Рішення

від 26.11.2024 по справі 471/368/24

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/368/24

Провадження №2/471/142/24

Номер рядка звіту 22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Прокопчук Н.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще Братське заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Добробут» про зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Добробут» про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено, вирішено питання щодо стягнення з відповідача судового збору.

18 листопада 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 20 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн.

У зв`язку з тим, що учасники справи до суду не з`явилися, суд, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.ч.3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

За нормами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно п.8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження обставин понесення витрат на правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги від 12.11.2021 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.03.2024 року, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.11.2024 року, рахунок № 1/74/24 від 28.03.2024 року на суму 4000,00 грн., квитанцію на переказ готівки на суму 4000,00 грн. від 28.03.2024 року, рахунок № 2/74/24 від 15.11.2024 року на суму 16000,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги представництво інтересів позивача в Братському районному суді Миколаївської області з розгляду позовної заяви до ПАТ «Добробут», участь у судових засіданнях в суді першої інстанції становить фіксований розмір гонорару 20 000,00 грн.

15 листопада 2024 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Пономарьовим О.В. було підписано акт приймання-передачі наданих правових послуг за договором. Вартість наданих послуг за цим Актом становить 20 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи по справі було призначено 9 судових засідань, представник позивача був присутній на 6 судових засіданнях, тривалість судових засідань становила від 4 хвилин до 40 хвилин.

Суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи представником позивача не змінювалася позиція, викладена у позові, не заявлялися клопотання про витребування додаткових доказів, тощо.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Представник відповідача у письмовій заяві просив суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки заявлена для відшкодування сума є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи, оскільки дана справа не відноситься до складної, судова практика з розгляду даної категорії спорів є сталою та значною, не вимагає значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Виходячи з вищевикладеного, суд частково погоджується з доводами представника відповідача та приходить до висновку, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. є завищеними.

Беручи до уваги обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачу робіт, що пролягали у підготовці та поданні позову до суду, участь у судових засіданнях, які не були триваючими., суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру до 10 000 грн. Даний розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Добробут» про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Добробут» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Добробут", адреса: вул. Молодіжна,1, с. Миролюбівка, Вознесенський район Миколаївська область, код ЄДРПОУ 03765565. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гукова І. Б.