Постанова

від 26.11.2024 по справі 201/9602/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9117/24 Справа № 201/9602/23 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді : Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30липня 2024року у цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В огрунтування посилалася на те, що 23.04.2021року до неї звернулася її подруга ОСОБА_3 для отримання правничої допомоги у конфлікті з сусідами по житлу, а саме потрапляння води з квартири ОСОБА_3 у квартиру знизу. В той же день між ними було укладено договір № 33 про надання правової допомоги.

Предмет договору стосувався справи №201/3664/21, яка перебуває на розгляді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

В процесі спору їй стали відомі певні обставини справи, зокрема, те, що ОСОБА_2 , відповідача у цій справі, залучено як відповідача у справі, після чого постало питання, чи буде від нього адвокат, бо позивач може ним бути.

Оскільки основний договір з обов?язками між адвокатом та клієнтом ОСОБА_3 вже був укладений, 07.05.2023 року між сторонами у цій справі дистанційно був підписаний договір № 36, який обумовлював настання повноважень представляти інтереси ОСОБА_2 в судовій справі без обирання йому окремої позиції, і направлений на підтримання позиції, яка була обрана для ОСОБА_3 .. Було зазначено, що обов?язки адвоката відсутні, а сума гонорару обумовлена іншою угодою, яка не підписувалася взагалі.

Відповідач до позивача ніколи не звертався, інформації не надавав, грошей не сплачував. Відповідно до п.1 оскаржуваного договору з відповідачем, адвокат прийняла на себе зобов?язання надати клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільні справі 201/3664/21.

Пунктом 2.3 договору зазначено, що обов?язки адвоката відсутні, а п.3 визначено, що гонорар адвоката обумовлюється окремою угодою, яка не укладена, оплата послуг позивача не здійснювалася. Відтак оскаржуваний договір було підписано без наміру створення правових наслідків, притаманних для договору правової допомоги.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як із сторін має бути досягнуто згоди.

3 цього вбачається, що для його укладання договору з адвокатом обов?язковим є й погодження його суттєвих умов, інакше договір не вважається укладеним. Зокрема суттєвою умовою є ціна договору (гонорар адвоката). В даному випадку гонорар (ціна договору) не погоджений сторонами, а тому договір не може вважатись укладеним.

3 боку ОСОБА_2 ніякі дії, спрямовані на укладення з ним договору, не вчинялися, не передавалися документи, не вчинялася оплата, не надавалися розпорядження, інструкції, не вимагалися звіти виконання і т.п.

Позаяк істотні умови договору погоджено не було, договір не виконувався, тому кваліфікація даного договору, як договору укладеного, виключається.

Просила визнати договір про надання правової допомоги № 36 від 07.05.2021року, підписаний з відповідачем, недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що договір між сторонами підписано, але без наміру створення правових наслідків, притаманих для договору правової допомоги. Встановивши неукладеність договору правової допомоги, договір від 07.05.2021 року може мати ознаки укладення договору доручення, згідно якого представник Василенко мав певні повноваження.

У своїх висновках суд першої інстанції не навів жодного аргументу щодо можливості зі змісту договору встановити, що саме вона має робити в подальшому, який обсяг робіт та в якому розмірі має отримувати винагороду. Позиція захисту ОСОБА_2 була однакова з ОСОБА_3 , тому нею був підписаний з ним договір з метою отримання повноважень виразити цю позицію однократно, тому в договорі з ним не був прописаний а ні обсяг робіт, а ні перелік зобов`язань обох сторін та не був погоджений гонорар адвоката.

У спірному договорі з ОСОБА_2 обов`язки адвоката відсутні, а отже відсутній склад і «зобов`язань» перед ним,тому угода між сторонами не може кваліфікуватись як договір правової допомоги. Для укладання договору з адвокатом обов`язковим є погодження його суттєвих умов,інакше договір не вважається укладеним.Зокрема суттєвою умовою є ціна договору(гонорар адвоката). В данному випадку гонорар не погоджений сторонами,а тому договір не може вважатись укладеним.

В судовезасідання з`явилася ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином в елекронному суді.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціївідповідно довимог частини1статті 367ЦПК Україниза наявнимив нійдоказами вмежах доводівта вимог апеляційноїскарги,апеляційний судвважає,що апеляційнаскарга непідлягає задоволенню з такихпідстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2021року між адвокатом Гусаковою О.Б. та ОСОБА_3 укладений договір про надання правової допомоги, а саме захист інтересів ОСОБА_3 у цивільній справі № 201/3664/21, яка розглядається Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

07.05.2021року між адвокатом Гусаковою О.Б. та ОСОБА_2 укладений договір про надання правової допомоги, а саме захист інтересів ОСОБА_2 у цивільній справі № 201/3664/21, яка розглядається Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Після укладення цих договорів позивач видала ордери, 18.05.2021року подала Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська заяву про те, що вона представляє інтереси відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі №201/3664/21, зокрема, ОСОБА_2 з 07.05.2021року згідно викладеного в рішенні КДКА в Дніпропетровській області (а.с.51), приймала участь у розгляді справи як представник Трискиби і Василенка, що підтверджується ухвалами суду, наявними в ЄДРСР.

Рішення у справі № 201/3664/21 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська не ухвалено.

ОСОБА_4 із картки, яка є додатковим платіжним засобом до картки клієнта ОСОБА_2 , перераховував позивачу в травні,червні,листопаді та грудні 2021 року грошові кошти без призначення платежу.

Обгрунтовуючи позовнівимоги,позивач посилаласяна те,що договір між нею та ОСОБА_2 підписано, але без наміру створення правових наслідків, притаманих для договору правової допомоги. Обов`язки адвоката в договорі відсутні, а отже відсутній склад і «зобов`язань» перед клієнтом,тому угода між сторонами не може кваліфікуватись як договір правової допомоги. Гонорар не погоджений сторонами, а тому договір не може вважатись укладеним.

В матеріалах справи наявний оскаржуваний договір за №36 про надання правової допомоги від 07.05.2021 року, згідно якого адвокат Гусакова О.Б. діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю,надалі Адвокат з одного боку і ОСОБА_2 ,іменований надалі Клієнт, з іншого боку, уклали цей договір про наступне:

1.Предмет договору. Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за №201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м.Дніпропетровська.

Згідно пункту 2.1 Адвокат має право діяти без обмеження повноважень. Гонорар Адвоката обумовлюється окремою угодою. Договір містить підписи обох сторін.

У статті 1 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено термін договору про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Формата змістдоговору пронадання правничоїдопомоги визначені статтею27Закону України« Проадвокатуру таадвокатську діяльність»,де зазначено,що договірпро наданняправничої допомогиукладається вписьмовій формі та може вчинятися усно у деяких випадках.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України таправилам адвокатської етики.

Адвокатська діяльністьздійснюється напідставі договорупро наданняправничої допомоги. Документами,що посвідчуютьповноваження адвокатана наданняправничої допомоги,можуть бути: договір про надання правничої допомоги ;довіреність; ордер;

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.(стаття 26 Закону) .

Те що була домовленість між адвокатом та Василенко О.В.про те,щоАдвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за №201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м.Дніпропетровська та має право діяти без обмеження повноважень сторонами не оспорюється.

Сама позивачзазначає,що запропонувалавідповідачеві укластиз неюдоговір пронадання правовоїдопомоги длятого,щоб мати повноваження представляти інтереси ОСОБА_2 в судовій справі без обирання йому окремої позиції, і направлений на підтримання позиції, яка була обрана для ОСОБА_3 ..

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Оспорюваний договір містить посилання на те, що гонорар Адвоката обумовлюється окремою угодою. Зазначене не суперечить нормам діючого законодавста.

Та обставина,що гонорарАдвоката обумовлюєтьсяокремою угодоюі такоїугоди небуло укладеноне свідчитьпро те, що договір між сторонами підписано без наміру створення правових наслідків, притаманих для договору правової допомоги.

За такихобставин судпершої інстанціїдійшов обгрунтованоговисновку проте,що позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину, в тому числі і підстав його фіктивності.

Зазначене узгоджуєтьсяз положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України,згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №905/1227/17 та у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 року у справі №904/4885/20.

Суд першої істанції правильно зазначив, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення умислу його сторін. Такого умислу не встановлено, оскільки на укладання договору обидві сторони мали вільне волевиялвення і погодилися із його умовами.

Посилання нате,що усвоїх висновкахсуд першоїінстанції ненавів жодногоаргументу щодоможливості зізмісту договорувстановити,що самепозивач маєробити вподальшому,який обсягробіт тав якомурозмірі маєотримувати винагородує безпідставним.В самомутексті договорупро наданняправової допомогизазначено щосаме позивачмає робитив подальшому,який обсягробіт,ізокрема:Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за №201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м.Дніпропетровська та має право діяти без обмеження повноважень.

Про те, що позиція захисту ОСОБА_2 була однакова з ОСОБА_3 , тому був підписаний договір з ОСОБА_2 з метою отримання повноважень виразити цю позицію однократно, з тексту договору не вбачається, оскільки згідно умов договору Адвокат взяв насебе зобов`язаннянадати Клієнтуправову допомогуіз захистуйого інтересіву цивільнійсправі за№201/3664/21 без обмеженняповноважень.Зазначене спростовуєдоводи проте,що у спірному договорі з ОСОБА_2 обов`язки адвоката відсутні, а отже відсутній склад і «зобов`язань» перед ним.

Вказівка на те, що договір між сторонами підписано, але без наміру створення правових наслідків, притаманих для договору правової допомоги не може бути прийнятою до уваги, оскільки спростовується встановленими обставинами. На виконання умов укладеного договору про надання правничої допомоги по справі було видано ордер адвокатом та представлялися інтереси відповідача в судових засіданнях. Зазначене підтверджується ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2021 року у цивільній справі № 201/3664/21, рішення по справі не ухвалене.

Апеляційний суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30липня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2024 року.

Судді: