Ухвала

від 21.11.2024 по справі 545/3348/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3348/24 Номер провадження 11-кп/814/1940/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника установи ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання Державної установи «Божковська виправна колонія (№16) щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, з вищою освітою, судимого, засудженого:

09.05.2023 Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст.286-1, ч.1 ст. 135, ст.70, ст.71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами 4 роки,

про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_8 під час відбування покарання допускав порушення установленого порядку відбування покарання. 29.04.2024 засудженому було відмовлено у поданні матеріалів до суду на підставі ст. 82 КК України, а наявність заохочень та позитивної характеристики недостатньо для умовно-дострокового звільнення. Тому дійшов висновку, що ОСОБА_8 не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Не погоджуючись з рішенням суду засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд недостатньо врахував його характеристику і наявність заохочень та дійшов неправильного висновку про те, що він не довів своє виправлення.

Не враховано, що стягнення погашені, а тому він вважається таким, що не має стягнень, з перших днів відбування покарання працює в установі та своєю поведінкою і ставленням до праці довів виправлення.

Вказує, що він має сім`ю, двох дітей та батьків, яким потрібна його допомога та підтримка. Тому вважає, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржили.

Заслухавши доповідача, засудженого в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу залишити без змін, представника установи, який не заперечив проти умовно-дострокового звільнення засудженого, перевіривши матеріали провадження та особової справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

На підставі частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

На підставі п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Необхідною умовою застосування положень статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов`язків.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_8 засуджений 09.05.2023 Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст.286-1, ч.1 ст. 135, ст.70, ст.71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами 4 роки.

Початок строку покарання ОСОБА_8 рахується з 08.07.2023, кінець строку покарання 08.01.2025.

У місцях позбавлення волі ОСОБА_8 перебуває з 08.07.2023. За час перебування в установі попереднього ув`язнення характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 02.08.2023 відбуває покарання в ДУ «Божковська виправна колонія (№16)». Працевлаштований різноробочим житлової зони установи в будівельній бригаді. До роботи відноситься відповідально, встановлені завдання виконує. В установі характеризується позитивно, 4 рази заохочувався, отримав 1 стягнення, яке достроково знято у встановленому законом порядку. Вину у вчиненому визнає. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. На заходи виховного впливу реагує та робить правильні висновки. Бере участь у програмах диференційованого виховного впливу, у роботі секцій. Виконавчі листа на адресу установи не надходили.

З довідки установи про стягнення та заохочення вбачається, що за час відбування покарання ОСОБА_8 отримав 1 стягнення 21.02.2024 поміщення в ДІЗО на 10 діб за створення конфліктної ситуації. Має 4 заохочення.

Комісією установи було відмовлено у застосуванні ст. 101 КВК України 16.01.2024 та у поданні про застосування ст. 82 КК України 29.04.2024.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені під час розгляду, те, що ОСОБА_8 вчинив ДТП на пішохідному переході, кримінальне правопорушення вчинив в стані алкогольного сп`яніння, отримав стягнення незадовго до настання дати настання пільги УДЗ, що вказує на його нестабільну поведінку, тобто враховуючи поведінку засудженого за весь час відбування покарання, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подання про умовно-звільнення засудження є передчасним та ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні подання, так як засуджений не досяг необхідного ступеню виправлення.

Сама по собі позитивна характеристика в установі є нормальною поведінкою засудженого та є недостатньою підставою для умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 404,407,419КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 серпня 2024 року щодо ОСОБА_8 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4