Постанова

від 18.11.2024 по справі 279/3570/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/3570/23 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 85 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Антоневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/3570/23 за заявою ОСОБА_1 , з аінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про встановлення факту, що має юридичне значення

за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що заявником є особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Коростень, Житомирської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування поданої заяви зазначала, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Коростень Житомирської області. Її матір`ю є ОСОБА_2 , яка після народження фактично кинула її, не опікувалася та не виховувала. Батьком у свідоцтві про народження записаний ОСОБА_3 . Запис про батька зроблено зі слів матері. Фактично її біологічним батьком є ОСОБА_4 . Саме він та його дружина ОСОБА_5 займалися її вихованням та опікою, виростили її. Оскільки жодних документів, крім свідоцтва про народження, вона не має, то не може отримати паспорт громадянина України.

У лютому 2022 року вона звернулась до міграційної служби із заявою про оформлення паспорту, але їй було відмовлено, оскільки її особу неможливо ідентифікувати, так як наявні розбіжності в написанні прізвища її матері, а також її по батькові, що не дає змогу ідентифікувати її особу.

Все життя вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Середню освіту здобувала в Коростенському міському ліцеї (школа №6), де закінчила 9 класів та отримала атестат про неповну загальну середню освіту.

Її особу можуть підтвердити свідки: ОСОБА_6 , яка була її класним керівником під час навчання в школі, та ОСОБА_7 , яка на даний час є начальником відділу в справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради (в той час займалася її справою - позбавленням батьківських прав біологічної матері та оформленням над нею опіки).

У будь-який інший спосіб, окрім як у судовому порядку, вона не може встановити свою особу для отримання паспорту та інших документів. Встановлення даного факту має для неї юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить видача паспорту громадянина України.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2024 року заяву задоволено. Для видачі паспорта громадянина України встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що заявником є особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка м.Коростень, Житомирської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 18.02.2022 особа, що назвала себе - ОСОБА_1 звернулася до Коростенського відділу УДМС у Житомирській області щодо оформлення їй паспорта громадянина України вперше. За результатами звернення була створена заява-анкета №7513744 для внесення інформації до ЄДДР. Зважаючи, що заявниця досягла 18 років за законодавством України проводиться процедура встановлення особи для подальшого документування її паспортом громадянина України.

До заяви заявницею долучено свідоцтво про народження, довідка спілки голів окружних будинкових, вуличних комітетів Коростенської міськради про місце проживання, довідка Коростенського міського ліцею Житомирської області про місце навчання та копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зі слів заявниці, її мами).

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що свою матір вона не знає та не знає її місця проживання. Також вона повідомила, що у свідоцтві про народження її батько ОСОБА_3 записаний зі слів матері, біологічним її батьком є ОСОБА_4 (в суді встановлено, що реєстрація факту народження дитини вчинялася працівником органу опіки і піклування). Будь-яких інших документів, що могли б підтверджувати особу заявниці та належність її до громадянства України не надано.

При перевірці інформації по ЄІАС УМП було зроблено роздруківку сканованої копії заяви про видачу паспорта громадянина України (Ф-1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В графі «службові відмітки» даної заяви, є в наявності запис про дитину на прізвище « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Розбіжність складають як дані про ім`я заявниці, так і дані про її дату народження. Також є розбіжність в прізвищі матері « ОСОБА_9 » (другий склад з літерою «і»), яке указане в копії паспорта, з тим, яке указане у свідоцтві про народження заявниці. Крім того, при перевірці по Державному реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та про шлюб також виявлені розбіжності в прізвищі матері заявниці (в реєстрі про шлюб мати вказана як ОСОБА_9 , а в реєстрі про народження дитини - ОСОБА_10 ).

Дані розбіжності не дають можливості достовірно визначити особу заявниці, а також належність її до громадянства України, що, у свою чергу унеможливлює оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 .

За результатами розгляду заяви-анкети 18.05.2022 ОСОБА_11 відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України на підставі підпунктів 3, 5, 6 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорту громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302, у зв`язку з тим, що особу ОСОБА_1 не встановлено, а також не встановлено належність її до громадянства України.

Під час судового розгляду була допитана як свідок ОСОБА_12 , яка показала, що являється біологічною матір`ю ОСОБА_1 . Дочку народила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент народження дочки вона перебувала у розшуку, тому не надавала ніяких документів, дитину було записано з її слів. На той час вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_13 , тому вказала дитину по батькові - ОСОБА_14 , хоча в дійсності народила дочку від ОСОБА_15 . ОСОБА_1 народилася вночі, тому вона вказала дату ІНФОРМАЦІЯ_5, однак насправді датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_6. Потім її ув`язнили на 5 років і дитина залишилась на вихованні батька ОСОБА_15 .

Отже, під час судового розгляду вказані обставини щодо наявності розбіжностей підтвердженні і не спростовані будь-якими документальними доказами й так і залишилися наявними після ухвалення судового рішення. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази (документи) про зміну прізвища свідка ОСОБА_10 на ОСОБА_18 , та не підтверджено того, що ОСОБА_12 є матір`ю ОСОБА_1 .

Заявниця - ОСОБА_1 правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 26.01.2010 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було видано свідоцтво про народження ОСОБА_1 , датою та місцем народження якої зазначено 17.01.2001 року м. Коростень. Батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.99).

Відповідно до довідки органу самоорганізації населення - Спілка голів оружних, будинкових, вуличних комітетів Коростенської міської ради Житомирської області від 20.09.2023 року №1697 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 та на даний момент не має паспорту (а.с.100).

Актом №1697 від 20.09.2023 органу самоорганізації населення - Спілка голів оружних, будинкових, вуличних комітетів Коростенської міської ради Житомирської області встановлено, що за твердженнями сусідів ОСОБА_19 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_20 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_21 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та на даний момент не має паспорту (а.с.101).

Згідно довідки директора Коростенського міського ліцею Житомирської області ОСОБА_1 2001 р.н. навчалася в Коростенській ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 із 01.09.2009 року по 09.06.2016 року (а.с.99, зворот).

Відповідно до висновку Коростенського відділу УДМС у Житомирській області від 23.05.2022 року за результатами проведення процедури встановлення особи, особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки м. Коростень, Житомирської області не встановлено, а також не встановлено її належність до громадянства України, що є підставою для відмови у документуванні паспортом громадянина України (а.с.109 зворот-110).

У судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_6 пояснила, що була класним керівником у ОСОБА_1, яка відвідувала школу №6 з 5 по 9 клас (2011-2016 роки). Вихованням дівчинки займалась дружина її батька, у сім`ї були гарні відносини і добре ставлення до ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що в свій час намагалась отримати документи для встановлення опікунства над ОСОБА_1 , оскільки її біологічна матір після народження дівчинку залишила. Фактично вихованням дочки займався батько ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 . ОСОБА_1 мешкала весь час у АДРЕСА_4 . Вона особиста зверталась до органів РАЦСу, отримала свідоцтво про народження, однак усунути розбіжності у документах ніхто не зміг, тому питання щодо позбавлення біологічної матері батьківських прав відносно ОСОБА_1 свого часу не було вирішено.

Свідок ОСОБА_12 показала, що являється біологічною матір`ю ОСОБА_1 . Дочку народила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент народження дочки вона перебувала у розшуку, тому не надавала ніяких документів, дитину було записано з її слів. На той час вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_13 , тому вказала дитину по батькові - ОСОБА_14 , хоча в дійсності народила дочку від ОСОБА_15 . ОСОБА_1 народилась вночі, тому вона казала дату ІНФОРМАЦІЯ_5, однак насправді датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_6. Потім її ув`язнили на 5 років, дитина залишилась на вихованні батька ОСОБА_15 .

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи те, що заявник іншої можливості, окрім як у судовому порядку, встановити свою особу не має, тому наявні підстави для задоволення заяви, що має для заявника юридичне значення для видачі паспорту, тобто документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Законом України «Про громадянство України».

Згідно із підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, визначено, що Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» визначено загальний порядок видачі та відновлення паспорта (далі - Порядок № 302).

В пунктах 38-40 Порядку № 302 передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Ідентифікація особи, на ім`я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У виключних випадках за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи (пункт 43 Порядку № 302).

Зокрема, цим пунктом встановлено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства юстиції України, органів Державної фіскальної служби, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник. Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців. Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС. Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, заявник має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення у порядку, визначеному частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Perez deRada Cavanilles проти Іспанії» № 2809095).

Отже, необхідною умовою забезпечення доступу заявника в цій справі до правосуддя є надання судом оцінки доводам його заяви.

Згідно із вимогами вищевказаного законодавства України вбачається, що у разі, якщо ДМС України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації, то встановлення такого факту проводиться у судовому порядку.

До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

Згідно із вищевказаними нормативними актами, основними документами, які дозволяють особі звернутися до суду, мають бути: свідоцтво про народження особи та рішення ДМС України про неможливість встановити особу після проведення процедури ідентифікації.

У своїй заяві до суду заявник має вказати, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт (показання свідків, біографічні дані заявника та будь-які документи, які надають можливість перевірити інформацію щодо його особи).

При зверненні до суду разом із заявою про встановлення юридичного факту заявниця, зокрема, подала: копію свідоцтва про народження від 26 січня 2010 року, копію висновку за результатами проведення процедури встановлення особи від 23 травня 2022 року, яким у документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 відмовлено.

За таких обставин, враховуючи, що заявницею надано до суду докази ініціювання питання щодо проведення процедури встановлення особи, докази звернення заявника до міграційної служби із заявою про видачу паспорта, на підставі якої прийнято рішення про відмову у задоволенні такої заяви, що відповідає Порядку, тому слід дійти висновку про наявність підстав для встановлення факту, що має юридичне значення, тобто встановлення особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заявником здійснено досудове врегулювання цього питання відповідно до Порядку.

Встановлення особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Коростень, Житомирської області заявниці необхідно для оформлення паспорта громадянина України.

Відсутність паспорта громадянина України та неможливість його оформлення позбавляє та обмежує ОСОБА_1 у здійсненні нею прав та обов`язків, можливості вирішення питання обрання місця проживання, працевлаштування, вільного пересування та інших прав.

Колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що заявниця іншої можливості, окрім як у судовому порядку, встановити свою особу не має.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді