Рішення

від 22.11.2024 по справі 760/11127/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-а/760/203/24

Справа №760/11127/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Зеленчуку М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №1819/10000/20 від 24.12.2020.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що постановою про порушення митних правил №1819/10000/20 від 24.12.2020, виданою відповідачем, позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 95 239,23 грн.

Позивач є директором ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС», яке здійснює зовнішньо-економічну діяльність.

Протягом 2017-2019 років ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ввозив з Туреччини товар: «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP… (код товару 8538 90 99 00 згідно з УКТ ЗЕД) за митними деклараціями від 26.07.2017 №UA125060/2017/173139, від 19.09.2017 №UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 №UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 №UA125060/2017/064579, від 26.12.2018 №UA 125020/2018/073592, від 28.11.2019 №UA125020/2019/075866, від 13.08.2019 №UA125110/2019/415469. Товар призначений для використання у складі захисних пристроїв віл впливу блискавок», країна походження Туреччина. Загальна митна вартість товарів, заявлена платником податків під час митного оформлення складає 2 646 785,80 грн.

Вказує, що декларування товарів здійснювалось позивачем, тобто декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 .

Під час декларування вказаних вище товарів декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 здійснено їх класифікацію за кодом 8538 90 99 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 4% від митної вартості).

При цьому, ніяких зауважень з боку митної служби щодо визначеної позивачем класифікації товару за кодом 8538 90 99 00 згідно з УКТ ЗЕД не надходило.

Зазначає, що тільки 07.05.2020 Київською митницею було прийняте рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 07.05.2020 № КТ- ІМ100440-0001-2020 за МД від 05.05.2020 № ІМ100440/2020/059725 відносно ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС».

Зазначеним рішенням, задекларований код товару «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймач LIVA LAP -СХ040; блискавкоприймач LIVA LAP - СХ070Т з тестуванням; блискавкоприймач LIVA LAP -ВХ125Т з тестуванням: блискавкоприймач LIVA LAP - ВХ175Т з тестуванням, призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок. Торговельна марка: Liva. Країна виробництва: ТК. Виробник: Liva Grup Elektronik Ins.Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti» змінено з 8538 90 99 00 (ставка мита 4%) на 8535 40 00 00 (ставка мита 5%) згідно з УКТ ЗЕД.

У зв`язку з даним рішенням Київської митниці вказані товари були заявлені позивачем-декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» та оформлені митницею за МД від 08.05.2020 №UA100440/2020/059929, в графі 31 якої задекларовано опис товару «Блискавкоприймач LIVA LAP -СХ040-30 шт.; блискавкоприймач LIVA LAP -СХ070Т з тестуванням - 30 шт.; блискавкоприймач LIVA LAP -ВХ125Т з тестуванням -15шт.; блискавкоприймач LIVA LAP -ВХ175Т з тестуванням -75 шт. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок. Торговельна марка: Liva. Країна виробництва: ТК. Виробник: Liva Grup Elektronik Ins.Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti» в графі 33 код товару - 8535 40 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 5%).

Посилається, що для митного оформлення імпортованого товару декларант надавав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так і для підтвердження задекларованого коду товару. Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.

На підставі рішення Київської митниці від 07.05.2020 про зміну коду вищезазначеного товару з 8538 90 99 00 (ставка мита 4%) на 8535 40 00 00 (ставка мита 5%) відповідачем в період з 03.08.20 по 05.08.2020 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» (код 36712558) вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Частини системи блискавковідводу: LIVA LAP...» (код 8538 90 99 00) згідно з УКТ ЗЕД) за митними деклараціями від 26.07.2017 №UA125060/2017/173139, від 19.09.2017 №UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 №UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 №UA125060/2017/064579, від 26.12.2018 №UA 125020/2018/073592, від 28.11.2019 №UA125020/2019/075866, від 13.08.2019 №UA125110/2019/415469, за результатами якої був складений Акт від 17.08.2020 № 63/20/7.8-19-04/36712558.

У даному Акті зроблений висновок про те, що встановлено порушення вимог Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 №584-УІІ (зі змінами та доповненнями), частини 1 та підпункт г пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується неправильної класифікації товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 26 467,85 грн.; пункту 190.1 статті 190 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5 293,56 грн. Сума занижених податкових зобов`язань складає 31 761,41 грн. (у тому числі ввізне мито 26 467,85 грн. та податок на додану вартість 5 293,56 грн.), визначена контролюючим органом на підставі пункту 11 частини 1 статті 347 МК України, підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та згідно з частиною 2 статті 293, частиною 1 статті 298 МК України та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України повинна бути сплачена до Державного бюджету.

При цьому, позивачем, було подано на даний акт, письмове заперечення вищезазначена сума податкових зобов`язань була сплачена до Державного бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями №2538 від 24.09.2020 та No2539 від 24.09.2020.

Вказує, що з мотивувальної частини постанови від 24.12.2020 № 1819/10000/20 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (стягнення штрафу) вбачається, що вона прийнята на підставі висновку вищезазначеного Акту від 17.08.2020 №63/20/7.8-19-04/36712558 документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» митних правил.

Зазначає, що у вищезазначеному акті Київської митниці Держмитслужби від 17.08.2020 №63/20/7.8-19-04/36712558 та в оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил від 24.12.2020 № 1819/10000/20, контролюючим органом не зазначено про встановлення недостовірності або невідповідності даних, наданих декларантом, їх невідповідності первинним документам або надання позивачем неповного переліку документів. У них тільки зазначено про неправильність кваліфікації коду товару, яку виявлено контролюючим органом тільки на восьмій поставці товару із-за кордону за період з 2017 по 2020 роки.

Стверджує, що згідно з диспозицією статті 485 МК України, порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

А сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення згідно з ст. 485 МК України.

Вказує, що у даному випадку у заявлених позивачем митних деклараціях від 26.07.2017 №UA125060/2017/173139, від 19.09.2017 №UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 №UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 №UA125060/2017/064579, від 26.12.2018 №UA 125020/2018/073592, від 28.11.2019 №UA125020/2019/075866, від 13.08.2019 №UA125110/2019/415469 не було повідомлено недостовірної інформації про товар, а відповідачем не доведено в акті невиїзної перевірки від 17.08.2020 № 63/20/7.8-19-04/36712558 та в оскаржуваній постанові від 24.12.2020 № 1819/10000/20 умислу позивача на заниження митних платежів шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар, що вказує про необґрунтованість спірної постанови митного органу.

Ухвалою суду від 19.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.07.2022 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.

Свої заперечення мотивував тим, що на підставі наказу Київської митниці Держмитслужби від 28.07.2020 № 272 робочою групою проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» (код 36712558) вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Частини системи блискавковідводу: LIVA LAP...» (код товару 853890 99 00 згідно з УКТ ЗЕД) за митними деклараціями від 26.07.2017 №UA125060/2017/173139, вiд 19.09.2017 № UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 №UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 № UA125020/2018/064579, від 26.12.2018 №UA125020/2018/073592, від 28.11.2019 № UA125020/2019/075866, вiд 13.08.2019 №UA125110/2019/415469.

За результатами перевірки 17.08.2020 складено Акт No 63/20/7.8-19-04/36712558.

Зі змісту вказаного Акту слідує, що ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» за зазначеними вище митними деклараціями ввезено товари: «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP-DX250, LIVA LAP-CX040, LIVA LAP-CX070, LIVA LAP- BX125T, LIVA LAP-BX175T, LIVA LAP-AX210T, LIVA LG-4H-0204. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок», країна походження Туреччина. Загальна митна вартість товарів, заявлена платником податків під час митного оформлення складає 2 646 785,80 грн.

Декларування товарів здійснювалось декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 (код ДРФО 2923111794).

Під час декларування вказаних вище товарів декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 (код ДРФО 2923111794) здійснено їх класифікацію за кодом 853890 99 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 4% від митної вартості).

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті компаній-виробника «Liva Grup Elektrik Elektronik Ins.Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti» (Туреччина), блискавкоприймачі моделей LIVA LAP-DX250, LIVA LAP-CX040, LIVA LAP-CX070, LIVA LAP-BX125T, LIVA LAP- ВХ175T, LIVA LAP-AX210T, LIVA LG-4H-0204, відповідно до технічних характеристик представляють собою стрижні, які працюють за принципом емісії раннього випромінення (ЕЅЕ), виготовлені з «нержавіючої сталі» проти хімічної взаємодії та корозії. Експлуатація блискавкоприймачів відбувається в умовах збільшення потужності електричного поля в атмосфері до 10 000-20 000 В/м.

У ході проведення перевірки, зокрема, перевірки відповідності заявленого коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним в АСМО «Інспектор», встановлено, що 07.05.2020 Київською митницею прийнято було рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 07.05.2020 No KT-UA100440-0001-2020 за МД від 05.05.2020 № UA100440/2020/059725 відносно ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС».

Зазначеним рішення, задекларований код товару «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймач LIVA LAP-CХ040; блискавкоприймач LIVA LAP-CX070T з тестуванням; блискавкоприймач LIVA LAP-BX125Т з тестуванням; блискавкоприймач LIVA LAP-BХ175Т з тестуванням. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок. Торговельна марка: Liva. Країна виробництва: TR. Виробник: Liva Grup Elektrik Elektronik Ins. Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti» змінено з 8538909900 (ставка мита 4%) на 8535 40 00 00 (ставка мита 5%) згідно з УКТ ЗЕД.

У подальшому, відповідно до даних, наявних в АСМО «Інспектор», вказані товари були заявлені декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» та оформлені митницею за МД від 08.05.2020 No UA100440/2020/059929, в графі 31 якої задекларовано опис товару «Блискавкоприймач LIVA LAP-CX040 - 30шт.; блискавкоприймач LIVA LAP-CX070T з тестуванням 30шт.; блискавкоприймач LIVA LAP-BX125Т з тестуванням 15шт.; блискавкоприймач LIVA LAP-ВХ175Т з тестуванням -75 шт. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок. Торговельна марка : Liva. Країна виробництва: TR. Виробник: Liva Grup Elektrik ElektronikIns.Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti», в графі 33 код товару 8535400000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 5%).

У графі 44 «Подані документи» МД від 08.05.2020 No UA100440/2020/059929 під кодом документа «1503» заявлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 07.05.2020 № КТ-UA100440-0001-2020. У графі 47 «Нарахування мита та митних платежів» ставка мита задекларована у розмірі 5%, сума задекларованого мита сплачена ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, за результатами перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до ч. 4 ст. 69 МК України та ч.14 ст. 354 МК України, митницею визначено код товару «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP...» згідно з УКТ ЗЕД 8535 40 0000.

Таким чином, враховуючи висновок, викладений у Акті Київської митниці Держмитслужби від 17.08.2020 № 63/20/7.8-19-04/36712558 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «EKCIMTEK ПЛЮС» (код 36712558) вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Частини системи блискавковідводу: LIVA LAP...» (код товару 8538 90 99 00 згідно з УКТ ЗЕД) за митними деклараціями від 26.07.2017 № UA125060/2017/173139, від 19.09.2017 № UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 №UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 № UA125020/2018/064579, від 26.12.2018 №UA125020/2018/073592, від 28.11.2019 № UA125020/2019/075866, від 13.08.2019 №UA125110/2019/415469», товар «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP...», заявлений Декларантом TOB «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1 ) до митного оформлення за вказаними МД, повинен класифікуватися за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 8535 40 00 00 (ставка ввізного мита 5%).

Зазначене призвело до порушення ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36712558) вимог: Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф України» (зі змінами та доповненнями), частини 1 та підпункту г пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується неправильної класифікації товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 26467, 85 грн.; пункту 190.1 статті 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5293, 56 грн.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 31 761, 41 грн.

Представник митного органу вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою Київської митниці Держмитслужби від 24.12.2020 у справі про порушення митних правил №1819/10000/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 95 239,23 грн.

Як вбачається з постанови, на підставі наказу Київської митниці Держмитслужби від 28.07.2020 № 272 робочою групою проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» (код 36712558) вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Частини системи блискавковідводу: LIVA LAP...» (код товару 853890 99 00 згідно з УКТ ЗЕД) за митними деклараціями від 26.07.2017 № UA125060/2017/173139, вiд 19.09.2017 № UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 № UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 №UA125020/2018/064579, від 26.12.2018 № UA125020/2018/073592, від 28.11.2019 №UA125020/2019/075866, вiд 13.08.2019 № UA125110/2019/415469.

За результатами перевірки 17.08.2020 складено Акт No 63/20/7.8-19-04/36712558.

Зі змісту вказаного Акту слідує, що ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» за зазначеними вище митними деклараціями ввезено товари: «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP-DX250, LIVA LAP-CX040, LIVA LAP-CX070, LIVA LAP- BX125T, LIVA LAP-BX175T, LIVA LAP-AX210T, LIVA LG-4H-0204. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок», країна походження Туреччина. Загальна митна вартість товарів, заявлена платником податків під час митного оформлення складає 2 646 785,80 грн.

Декларування товарів здійснювалось декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 (код ДРФО 2923111794).

Під час декларування вказаних вище товарів декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 (код ДРФО 2923111794) здійснено їх класифікацію за кодом 853890 99 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 4% від митної вартості).

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті компаній-виробника «Liva Grup Elektrik Elektronik Ins.Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti» (Туреччина), блискавкоприймачі моделей LIVA LAP-DX250, LIVA LAP-CX040, LIVA LAP-CX070, LIVA LAP-BX125T, LIVA LAP- ВХ175T, LIVA LAP-AX210T, LIVA LG-4H-0204, відповідно до технічних характеристик представляють собою стрижні, які працюють за принципом емісії раннього випромінення (ЕЅЕ), виготовлені з «нержавіючої сталі» проти хімічної взаємодії та корозії. Експлуатація блискавкоприймачів відбувається в умовах збільшення потужності електричного поля в атмосфері до 10 000-20 000 В/м.

У ході проведення перевірки, зокрема перевірки відповідності заявленого коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним в АСМО «Інспектор», встановлено, що 07.05.2020 Київською митницею прийнято було рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 07.05.2020 No KT-UA100440-0001-2020 за МД від 05.05.2020 № UA100440/2020/059725 відносно ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС».

Зазначеним рішення, задекларований код товару «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймач LIVA LAP-CХ040; блискавкоприймач LIVA LAP-CX070T з тестуванням; блискавкоприймач LIVA LAP-BX125Т з тестуванням; блискавкоприймач LIVA LAP-BХ175Т з тестуванням. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок. Торговельна марка: Liva. Країна виробництва: TR. Виробник: Liva Grup Elektrik Elektronik Ins. Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti» змінено з 8538909900 (ставка мита 4%) на 8535 40 00 00 (ставка мита 5%) згідно з УКТ ЗЕД.

У подальшому, відповідно до даних, наявних в АСМО «Інспектор», вказані товари були заявлені декларантом ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» та оформлені митницею за МД від 08.05.2020 No UA100440/2020/059929, в графі 31 якої задекларовано опис товару «Блискавкоприймач LIVA LAP-CX040 - 30шт.; блискавкоприймач LIVA LAP-CX070T з тестуванням 30шт.; блискавкоприймач LIVA LAP-BX125Т з тестуванням 15шт.; блискавкоприймач LIVA LAP-ВХ175Т з тестуванням -75 шт. Призначені для використання в складі захисних пристроїв від впливу блискавок. Торговельна марка : Liva. Країна виробництва: TR. Виробник: Liva Grup Elektrik ElektronikIns.Tah.San. ve Tic. Ltd. Sti», в графі 33 код товару 8535400000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 5%).

У графі 44 «Подані документи» МД від 08.05.2020 No UA100440/2020/059929 під кодом документа «1503» заявлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 07.05.2020 № КТ-UA100440-0001-2020. В графі 47 «Нарахування мита та митних платежів» ставка мита задекларована у розмірі 5%, сума задекларованого мита сплачена ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, за результатами перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до ч. 4 ст. 69 МК України та ч.14 ст. 354 МК України, митницею визначено код товару «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP...» згідно з УКТ ЗЕД 8535 40 0000.

Таким чином, враховуючи висновок, викладений у Акті Київської митниці Держмитслужби від 17.08.2020 № 63/20/7.8-19-04/36712558 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «EKCIMTEK ПЛЮС» (код 36712558) вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Частини системи блискавковідводу: LIVA LAP...» (код товару 8538 90 99 00 згідно з УКТ ЗЕД) за митними деклараціями від 26.07.2017 № UA125060/2017/173139, від 19.09.2017 № UA125020/2017/151247, від 04.05.2018 №UA125020/2018/056854, від 28.08.2018 № UA125020/2018/064579, від 26.12.2018 №UA125020/2018/073592, від 28.11.2019 № UA125020/2019/075866, від 13.08.2019 №UA125110/2019/415469», товар «Частини системи блискавковідводу: блискавкоприймачі LIVA LAP...», заявлений Декларантом TOB «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1 ) до митного оформлення за вказаними МД, повинен класифікуватися за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 8535 40 00 00 (ставка ввізного мита 5%).

Зазначене призвело до порушення ТОВ «ЕКСІМТЕК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36712558) вимог: Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф України» (зі змінами та доповненнями), частини 1 та підпункту г пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується неправильної класифікації товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 26467, 85 грн.; пункту 190.1 статті 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5293, 56 грн.

Встановлені порушення призвели заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 31 761, 41 грн.

Приймаючи рішення про наявність у діях громадянина України ОСОБА_1 ознак порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 485 МК України, митний орган прийшов до висновку, що останній у митній декларації не вказав правильний код товару, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Зазначені дії на думку митного органу мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Разом із тим, суд не погоджується із таким твердженням митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі тощо.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами ч. 1 ст. 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Отже, на час прийняття постанови по справі № 1819/10000/20 від 24.12.2020, митниця була наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірних постанов за ст. 485 МК України, полягає у невірному зазначенні позивачем в поданій до митного контролю та митного оформлення електронній митній декларації коду товарів згідно з УКТЗЕД.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

За правилами ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України.

Митний тариф України регулюється Законом України «Про Митний тариф України» з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними і класифікації.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Статті 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто, сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно з ст. 485 МК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17.

Згідно з ч.ч. 1-7 ст. 69 МК України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Наведені положення МК України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/5320/17, провадження № К/9901/18692/18).

Вимоги ст. 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 510 МК України посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.

Вимоги статті 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Однак, ані в протоколі про порушення митних правил, ані в постанові про притягнення до відповідальності не ставиться позивачу за провину факт невірного заповнення опису товару, спотворення його визначальних характеристик або неподання документів, які мають значення для класифікації, що свідчить про те, що позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи надані позивачем.

Дії позивача було кваліфіковано за ст. 485 МК України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів).

Правовий аналіз змісту наведених норм права дає підстави для висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у більшому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Аналізуючи зміст ст. 485 МК України, суд приходить висновку, що склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з умисною формою вини (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 757/58377/16-а, касаційне провадження № К/9901/32161/18).

Проте, саме по собі зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Викладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а.

Відповідно до положень ст. 69 МК України органи під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відтак, зазначення позивачем невірного коду товару в декларації поряд з заявленням повного опису товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів, які б свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), оскільки сам по собі факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

Суд зазначає, що митними органом при розгляді справи про порушення митних правил не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже не доведено його суб`єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.

Крім того, відповідачем не виявлено та не доведено факт подання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації.

Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, надання недостовірної інформації або ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття митницею рішення про визначення коду товару, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Згідно з ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач за звернення до суду з позовом у даній справі сплатив 908,00 грн.

При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільги за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2 270,00 грн. та 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 454 грн.

Тому, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст..ст. 29, 485, 489, 494, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову №1819/10000/20 від 24.12.2020, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 95 239,23 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43997555, адреса: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС, апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А.Усатова