вих-24 від 11.03.2024 (вх. №195 від 19.03.2024) до Підволочиської селищної ради про стягнення збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства на загальну суму 5198849,20 грн., а саме: 4714594,95 грн. збитків внаслідок засмічення земель та 484254,25 грн. збитків внаслідок забруднення земель.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор зазначив, що позивач не вжив заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку завданих збитків, що свідчить про неналежний захист законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття заходів представництва на пред`явлення позову прокурором.

Позовні вимоги обгрунтовані ЗУ «Про охорону земель», ст. 193 ГК України, ст. 1166, 1172 ЦК України, ЗУ «Про прокуратуру».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 позов Керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задоволено.

Cтягнуто з Підволочиської селищної ради на користь держави збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 4 714 594,95 грн. та 70 718,93 грн. судових витрат на користь Тернопільської обласної прокуратури.

Суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з положень природоохоронного законодавства, де умовою кваліфікації такого правопорушення є засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, та визнав доведеним факт виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини, а звідси щодо відшкодування шкоди та наявності складу правопорушення згідно статті 1166 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

13.08.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему електронний суд надійшла апеляційна скарга Підволочиської селищної ради б/н від 12.08.2024 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі №921/166/24.

Апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав:

-прокурором не підтверджено наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області;

-акт планової а позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не відповідає затвердженій формі;

-власник відходів не встановлений;

-наявність несанкціонованого сміттєзвалища не є достатнім фактом засмічення земельної ділянки і відповідно не є підставою для відшкодування шкоди відповідачем;

-об`єм відходів встановлений орієнтовно, що призвело до помилкових висновків експертизи, а звідси і не доведений розмір шкоди.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзивах позивач та прокурор заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вказали, що суд першої інстанції дослідив всі обставини справи та дійшов правильних висновків про спричинення збитків саме відповідачем законодавства щодо охорони земель. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області діяла в межах своєї компетенції та вимог чинного законодавства України.

У судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

Представник позивача та прокурор заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Повідомленням № 1-3-09-1062 від 16.03.2021 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області довела до відома Підволочиської селищної ради про те, що у термін з 13 до 26 квітня 2021 року буде проведено планову перевірку останньої з питань дотримання вимог делегованих повноважень органів виконавчої влади.

На підставі наказу начальника Держекоінспекції у Тернопільській області від 16.04.2021 № 118, а також виданого відповідно до даного наказу направлення від 16.04.2021 №137, завідувачкою та головним спеціалістом сектору державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами старшою державною інспекторкою з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вовчук Т.М. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Біланом О.А., головною спеціалісткою сектору державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів державною інспекторкою з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Маслюк І.С. проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства органу місцевого самоврядування - Підволочиської селищної ради (код ЄДРПОУ 04396294), за результатами проведення якого складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №4 від 26.04.2021.

Під час проведеного планового заходу в період з 19 до 26 квітня 2021 року встановлено, що до Підволочиської селищної ради входять села: Богданівка, Галущинці, Дорофіївка, Жеребки, Іванівка, Кам`янки, Мовчанівка, Качанівка, Клебанівка, Шевченкове, Мислова, Оріховець, Рожиськ, Староміщина, Супранівка, Росохуватець, Коршилівка, Турівка, Тарноруда, Фащівка, Хмелиськ, Чернилівка, смт. Підволочиськ.

Згідно наданої довідки селищною радою від 26.04.2021 №03-544/10-10 за період 2020-2021 років селищною радою не приймалися рішення щодо відведення земельних ділянок у власність в межах населених пунктів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смугах та смугах відведення з особливим режимом їх використання.

Під час обстеження території селищної ради виявлено порушення природоохоронного режиму прибережної захисної смуги р. Самець у с. Клебанівка, с. Супранівка, а саме: наявні поодинокі сліди побутових відходів (РЕТ - пляшки, поліетиленові пакети тощо) та зберігання сільськогосподарської техніки, що є порушенням п. «є» ч.1 ст. 12, п. «г» ч.2 ст. 61 Земельного кодексу України, п.п. 1, 2 ст. 10, п.6 ч.2 ст. 89 Водного кодексу України.

Межі водоохоронних зон не винесені в натурі, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486.

Селищною радою не забезпечено реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами.

Підволочиською селищною радою розроблено та затверджено схему санітарного очищення населеного пункту смт. Підволочиськ від 26.09.2013. Проте з 2016 року після об`єднання в територіальну громаду схема санітарної очистки населеного пункту Підволочиської ТГ не розроблена, що є порушенням п. «б» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи».

Селищною радою організовано збирання та видалення побутових відходів від населення, у тому числі дрібних виробників лише у смт. Підволочиськ, с. Дорофіївка, с. Староміщина, с. Чернилівка, с. Галущинці, с. Кам`янки, проте не на всій території громади, що є порушенням п. «в» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи».

На території громади частково організовано роздільний збір побутових відходів від населення у с. Богданівка, що є порушенням п. «в» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи».

Селищною радою затверджено місцеву програму поводження з відходами, а саме «План удосконалення надання послуги поводження з твердими побутовими відходами 2020-2022 роки на території Підволочиської селищної ради», проте заплановані заходи не реалізовано у зазначені терміни, що є порушенням п. «г» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи».

Не вирішено питання щодо розміщення на території громади об`єктів поводження з відходами, а саме: відсутні об`єкти зі спалювання побутових відходів, об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ, об`єктів сортування побутових відходів, що є порушенням п. «е» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи».

Не у повній мірі здійснено контроль за раціональним поводженням та безпечним поводженням з відходами на території громади , що є порушенням п. «з» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи», а саме: у с. Чернилівка з домоволодіння гр. Штойко О.І. по вул. Центральна виведені труби відводу на землі загального користування; з домоволодіння гр. ОСОБА_1 здійснюється видалення рідких відходів на землі загального користування. У населених пунктах: Галущинці, Качанівка, Турівка, Клебанівка, Росохуватець, Коршилівка, Супранівка, Кам`янки виявлено захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, що є порушенням п. «і» ст. 32 Закону України «Про відходи».

В Акті №4 від 26.04.2021 також зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в тому числі п. "и" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відходи", а саме:

- на території с. Жеребки виявлено несанкціоноване сміттєзвалище площею 500 м. кв., та 490 м. кв., середня висота складування - 0,7 м;

- у с. Галущинці виявлено 2 стихійних сміттєзвалища, що розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 6124681000:02:001:0066 площею 140 м. кв., середня висота складування 0,2 м.; на земельній ділянці з кадастровим номером 6124681000:02:001:0067 площею 200 м. кв., середня висота складування - 1 м. та на площі в 1 га, висотою - 0,6 м. біля кар`єру;

- у с. Кам`янки виявлено сміттєзвалище розміром 12 м. кв., висотою 1,2 м., що розміщено біля кладовища; ліворуч траси на смт. Підволочиськ біля лісового масиву площею 750 м. кв., висотою 1,5 м;

- у с. Мовчанівка - на території колишнього господарського двору (біля земельної ділянки за кадастровим номером 6124682700:03:001:0029) площею - 1500 м. кв., висотою 2 м.;

- в кінці с. Росохуватець виявлено стихійне сміттєзвалище площею 400 м. кв., висотою 0, 3 м;

- у с. Коршилівка в колишніх силосних ямах площа складування 320 м. кв., висота - 1, 2 м., біля свиноферми площею 21 м. кв., висотою 1 м.;

- у с. Супранівка за координатами 49.5512003.26.0831133 площа сміттєзвалища становить 480 м. кв., висота 0,6 м;

- у с. Староміщина виявлено складування ТПВ в кінці вул. Т. Шевченка площею 9 м. кв., висотою 0,9 м.; в кінці дороги, в сторону с. Дорофіївка (складське приміщення) за земельною ділянкою з кадастровим номером 6124687500:02:001:0422;

- у с. Дорофіївка при в`їзді з лівої сторони за господарським двором на земельній ділянці з кадастровим номером 6124681800:01:001:1133 виявлено сміттєзвалище площею 1400 м. кв., висотою 1,2 м;

- у с. Турівка біля території колишньої ферми - сміттєзвалище площею 5000 м. кв., висотою 1 м;

- у с. Фащівка на колишніх силосних ямах на земельній ділянці з кадастровим номером 6124689000:01:011:0005 - площею 3000 м. кв., висотою 0,5 м.;

- у с. Рожиськ на території колишнього кар`єру виявлено сміттєзвалище площею 13000 м. кв., (координати 49.4416291,26.1833961, біля земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:001:0501), висота складування 1,3 м;

- у с. Іванівка біля земельної ділянки з кадастровим номером 6124682300:01:001:0097 виявлено сміттєзвалище розміром 300 м. кв., висота складування 1,4 м;

- у с. Качанівка в урочищі «Гнилиська» сміттєзвалище розміром 7000 м. кв., висотою 1,5 м;

- у с. Мислова на колишніх силосних ямах (кадастровий номер 6124684700:01:007:0429) виявлено сміттєзвалище площею 210 м. кв., висотою 1,3 м;

- у с.Богданівка на земельній ділянці з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314 виявлено сміттєзвалище 15000 м. кв., висота складування 1,7 м та на території колишнього хімскладу 25 м. кв., висота складування 0,4 м (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314);

- у с. Клебанівка на земельних ділянках з кадастровим номером 6124683300:01:001:0880 площею 50 м. кв., середньою висотою 0,5 м; 6124683300:01:003:0001 площею 200 м. кв., висотою 0,3 м; поблизу кладовища площею 6 м. кв., висотою 1 м;

На земельній ділянці з кадастровим номером 6124689400:01:001:0268 поодинокі складування у кількості 7 шт. загальною площею 10 м. кв., висотою 1 м.

Примірник акта №4 від 26.04.2021 отримано в.о. Підволочиського селищного голови Мельничуком С. А.

Окрім того притягнення посадових осіб до адмін відповідальності не спростовують доказування щодо збитків, а тому не мають для нас доказової бази.

Державною екологічною інспекцією 23.04.2021 направлено Підволочиському селищному голові повідомлення №1/1-2-11-1648 від 23.04.2021 з пропозицією прибути 14.05.2021 о 10 год. до інспекції для надання пояснень щодо порушень вимог п. «а», «б», «в», «з», «м» ч.1 ст. 21 Закону України "Про відходи".

У листі №197/328-21-0.385 від 27.10.2021 відділ №5 Управління Держгеокадастру в Тернопільській області повідомив Державну екологічну інспекцію про категорії земель та їх цільове призначення. Інформація стосується земельних ділянок, у тому числі тих, на яких згідно акта перевірки природоохоронного законодавства встановлено наявність несанкціонованих сміттєзвалищ:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0067 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з лісовим масивом та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682700:02:001:0572 відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення згідно наявних планово-картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення, а також нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки не визначена, оскільки відомості не внесені до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою із кадастровим номером 6124682700:03:001:0029 відноситься до земель сільськогосподарського призначення згідно наявних планово- картографічних матеріалів та ст.19 Земельного кодексу України. Цільове призначення, а також нормативна грошова оцінка не визначені, оскільки відомості про дану земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:008:0315 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення даної земельної ділянки не визначено;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124688000:01:001:0001 відноситься до земель сільськогосподарського призначення згідно наявних планово - картографічних матеріалів, відомості про цільове призначення не внесені до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124688000:01:001:0532 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124688000:02:001:0159 відноситься до категорії земель водного фонду згідно наявних планово-картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, оскільки відомості не внесено до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка, що знаходиться за земельною ділянкою з кадастровим номером 6124687500:02:001:0422 відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення згідно наявних планово - картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, оскільки відомості не внесено до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124681800:01:001:1133 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00- землі запасу;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124689000:01:002:0399 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00- землі запасу;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124689000:01:001:0005 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00- землі запасу;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою із кадастровим номером 6124686700:01:001:0501 відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення згідно наявних планово-картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, оскільки не внесено відомості до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124686700:01:001:0501 відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення згідно наявних планово-картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, оскільки не внесено відомості до Державного земельного кадастру;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124682300:01:001:0097 відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення згідно наявних планово-картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, оскільки відсутні відомості у Державному земельному кадастрі;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124683000:02:001:0630 відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення згідно наявних планово-картографічних, матеріалів та ст.19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, оскільки відсутні відомості у Державному земельному кадастрі;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124684700:01:007:0429 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124683300:01:001:0880 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124683300:01:003:0001 відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124683300:02:001:0275 відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови згідно наявних планово- картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, відсутні відомості у Державному земельному кадастрі;

- земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6124689400:01:001:0306 відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення згідно наявних планово - картографічних матеріалів та ст. 19 Земельного кодексу України. Цільове призначення не визначено, відсутні відомості у Державному земельному кадастрі;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6124689400:01:001:0268 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення не визначено.

Супровідним листом №1/1-2-11-1784 від 30.04.2021 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Підволочиському селищному голові Віталію Дацку обов`язкову до виконання вимогу №1/1-2-11-1769 від 30.04.2021, відповідно до якої, орган місцевого самоврядування у термін до 01.07.2021 зобов`язано: 1. Ліквідувати стихійні та несанкціоновані звалища твердих побутових відходів у тому числі згідно акту перевірки від 26.04.2021 №4; 2. Розробити та затвердити схему санітарного очищення Підволочиської ОТГ; 3. Організувати збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, а також організувати роздільне збирання корисних компонентів з Підволочиської ОТГ; 4. Реалізовувати місцеву програму поводження з відходами "План удосконалення надання послуги поводження з твердими побутовими відходами 2020-2022 роки на території Підволочиської селищної ради"; 5. Вирішити питання щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами, а саме: об`єкти зі спалювання побутових відходів; об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ; об`єктів сортування побутових відходів; 6. Розробити заходи щодо здійснення контролю за раціональним поводженням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; 7. Визначити на конкурсних засадах виконавця послуг з вивезення рідких побутових відходів; 8. Вирішити питання очищення каналізаційних стічних вод на території Підволочиської ОТГ; 9. Привести у відповідність природоохоронний режим прибережної захисної смуг р. Самець згідно акту перевірки 26.04.2021 №4; 10. Винести межі водоохоронних зон в натурі; 11. Створити комісію з безхазяйних відходів; 12. Створити полігон для захоронення побутових відходів.

У листі від 29.06.2021 №03-804/12-03 Підволочиська селищна рада зверталася до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про відтермінування виконання вимог щодо ліквідації стихійних та несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів, зафіксованих в акті №4 від 26.04.2021 щодо виявлених порушень природоохоронного законодавства, зокрема, у зв`язку з фінансовими труднощами, недостатнім забезпеченням Підволочиського УЖКГ спецтехнікою.

Листом №1/1-2-04-2866 від 16.07.2021 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області повідомила про перенесення термінів вимоги №1/1-2-11-1769 від 30.04.2021 та встановила новий термін виконання до 10.09.2021.

У листі від 06.09.2021 №03-1102/12-03 Підволочиська селищна рада повторно зверталася до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про відтермінування виконання цих вимог, з тих самих підстав.

Державна екологічна інспекція листом № 1/1-2-11-3882 від 05.10.2021 повідомила Підволочиську селищну раду, що не вбачає підстав для повторного перенесення дати виконання пунктів вимог.

На підставі направлення №407 від 20.10.2021 начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та наказу №337 від 20.10.2021, інспекторами 21.10.2021 складено акт №5 перевірки природоохоронного законодавства, у якому встановлено, що Підволочиській селищній раді за результатами планового заходу було надано вимогу №1/1-2-11-1769 від 30.04.2021 про приведення у відповідність до чинного законодавства виявлених порушень природоохоронного законодавства у строк до 10.09.2021 (з урахуванням його продовження).

Перевіркою від 21.10.2021 встановлено, що вказана вимога не виконана, окрім пунктів 9, 11, що є порушенням п. «ї» ч.2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,а невиконання (бездіяльність) вимоги щодо ліквідації стихійних та несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів (п.1 вимоги від 30.04.2021) призвело до псування земель.

Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено відбір проб грунту на сміттєзвалищах, що розміщені:

- у с. Галущинці виявлено 2 стихійних сміттєзвалища, що розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 6124681000:02:001:0066 площею 140 м.кв., середня висота складування - 0, 2 м; на земельній ділянці з кадастровим номером 6124681000:02:001:0067 площею 200 м .кв., середня висота складування - 1 м та на площі в 1 га, висотою 0, 6 м біля кар`єру;

- у с. Кам`янки виявлено сміттєзвалище ліворуч траси на смт. Підволочиськ біля лісового масиву площею 750 м. кв., висотою 1,5 м;

- у с. Мовчанівка - на території колишнього господарського двору (біля земельної ділянки за кадастровим номером 6124682700:03:001:0029) площею - 1500 м. кв., висотою 2 м;

- у с. Коршилівка біля свиноферми площею 21 м. кв., висотою 1 м;

- у с. Супранівка за координатами 49.5512003.26.083133 площа сміттєзвалища становить 480 м. кв., висота 0,6 м;

- у с. Турівка біля території колишньої ферми - 5000 м. кв., висотою 1 м;

- у с. Фащівка на колишніх силосних ямах на земельній ділянці з кадастровим номером 6124689000:01:011:0005 площею 3000 м. кв., висотою 0, 5 м;

- у с. Рожиськ на території колишнього кар`єру виявлено сміттєзвалище площею 13000 м. кв. (координати 49.4416291,26.1833961, біля земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:001:0501), висота складування -1,3 м;

- у с. Качанівка в урочищі «Гнилиська» сміттєзвалище розміром 7000 м. кв., висотою 1,5 м;

- у с. Богданівка на земельній ділянці з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314 виявлено сміттєзвалище 15000 м. кв., висота складування 1,7 м.

У акті №5 від 21.10.2021 перевірки природоохоронного законодавства зазначено, що Підволочиський селищний голова відмовився від його підписання.

Вказаний акт позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом №1/1-2-11-4144 від 27.10.2021.

Супровідним листом №1/1-2-11-4203 від 27.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Підволочиському селищному голові Віталію Дацку обов`язкову до виконання вимогу №1/1-2-11-4201 від 27.10.2021, відповідно до якої, орган місцевого самоврядування у термін до 27.03.2022 зобов`язано: 1. Ліквідувати стихійні та несанкціоновані звалища твердих побутових відходів у тому числі згідно акту перевірки від 26.04.2021 №4; 2. Розробити та затвердити схему санітарного очищення Підволочиської ОТГ; 3. Організувати збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, а також організувати роздільне збирання корисних компонентів з Підволочиської ОТГ; 4. Реалізовувати місцеву програму поводження з відходами "План удосконалення надання послуги поводження з твердими побутовими відходами 2020-2022 роки на території Підволочиської селищної ради"; 5. Вирішити питання щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами, а саме: об`єкти зі спалювання побутових відходів; об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ; об`єктів сортування побутових відходів; 6. Розробити заходи щодо здійснення контролю за раціональним поводженням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; 7. Визначити на конкурсних засадах виконавця послуг з вивезення рідких побутових відходів; 8. Вирішити питання очищення каналізаційних стічних вод на території Підволочиської ОТГ; 9. Винести межі водоохоронних зон в натуру; 10. Створити комісію по безхазяйних відходах.

20.10.2021, 25.10.2021, 23.11.2021 старшою державною інспекторкою з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Т.М. Вовчук на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, , який становить 4716494,95 грн. заподіяних навколишньому природному середовищу Підволочиською селищною радою внаслідок псування (засмічення) твердими побутовими відходами на земельних ділянках у населених пунктах с. Рожиськ, Оріховець, Мовчанівка, Богданівка, Іванівка, Росохуватець, Клебанівка, Турівка, Галущинці, Хмелиська, Качанівка, Дорофіївка, Мислова, Жеребки, Староміщина.

19.11.2021, 23.11.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області О.В. Ксьонзовою на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171, проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Підволочиською селищною радою внаслідок забруднення земельних ділянок у населених пунктах Турівка, Супранівка, Фащівка, Дорофіївка, Оріховець, Мислова, Качанівка, Богданівка, Кам`янки, Галущинці, який становить 482979,25 грн.

Щодо складених вищезазначених документів, жодних зауважень чи заперечень від селищної ради на адресу Держекоінспекції не надходило.

21.03.2023 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Підволочиській селищній раді претензії №1/1-2-11-748 від 20.03.2023 та №1/1-2-11-749 від 20.03.2023 на вищевказані суми, що підтверджується списком рекомендованих поштових відправлень за 21.03.2023.

06.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за вищевказаними фактами порушення природоохоронного законодавства за ч.1 ст. 239 КК України, номер кримінального провадження - 12021211100000154.

11.12.2023 експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у вказаному кримінальному провадженні складено висновок, у якому зазначено:

1. Розмір шкоди, завданий навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ділянок між населеними пунктами с. Рожиськ та с. Оріховець (біля земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:001:0501, біля території колишнього кар`єру), с. Богданівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314, територія колишнього хімскладу), с. Фащівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124689000:01:011:0005, колишні силосні ями), с. Галущинці (земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0067, земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:01:002:0035, що біля кар`єру та земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0066), с. Мовчанівка (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682700:03:001:0029, територія колишнього господарського двору), с. Кам`янки (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682700:02:001:0572 поруч з лісовим масивом), с. Іванівка (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682300:01:001:0097), с. Росохуватець (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:008:0315), с. Супранівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124688000:02:001:0159), с. Коршилівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124688000:01:001:0532 та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124688000:01:001:0001, колишні силосні ями та біля свиноферми), с. Клебанівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124683300:01:003:0001 та земельна ділянка з кадастровим номером 6124683300:01:001:0880), с.Турівка (земельна ділянка біля території колишньої ферми з кадастровим номером 6124689000:01:002:0399), с. Качанівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124683000:02:001:0630, урочище «Гнилиська»), с. Староміщина (земельна ділянка з кадастровим номером 6124687500:02:001:0422), с. Жеребки (земельна ділянка з кадастровим номером 6124682000:01:001:0309), с. Дорофіївка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124681800:01:001:0113), с. Хмелиська (земельна ділянка з кадастровим номером 6124689400:01:001:0268 та земельна ділянка з кадастровим номером 6124689400:01:001:0306) та с. Мислова (земельна ділянка 6124684700:01:007:0429, колишні силосні ями) становить 4714594,95 грн.

2. Розмір шкоди завданий навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельних ділянок в с. Супранівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124688000:02:001:0159), в с. Турівка (земельна ділянка біля території колишньої ферми з кадастровим номером 6124689000:01:002:0399), с. Фащівка (земельна ділянка з кадастровим номеромбі24689000:01:011:0005, колишні силосні ями), с. Дорофіївка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124681800:01:001:0113), між населеними пунктами с. Рожиськ та с. Оріховець (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:001:0501), с. Мислова (земельна ділянка з кадастровим номером 6124684700:01:007:0429, колишні силосні ями), с. Богданівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314, територія колишнього хімскладу), с. Качанівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124683000:02:001:0630, урочище «Гнилиська»), с. Кам`янки (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682700:02:001:0572, поруч з лісовим масивом), с. Галущинці (земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0067, земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:01:002:0035, що біля кар`єру та земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0066) становить 484254,25 грн.

3. Із урахуванням матеріалів ДЕІ у Тернопільській області, загальний розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу Підволочиською селищною радою внаслідок:

- засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами на земельних ділянках населених пунктів Богданівка, Фащівка, Галущинці, Мовчанівка, Кам`янки, Іванівка, Росохуватець, Супранівка, Коршилівка, Клебанівка, Турівка, Качанівка, Староміщина, Жеребки, Дорофіївка, Хмелиська, Мислова та між с. Родиськ та с. Оріховець та - забруднення земельних ділянок у населених пунктах Супранівка, Турівка, Фащівка, Дорофіївка, між с.Рожиськ та с.Оріховець, Мислова, Богданівка, Качанівка, Кам`янки, Галущинці становить 5198849,20 грн.

Критеріїв, за якими можна зробити висновок, що псування (забруднення та засмічення) земельних ділянок створило небезпеку для довкілля, матеріали кримінального провадження не містять. Встановлення небезпеки забруднення земель для життя та здоров`я людей виходить за межі спеціальних знань експерта за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля», тому дослідження з даного запитання в частині створення небезпеки для життя та здоров`я людей не проводилось.

5. Причиною виникнення псування земель, розташованих на території Підволочиської ТГ, стало невиконання органами місцевого самоврядування своїх функцій: не ліквідовані стихійні та несанкціоновані сміттєзвалища; не всюди організовані (відсутні) місця видалення твердих побутових відходів; не здійснюється належний контроль за дотриманням законодавства про відходи.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови

В статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є:

-протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,

- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та

- вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У цій справі спір стосується відшкодування державі шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельної ділянки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, серед іншого, Законами України "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" Земельним кодексом України, тощо.

В статті 35 Закону України "Про охорону земель" наведено вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, за змістом якої вказані особи зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані:

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

В статті 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі статтею 56 Закону України "Про охорону земель", яка кореспондується з положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

За висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Отже, прокурор, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 зі справи № 912/2385/18.

Необхідність захисту інтересів держави у даній справі прокурор обґрунтував бездіяльністю Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, як органу уповноваженого здійснювати функції щодо охорони та використання природних ресурсів, у зв`язку із незверненням ним до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень. З вищенаведеного аналізу законодавства так і встановлених обставин по справі спростовано доводи апелянта про порушення законодавства щодо участі прокурора в цьому спорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекцїї, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекцїї належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель, поводження з відходами; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у цій сфері.

Згідно п.1, п.3 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №44, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Тернопільської області.

Зверненню прокурора 14.03.2024 з позовом до суду передувало його звернення до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з листом №54/2-1344вих-23 від 23.05.2023 з проханням у строк до 10.06.2023 повідомити, зокрема чи зверталася Державна екологічна інспекція у Тернопільській області з позовом до Підволочиської селищної ради про стягнення вищезазначених збитків, якщо ні, то вказати на об`єктивні причини, що перешкоджають такому зверненню, чи є намір у інспекції звернутись із таким позовом.

Листом №1-1-05-1469 від 15.06.2023 Держекоінспеція повідомила прокуратуру, що складені за наслідками проведених заходів державного нагляду (контролю) акти перевірок №4 від 26.04.2021 та №5 від 21.10.2021, та будь-які інші матеріали перевірок оскарженню не піддавались, інформація про вжиття заходів реагування щодо досудового відшкодування заподіяної шкоди внаслідок псування (засмічення, забруднення) земель, на адресу інспекції не надходила, а сума заподіяної шкоди залишається не відшкодованою.

Разом з тим, у своїй відповіді позивач повідомив прокуратуру про те, що він не заперечує щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору.

Надалі, у лютому 2024 року прокурор повторно звернувся до позивача з листом №54/2-402 вих-24 від 14.02.2024, у якому просив в строк до 15.03.2024 надати інформацію про те, чи останній звертався до суду з позовом до органу місцевого самоврядування з вимогою про стягнення завданих збитків.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області листом №1-1-05-399 від 16.02.2024 повторно повідомила прокуратуру, що у зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів для сплати судового збору, інспекція не заперечує в розгляді питання вжиття прокурорм заходів представницького характеру у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Матеріали справи не містять доказів самостійного звернення позивача з аналогічним позовом до суду.

З наведеного вбачається, що позивач не планував вживати відповідних заходів для відшкодування шкоди, що вказує про його бездіяльність.

Колегія суддів вважає, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру Теребовлянською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про представництво інтересів держави в її особі (лист №54/2-489вих-24 від 26.02.2024).

Предметом розгляду даного спору слугує встановлення наявності/відсутності у діях відповідача порушення природоохоронного законодавства і, як наслідок, визначення обґрунтованості заявлених до стягнення грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ділянок, що знаходяться на території відповідача.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Станом на момент проведення перевірок, відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулювалися, зокрема Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (надалі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 3 цього Положення визначені основні завдання Держекоінспекції, якими, зокрема, є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Відповідно до покладених на неї завдань Держекоінспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Станом на 2021 рік, діяльність Державної екологічної інспекції у Тернопільській регулювалась Положенням про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №53), у пункті 2 частини 2 розділу 2 якого передбачено, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр зокрема щодо здійснення заходів із запобігання забруднення земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відходи" (у цьому абзаці і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені ст. 33 Закону України "Про відходи". Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно - заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи").

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи", яка кореспондується зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як зазначалося, підставою для звернення Керівника Теребовлянської окружної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовом стало вчинення відповідачем правопорушення, зафіксованого в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Судом встановлено, що за наслідками передвіки проведеної у період з 19 до 26 квітня 2021 року Інспекцією встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства: а саме:

- селищною радою не приймалися рішення щодо відведення земельних ділянок у власність в межах населених пунктів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смугах та смугах відведення з особливим режимом їх використання;

- у прибережній захисній смузі р. Самець у с. Клебанівка та с. Супранівка виявлено поодинокі сліди побутових відходів (РЕТ - пляшки, поліетиленові пакети тощо) та зберігання сільськогосподарської техніки, що є порушенням п. «є» ч.1 ст. 12, п. «г» ч.2 ст. 61 Земельного кодексу України, п.п. 1, 2 ст. 10, п.6 ч.2 ст. 89 Водного кодексу України;

- межі водоохоронних зон не винесені в натурі, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486.

- селищною радою не забезпечено реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами;

- селищною радою розроблено та затверджено схему санітарного очищення населеного пункту смт. Підволочиськ від 26.09.2013. Проте з 2016 року схема санітарної очистки населеного пункту Підволочиської ТГ не розроблена, що є порушенням п. «б» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;

- селищною радою організовано збирання та видалення побутових відходів від населення, у тому числі дрібних виробників лише у смт. Підволочиськ, с. Дорофіївка, с. Староміщина, с. Чернилівка, с. Галущинці, с. Кам`янки, проте не на всій території громади, що є порушенням п. «в» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;

- частково на території громади організовано роздільний збір побутових відходів від населення у с. Богданівка , що є порушенням п. «в» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;

- селищною радою затверджено місцеву програму поводження з відходами, а саме «План удосконалення надання послуги поводження з твердими побутовими відходами 2020-2022 роки на території Підволочиської селищної ради», проте заплановані заходи не реалізовано у зазначені терміни, що є порушенням п. «г» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;

- не вирішено питання щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами, а саме: відсутні об`єкти зі спалювання побутових відходів, об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ, об`єктів сортування побутових відходів, що є порушенням п. «е» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;

- не у повній мірі здійснено контроль за раціональним поводженням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, що є порушенням п. «з» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи», а саме: у с. Чернилівка з домоволодіння гр. Штойко О. І. по вул. Центральна виведені труби відводу на землі загального користування; з домоволодіння гр. ОСОБА_1 здійснюється видалення рідких відходів на землі загального користування. У населених пунктах: Галущинці, Качанівка, Турівка, Клебанівка, Росохуватець, Коршилівка, Супранівка, Кам`янки виявлено захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів, що є порушенням п. «і» ст. 32 Закону України «Про відходи»;

- відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, в тому числі п. "и" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відходи", а саме:

- в кінці с. Росохуватець виявлено стихійне сміттєзвалище площею 400 м. кв., висотою 0, 3 м;

- у с. Супранівка за координатами 49.5512003.26.0831133 площа сміттєзвалища становить 480 м. кв., висота 0,6 м;

- у с. Староміщина виявлено складуванняТПВ в кінці вул. Т. Шевченка площею 9 м. кв., висотою 0,9 м.; в кінцідороги в сторону с. Дорофіївка (складське приміщення) за земельною ділянкою з кадастровим номером 6124687500:02:001:0422;

- у с. Турівка біля території колишньої ферми - 5000 м. кв., висотою 1 м.;

- у с. Фащівка на колишніх силосних ямах на земельній ділянці з кадастровим номером 6124689000:01:011:0005 площею 3000 м. кв., висотою 0,5 м.;

- у с. Качанівка в урочищі «Гнилиська» сміттєзвалище розміром 7000 м. кв., висотою 1,5 м;

- у с. Богданівна на земельній ділянці з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314 виявлено сміттєзвалище 15000 м. кв., висота складування 1,7 м та на території колишнього хімскладу 25 м. кв., висота складування 0,4 м (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314);

- у с. Хмелиська на території колишнього кар`єру (за координатами 49.513817,25.9768555; 49.513817,25.9768555) виявлено дві площі, зайняті побутовими відходами розмір 280 м. кв., висотою 0, 5 м; 103, 6 м. кв., висотою 0,6 м. На земельній ділянці з кадастровим номером 6124689400:01:001:0268 поодинокі складування у кількості 7 шт. загальною площею 10 м. кв., висотою 1 м.

Таким чином, на підвідомчій території відповідача встановлено факти несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів, про що складено акт №4 від 26.04.2021 та на підставі якого видно вимогу №1/1-2-11-1769 від 30.04.2021, п. 1 якої зобов`язано до 01.07.2021 ліквідувати стихійні та несанкціоновані сміттєзвалища ТПВ, у тому числі згідно акту перевірки від 26.04.2021 №4.

Надалі, за наслідками позапланової перевірки 21.10.2021 щодо виконання органом місцевого самоврядування зобов`язань встановлених вимогою №1/1-2-11-1769 від 30.04.2021, Інспекцією зафіксовано в акті №5 від 21.10.2021 часткове її виконання, а саме пунктів 9,11.

При цьому, у зв`язку з невиконанням п. 1 вимоги №1/1-2-11-1769 від 30.04.2021 повторно зобов`язано відповідача у строк до 27.03.2022 ліквідувати стихійні та несанкціоновані сміттєзвалища ТПВ, у тому числі згідно акту перевірки від 26.04.2021 №4.

Як уже зазначалося вище, Відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції було проведено відбір проб ґрунту на сміттєзвалищах ТПВ, що не ліквідовані у встановлений строк, для встановлення факту засмічення та повторно Підволочиській селищній раді видано вимогу №1/1-2-11-4201 від 27.10.2021 щодо приведення у відповідність із законодавством виявлених порушень у сфері поводження з відходами, яка направлена на адресу відповідача.

При цьому, доказів відсутності порушень, встановлених актами перевірки №4 та №5 відповідач суду не надав.

З огляду на наведене вище, при вирішенні даної справи суд враховує, що під час проведення планової та позапланової перевірок відносно Підволочиської селищної ради з дотримання вимог природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція у Тернопільській області діяла в межах чинного законодавства України.

Доказів спростування порушень, встановлених актами перевірок від 26.04.2021 №4 та від 21.10.2021 №5, Підволочиською селищною радою до суду не надано.

Забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність (подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, від 22.11.2018 у справі № 922/3507/16).

Як вже зазначалось, за ст. 1 Закону України "Про відходи" відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, і від яких їх власник позбувається шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життєдіяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

За ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Згідно з ст. 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території: ліквідацію несанкціонованих і не контрольованих звалищ відходів.

За ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Підволочиська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих відходів.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

У силу ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища, зазначеному в ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території.

Згідно ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів та своїй території.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України (п. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель").

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров`я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.

Відповідно до п. "д", "е", "ж", з,"и" ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; брати участь у будівництві об`єктів поводження з відходами; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про відходи" виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання.

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється: з 1 січня 2018 року захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів (п. «і» ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відходи").

У відповідності до абз. 12 ст. 35 - 1 Закону України «Про відходи» захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, в межах повноважень, з приводу виявлених порушень, органу місцевого самоврядування надані вимоги щодо усунення виявлених під час перевірок порушень природоохоронного законодавства, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про відходи», відходи, щодо яких не встановлено власника, вважаються безхазяйними.

Відповідно до Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою КМУ від 03.08.1998 №1217 (далі - Порядок), постійно діюча Комісія з питань поводження з безхазяйними відходами, створена органом місцевого самоврядування, зобов`язана розглянути матеріали Інспекції та визначити власників відходів, що виявлені на земельних ділянках. Уразі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи, Комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта Комісії, орган місцевого самоврядування приймає рішення, щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності вживає заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Рішенням виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №148 від 15.06.2021 створено постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами на території Підволочиської селищної ради у складі, наведеному у додатку №1 до цього рішення, а також затверджено: заходи щодо здійснення контролю за раціональним та безпечним поводженням з відходами на території Підволочиської селищної ради на 2021 -2025 рік (наведені у додатку №2); положення про постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами на території Підволочиської селищної ради (наведене у додатку №3).

Однак, Підволочиською радою будь-якої інформації щодо результатів роботи постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, що виявлені Інспекцією в рамках проведених заходів державного нагляду (контролю), що мали місце у місяці квітні та жовтні 2021 року не надано.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи", в редакції чинній на час здійснення перевірки, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно - епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1).

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків за засмічення земельної ділянки є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факти порушення вимог законодавства, що призвели до засмічення земель зі сторони відповідача підтверджуються матеріалами перевірок та прийнятих за їх наслідками рішень, які у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржені.

За результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12021211100000154, експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 11.12.2023 складено висновок, відповідно до п. 1 якого розмір шкоди, завданий навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ділянок між населеними пунктами с. Рожиськ та с. Оріховець (біля земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:001:0501, біля території колишнього кар`єру), с. Богданівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:007:0314, територія колишнього хімскладу), с. Фащівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124689000:01:011:0005, колишні силосні ями), с. Галущинці (земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0067, земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:01:002:0035, що біля кар`єру та земельна ділянка з кадастровим номером 6124681000:02:001:0066), с. Мовчанівка (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682700:03:001:0029, територія колишнього господарського двору), с. Кам`янки (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682700:02:001:0572 поруч з лісовим масивом), с. Іванівка (поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124682300:01:001:0097), с. Росохуватець (земельна ділянка з кадастровим номером 6124680400:01:008:0315), с. Супранівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124688000:02:001:0159), с. Коршилівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124688000:01:001:0532 та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6124688000:01:001:0001, колишні силосні ями та біля свиноферми), с. Клебанівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124683300:01:003:0001 та земельна ділянка з кадастровим номером 6124683300:01:001:0880), с.Турівка (земельна ділянка біля території колишньої ферми з кадастровим номером 6124689000:01:002:0399), с. Качанівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124683000:02:001:0630, урочище «Гнилиська»), с. Староміщина (земельна ділянка з кадастровим номером 6124687500:02:001:0422), с. Жеребки (земельна ділянка з кадастровим номером 6124682000:01:001:0309), с. Дорофіївка (земельна ділянка з кадастровим номером 6124681800:01:001:0113), с. Хмелиська (земельна ділянка з кадастровим номером 6124689400:01:001:0268 та земельна ділянка з кадастровим номером 6124689400:01:001:0306) та с. Мислова (земельна ділянка 6124684700:01:007:0429, колишні силосні ями) становить 4714594,95 грн.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (такий висновок щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/21300/17, від 15.06.2021 у справі № 910/5898/20, від 11.03.2021 у справі № 923/188/20, від 04.08.2021 у справі №918/36/19).

Цей висновок експертизи суд оцінює поряд з іншими доказами, наведеними вище, що підтверджують факт виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини, а звідси щодо відшкодування шкоди та наявності складу правопорушення згідно статті 1166 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Тернопільської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підволочиської селищної ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі №921/166/24 залишити без змін

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.11.2024

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т. Б.

Якімець Г. Г.


Суд	Західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	13.11.2024
Оприлюднено	28.11.2024
Номер документу	123319064
Судочинство	Господарське

Шумський І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.11.2024 по справі 921/166/24ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —921/166/24

Постанова від 13.11.2024

Постанова
від 13.11.2024 по справі 921/166/24
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД