Рішення

від 03.12.2024 по справі 902/1026/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"03" грудня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/1026/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., за участю секретаря судового засідання Московчук Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД", 1 пров. Жовтневий, 5, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, код - 39654672

до: Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ", вул. Я. Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 32396265

про стягнення 398 637,27 грн заборгованості

В С Т А Н О В И В:

21.09.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 13.09.2024 року) (вх.канц. № 1071/24 від 21.09.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" про стягнення 398 637,27 грн заборгованості, з яких 263 566,96 грн основного боргу, 16 203,46 грн інфляційних втрат, 66 153,46 грн пеня, 52 713,39 грн штрафу за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1026/24 за правилами спрощеного позовного провадження на призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.11.2024 року.

20.11.2024 року судом у справі прийнято рішення, відповідно до якого закрито провадження у справі № 902/1026/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" в частині стягнення 263 566,96 грн основного боргу за Договором поставки № 27-03-01/2023 від 27.03.2023 року.

Позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" 32 834,62 грн - пені, 52 713,39 грн - штрафу.

Відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" в частині вимог про стягнення 16 203,46 грн - інфляційних втрат, 33 318,84 грн - пені.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 03.12.2024 року. Встановлено сторонам строк протягом п`яти днів з дати отримання судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень відносно судових витрат на професійну правничу допомогу.

22.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 21.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11513/24) якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

02.12.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 02.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11830/24), в якому останній зазначає, що відповідачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову просить суд покласти понесені судові витрати на професійну правничу допомогу на позивача в сумі 1 931,41 грн.

У судовому засіданні 03.12.2024 року представники позивача та відповідача правом участі в судовому не скористались.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При вирішенні питання стосовно розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" судом встановлено наступне.

Позивачем у клопотанні (б/н від 21.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11513/24) заявлено до стягнення з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2024 року між Діденко Наталією Петрівною (Адвокатом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" (Довірителю) укладено договір надання правової допомоги № 340 (т. 1, а.с. 49-50).

Відповідно п. 1 предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги Довірителю із захисту його прав, зокрема представництво інтересів в справі про стягнення боргу за договором поставки №27-03-01/2023 від 27.03.2023 року з Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" в Господарському суді Вінницької області.

Згідно 2.1.1 Договору Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Довірителя, щодо належного захисту прав та інтересів останнього в судах першої та апеляційної інстанцій у справі предмет якої зазначено в п. 1.1 даного Договору.

Довіритель зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними (п. 2.3.1 Договору).

На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Довірителя. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару (4.1 Договору).

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та складає 5 000 (п`ять тисяч) гривень, які Довіритель зобов`язаний сплатити адвокату за надання послуг, що стосується предмету Договору (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору сума гонорару визначена в п.4.2 даного Договору може збільшена за згодою сторін, яка оформляється письмово, при цьому сторона, яка ініціює збільшення суми гонорару повинна повідомити іншу сторону письмово.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги № 340 від 06.09.2024 року, платіжну інструкцію № 3639 від 06.09.20024 року на суму 5 000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1152224 від 06.09.2024 року.

Суд вважає пропорційним розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг позову та долучених доказів, проведення нарахування пені та інфляційних втрат згідно долученого розрахунку.

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.11.2024 року позов задоволено частково.

Витрати на професійну правничу допомогу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 4 790,69 грн.

При цьому, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 209,31 слід залишити за позивачем, пропорційно розміру вимог, котрі визнано судом необґрунтованими (484,23 грн пеня та 16 203,46 грн інфляційних втрат).

Суд констатує, що зменшення пені судом не впливає на розподіл судових витрат.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених Фермерським господарством "ОЛЬГІНО-ОВ" судом встановлено наступне.

Відповідачем у клопотанні (б/н від 02.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11830/24), зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 9 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2024 року між Адвокатом Кугутюком Олександром Васильовичем (АДВОКАТ), та Фермерським господарством "Ольгино-ОВ" (КЛІЄНТ) укладено договір про надання правової допомоги.

Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правової допомоги вказаної в Договорі і визначеної Дорученням:

- у розмірі 9 000,00 грн - за ознайомлення з матеріалами справи, консультування та обговорення правової позиції у справі, підготовка та подання заяв по суті справи та доказів (п. 1.1);

- у розмірі 0 грн - за судове засідання (оплата не здійснюється лише у випадку, якщо судове засідання не відбулося з об`єктивних причин пов`язаних із адвокатом) (п. 1.2);

- збільшення розміру гонорару в разі прийняття рішення на користь Клієнта у розмірі за додатковою домовленістю (п. 1.3).

Сторони погодили, що вказаний в пункті 1.1 цього Додатку розмір гонорару (винагороди) за надання правової допомоги вказаної в Договорі і визначеної Дорученням визначено сторонами з врахуванням складності справи, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) дії Договору протягом якого Доручення підлягає виконанню.

За змістом п. 3 Додатку сторонами погодили, що виплата гонорару (винагороди):

- авансом за п. 1.1 даного додатку здійснюється в розмірі 100%. Адвокат вправі не приступати до виконання Доручення Клієнта за Договором до отримання авансу;

- після сплата протягом 20 днів по прийняттю рішення судом І інстанції за п.п. 1.2 та 1.3 Додатку (п. 3.1-3.2 Додатку).

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 01.11.2024 року, Додаток № 1 до Договору, ордер на надання правничої допомоги серії від 01.11.2024 року.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає завищеним розмір гонорару відповідача в сумі 9 000,00 грн, враховуючи незначну складність справи, скорочену тривалість спрощеного судового провадження.

Крім того, підставою для сплати гонорару є, зокрема, підготовка та подання заяв по суті справи та доказів.

Суд враховує. що процесуальної заявою по суті справи зі сторони відповідача є відзив (ст. 165 ГПК України).

Надання правничої допомоги шляхом ознайомлення з матеріалами справи, консультування клієнта охоплюється процесом підготовки та подачі відзиву у встановлений ГПК України або судом процесуальний строк.

Однак, представник відповідача не приймав участь у судових засіданнях, не подав відзив, альтернативного розрахунку ціни позову, доказів на спростування позовних вимог у встановлені процесуальні строки.

Також, судом критично оцінено висновок ТПП, як доказ на підтвердження доводів відповідача.

Тобто, матеріали справи не містять достатнього обсягу доказів на підтвердження обставин надання правничої допомоги, з огляду на узгоджений предмет її надання у п. 1.1.Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року

Суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є підставою для зменшення витрат відповідача на професійну правову допомогу та визначення її до 1 000,00 грн, з урахуванням надання лише клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про проведення судового розгляду без участі представника відповідача.

Таким чином, витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн слід залишити за відповідачем.

Суд констатує, що зменшення пені судом не впливає на розподіл судових витрат.

Крім того, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Тому, погашення суми основного боргу після відкриття провадження у справи не впливає на розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

В зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають віднесенню на позивача пропорційно відмові в задоволенні позову (484,23 грн пеня та 16 203,46 грн інфляційних втрат) в сумі 41,86 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 958,14 грн (8 000,00 грн (необґрунтовані витрати) + 958,14 грн (пропорційно задоволеним вимогам) слід залишити за відповідачем.

Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом закрито провадженні у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 263 566,96 грн основного боргу.

Тому, на підставі окремого клопотання позивача може бути повернуто з Державного бюджету України 3 953,50 грн судового збору.

Сума судового збору, яка підлягає розподілу між сторонами складає 2 026,05 грн.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 941,24 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 84,81 грн слід залишити за позивачем.

Відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Тому, на підставі ч. 11 ст. 129 ГПК України, на користь відповідача підлягає стягненню різниця у понесених судових витратах в сумі: 6 690,07 грн (4 790,69 + 1 941,24 - 41,86 грн).

Водночас, сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній частину судових витрат у розмірі 41,86 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Стягнути з Фермерського господарства "ОЛЬГІНО-ОВ" (вул. Я. Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 32396265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" (1 пров. Жовтневий, 5, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, код - 39654672) 6 690,07 грн - різниці у понесених судових витратах.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 84,81 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 209,31 грн - залишити за позивачем.

3. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 958,14 грн - залишити за відповідачем.

4. Роз`яснити, що сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній 41,86 грн різниці у понесених судових витратах.

5. Видати наказ після набранням додатковим судовим рішенням законної сили.

6. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку: представнику позивача Діденко Н.П. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове судове рішення складено 09.12.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (1 пров. Жовтневий, 5, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600)

3 - відповідачу (вул. Я. Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620)