Ухвала

від 26.11.2024 по справі 703/2635/17

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 703/2635/17

1-кп/703/23/24

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла клопотання прокурора про призначення повторної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.08.2016 під №12016250230002200 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Смілянського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона, як лікар акушер-гінеколог першої кваліфікаційної категорії, перебуваючи на посаді завідуючої акушерсько-гінекологічним відділенням Смілянської міської лікарні Черкаської області, згідно з наказом №13ко від 22.03.1999, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч клінічному протоколу з акушерської допомоги «Нормальні пологи», що затверджений наказом МОЗ України №624 від 03.11.2008, клінічному протоколу з акушерської допомоги «Кесарів розтин» затвердженого наказом МОЗ України №977 від 27.12.2011, клінічному протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів», що затверджений наказом МОЗ України №900 від 27.12.2006 - 10 травня 2016 року, в період часу між 12 год. до 20 год. 37 хв., перебуваючи на своєму робочу місці, тобто виконуючи свої професійні обов`язки, неналежно виконала свої професійні обов`язки при пологах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді завідуючої акушерсько-гінекологічним відділенням Смілянської міської лікарні Черкаської області, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в травні 2016 року після огляду вагітної ОСОБА_6 встановила останній дату пологів до 10.05.2016, близько 01-00 год. черговий лікар акушер- гінеколог, за усною вказівкою ОСОБА_4 , надала вагітній медичний препарат, щоб викликати перейми, з 10 год. почалися перейми, після чого ОСОБА_4 надала вагітній медичний препарат, щоб викликати сильніші перейми, після чого призначила капельницю з окситоцином, з 17 по 20 год. ОСОБА_6 .

В подальшому, знаходилась у передродовій залі, прослуховувала серцебиття дитини препаратом КТГ, після чого перевела ОСОБА_6 в родовий зал, де серцебиття плоду прослуховувала за допомогою стетоскопа, КТГ не застосовувала, так як частота серцебиття дитини падала, а плід не виходив ОСОБА_4 наклала породіллі вакуум-екстрактор два рази, перша спроба була невдалою, за другим разом дитину було вилучено.

В результаті неналежного виконання лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_4 своїх професійних обов`язків, внаслідок недбалого до них ставлення, згідно висновку експерта №04-01/03 у новонародженого ОСОБА_7 наявна пологова травма у вигляді гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку, енцефаломаляції півкуль головного мозку, вираженої неоклюзійної гідроцефалії та агенезії мозолистого тіла. Зазначена пологова травма виникла внаслідок невірного надання медичної допомоги при пологах ОСОБА_6 , що надавалась невідповідно до протоколів: клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» затверджений наказом МОЗ України №624 від 03.11.2008, клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин» затверджений наказом МОЗ України №977 від 27.12.2011, клінічний протокол з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів» затверджений наказом МОЗ України №900 від 27.12.2006. Невірне надання медичної допомоги при пологах ОСОБА_6 в Смілянській міській лікарні лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_4 перебуває в причинному зв`язку із зазначеною вище пологовою травмою, яка і обумовлює поточний стан здоров`я дитини ОСОБА_7 , що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому у вигляді інвалідності І групи з дитинства.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурором надано як доказ висновок судово-медичної експертизи від 31.03.2017 №04-01/03, складений судово-медичною експертною комісією у складі начальника КУ «ЧОБСМЕ» ОСОБА_8 , експерта КУ «ЧОБСМЕ» (доповідача по справі) ОСОБА_9 , членів комісії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (т.2 а.п.192-207).

Висновок вказаної експертизи викладено у формулюванні обвинувачення, що наведене вище.

Допитаний в судовому засіданні як експерт ОСОБА_8 підтвердив висновок експертизи від 31.03.2017 №04-01/03. Вказав, що при її проведенні був врахований висновок клініко-експертної комісії від 15.12.2016, до складу якої, зокрема, входили профільні спеціалісти у галузі неонатології, акушерства, гінекології та педіатрії. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які не є професійними експертами, були залучені до експертної комісії саме як профільні спеціалісти. Загалом вважає, що обвинуваченою безпідставно стимульовано пологи, які розпочалися як природні, не здійснювався контроль за серцебиттям плоду. Після того, як серцебиття впало, лікар мала би перейти до процедури «кесарівого розтину», чого зроблено не було.

Допитана в судовому засіданні як експерт ОСОБА_11 (неонатолог) повідомила, що її було залучено до складу як експертної комісії, яка надала висновок від 31.03.2017 №04-01/03, так і до складу клініко-експертної комісії, що складала висновок від 15.12.2016. Висновок експертизи однозначно не підтвердила, допускає імовірність його неправильності. Можливо вони, як експерти, поквапилися зі своїми висновками. Повідомила, що у ОСОБА_6 мала місце агенезія мозолистого тіла, яка підтверджена та є вродженою аномалією. Однак вона не виключає і пологову травму. Уважає, що медичні працівники діяли за протоколом. Вакуумна екстракція плода не заборонена. Не може стверджувати, що в діях лікаря ОСОБА_4 є вина.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (акушер-гінеколог) надала показання та повідомила, що була членом КЕК та підписувала висновок від 15.12.2016. У новонародженого ОСОБА_6 мали місце загальні ознаки пологової травми. Вказані наслідки вона не може пов`язати із правильністю дій лікаря, оскільки таке могло статися і при самовільних пологах. Породілля не тужилася, а лікар діяла правильно, відповідно до ситуації, застосувавши вакуумний екстрактор, інакше вилучити дитину було неможливо. Під час вагітності у жінки мало місце внутрішньоутробне інфекційне захворювання, що також могло викликати наслідки, які сталися.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомила, що була головою КЕК, яка надала висновок від 15.12.2016. Уважає, що лікар ОСОБА_4 під час пологів ОСОБА_6 діяла повністю правильно, відповідно до протоколів. Уважає, що у новонародженого ОСОБА_6 має місце вроджена патологія. Під час пологів показань для оперативного розродження (кесарів розтин) не було.

Свідок ОСОБА_14 повідомила, що працює лікарем акушер-гінекологом. Потерпіла ОСОБА_6 перебувала у неї на обліку під час вагітності, в жіночій консультації. Стала на облік на строку вагітності 16 тижнів, зі значним запізненням. Під час спостереження вона двічі мала внутрішньоутробну інфекцію (кольпіт), яка могла вплинути на розвиток плоду, зокрема викликати гіпоплазію. ОСОБА_6 не пройшла перше скрінінгове обстеження (до 12 тижнів), оскільки запізно стала на облік. Аномалію розвитку центральної нервової системи плоду можливо виявити лише під час цього (першого) обстеження шляхом вимірювання «воротнічкової зони». На пізніших термінах цю патологію неможливо діагностувати.

Допитана як свідок ОСОБА_15 вказала, що раніше працювала у пологовому відділенні акушеркою, зокрема коли туди поступила ОСОБА_6 . Перший період пологів проходив без відхилень від норми. В кінці першого періоду ставили крапельницю з окситоцином. У першому періоді внутрішньоутробна активність плода була в нормі. Коли почався потужний період ОСОБА_6 почала вести себе неправильно, перестала тужитися. Серцебиття плода контролювалося постійно, з використанням КТГ, з участю лікаря ОСОБА_4 . Спочатку у плода було нормальне серцебиття, але пізніше почало страждати. Колци серцебиття упало до 80-90 ударів (при нормі 110-160) лікарем було прийнято рішення накласти вакуумний екстрактор. Цю маніпуляцію виконувала особисто ОСОБА_4 . Скільки було спроб точно не пам`ятає, можливо дві. Дитина народилася кволою, у зв`язку із чим її передали до реанімації.

Стороною захисту було надано та долучено до справи відповідь на запит адвоката від 27.09.2017, складеного ОСОБА_16 , доктором медичних наук, професоркою, завідувачкою кафедри неонатології НМАПО імені П.Л. Шупика (т.3 а.п.25-28). Згідно із висновком вказаного спеціаліста, наведеними в цій відповіді, причиною тяжкого захворювання ОСОБА_17 є вроджена аномалія розвитку мозку (агенезія мозолистого тіла), гіпоплазія плаценти (мала плацента), що в поєднанні з внутрішньоутробною інфекцією зумовила розвиток тяжкого захворювання. Фактично, причиною тяжкого захворювання дитини ОСОБА_6 є вада розвитку фето-плацентарного комплексу та вада розвитку мозку, що в поєднанні з з внутрішньоутробною інфекцією призвели до захворювання дитини. Перенатально діагностувати агенезію мозолистого тіла практично неможливо. Діагностика можлива при проведенні МРТ плода при вагітності, водночас для цього мають бути показання (наприклад народження попередньої дитини з вадами розвитку мозку тощо).

Правильність вказаних висновків не заперечували під час допиту в судовому засіданні члени КЕК ОСОБА_13 (голова комісії), ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , яка також залучалася до проведення судово-медичної експертизи.

Будучи допитаною як обвинувачена ОСОБА_4 , серед іншого, повідомила про повне невизнання своєї вини та висловила незгоду з висновками судово-медичної експертизи від 31.03.2017 №04-01/03, зокрема щодо причинного зв`язку між її діями та наслідками у виді тяжкого захворювання новонародженого ОСОБА_6 . Вказала, що діяла відповідно до вимог наказу МОЗ України №624 від 03.11.2008. Питання щодо можливого застосування кесарського розтину можливо вирішити лише в першому пологовому періоді. Згідно з даними КТГ у першому періоді дистресу плода не спостерігалося. У другому періоді, в разі падіння серцебиття у плода, потрібно було застосовувати вакуумну екстракцію, як більш безпечний спосіб, зокрема у порівнянні за щипцями. У новонародженого після екстракціє не було виявлено ушкоджень шкіри та кісток. Серцебиття плода постійно контролювалося за допомогою КТГ. Однак у історії пологів чомусь наявна лише перша частина стрічки КТГ.

Також сторона захисту надала письмові пояснення ОСОБА_4 (т.3 а.п. 154-155; 192-199) в якому описано всі стадії пологів ОСОБА_6 , дії які були вчинені лікарем. Також надано та долучено до справи копії стрічок КТГ серцебиття плода з час пологів 10.05.2016, а саме: 08:06 год.; 09:31 год.; 11:55 год.; 13:33 год.; 14:30 год.; 14:34 год.; 16:38 год.; 18:25 год.; 18:29 год.; 18:52 год.; 19:42 год., а також за 08.05.2016 12:59 год.1(т.3 а.п.158-165; 200-206).

За твердженням сторони захисту вказані результати КТГ свідчать про відсутність дистресу плода у першому пологовому періоді, а тому жодних підстав для кесаревого розтину не було.

Стороною обвинувачення надана та досліджена в судовому засіданні, серед іншого, історія пологів ОСОБА_6 №0225, в якій дійсно наявні оригінали стрічок КТГ лише від 08.05.2016 12:59 год. та від 10.05.2016 08:06 год. і 18:52 год.

Після дослідження вказаних доказів, оригіналів та копії наданих сторонами документів, прокурор у судовому засіданні 26.11.2024 звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі повторної комісійної судово-медичної експертизи. Заявлене клопотання загалом обґрунтоване встановленою під час судового розгляду суперечністю висновків судово-медичної експертизи від 31.03.2017 №04-01/03 іншим дослідженим в судовому засіданні матеріалам кримінального провадження, зокрема висновкам професора ОСОБА_16 , відсутністю у історії пологів наданих стороною захисту стрічок КТГ протягом усього періоду пологів (наявність лише трьох).

На вирішення експертизи просив поставити питання:

- що призвело до такого стану здоров`я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи було це особливістю вагітності, чи вірно надавалась допомога при пологах, чи вірно надавалася допомога лікарями-неонатологами?

- чи мав місце дистрес плода під час пологів ОСОБА_6 10.05.2016, з урахуванням копій записів КТГ наданих ОСОБА_4 .?

- чи правильно встановлено лікарями Черкаської обласної дитячої лікарні дитині ОСОБА_7 10.05.2016 діагноз: пологова травма, кефалогематома потилично-тім`яної ділянки, гіпоксично-ішемичне ураження ЦНС тяжкого ступеня, вторинний менінгоенцефаліт, вентрикуліт, субторальна прогресуюча гідроцефалія, лейкомаляція, агенезія мозолистого тіла, судомний синдром?

Проведення експертизи прокурор просив доручити іншій експертній установі, а саме експертам Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України». В цій частині клопотання обґрунтував тим, що експерти Черкаського ОБСМЕ вже брали участь у проведенні попередньої експертизи, а керівник цієї установи був головою експертної комісії при її проведенні.

Обвинувачена та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах заявленого клопотання, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Крім того, відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності суперечностей висновків судово-медичної експертизи від 31.03.2017 №04-01/03 іншим дослідженим в судовому засіданні матеріалам кримінального провадження, зокрема показанням члена експертної комісії ОСОБА_11 , показаннями членів КЕК ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , висновок якої від 15.12.2016 був врахований при проведенні судово-медичної експертизи. Також є слушними доводи сторони обвинувачення (висловлені усно прокурором) про необхідність врахування при проведенні повторної експертизи копій стрічок КТГ, наданих стороною захисту, за весь період пологів, оскільки відображена в них інформація має бути врахована при вирішенні питання щодо наявності дистресу плода під час пологів та в якому періоді він виник.

Із урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, а також про наявність підстав для її проведення іншою експертною установою.

Керуючись ст.2, 7, 9, 242, 332, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Призначити у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.08.2016 під №12016250230002200 (справа №703/2635/17), повторну комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України».

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1) Що призвело до такого стану здоров`я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи було це особливістю вагітності, чи вірно надавалась допомога при пологах, чи вірно надавалася допомога лікарями-неонатологами?

2) Чи мав місце дистрес плода під час пологів ОСОБА_6 10.05.2016, з урахуванням копій записів КТГ наданих ОСОБА_4 (т.3 а.п.158-165; 200-206)?

3) Чи правильно встановлено лікарями Черкаської обласної дитячої лікарні дитині ОСОБА_7 10.05.2016 діагноз: пологова травма, кефалогематома потилично-тім`яної ділянки, гіпоксично-ішемичне ураження ЦНС тяжкого ступеня, вторинний менінгоенцефаліт, вентрикуліт, субторальна прогресуюча гідроцефалія, лейкомаляція, агенезія мозолистого тіла, судомний синдром?

Копію ухвали направити для виконання експертам Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 9).

Для проведення експертизи надати у розпорядження експертів:

- матеріали кримінального провадження №12016250230002200 (судовий номер 703/2635/17);

- індивідуальну карту вагітної та породіллі ОСОБА_6 №286/2;

- історію пологів ОСОБА_6 № НОМЕР_1 ;

- історію пологів ОСОБА_6 № НОМЕР_2 ;

- картку розвитку новонародженого №0225;

- медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_7 № НОМЕР_3 ;

- медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_7 №6838.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність, що передбачена статтями 384, 385 КК України.

У судовому розгляді оголосити перерву до надходження висновку експертизи, складеного за результатами виконання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1