Рішення

від 20.11.2024 по справі 902/1026/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/1026/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД", 1 пров. Жовтневий, 5, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, код - 39654672

до: Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ", вул. Я. Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 32396265

про стягнення 398 637,27 грн заборгованості

В С Т А Н О В И В :

21.09.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 13.09.2024 року) (вх.канц. № 1071/24 від 21.09.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" про стягнення 398 637,27 грн заборгованості, з яких 263 566,96 грн основного боргу, 16 203,46 грн інфляційних втрат, 66 153,46 грн пеня, 52 713,39 грн штрафу за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1026/24 за правилами спрощеного позовного провадження на призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.11.2024 року.

04.11.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 04.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10818/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

05.11.2024 року судове засідання не відбулось. При цьому, телефонограмою суду від 04.11.2024 року учасників справи повідомлено про зміну дати судового засідання, а саме на 06.11.2024 року.

06.11.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 05.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10882/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

06.11.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 06.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10920/24), в якому останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити судове засідання за її відсутності.

У судовому засіданні 06.11.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.11.2024 року.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

19.11.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 19.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11416/24), в якому останній просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, в зв`язку з зайнятістю в інших судових процесах. Також, останній зазначає про погашення основної заборгованості в повному обсязі та просить суд відмовити у стягненні нарахованих штрафних санкцій.

20.11.2024 року від представника позивача до суду надійшла заява (б/н від 20.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11446/24) в якій останній просить суд задовольнити позов з урахуванням сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 263 566,96 грн та проводити розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 20.11.2024 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні клопотання представників позивача та відповідача про проведення розгляду справи за їх відсутності.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвалу суду щодо дати, часу та місця розгляду справи доставлено до електронного кабінету представника відповідача, що підтверджується сформованою ЄСІТС довідкою про доставку електронного листа 11.11.2024 року.

Також, судом двічі за адресою місцезнаходження відповідача направлено ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення судового розгляду.

Тобто, судом вжито усіх можливих заходів для належного сповіщення відповідача щодо розгляду справи.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" та Фермерським господарством "ОЛЬГІНО-ОВ" Договору поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Фермерським господарством "ОЛЬГІНО-ОВ" умов Договору поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року, в частині оплати поставленого товару, утворилась заборгованість в сумі 398 637,27 грн.

В зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" звернулось з позовом до суду про стягнення з Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" 263 566,96 грн основного боргу, 16 203,46 грн інфляційних втрат, 66 153,46 грн пеня, 52 713,39 грн штрафу за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року.

У поданому до суду клопотанні (б/н від 19.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11416/24) відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, стверджуючи про погашення суми основного боргу 30.10.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 650.

При цьому, представник відповідача просить суд відмовити у стягненні інфляційних втрат, пені та штрафу, посилаючись на те що, ФГ "ОЛЬГІНО-ОВ" в 2023 році зібрало врожай основних культур набагато менший ніж середній по області. В підтвердження чого до матеріалів справи долучено довідку № 15 ФГ "ОЛЬГІНО-ОВ" та інформації Головного управління статистики у Вінницькій області за вих. № 08.1-74/297-24 від 11.11.2024 року.

Крім того представник відповідача вказує на наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 27.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" (Постачальник) та Фермерським господарством "ОЛЬГІНО-ОВ" (Покупець) укладено Договір поставки № 27-03-01/2023 (т. 1, а.с. 8-11).

Відповідно п. 1.1 в терміни, визначені договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (в залежності від валюти придбання Постачальником товару за зовнішньоекономічними контрактами) (п. 2.2 Договору).

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1 та які є невід`ємною-частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) (п. 2.3 Договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = (А1 / А2)*В, де С - сума належна до оплати; В - ціна Товару на момент підписання Додатку; А1 - (курс МВР дол...США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів; А2 - (курс МВР дол...США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.

При проведенні-розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в дсіларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

Всі платежі за цим договором здійснюються Покупцем з врахуванням п. 3.2. Договору. На підтвердження виконання Покупцем зобов`язань з оплати Товару з врахуванням п. 3.2. даного Договору, сторони, продовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або договором в цілому, підписують "Протокол погодження оплати". Ініціатива підписання "Протоколу погодження оплати" покладається на Покупця (п. 3.3 Договору).

При відсутності підписаного сторонам "Протоколу погодження оплати", зобов`язання Покупця щодо повної оплати вартості отриманого Товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами Договору (п. 3.4 Договору).

Відповідно п. 3.5 Договору Товар, що був переданий Покупцю в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з прийманням по кількості і якості. Приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент і отриманні від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість Товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування Товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заяви і Постачальника. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості (п. 5.2 Договору).

За змістом п. 5.3 Договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру ), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній), по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника.

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору (п. 7.1 Договору).

Згідно п. 7.1.1 Договору крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець:

- за несвоєчасну оплату, продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення;

- за відмову від отримання: або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 10% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції;

- за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є Насіння, сплачує штраф в розмірі 100% процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції.

В разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.7 Договору).

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8 Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 11.2 Договору).

На виконання умов укладеного Договору поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року між сторонами підписано ряд додатків, згідно яких на підставі видаткових накладних поставлено товар, зокрема:

- додатка № 1 від 27.03.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 156 429,12 грн, відповідно до видаткової накладної № 208 від 10.04.2023 року на суму 156 429,12 грн;

- додатка № 2, від 25.04.2023 року засоби захисту ро слин на загальну суму 18 280, 80 грн, відповідно видаткової накладної № 932 від 23.08.2023 року на суму 18 280,80 грн;

- додатка № 3 від 27.04.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 15 003,30 грн, відповідно видаткової накладної № 933 від 23.08.2023 року на суму 15 003,30 грн;

- додатка № 4 від 28.04.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 31 734, 54 грн, відповідно видаткової накладної № 934 від 23.08.2023 року на суму 31 734,54 грн;

- додатка № 5 від 09.06.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 35 509, 86 грн, відповідно видаткової накладної № 935 від 23.08.2023 року на суму 35 509,86 грн;

- додатка № 6 від 23.06.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 81 067, 32 грн, відповідно видаткової накладної № 936 від 23.08.2023 року на суму 81 067,32 грн;

- додатка № 7 від 26.06.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 86 244, 36 грн, відповідно видаткової накладної № 937 від 23.08.2023 року на суму 86 244, 36 грн;

- додатка № 8 від 26.06.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 132 936,60 грн, відповідно видаткової накладної № 938 від 23.08.2023 року на суму 132 936,60 грн;

- додатка № 9 від 27.07.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 11 111,52 грн, відповідно видаткової накладної № 1078 від 05.09.2023 року на суму 11 111,52 грн;

- додатка № 10 від 09.10.2023 року засоби захисту рослин на загальну суму 7 249,54 грн

Відповідач зобов`язаний сплатити згідно додатків:

- додатка № 1 - 20% вартості зазначеного товару до 28.03.2023 року в сумі 31 285,82 грн та 80% вартості товару 125 143, 30 грн до 01.10.2023 року;

- додатка № 2 - 20% вартості зазначеного товару до 28.03.2023 року у сумі 3 656, 16 грн та 80% вартості товару до 15.10.2023 року у сумі 14 624,64 грн;

- додатка № 3 - 20% вартості товару до 28.04.2023 року у сумі 3000,66 грн та 80% вартості товару до 15.10.2023 року у сумі 12 002,64 грн;

- додатка № 4 - 20% вартості товару до 28.04.2023 року у сумі 6 346,91 грн та 80% вартості товару до 10.10.2023 року у сумі 25 387,63 грн;

- додатка № 5 - 20% вартості товару до 09.06.2023 року у сумі 7 101,97 грн та 80% вартості до 10.10.2023 року у сумі 28 407,89 грн;

- додатка № 6 - 20% вартості товару до 23.06.2023 року у сумі 16 213,46 грн та 80% вартості товару до 10.10.2023 року у сумі 64 853,86 грн;

- додатка № 7 - 20% вартості товару до 26.06.2023 року у сумі 17 248,87 грн та 80% вартості товару до 10.10.2023 року у сумі 68 995,49 грн;

- додатка № 8 - 20% вартості товару до 27.06.2023 року у сумі 26 587,32 грн та 80% вартості товару в сумі 106 349,28 грн;

- додатка № 9 - 20% вартості товару до 10.09.2023 року у сумі 2 222,30 грн та 80% вартості товару до 01.12.2023 року у сумі 8 889,22 грн;

- додаток № 10 - 20% вартості товару у сумі 1 449,91 грн до 31.10.2023 року та 80% вартості товару до 15.12.2023 року в сумі 5 799,63 грн (т. 1, а.с.12-21).

Однак відповідачем взяті на себе зобов`язання не виконано належним чином здійснено часткову оплату за поставлений товар.

У жовтні 2023 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 59 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 472 517,79 грн (т. 1, а.с. 24-26).

Заборгованість підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 року по 29.10.2023 року (т. 1, а.с. 22).

18.12.2023 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 75 з вимогою погашення заборгованості (т. 1, а.с. 28-30).

27.12.2023 року у відповідь на претензію відповідачем згідно листа № 14 повідомлено про гарантування погашення заборгованості частинами в період з грудня 2023 року по травень 2024 року (т. 1, а.с. 31-32).

10.07.2024 року позивачем на адресу відповідача повторно надіслано претензію № 33 з вимогою погашення заборгованості (т. 1, а.с. 33).

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 263 566,96 грн

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 263 566,96 грн заборгованості за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У клопотанні (б/н від 19.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11416/24) позивач повідомляє, що відповідачем погашено заборгованість в сумі 263 566,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 650 (#1736714274803) від 30.10.2024 року, яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення з Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" 263 566,96 грн основного боргу за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року, а відтак провадження у справі № 902/1026/24 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 16 203,46 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2.2 Договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (в залежності від валюти придбання Постачальником товару за зовнішньоекономічними контрактами).

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1 та які є невід`ємною-частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) (п. 2.3 Договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = (А1 / А2)*В, де С - сума належна до оплати; В - ціна Товару на момент підписання Додатку; А1 - (курс МВР дол...США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів; А2 - (курс МВР дол...США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.

При проведенні-розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в дсіларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

Згідно п. 3.3 Договору всі платежі за цим договором здійснюються Покупцем з врахуванням п. 3.2. Договору. На підтвердження виконання Покупцем зобов`язань з оплати Товару з врахуванням п. 3.2. даного Договору, сторони, продовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або договором в цілому, підписують "Протокол погодження оплати". Ініціатива підписання "Протоколу погодження оплати" покладається на Покупця (п. 3.3 Договору).

При відсутності підписаного сторонам "Протоколу погодження оплати", зобов`язання Покупця щодо повної оплати вартості отриманого Товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами Договору (п. 3.4 Договору).

Як встановлено нормами Закону № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, яке визначене у гривні.

Офіційний індекс інфляції це знецінення - зниження купівельної спроможності грошової одиниці України - гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов`язанні індексації не підлягає.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.02.2019 року по справі № 638/10417/15-ц.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 6-284цс17.

Аналогічні позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 року по справі № 905/192/18.

Отже, захист майнових інтересів позивача в аспекті ймовірного знецінення грошових коштів забезпечено можливістю стягнення курсової різниці відносно вартості поставленого товару.

Оскільки у Договорі поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року та Додатках до договору сторонами узгоджено порядок оплати товару з урахуванням зміни курсу іноземної валюти до гривні, тому позивач не позбавлений можливості захистити майнові інтереси щодо знецінення вартості поставленого товару з урахуванням курсової різниці, а не інфляційних втрат.

Враховуючи зміст договірних відносин та правові позиції Верховного Суду інфляційні втрати у даному випадку стягненню не підлягають, у зв`язку з чим, у задоволенні позову в частині стягнення 16 203,46 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Також судом розглянуто вимоги щодо стягнення з відповідача 66 153,46 грн пені та 52 713,39 грн штрафу.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Згідно п. 7.1.1 Договору крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець:

- за несвоєчасну оплату, продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення;

- за відмову від отримання: або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 10% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції;

- за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є Насіння, сплачує штраф в розмірі 100% процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції.

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8 Договору).

У відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені та штрафу є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми штрафу судом помилок не виявлено.

Отже, вимоги позову в частині стягнення 52 713,39 грн штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

п. 7.9. Договору сторонами узгоджено продовження строків нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши наданий долучений позивачем розрахунок обчислення пені судом встановлено помилки у періодах її нарахування.

Оскільки, за Додатками № 9 та № 10 прострочення мало місце починаючи з 01.11.2023 року, з 02.12.2023 року та з 16.12.2023 року за окремими платежами у сумі 1 449,91 грн, 8 889,22 грн, 5 799,63грн відповідно.

Тому, пеню слід нараховувати на суму 247 428,24 грн за 31.10.2023 року; на суму 248 878,15 року за період з 01.11.2023 року по 01.12.2023 року; на суму 257 767,37 грн за період з 02.12.2023 року по 15.12.2023 року; на суму 263 567,00 грн за період з 16.12.2023 року по 16.09.2024 року.

Здійснивши розрахунок пені у вірних періодах судом отримано:

- на суму 247 428,24 грн за 31.10.2023 року пеню в сумі 216,92 грн;

- на суму 248 878,15 року за період з 01.11.2023 року по 01.12.2023 року пеню в сумі 6 764,03 грн;

- на суму 257 767,37 грн за період з 02.12.2023 року по 15.12.2023 року пеню в сумі 3 149,71 грн;

- на суму 263 567,00 грн за період з 16.12.2023 року по 16.09.2024 року пеню в сумі 55 538,57 грн.

Загальний розмір правомірно нарахованої пені становить 65 669,23 грн.

Водночас, у задоволенні вимог про стягнення 484,23 грн пені слід відмовити, як заявленої безпідставно.

При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені, суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.

Процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Дослідивши матеріали даної справи, судом враховано:

- повне виконання відповідачем основного зобов`язання з оплати товару в сумі 263 566,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 650 (#1736714274803) від 30.10.2024 року;

- термін прострочення оплати у цій частині, який склав близько одного року за більшою частиною платежів суми основного боргу;

- нарахування штрафу.

Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 50%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Отже, до стягнення з відповідача слід визначити 32 834,62 грн пені

Враховуючи викладене, в частині стягнення 33 318,84 грн (32 834,61 грн (зменшений розмір пені на 50%) + 484,23 грн (заявленої безпідставно) пені слід відмовити.

При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для зменшення штрафу, врахову.чи його одноразове нарахування, узгодження розміру штрафу у договорі обома сторонами та розумний розмір порівняно з сумою основного боргу.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно відмови у стягненні штрафних санкцій з посиланням на форс-мажорні обставини, оскільки збройна агресія російської федерації однаково негативно впливає на усіх учасників господарських відносин.

Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1: «Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між порушення договірних зобов`язань та дією форс-мажорних обставин.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" підлягають задоволенню судом частково.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Закрити провадження у справі № 902/1026/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" в частині стягнення 263 566,96 грн основного боргу за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" (вул. Я. Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 32396265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" (1 пров. Жовтневий, 5, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, код - 39654672) 32 834,62 грн - пені, 52 713,39 грн - штрафу.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" в частині вимог про стягнення 16 203,46 грн - інфляційних втрат, 33 318,84 грн - пені.

5. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 03.12.2024 року о 09:10 год., у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1).

6. Встановити сторонам строк протягом п`яти днів з дати отримання судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень відносно судових витрат на професійну правничу допомогу.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення, за наступними адресами: представнику позивача Діденко Н.П. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (1 пров. Жовтневий, 5, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )