Рішення

від 27.11.2024 по справі 439/1934/24

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1934/24

Провадження № 2/439/560/24

27 листопада 2024 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської областів складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.

за участю секретаря судових засідань Полінчук С.-Е.А.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Бродівська міська рада Львівської області

розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бродівської міської ради Львівської області, треті особи які не заявляють самостійний вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Бродівської міської ради Львівської області, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за нею право власності після смерті чоловіка ОСОБА_4 , на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після його смерті залишилась спадщина. У встановлений законом час вона разом із дітьми звернулись до приватного нотаріуса для прийняття спадщини за законом. 14 липня 2015 року заведено спадкову справу за №67/2015 та укладено Договір про поділ спадкового майна. Проте, нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину на гараж відмовив у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно (гараж № НОМЕР_1 ), про що винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року відкрито загальне позовне провадження в справі, призначено підготовче засідання на 08 жовтня 2024 року, та витребувано у приватного нотаріуса належним чином завірену спадкову справу. У зв`язку з ненаданням копії спадкової справи, ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року справу відкладено на 11 листопада 2024 року та повторно витребувано у приватного нотаріуса належним чином завірену копію спадкової справи. 21 листопада 2024 року на адресу суду надійшла спадкова справа після смерті ОСОБА_4 .

У підготовче засідання 21 листопада 2024 року позивач та її представник не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від позивача надійшла заява у якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовну заяву підтримує.

Третя особа ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі. Щодо позовних вимог не заперечує, просить їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі. Щодо позовних вимог не заперечує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника відповідача Бродівської міської ради Львівської області надійшла заява про розгляд справи без його участі. До початку розгляду справи по суті, відповідач визнав позов у повному обсязі, про що свідчить подана відповідачем заява про визнання позову від 27.11.2024, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українине здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 26 липня 1980 року серії НОМЕР_2 (а.с7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.6).

У ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у шлюбі народилось двоє дітей, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.8-9).

Відповідно до Рішення виконкому Бродівської міської ради народних депутатів від 20 травня 1986 року ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку під будівництво гаража для автомашин по вул. Островчик згідно розбивки райархітектора, розміром 18 кв.м.(а.с.10).

На підставі Рішення виконкому Бродівської міської ради народних депутатів від 20 травня 1986 року, ОСОБА_4 у 1986 році збудував гараж для автотранспорту в гаражному кооперативі по АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 ), гараж перебуває у користуванні дружини, ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Бродівської міської ради № 432/03-01 від 23.08.2024 (а.с.11).

З копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Крівіцькою М.А. встановлено, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 , а саме дочка ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєстрована спадкова справа № 5768441, у нотаріуса № 67/2015.

Спадкоємці померлого здійснили поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується Договором про поділ спадкового майна від 16 вересня 2015 року (а.с. 12) та матеріалами спадкової справи.

З приводу спадкування гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із додатковою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Приватний нотаріус Криміцька М.А. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_4 оскільки немає правовстановлюючого документу на вказане нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №220/02-31 від 28 серпня 2024 року (а.с.15).

Факт існування об`єкта нерухомого майна в гаражному кооперативі № 1 підтверджується Довідкою про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна, видану КП Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (а.с. 16).

Також, відповідно до Технічного паспорта на гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі № 1 наявний гараж № НОМЕР_1 площею 28,1 кв.м, рік побудови 1986 (а.с.17-18).

Згідно з довідкою №538 від 04 вересня 2024 року виданою КП Лвівської обласної ради «Золочівське МБТІ», дані про реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 в гаражному № НОМЕР_6 Бродівської територіальної громади Золочівського району Львівської області відсутні (а.с.19).

Отже, судом встановлено, що померлий ОСОБА_4 за життя не оформив право власності на гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі № 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позбавляє позивача можливості оформити право власності на житловий будинок після смерті матері. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого права. Отже, спірні правовідносини виникли із переходу права власності в порядку спадкування, за захистом якого звернувся позивач. Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, далі ЦК України, а щодо реєстрації права власності та порядку видачі свідоцтва про право на спадщину, положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (із змінами та доповненнями станом на 22.02.2024), Порядком вчинення нотаріальних дійнотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (із змінами та доповненнями), далі Порядок.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Згідно ізст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1220ЦК Українивнаслідок смерті особи відкривається її спадщина.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 4ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.1ст. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею392 ЦКУкраїнипередбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 2ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Нормою ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстраціюречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Частиною 3 цієї статті передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинностізаконом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Вимогами ч. 1ст. 58 Конституції Українивизначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічні норми дублюються у норміст. 5 ЦК України, де вказується, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відтак до 05 серпня 1992 року буд-який нормативний акт не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановленийпостановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05 серпня 1992 року за № 449(втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з п.4.18 глави 10 розділу 11 вказаного Порядку, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, дане питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень»та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, внаслідок смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась його спадщина. До складу спадщини увійшов належний спадкодавцеві на момент відкриття спадщини гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресо: АДРЕСА_1 , одноповерховий, загальною площею 28.1 кв.м. Право власності на гараж ОСОБА_4 зареєстроване не було.

Отримати свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса позивач не має можливості, оскільки правовстановлюючий документ на гараж не виготовлений спадкодавцем і єдиним способом визнати право власності на спадкове майно є звернення до суду з відповідним позовом.

Тож, дослідивши надані сторонами докази, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. Сукупність наданих суду доказів свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна покійного чоловіка ОСОБА_4 який за життя не оформив правовстановлюючий документ на гараж. Позивач позбавлений можливості оформити право власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав її чоловікові в нотаріуса. Оскільки нотаріусом відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний гараж з, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

Згідно ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 605 грн. 60 к.

Керуючись: ст.346,328,1217,1223,1297 ЦК Українист.10,60,212,213 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Бродівської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійний вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності нагараж № НОМЕР_1 , що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 605 грн 60 к., сплаченого відповідно до квитанції до платіжної інструкції 0.0.3874028952.1 від 11 вересня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Бродівська міська рада Львівської області, 80600, Львівська область, Золочівський район, м Броди, площа Ринок, будинок 20, код ЄДРПОУ 26525941.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2024 року.

Суддя Т.Л. Войтюк