Ухвала

від 07.01.2025 по справі 129/3644/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/3644/24

Провадження у справі № 2/129/416/2025

У Х В А Л А

"07" січня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.

розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Катрича Павла Степановича про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича в цивільній справі №129/3644/24 (провадження у справі №2/129/416/2025) за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

Установив:

06.01.2025 р. представника позивача ОСОБА_1 ,-адвокат КатричП.С.надіслав досуду заявупро самовідвід головуючого у справі судді ДєдоваС.М., яка підписана Електронним цифровим підписом, яка обґрунтована тим, що в Гайсинському районному суді Вінницької області розглядається вищезазначена справа, головуючим по даній справі є суддя Дєдов С.М., в свою чергу головуючий по справі виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 26.11.24 р. з підстав зазначених у цій ухвалі. При цьому суд в супереч вимог ст. 185 ЦПК не зазначив в своїй ухвалі, яким же саме способом можна усунути недоліки позовної заяви в даному випадку. При цьому суд не звернув уваги на те, що спадкодавець не розпочинав приватизації земельної ділянки, а виділення в натурі земельної ділянки на підставі наявності відповідного сертифікату на земельну частку(пай) відповідно до ст. 81 ЗК України, є зовсім іншою підставою набуття права власності на земельні ділянки ніж приватизація, в тому числі з причин того що дана земельна ділянка не відноситься до земель ні державної ні комунальної власності, а від так в даному випадку позовна вимога про завершення приватизації є неефективним способом захисту прав позивача, так як земельна ділянка вже сформована і вже є об`єктом цивільних прав, а тому підлягає лише оформлені як спадкове майно, що було відмовлено позивачу нотаріусом. Відповідно до п.4) ч.1, ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: якщо серед іншого, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Враховуючи те, що головуючий по даній справі в ході вирішення питання про відкриття окремого провадження фактично застосовує суворе трактування процесуальних правил (надмірний формалізм), що може позбавити заявника права на звернення до суду, тому вищевказані обставини викликають сумнів в упередженості та об`єктивності головуючого по даній справі. Аналізуючи усталену судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах проти України, можна дійти висновку, про те, що з метою усунення сумнівів учасників судового процесу щодо неупередженості судді, останні можуть вживати всіх можливих процесуальних заходів упередження винесення судових рішень, в тому числі, шляхом відводу (самовідводу) судді чи суддів. Враховуючи вищенаведене та на підставі ст. ст. 36, 37 ЦПК України він заявляє відвід головуючому судді Дєдову С.М. по даній справі, та просив розглянути дану заяву у його та заявника відсутність.

Відповідно до п.5) ч. 1 ст. 36 ЦПК Українисуддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч.1ст.40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2ст.40 ЦПК Українипитання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.7ст.40 ЦПК Українипитання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8ст.40 ЦПК Українисуд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 § 1 Конвенції 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], §118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть якщо об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

У провадженніГайсинського районногосуду знаходитьсяцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого у справі суддю Гайсинського районного суду ДєдоваС.М.

Ухвалою суду від 26.11.2024 р. залишено без руху для виправлення недоліків позовну заяву ОСОБА_1 доГайсинської міськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті провизнання правана земельнуділянку впорядку спадкування.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, оскільки всупереч вимогам п.4) ч.3 ст.175 ЦПК України у прохальній частині позовної заяви не зазначено повного змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні у даній категорії справ, а саме у випадку наявності у спадкодавця Сертифікату на право на земельну частку (пай).

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:

1) суд знає право;

2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;

3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Велика Палата Верховного Суду у справі№ 904/5726/19 роз`яснила, що обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Відповідно доч.5ст.12ЦПКУкраїнисуд,зберігаючиоб`єктивністьі неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

З урахуванням ч.5 ст.12 ЦПК України суд, роз`яснює положеня наступних норм права та практики Верховного Суду у справах щодо спадкування права на земельну частку (пай).

Сертифікат на право на земельну частку (пай), посвідчує право на земельну частку (пай), яка є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому право власності на земельну ділянку у спадкодавця в таких випадках не виникає та відповідно не може бути успадковано спадкоємцем. У таких випадках способом захисту своїх прав спадкоємцем можливе звернення до суду із позовом про визнання за спадкоємцем права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

Якщо спадкодавецьне набувправа власностіна земельнуділянку згіднозі статтею125ЗК України,проте розпочавпроцедуру приватизаціїземельної ділянкивідповідно дочинного законодавстваУкраїни,а органамимісцевого самоврядуваннявідмовлено спадкоємцяму завершенніпроцедури приватизації,то спадкоємцімають правозвертатися досуду зпозовами провизнання відповідногоправа упорядку спадкування правана завершенняприватизації таодержання державногоакта проправо власностіна землюна ім`яспадкоємця,а неправа власностіна земельнуділянку.Відповідний правовийвисновок викладенийу постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 20березня 2019року усправі №350/67/15-ц,провадження 14-652цс18,у постановахВерховного Судувід 13червня 2018року усправі №128/1911/15-ц,від 17квітня 2019року усправі №723/1061/17,від 29серпня 2019року усправі №554/1195/17від 30червня 2020року усправі №623/633/17,від 25березня 2020року усправі №158/1672/17,що свідчитьпро сталістьсудової практикиу вирішенніпитання правана завершенняприватизації земельноїділянки.Таким чином,у випадку,якщо спадкодавецьза життяз дотриманнямвимог законодавстварозпочав процедуруприватизації земельноїділянки,проте неотримав нанеї правовласності узв`язкузі смертю,спадкоємці упорядку спадкуваннянабувають правона завершенняприватизації.У разівідмови компетентногооргану спадкоємцям,належним таефективним способомзахисту їхправ усудовому порядкує зверненняз позовомпро визнанняправа назавершення приватизації.

Оскільки об`єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді ДєдоваС.М. немає, справа розглядається повноважним складом суду, будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючого у справі судді відсутня, однак з урахування позиції представника позивача, - адвоката Катрича П.С. та позивача ОСОБА_1 , які наполягають на відводі судді і не довіряють судді з огляду на свою суб`єктивну впевненість, то задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, суд вважає, що суб`єктивна впевненість сторони позивача в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для нього є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, суд визнає, що письмову заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Катрича П.С. про відвід головуючому у справі судді ДєдовуС.М. потрібно задовільнити на підставі п.5) ч.1ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд.

Керуючись ст.36,37,38,39,40 ЦПК України, -

Постановив:

Заяву представника представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Катрича Павла Степановича про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича, задовольнити, цивільну справу №129/3644/24 (провадження у справі №2/129/416/2025) за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, - передати для визначення головуючого по справі судді автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: