Рішення

від 14.11.2024 по справі 924/644/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2024 р. Справа № 924/644/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю. розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Хмельницької окружної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький

до Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ

про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами №1 від 19.02.2013, повернення земельної ділянки

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Потапова М.В. адвокат за ордером

третьої особи: Довгопола К.А. адвокат за ордером

за участю Ходоровська М.О. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури

Рішення ухвалюється після оголошених в судових засіданнях 15.10.2024, 22.10.2024, 12.11.2024 перерв.

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 12.07.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31.07.2024. У підготовчому засіданні 31.07.2024 оголошувалась перерва до 13.08.2024. Ухвалою від 13.08.2024 підготовче засідання відкладено на 04.09.2024. Ухвалою від 04.09.2024 підготовче засідання відкладено на 17.09.2024р. Ухвалою від 17.09.2024 підготовче засідання відкладено на 30.09.2024. Ухвалою від 30.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 15.10.2024. У судових засіданнях 15.10.2024, 22.10.2024, 12.11.2024 оголошувалась перерва до 14.11.2024.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Керівник Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації звернувся із позовом до суду про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами №1 від 19.02.2013 укладеного між ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та ПП "ДІ АЙ СІ" та зобов`язання ПП "ДІ АЙ СІ" повернути Хмельницькій обласній військовій адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення, що знаходиться в межах природно-заповідного фонду - в кварталі 36 виділ 6-10, 13 лісового заказника місцевого значення "Лісогринівецький" площею 9,1 га.

Обґрунтовуючи позов прокурор зазначає таке. Розпорядженнями Хмельницької обласної державної адміністрації від 17.11.2011 № 433/2011-р "Про надання у користування приватному підприємству "Ді Ай Сі" лісової ділянки" та від 17.01.2013 "Про внесення змін до розпорядження

голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 17.11.2011 № 433/2" 11-р" ПП "Ді Ай Сі" виділено в довгострокове тимчасове користування в рекреаційних цілях лісову ділянку площею 9,1 га у лісовому масиві, що знаходиться на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького лісництва (квартал 36 виділ 6-10, 13) без вилучення земельної ділянки у постійного лісокористувача ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та рекомендовано ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" укласти договір з ПП "Ді Ай Сі" про використання вказаної лісової ділянки.

В подальшому, на підставі вказаного розпорядження між ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та ПП "Ді Ай Сі" укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами № 1 від 19.02.2013, відповідно до якого ПП "Ді Ай Сі" передано в строкове платне довгострокове користування з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей (створення зони відпочинку) лісову ділянку площею 9,1 га, яка розташована в кварталі 36 виділ 6-10, 13 Хмельницького лісництва на території Лісовогринівецької сільської ради.

Згідно п. 22 вказаного договору тимчасовий лісокористувач ПП "Ді Ай Сі" має право: здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов Договору та законодавства; за погодженням із постійним користувачем в установленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати продукцію і доходи від її реалізації тощо.

Пунктом 23 договору визначено обов`язки тимчасового лісокористувача ПП "Ді Ай Сі", зокрема, останні зобов`язані: використовувати земельну ділянку у порядку визначеному Договором та законодавством; при використанні лісової ділянки додержуючись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, що передбачені бізнес-планом; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована земельна ділянка; проводити будівництво, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу за згодою постійного користувача; забезпечувати постійного користувача безперешкодний доступ на об`єкт користування з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені договором; не порушувати прав інших лісокоритувачів та ін.

Однак, як вказує прокурор, в ході неодноразового обстеження земельної ділянки площею 9,1 га, що розташована в кварталі 36 виділ 6-10, 13 лісового заказника місцевого значення "Лісогринівецький" постійним лісокористувачем ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та їх правонаступником - філією "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" встановлено систематичне невиконання ПП "Ді Ай Сі" умов договору.

Зокрема, у 2021, 2022, 2023 роках в ході обстеженням вказаної земельної ділянки постійним лісокористувачем - ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" встановлено, що земельна ділянка лісогосподарського призначення, що належить до природно - заповідного фонду, яка надана ПП "Ді Ай Сі" в довгострокове тимчасове користування для ведення рекреаційної діяльності частково огороджена, вільний доступ до ділянки відсутній, а також відсутні ознаки ведення рекреаційної діяльності. При проведенні аналізу електронної карти лісових насаджень філії встановлено, що в межах ділянки частково розміщено спортивний майданчик (орієнтовною площею 100 м2). При цьому, як зазначає прокурор, погодження на встановлення тимчасових споруд (спортивного майданчику, паркану) постійним лісокористувачем - ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та їх правонаступником - філією "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" не надавалися. Крім того, листом від 30.04.2024 №74/25.11-2024 філією "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" повідомлено, що на момент обстеження 24.04.2024 лісової ділянки наданої в тимчасове користування ПП "ДІ АЙ СІ" ознаки ведення рекреаційної діяльності (створення зони відпочинку) відсутні. Зокрема, на час обстеження лісової ділянки площею 9,1 га, що знаходиться в межах лісового заказника місцевого значення "Лісогринівецький" що надана ПП "Ді Ай Сі" на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами № 1 від 19.02.2013, на вказаній ділянці встановлено лише 1 відкриту альтанку, 1 господарську споруду та спортивний майданчик.

Водночас, відповідно до поданої ПП "ДІ АЙ СІ" схеми генплану рекреаційного облаштування лісової ділянки наданої в довгострокове тимчасове користування передбачено розміщення: павільйони відпочинку відвідувачів - 30 одиниць, відкриті альтанки - 8 одиниць, приміщення адміністрації та охорони - 1 одиниця, доготовча кухня самообслуговування - 1 одиниця, пункт прокату інвентарю та посуду - 1 одиниця, закритий мангал - 3 одиниці; дитячий ігровий майданчик - 3 одиниці, ігрові гірки - 3 одиниці, спортивний майданчик - 2 одиниці, парковка для автомобілів - 1 одиниця, контейнери для сміття - 3 одиниці, пожежний щит - 3 одиниці, дворові вигрибні санмісця на 4 місця - 3 одиниці, лави дерев`яні паркові - 24 одиниці, дворовий колодязь - 1 одиниця, герметичний септик - 1 одиниця. Також передбачалося влаштування доріжок з твердим покриттям, озеленення території та встановлення ліхтарі.

Тобто, підсумовує прокурор, за період у понад 10 років користування лісовою ділянкою в межах природно - заповідного фонду ПП "Ді Ай Сі" не здійснено рекреаційного облаштування лісової ділянки наданої в довгострокове тимчасове користування. З огляду на викладене, прокурор вважає, що відповідно до п. 29 договору отанній підлягає достроковому розірванню з підстав систематичного невиконання ПП "Ді Ай Сі" обов`язків, що передбачені цим договором та законом; використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання ПП "Ді Ай Сі" лісової ділянки у цілях, не передбачених цим договором, використання ПП "Ді Ай Сі" лісової ділянки не за цільовим призначенням, з інших підстав визначених законодавством.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та вказує, що умовами договору, які встановлюють обов`язки ПП "Ді Ай Сі" щодо порядку використання лісової ділянки, в будь-який спосіб не визначено кінцевого /граничного строку, впродовж якого/до якого ПП "Ді Ай Сі" було б зобов`язане повністю облаштувати зони відпочинку і розпочати надання послуг на них, відповідно встановлення такого строку не є істотною умовою для обох сторін. Крім того, як наголошує відповідач, не зазначає в яких саме інших цілях, не передбачених Договором, ПП "Ді Ай Сі" використовує лісову ділянку і в чому це безпосередньо виявилось, жодним з поданих доказів, такі обставини позивач не доводить. Наявні ж докази лише підтверджують часткове виконання умов договору щодо створення зон відпочинку. Крім того, в листі Філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" від 30.04.2024 №74/25.11-2024 окремо зазначається, що випадків нецільового використання лісової ділянки у кв.36 вид.6,7,8,9,10,13 Хмельницького лісництва, що надана в довгострокове тимчасове користування ПП "Ді Ай Сі" не виявлено.

Щодо доводів про обмеження доступу працівників філії "Хмельницьке лісомисливське господарство ДП "Ліси України" відповідач зазначає, що відповідно до пункту 23 Договору до обов`язків ПП "Ді Ай Сі" дійсно віднесено обов`язок забезпечувати Стороні 1 (постійному лісокористувачу) безперешкодний доступ на об`єкт користування, але з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені договором.

Так, з наведеного в Довідці обстеження лісових ділянок, наданих в платне довгострокове тимчасове користування, складеної працівниками ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" в 2021 році, зокрема вбачається, що лісова ділянка, надана ПП "Ді Ай Сі" була обстежена, на ній не встановлено порушення меж, вимог пожежної безпеки, засмічення та самовільних рубок. Також зазначено, що лісова ділянка часткового огороджена, вільного доступу не має. З Довідки обстеження лісових ділянок, наданих в платне довгострокове тимчасове користування, складеної працівниками ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" в 2022 році також слідує, що лісова ділянка ПП "Ді Ай Сі" обстежена, не встановлено порушення меж, вимог пожежної безпеки, засмічення та самовільних рубок, що лісова ділянка часткового огороджена, вільного доступу немає. Слід відмітити, що у вказаних довідках не зазначено про те, що працівникам ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" з боку відповідача не було забезпечено доступу до лісової ділянки з метою проведення перевірки/обстеження ділянки. Навпаки, сам факт обстеження та опис його результатів в Довідці свідчить, що доступ для проведення обстеження був забезпечений. В той же час, вказівка на наявність часткового огородження ділянки та відсутність вільного доступу свідчить про відсутність загального вільного доступу для інших осіб, що не є порушенням умов Договору, оскільки такого визначення як "вільний доступ" і умов щодо нього, в Договорі немає. Що стосується Довідки комісійного обстеження лісової ділянки працівниками Філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" в 2023 році, відповідач вказує на відсутність вказівки про те, що з боку ПП "Ді Ай Сі" мало місце порушення зобов`язання щодо надання постійному лісокористувачу безперешкодного доступ на об`єкт користування. Зокрема в цій Довідці зазначено, що ділянка має часткове огородження з встановленою хвірткою, яка на дату обстеження була зачинена, чим було обмежено доступ працівників філії до кварталу 36 виділ 14 Хмельницького лісництва, однак виділ 14 Хмельницького лісництва не належить до об`єкту користування ПП "Ді Ай Сі" за Договором, оскільки в користування ПП "Ді Ай Сі" за умовами Договору та Акту приймання-передачі була передана лісова ділянка у виділах .6,7,8,9,10,13 кварталу 36 Хмельницького лісництва.

Відповідач також повідомляє, що встановлюючи часткове сітчасте огородження та облаштовуючи споруди, наявні на даний час на лісовій ділянці, ПП "Ді Ай Сі" керувалось погодженням, наданим ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство". Отже, за наявності такого письмового погодження, ПП "Ді Ай Сі" діяло правомірно і порушення зобов`язань за договором не припустилось. Додатково звертає увагу суду на те, що поданими позивачем до матеріалів справи та зазначеними вище доказами щодо оглядів і обстеження в 2021-2024 роках лісової ділянки, переданої в користування ПП "Ді Ай Сі", не встановлено інших порушень відповідачем його зобов`язань за договором. Зокрема не встановлено ознак погіршення стану лісової ділянки, не виявлено порушення меж, вимог пожежної безпеки, засмічення та самовільних рубок, підтверджується сплата рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. У позові просить відмовити.

Хмельницька обласна державна адміністрація у письмових поясненнях від 12.09.2024 позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити, здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у письмових поясненнях позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити. Зокрема зазначає, що згідно пункту 9 Договору відповідач набув тимчасове право користування лісами 15.07.2015. Пункт 22 Договору передбачав право Відповідача на зведення в установленому порядку, зокрема, будівель, споруд та парканів виключно після погодження правопопередника Третьої особи. Згідно абзацу 8 пункту 23 Договору, Відповідач був зобов`язаний проводити будівництво, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу за згодою правопопередника Третьої особи. Також, згідно абзацу 16 пункту 23 Договору, Відповідач був зобов`язаний забезпечувати для правопопередника Третьої особи безперешкодний доступ на об`єкт користування. Відповідно до абзацу 5 пункту 29 Договору, підставою для припинення дії Договору є, зокрема, систематичне невиконання Відповідачем обов`язків, передбачених Договором та законом. Як вказує третя особа з листа УСБУ у Хмельницькій області від 20.09.2023 № 72/5/2/202/9175 встановлено, що предмет Договору використовується Відповідачем з порушенням природоохоронного законодавства, зокрема, "шляхом здійснення її огородження, внаслідок чого обмежено доступ працівників лісового господарства, та інших громадян, видалення лісових насаджень, облаштування штучної водойми тощо".

Інформація щодо обмеження доступу до даної земельної ділянки шляхом здійснення її часткового огородження також підтверджується, як вказує тертя особа, довідками правопопередника третьої особи про обстеження лісових ділянок, наданих у тимчасове користування, від 29.11.2022 та 27.04.2021. Крім того, вказані документи підтверджують відсутність згоди третьої особи щодо встановлення (облаштування) відповідачем споруд, будівель та парканів на зазначеній земельній ділянці. З опису експлікації об`єктів по генплану Схеми рекреаційного облаштування земельної ділянки та умов Договору вбачається, що відповідач також не мав права облаштовувати штучну водойму на території об`єкту користування. При цьому, здійснення ним видалення лісових насаджень з метою облаштування будівель та споруд на території даної земельної ділянки, крім умов Договору, як вважає третя особа, також суперечить вимогам лісового законодавства, яке покладає повноваження щодо видалення (рубки) дерев на об`єкті природо-заповідного фонду виключно на постійних лісокористувачів, які мають спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, та здійснюють таке видалення відповідно до мети, яка умовами Договору не передбачена. Крім вказаного, третя особа звертає увагу суду, що погодження відповідачу в порядку пунктів 22, 23 Договору на будівництво споруд, будівель та паркану не надавав. Встановлення паркану, що обмежував доступ до об`єкту користування, за відсутності відповідного погодження з правопопередником третьої особи, а також зведення відповідачем на вказаній території окремих будівель і споруд за відсутності згоди постійного лісокористувача на думку останньої, так само свідчить про недотримання відповідачем вимог пункту 23 Договору та його самовільність при реалізації прав, визначених пунктом 22 Договору. Також зауважує, що з довідок правопопередника третьої особи про обстеження лісових ділянок, наданих у тимчасове користування, від 29.11.2022 та 27.04.2021, вбачається, що Відповідач не здійснює рекреаційної діяльності (жодних ознак) на території об`єкту природно-заповідного фонду. Поряд із цим, з відповіді третьої особи від 30.04.2024 № 74/25.11-2024 встановлено недотримання відповідачем умов облаштування відведеної земельної ділянки згідно визначеного генерального плану (відповідно до змісту Договору), що станом натепер унеможливлює здійснення рекреаційної діяльності і є порушенням вимог пунктів 23, 29 Договору. При цьому, "недоцільність облаштування зони відпочинку" відповідачем з метою використання земельної ділянки в рекреаційних цілях, обумовлене запровадженням воєнного стану на території України, є свідомим ухиленням останнього від виконання обов`язків, визначених для сторін Договором, і не може обґрунтовуватись ним виключно обмеженнями воєнного стану на території Хмельницької області, де бойові дії не ведуться.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 14.07.1977р. № 213 "Про взяття під охорону держави об`єктів природи" створено парк - пам`ятку садово - паркового мистецтва місцевого значення "Лісові Гринівці" площею 110га, з метою збереження грабо-дубового з домішками клена, берези, черешні та інших порід.

Рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради №22-11/2004 від 30.03.2004 "Про впорядкування та розширення природно-заповідного фонду" змінено категорію природно-заповідного фонду з парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Лісові Гринівці" на заповідне урочище.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 20.10.2004 №178 реорганізовано державне лісогосподарське об`єднання "Хмельницькліс" та створено на його базі Хмельницьке державне лісомисливське підприємство.

Згідно охоронного зобов`язання №127 від 29.12.2007 заповідне урочище "Лісовогринівецьке" площею 110га, розташоване в кварталах 35, 36 Хмельницького лісництва передано під охорону лісокоритувачу "Хмельницьке лісомисливське господарство".

Рішенням 28 сесії Хмельницької обласної ради №18-28/2010 від 28.05.2010 "Про внесення змін до рішення 11 сесії обласної ради №22-11/2004 від 30.03.2004 "Про впорядкування та розширення природно-заповідного фонду області" змінено категорію природно-заповідного фонду з заповідного урочища на лісовий заказник "Лісогринівецький" та визначено загальну площу 109,4 га.

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 17.11.2011 №433/2011-р виділено ПП "Ді Ай Сі" у довгострокове тимчасове користування в рекреаційних цілях (створення зон відпочинку) лісову ділянку площею 9,1 га у лісовому масиві, що знаходиться на території Лісовогринівецької сільської ради (квартал 36 вид.6, 7, 8, 9, 10, 13) на термін до 2060 року без вилучення земельної ділянки у постійного лісокористувача ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство".

19.02.2023 між постійним лісокористувачем ДП Хмельницьке лісомисливське господарство" (Сторона 1) та ПП "Ді Ай Сі" (Сторона 2 ) укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами відповідно до п.1,2 якого Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі - користування) лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей (створення зон відпочинку). У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 9,1 га (гектарів), яка розташована в кварталі 36 вид. 6,7,8,9,10,13 Хмельницького лісництва на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району згідно з планом - схемою (додається).

Сторона 2 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання Сторонами цього Договору у термін до 2060 року та складання акта приймання-передачі лісової ділянки. Акт приймання-передачі підписується Сторонами протягом 10 днів з дати укладення цього Договору (п.9 договору).

Відповідно до п.20 договору Сторона 1 має право: вимагати відшкодування збитків, заподіяних Стороною 2, відповідно до законодавства; виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання у разі погіршення стану лісової ділянки внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору та вимог закону Стороною 2; зупиняти користування лісовою ділянкою у випадках, передбачених законом та цим Договором; здійснювати на лісовій ділянці охорону, захист, відтворення лісів, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, користуючись при цьому безумовним правом вільного та безперешкодного доступу; отримувати від Сторони 2 на усні та письмові запити інформацію про використання лісової ділянки; мати інші права, передбачені чинним законодавством.

Пунктом 21 Договору на Сторону 1 покладено обов`язок в т.ч. здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування.

Згідно п.22 Сторона 2 має право здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього Договору та законодавства; за погодженням із Стороною 1 в установленому порядку зводити тимчасовібудівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати продукцію і доходи від її реалізації; приступити до використання лісової ділянки у термін, визначений пунктом 9 цього Договору; втримувати від Сторони 1 необхідну усну та письмову інформацію стосовно режиму та порядку використання лісової ділянки; вносити пропозиції щодо перегляду умов цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених цим Договором та законом; здійснювати інші права, надані законом.

Пунктом 23 Договору на Сторону 2 покладено обов`язки проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим Договором та законодавством; при використанні лісової ділянки додержуватись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, що передбачені бізнес-планом; виконувати встановлені обмеження (обтяження) на земельну ділянку, на якій розташована лісова ділянка, в обсязі, передбаченому законодавством та цим Договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких. що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу сприяти формуванню екологічної мережі; забезпечувати охорону природних комплексів лісової ділянки тваринного рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до прийнятого на себе охоронного зобов`язання; проводити будівництво, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу за згодою Сторони 1; забезпечувати уповноваженим суб`єктам безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування; у 10-денний термін з дати приймання лісової ділянки стати на облік в органах податкової служби; своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою; не, порушувати прав інших лісокористувачів; користуватися лісовою ділянкою з дотриманням правил протипожежної та екологічної безпеки та здійснювати заходи щодо збереження об`єкта користування від пожеж на явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки; у випадку виявлення лісової пожежі забезпечити негайне сповіщення Сторони 1 та вжити заходів щодо ліквідації пожежі; підтримувати належний санітарний стан лісової ділянки; забезпечувати Стороні 1 безперешкодний доступ на об`єкт користування з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені цим Договором; не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки. У випадку виявлення таких випадків - протягом доби письмово повідомляти Сторону 1, вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників або усунення негативних наслідків порушень; не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами, забезпечувати підтримання належного санітарного стану ділянки, а також прилеглої до неї території в радіусі 10 метрів; на письмові запити Сторони 1 щодо використання лісової ділянки надавати у десятиденний термін ґрунтовні та вичерпні відповіді; сприяти Стороні 1 у веденні лісового господарства та не перешкоджати його представникам здійснювати лісогосподарські заходи; встановлювати на лісовій ділянці стенд з інформацією про Сторону 2 у місцях відпочинку, вказівники, плакати, стенди з правилами поведінки в лісі; у разі припинення договірних відносин повернути лісову ділянку Стороні 1 з урахуванням умов, визначених пунктами 14-18 цього Договору; після закінчення терміну дії Договору, а також в інших випадках припинення його дії, повернути Стороні 1 лісову ділянку протягом десяти днів із дати припинення у стані, придатному для ведення лісового господарства; виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Договір укладено строком на 47 років, що діє з 19.02.2013р. по 01.01.2060р. включно.

Згідно п.29 дія Договору припиняється у випадку: закінчення строку, на який його було укладено; припинення дії Договору за взаємною згодою Сторін; випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню Стороною 2; систематичного невиконання Стороною 2 обов`язків, що передбачені цим Договором та законом; використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання Стороною 2 лісової ділянки у цілях, не передбачених цим Договором; використання Стороною 2 відповідної земельної лісової ділянки не за цільовим призначенням; з інших підстав, визначених законодавством.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

15.07.2015 між ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та ПП "Ді Ай Сі" підписано акт приймання-передачі лісової ділянки у довгострокове користування за яким Сторона 1 передала, а Сторона 2 прийняла у довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей лісову ділянку загальною площею 9,1 га, які знаходяться у виділах 6, 7, 8, 9, 10, 13 кварталу 36 Хмельницького лісництва на території Ліосовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області без вилучення земельних ділянок в постійного лісокористувача ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство". Додатками до акту є прелікові відомості дерев у кількості 3019шт., які знаходяться в межах виділеної в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки на 5 аркушах, план земельної ділянки на 1 арк.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №892 припинено ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 10.01.2023 №81 затверджено передавальний акт ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство", яке координується Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Наказом ДСГП "Ліси України" від 10.01.2023 №267 закріплено за філією "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 10.01.2023 №81.

На виконання листа Хмельницької окружної прокуратури від 06.10.2023 №50-6593 вих. - 23 працівниками Хмельницького лісництва проведено обстеження лісової ділянки наданої у довгострокове тимчасове користування ПП "Ді Ай Сі" та встановлено, що територія частково огороджена в декілька рядів з північно - західної сторони ділянки, встановлено хвіртку, яка на дату обстеження була зачинена, чим обмежено доступ працівників філії до кварталу 36 виділ 14 Хмельницького лісництва. Ознаки ведення рекреаційної діяльності відсутні. При проведенні аналізу електронної карти лісових насаджень філії встановлено, що в межах ділянки частково розміщено спортивний майданчик (орієнтовною площею 100 м.кв.). Погодження на видалення дерев чи встановлення тимчасових споруд (спортивного майданчика, огорожі) тимчасовому користувачу не надавались.

12.04.2024 Хмельницька окружна прокуратура звернулась до ДСГП "Ліси України" із листом у якому просила повідомити: які ознаки (у чому полягає) не здійснення рекреаційної діяльності ПП "Ді Ай Сі", чи погіршився стан лісової ділянки (у чому полягає погіршення стану лісової ділянки), чи використовується дана лісова ділянка за цільовим призначенням, чи вживались заходи, у т.ч. шляхом проведення переговорів щодо усунення порушень, чи вживались заходи щодо розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами №1 від 19.02.2013 укладеного з ПП "Ді Ай Сі" чи будуть вживатись такі заходи, у т.ч. в судовому порядку.

У відповіді 30.04.2024 філія "Хмельницьке лісомисливське господарство" повідомила прокуратуру, що на момент проведення обстеження 24.04.2024 року на лісовій ділянці наданій в довгострокове тимчасове користування ПП "ДІ АЙ СІ" встановлено відкриту альтанку в кількості 1 од., господарську будівлю в кількості 1 од., частково спортивний майданчик орієнтовною площею 120 кв. м. Територія лісової ділянки частково огороджена металевою сіткою, доступ відкритий. Ознак погіршення стану лісової ділянки не зафіксовано. Випадків нецільового використання лісової ділянки у кв. 36 вид. 6,7,8,9,10,13 Хмельницького лісництва, що надана в довгострокове тимчасове користування ПП "ДІ АЙ СІ" не виявлено. Філією надсилалися листи із запитами щодо надання інформації про своєчасність сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до бюджету згідно умов договору (лист №175 від 09.03.2023 р.), щодо забезпечення вільного доступу до лісової ділянки та використання лісової ділянки відповідно до умов договору (лист № 342 від 28.04.2023 року).

На виконання постанови спільної наради керівників правоохоронних та інших органів від 27.04.2021 та наказу ДП "Хмельницьке ЛМГ" №136 від 01.07.2021 проведено обстеження лісових ділянок наданих у довгострокове тимчасове користування в т.ч. ПП "Ді Ай Сі" та встановлено відсутність порушення меж, вимог пожежної безпеки, засмічення та самовільних рубок. Територія частково огороджена, вільного доступу немає. Ознаки ведення рекреаційної діяльності відсутні.

На виконання постанови спільної наради керівників правоохоронних та інших органів від 29.11.2022 у березня 2023 проведено обстеження лісових ділянок наданих у довгострокове тимчасове користування в т.ч. ПП "Ді Ай Сі" та встановлено відсутність порушення меж, вимог пожежної безпеки, засмічення та самовільних рубок. Територія частково огороджена, вільного доступу немає. Ознаки ведення рекреаційної діяльності відсутні.

17.04.2024 Хмельницька окружна прокуратура звернулась до Хмельницької обласної військової адміністрації із листом в якому просила повідомити чи вживались або будуть вживатись нею заходи спрямовані на усунення вимог законодавства про природно-заповідний фонд , у т.ч. в судовому порядку.

У відповідь Хмельницька обласна військова адміністрація повідомила, що нею не вживались заходи спрямовані на усунення вищевказаних порушень. Окрім того, у зв`язку із обмеженим фінансуванням адміністрація не заперечує стосовно вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" з метою захисту інтересів держави, в т.ч. подачі позовної заяви.

27.06.2024 Хмельницька окружна прокуратура направила Хмельницькій обласній військовій адміністрації повідомлення в порядку ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" про подання в інтересах держави в особі адміністрації позову про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення земельної ділянки.

Згідно листа філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" від 09.09.2024 територія лісової ділянки, що перебуває в довгостроковому тимчасовому користуванні ПП "Ді Ай Сі" частково огороджена легкою металевою сітчастою огорожею та загальний (для невизначеного кола осіб) доступ в цій частині на лісову ділянку не був вільним. Водночас ПП "Ді Ай Сі" у відповідності до положень п. 23 Договору в усіх випадках забезпечувало доступ представникам ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" для проведення відповідних перевірок та оглядів території лісової ділянки, переданої в користування та випадків перешкоджання в наданні такого доступу з боку підприємства не було. Результатом останнього обстеження лісової ділянки, переданої в користування ПП "Ді Ай Сі» було встановлено, що в тому числі і загальний доступ до всієї території лісової ділянки є вільним.

На виконання листа Хмельницької обласної прокуратури від 20.09.2024 ДСГП "Ліси України" проведено обстеження лісової ділянки наданої у довгострокове тимчасове користування ПП "Ді Ай Сі" за результатами якого складено акт від 20.09.2024 у якому зазначено, що відповідачем надано схему генерального плану влаштування рекреаційного майданчика та кадастровий план, який відрізняється за конфігурацією від схеми. Територія частково огороджена кількома рядами з північно - західного боку ділянки, чим обмежено доступ до вищевказаної ділянки, чим порушено п.22 договору. Проїзд з різних сторін ділянки обмежено через те, що навкруги приватна власність. Ознак облаштування території для організації відпочинку та рекреації не встановлено. Під час аналізу електронної карти лісових насаджень філії встановлено, що в межах ділянки частково розміщено спортивний майданчик (орієнтовною площею 100 м.кв.). Погодження на видалення дерев чи встановлення тимчасових споруд (спортивного майданчик, огорожі) тимчасовому користувачу не надавались, чим порушено п.23 договору.

У матеріалах справи наявна технічна документація щодо виділення ПП "Ді Ай Сі" в довгострокове тимчасове користування в рекреаційних цілях (створення зон відпочинку), лісової ділянки площею 9,1000 га у лісовому масиві, що знаходиться на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницького лісництва (квартал 36 виділ 6,7,8,9,10,13), термін до 2060 року без вилучення земельної ділянки у постійного землекористувача ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство", копія проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Хмельницьке ЛМГ" Хмельницької області, копія плану лісонасаджень ДП "Хмельницьке ЛМГ" Хмельницьке лісництво, копія схеми генплану рекреаційного облаштування лісової ділянки.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Згідно із п. а ч. 1 ст. 20-4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції обласних державних адміністрацій відноситься забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території, а тому наділено правом звертатись до суду у цих правовідносинах.

Крім того, відповідно до ч. З, 5 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно із ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України розпорядником лісогосподарського призначення є обласні державні адміністрації. З огляду на викладене від імені держави повноваження власника лісової ділянки належить Хмельницькій обласній військовій адміністрації. Ці повноваження надали право вказаному органу виконавчої влади прийняти розпорядження від 17.11.2011 № 433/2011-р "Про надання у користування приватному підприємству "Ді Ай Сі" лісової ділянки» та від 17.01.2013 "Про внесення змін до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 17.11.2011 № 433/2011-р" ПП "Ді Ай Сі" та рекомендувати ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з ПП "Ді Ай Сі".

Таким чином, в силу вимог закону Хмельницька обласна військова адміністрація як орган виконавчої влади, яким реалізується право на землю державної власності, а також як державний орган управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, уповноважена на звернення до суду з позовною заявою, у тому числі, шляхом звернення до суду із позовом про розірвання укладеного договору.

Нездатність держави захистити людину від шкідливого впливу навколишнього середовища може бути визнана Судом як порушення прав, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа Lopes Ostra v Spain А 303-С (1994). При цьому, встановлення порядку забезпечення екологічних прав покладається саме на державу (справа "Гуерра та інші проти Італії" (заява №14967/89, рішення від 19.02.1998).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Судом береться до уваги, що Хмельницькою окружною прокуратурою листом № 50-2748 ВИХ-24 від 17.04.2024 повідомлено Хмельницьку обласну військову адміністрацію про виявлені порушення вимог законодавства та з`ясовано питання щодо реалізації наданих законом повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів та намірів на відповідне судове реагування. З отриманої відповіді від 24.04.2024 №68-34-12-3854/2024 вбачається, що такі заходи не вживалися та на даний час немає можливості їх вжити у зв`язку з обмеженим фінансуванням.

Невжиття органами державної влади, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Судом зазначається, що інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20, від 11.03.2021 по справі №240/3382/19, від 12.05.2021 по справі №806/2361/18, від 23.06.2022 по справі №120/11369/21-а.

Слід наголосити, що Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. До даного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 (пункт 8.6). Аналогічні положення містяться в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 11.08.2021 у справі №927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі №911/1236/20.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду, запобігання використання земель лісового призначення та природно-заповідного фонду у господарських та інших цілях фізичними/юридичними особами.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про доведеності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, у тому числі, землі лісогосподарського призначення.

За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України, ліс тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (ч. 4 ст. 1 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Лісового кодексу України, лісові відносини суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

За змістом ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України, лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 5 Лісового кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

На підставі статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

За приписами ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 18 Лісового кодексу України, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути довгостроковим терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: - власники лісів або уповноважені ними особи; - підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (частина 7 статті 18 Лісового кодексу України).

Як вбачається із позову прокурор просить розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами №1 від 19.02.2013 укладений між ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" та ПП "ДІ АЙ СІ" та зобов`язання ПП "ДІ АЙ СІ" повернути Хмельницькій обласній військовій адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення, що знаходиться в межах природно-заповідного фонду - в кварталі 36 виділ 6-10, 13 лісового заказника місцевого значення "Лісогринівецький" площею 9,1 га. Обґрунтовуючи позов посилається на систематичне невиконання відповідачем обов`язків, що передбачені спірним договором та законом, використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища, використання відповідачем лісової ділянки у цілях, не передбачених договором, не здійснення рекреаційного облаштування лісової ділянки згідно умов договору, влаштування тимчасових споруд, парканів без погодження постійного лісокористувача та обмежуючи доступ постійного лісокористувача філії Хмельницьке лісомисливське господарство ДП "Ліси України".

Як встановлено матеріалами справи 19.02.2013 між постійним лісокористувачем ДП Хмельницьке лісомисливське господарство" (Сторона 1) та ПП "Ді Ай Сі" (Сторона 2 ) укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами відповідно до п.1,2 якого Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі - користування) лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей (створення зон відпочинку). У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 9,1 га (гектарів), яка розташована в кварталі 36 вид. 6,7,8,9,10,13 Хмельницького лісництва на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району згідно з планом - схемою.

Положеннями ч. 1 ст. 20 Лісового кодексу України визначено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації.

Водночас за приписами ч. 2, 3 ст. 20 Лісового кодексу України, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів. Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Визначаючи використання відповідачем наданої в користування лісової ділянки у цілях, не передбачених Договором, як окрему і самостійну підставу для розірвання Договору, прокурор в поданому позові стверджує, що ПП "Ді Ай Сі" за період у понад 10 років користування лісовою ділянкою не здійснило рекреаційного облаштування ділянки та не здійснює на ній рекреаційної діяльності, що і є на думку прокурора нецільовим використанням ділянки.

Судом зауважується, що стверджуючи про використання лісової ділянки в цілях, не передбачених договором, позивач має довести в яких саме, не передбачених договором цілях, використовується ділянка і в яких фактичних діях, вчинених відповідачем, полягає таке нецільове використання (на кшталт, зведення нерухомості, вирощування с\г культур, видобуток корисних копалин, тощо). Проте прокурор не зазначає, в яких саме інших цілях, не передбачених Договором, відповідач використовує лісову ділянку. Водночас, нецільовим використанням лісової ділянки і порушенням умов Договору прокурор вважає те, що на даний час ПП "Ді Ай Сі" не влаштувало на всій території лісової ділянки зони відпочинку.

Відповідно до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 330 від 20.06.2009 р. та чинного на час укладення Договору, рекреаційна діяльність визначалась як діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання, тощо.

Так, пунктом 1 спірного Договору встановлено, що лісова ділянка надається в користування з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей - створення зон відпочинку. За змістом абз.5 пункту 22 Договору відповідач набув право приступити до використання лісової ділянки у термін, визначений пунктом 9 цього Договору, відповідно до умов якого та згідно з Актом приймання-передачі лісова ділянка фактично була передана ПП "ДІ АЙ СІ" лише 15.07.2015 року. Пунктом 22 Договору, серед іншого, відповідач також наділений правами здійснювати господарську діяльність на переданій лісовій ділянці й отримувати доходи від її реалізації. Наведене свідчить про те, що використанням наданої лісової ділянки є спочатку створення в її межах зон відпочинку, а вже в подальшому їх використанні в рекреаційних цілях та надання відповідних послуг. Пунктом 24 Договору визначено, що договір укладений строком на 47 років і діє до 01.01.2060 року. Водночас, умовами договору, які встановлюють обов`язки ПП "Ді Ай Сі" щодо порядку використання лісової ділянки, а також і іншими умовами Договору в будь-який спосіб не визначено кінцевого /граничного строку, впродовж якого/до якого відповідач був б зобов`язаний повністю облаштувати зони відпочинку і розпочати надання послуг на них. Наведене свідчить про те, що встановлення такого строку не являлось істотною умовою для обох сторін.

Судом також зважається на те, що прийняттю Хмельницькою обласною адміністрацією рішення від 17.11.2011 р. № 433/2011-р про передання лісової ділянки в користування ПП "ДІ АЙ СІ", передувало надання встановлених чинним законодавством відповідних погоджень. Зокрема, Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області і постійним лісокористувачем - ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" з врахуванням природоохоронного статусу території, було погоджено схему облаштування зон відпочинку/рекреаційної діяльності, яка відповідно відображала характер антропогенного навантаження діяльності на середовище та визначала основні техніко-економічні показники рекреаційних зон та рекреаційної діяльності, концепцію облаштування зон відпочинку із визначенням переліку, типів (за призначенням) і кількості об`єктів і споруд, що планується улаштувати в цих зонах. В подальшому, після підписання Договору та отримання лісової ділянки за Актом приймання-передачі, відповідачем за погодженням ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" було розпочало роботи, спрямовані на створення зон відпочинку та облаштовано на лісовій ділянці відкриту альтанку, дерев`яну господарську споруду та спортивний майданчик. Незважаючи на обмежений обсяг виконаних робіт, це свідчить про наміри відповідача і початок використання ділянки за призначенням, визначеним Договором. Наведені вище обставини підтверджуються, як безпосередньо згаданою схемою, що долучена до матеріалів справи, так і наявним в матеріалах справи листом Філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" від 30.04.2024 №74/25.11-2024, в якому йдеться про обстеження лісової ділянки, наявність на ній облаштованих ПП "Ді Ай Сі" зазначених вище споруд, а також окремо зазначається, що випадків нецільового використання лісової ділянки, що надана в довгострокове тимчасове користування ПП "ДІ АЙ СІ" не виявлено. Крім того, схема облаштування зон відпочинку/рекреаційної діяльності, яка зокрема містить перелік типів (за призначенням) і кількості об`єктів та споруд, що планувалось влаштувати на лісовій ділянці не передбачає чітких строків виконання тих, чи інших робіт.

Щодо доводів прокурора про невиконання відповідачем зобов`язання по забезпеченню безперешкодного доступу на об`єкт користування.

Пунктом 21 спірного договору передбачено обов`язок ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування, натомість на відповідача покладено обов`язок забезпечувати лісомисливському господарству безперешкодний доступ на об`єкт користування з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені договором. Тобто належне виконання користувачем вказаного обов`язку передбачає відповідну взаємодію сторін договору, оскільки забезпечуючи доступ до лісової ділянки представник відповідача має упевнитись, що надає доступ саме представникам лісомисливського господарства відповідно повинен бути обізнаний/повідомлений про проведення такої перевірки, вчинити дії щодо доступу останнього до лісової ділянки, а також має право бути присутнім, надавати пояснення під час її проведення.

Наявні в матеріалах справи довідки обстеження лісової ділянки в 2021, 2022, 2023, 2024 роках, складені представниками постійного лісокористувача (Сторона 1 договору) - Філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" та правопопередника ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство", не містять відомостей про вчинення представниками ПП "Ді Ай Сі" перешкод та недопущення представників лісомисливського господарства для проведення обстеження наданої в користування лісової ділянки. Крім того, обстеження проведено за відсутності представників тимчасового користувача лісової ділянки.

За змістом абзацу 8 пункту 23 Договору, відповідач зобов`язаний проводити будівництво, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу за згодою постійного лісокористувача.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra faktum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини - venire contra faktum proprium принцип добросовісності.

Доктрина заборони суперечливої поведінки полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Об`єднана Палата Верховного Суду за змістом постанови від 10.04.2019 року в справі № 390/34/17 зазначила про те, що принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra faktum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra faktum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19). Тому, якщо особа висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти про відсутність претензій, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Вчинення дій, пов`язаних із формуванням надалі вимог, суперечитиме попередній поведінці такої особи.

Матеріалами справи встановлено, що ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" (постійний лісокористувач та Сторона 1 Договору) надало погодження на влаштування огорож та зведення споруд для організації зон відпочинку шляхом його письмового вчинення безпосередньо на оригінальному примірнику схеми - плані облаштування зон рекреації, копія якої додана до матеріалів справи та оригінал оглянуто в судовому засідання. Вказана схема, містить основні техніко-економічні показники, концепцію облаштування зон відпочинку із визначенням переліку, типів (за призначенням) і кількості об`єктів та споруд, запланованих улаштувати в цих зонах, а також передбачає і огородження відпочинкових зон.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому відповідно до закріпленого у статтях 2, 13, 74 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, та, водночас, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим у статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У силу вказаної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №908/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, мають загальний характер і підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Із врахуванням викладеного, встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у позові через необґрунтованість та недоведеність прокурором заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на прокуратуру у зв`язку із відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.11.2024.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до справи.

Хмельницькій окружній прокуратурі, позивачу, відповідачу та третій особі направлено до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.