Ухвала

від 25.11.2024 по справі 911/553/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" листопада 2024 р. Справа № 911/553/22

Суддя Бацуца В. М. розглянувши матеріали справи № 911/553/22

за позовом Приватного акціонерного товариства „КІНТО, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства „Центренерго, смт Козин, Обухівський район, Київська область

про стягнення 877 715, 05 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2022 р. у справі № 911/553/22 за позовом Приватного акціонерного товариства „КІНТО до Публічного акціонерного товариства „Центренерго про стягнення 877 715, 05 грн позов задоволено повністю та вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства „Центренерго грошові кошти як невиплачені в строк дивіденди за 2018 р. на підставі рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ „Центренерго від 30.04.2021 р., оформленого протоколом № 2 річних загальних зборів акціонерів ПАТ „Центренерго від 30.04.2021 р., на наступні відкриті для обліку операцій з активами рахунки згідно з переліком у загальному розмірі 877 715, 05 грн та судові витрати 13 165, 73 грн судового збору, 12 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

26.08.2022 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

08.11.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача (стягувача) надійшла скарга б/н від 08.11.2024 р. на дії та бездіяльність державного виконавця, у якій він просить суд поновити строк на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державних виконавців Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черненко Алли Анатоліївни щодо невчинення дій на виконання наказів Господарського суду Київської області від 26.08.2022 року у справі № 911/553/22 за ВП № 69755819, ВП № 69756832, передбачених Законом України „Про виконавче провадження; визнати неправомірними дії державного виконавця Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № 69755819, ВП № 69756832 постановами від 05.09.2022 р. та бездіяльність державного виконавця щодо не накладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника та третьої особи, належні до стягнення на користь боржника, в межах загальної суми стягнення та невчинення інших дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 26.08.2022 року у справі № 911/553/22, передбачених Законом України „Про виконавче провадження; зобов?язати державного виконавця Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право Приватного акціонерного товариства „КІНТО) шляхом поновлення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № 69755819, ВП № 69756832 та вчинення дій по примусовому виконанню наказів Господарського суду Київської області від 26.08.2022 року у справі № 911/553/22, передбачених Законом України „Про виконавче провадження; накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства „Центренерго у національній і іноземній валютах, інші цінності на рахунках Публічного акціонерного товариства „Центренерго у банках та інших фінансових установах, а також на грошові кошти, що підлягають передачі (сплаті) згідно ухвали Господарського суду Запорізької області 11.09.2024 р. у справі № 908/813/22 Публічному акціонерному товариству „Центренерго в рахунок задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „Центренерго по виконавчому провадженню № 73375321 і знаходяться у нього або у Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Маркет Ассістант, а також на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед Енерджі, належні до стягнення на користь ПАТ „Центренерго за постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 911/2231/23 в межах загальної суми стягнення у справі № 911/553/22 у розмірі 902 880, 78 грн.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.

Згідно з ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 341 цього ж кодексу скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Статтею 118 цього ж кодексу передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 170 цього ж кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Як вбачається із скарги та доданих до неї матеріалів, позивач (скаржник) просить суд, у тому числі, визнати неправомірними дії державного виконавця Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № 69755819, ВП № 69756832 постановами від 05.09.2022 р., при цьому в суд звернувся із даною скаргою щодо їх оскарження лише 08.11.2024 р., тобто більше ніж через два роки та 2 місяці.

У своїй скарзі позивач (скаржник) зазначає також, що відповідно до ст. 340, 341 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права. 21.10.2024 року скаржник дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень про винесення Верховним Судом постанови від 26 червня 2024 року у справі № 335/1961/23 та постанови від 14.10.2024 року у справі № 910/10222/22, що є однією з правових підстав подання цієї скарги, оскільки Верховним Судом сформована правовий висновок в частині незастосування п. 12 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження при вирішенні спору у справі в подібних правовідносинах.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 04.02.2022 р. у справі № 925/308/13-г зазначила, що:

9.8. За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, Суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі N 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі N 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі N 918/333/13-г, від якої Суд не вбачає підстав для відступу.

До вказаної скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця позивачем (скаржником) не додано жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували причини та неможливість подання скарги в частині оскарження дій державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 69755819, ВП № 69756832 вчасно - у встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України строк. Також позивач (скаржник) у своїй скарзі жодним чином не зазначив обставин та доказів їх підтвердження, які не залежали від його волі і об?єктивно перешкоджали йому у можливості подати таку скаргу в цій частині вчасно - у встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України строк.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття Верховним Судом рішень у інших справах у подібних відносинах не є поважною причиною для поновлення учаснику справи пропущеного строку для подання скарги дії (бездіяльність), рішення державного (приватного) виконавця у розумінні ст. ст. 118, 341 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що до вказаної скарги на дії та бездіяльність державного виконавця позивачем (скаржником) не додано жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували причини та неможливість подання скарги в частині оскарження дій державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 69755819, ВП № 69756832 вчасно - у встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України строк, що позивач (скаржник) у своїй скарзі не зазначив обставин та доказів їх підтвердження, які не залежали від його волі і об?єктивно перешкоджали йому у можливості подати таку скаргу в цій частині вчасно - у встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України строк, а тому суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини пропущення строку на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця в частині оскарження дій державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 69755819, ВП № 69756832, викладені у самій скарзі, не є поважними і відповідно за таких обставин позивач (скаржник) міг звернутись в суд із даною скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в цій частині у строк, встановлений пунктом а) ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача (скаржника) про поновлення строку на подання скарги на дії та бездіяльність державного виконавця в частині оскарження дій державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 69755819, ВП № 69756832 без задоволення.

Приц цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості роз?єднання чи часткового прийняття вимог скарги на дії, рішення чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.

За таких обставин зазначена скарга позивача (скаржника) підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав, а саме у зв`язку із тим, що вказана скарга подана із значним пропущенням строку, встановленого пунктом а) ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 118, 119, 170, 233 235, 240, 340, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання б/н б/д Приватного акціонерного товариства „КІНТО про поновлення строку на подання скарги б/н від 08.11.2024 р. на дії та бездіяльність державного виконавця в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № 69755819, ВП № 69756832 постановами від 05.09.2022 р., викладене у скарзі б/н від 08.11.2024 р. на дії та бездіяльність державного виконавця.

2.Повернути Приватному акціонерного товариству „КІНТО скаргу б/н від 08.11.2024 р. (вх. № 4013 від 11.11.2024 р.) на дії та бездіяльність державного виконавця Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях ВП № 69755819, ВП № 69756832 та додані до неї матеріали без розгляду.

3.Роз`яснити учасникам справи, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца