Ухвала
від 27.11.2024 по справі 299/2966/24
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області


Справа № 299/2966/24

У Х В А Л А

27.11.2024 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Леньо В.В., за участю секретаря Казимірська Н.В., представника позивача адвоката Дидинська Б.М., при розгляді у судовому засіданні в м. Виноградів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та визначення місця проживання дитини

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувя до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та визначення місця проживання дитини.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого судового засідання.

26.08.2024 року у вказані й справі закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду справу по суті.

25.09.2024 року представник позивача подала до суду заяву, згідно якої просить:

- позовну вимогу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 залишити без розгляду.

- постановити рішення, яким шлюб укладений 29.11.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №246 розірвати.

- визначити місце проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 та залишити її на утриманні, самостійному вихованні та проживанні з батьком.

- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача просила розглядати дану справу з врахуванням уточнених вимог.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувя до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та визначення місця проживання дитини.

Згідно позовних вимог позивач просив:

- шлюб укладений між сторонами, 29.11.2016 року, актовий запис №246 розірвати;

- стягнути аліменти з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 3000 грн., щомісячно, починаючи з дня подання заяви в суд і до досягнення дитиною повноліття;

- визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 та залишити її на утриманні, самостійному вихованні та проживанні з батьком.

Провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

26.08.2024 року у вказані й справі закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду справу по суті.

25.09.2024 року представник позивача подала до суду заяву, згідно якої просить:

- позовну вимогу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 залишити без розгляду.

- постановити рішення, яким шлюб укладений 29.11.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №246 розірвати.

- визначити місце проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 та залишити її на утриманні, самостійному вихованні та проживанні з батьком.

- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналізуючи зміт заяви про уточнення позовних вимог, суд констатує, що вимоги позову щодо розірвання шлюбу та виззначення місця проживання дитини з батьком позивачем не змінено.

Вимогу про стягнення аліментів просить не розглядати та залишити без розгляду.

Однак представником позивача заявлено додаткову вимогу про встановлення факту самостійного утимання дитини батьком, яка в первісних позовних вимог при зверненні до уду стороною позивача не заявлялася.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

У свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

При поданні заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.11.2022 р. у справі № 352/1331/20, від 25.05.2022 року у справі № 753/1908/15-ц.

Відповідно до ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.126 ЦПК України).

Суд констатує, що вказана справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідно, заявляти клопотання про уточнення позовних вимог, змінни предмету або підстави позову позивач вправі на стадії підготовчого судового засідання.

Приймаючи до уваги, що позивачем фактично заявлено додаткову позовну вимогу про встановлення факту самостійного утримання неповнолітньої дитини після закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду, така вимога розглядатися із первісними вимогами не може та підлягає поверненню.

Разом з тим вказане не перешкоджає зверненню позивача із вказаною вимогою до суду.

На підставі викладеного, керуючись 49, 120. 126, 258, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає на АДРЕСА_2 , самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повернути позивачу.

Роз`яснити право на повторне звернення до суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2024 року.

Головуючий В. В. Леньо

СудВиноградівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення27.11.2024
Оприлюднено29.11.2024
Номер документу123331441
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —299/2966/24

Ухвала від 27.11.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Леньо В. В.

Ухвала від 27.11.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Леньо В. В.

Ухвала від 27.11.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Леньо В. В.

Ухвала від 26.08.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Леньо В. В.

Ухвала від 21.05.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Леньо В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні