Ухвала

від 26.11.2024 по справі 129/3644/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/3644/24

Провадження по справі № 2/129/1459/2024

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

26.11.2024 року місто Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області ДєдовС.М., вивчивши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

Встановив:

До Гайсинського районного суду позивач ОСОБА_1 подав вказаний цивільний позов до Гайсинської міськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті провизнання правана земельнуділянку впорядку спадкування,у якому заявлено такі позовні вимоги, - визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520886500:01:002:0134, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,5546 га., яка розташована на території Гайсинської територіальної громади Гайсинського району Вінницької облласті, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, оскільки всупереч вимогам п.4) ч.3 ст.175 ЦПК України у прохальній частині позовної заяви не зазначено повного змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач проситьсуд визначити у рішенні у даній категорії справ, а саме у випадку наявності у спадкодавця Сертифікату на право на земельну частку (пай).

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:

1) суд знає право;

2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;

3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Велика Палата Верховного Суду у справі№ 904/5726/19 роз`яснила, що обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Відповідно доч.5ст.12ЦПК Українисуд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

З урахуванням ч.5 ст.12 ЦПК України суд, роз`яснює положеня наступних норм права та практики Верховного Суду у справах щодо спадкування права на земельну частку (пай).

Сертифікат на право на земельну частку (пай), посвідчує право на земельну частку (пай), яка є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому право власності на земельну ділянку у спадкодавця в таких випадках не виникає та відповідно не може бути успадковано спадкоємцем. У таких випадках способом захисту своїх прав спадкоємцем можливе звернення до суду із позовом про визнання за спадкоємцем права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі №554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі №623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі №158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки. Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя з дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення з позовом про визнання права на завершення приватизації.

За таких обставин та враховуючи приписи ч.4 ст.12 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків.

Керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України,

Постановив:

Залишити без руху для виправлення недоліків позовну заяву ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що невиконання чи неналежне виконання вимог цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання її копії спричинить повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: