Ухвала

від 27.11.2024 по справі 481/1192/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1192/23

Провадж.№ 2-ві/481/3/24

У Х В А Л А

іменем України

"27" листопада 2024 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря Кузьміної Н.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлова Юрія Володимировича про відвід судді, що подана в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

Встановив:

В провадженні судді Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

19.11.2024 року через канцелярію суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павлов Ю.В. подав заяву про відвід судді Вжещ С.І. мотивувавши там, шо ухвалою Новобузького районного суду під головуванням судді Вжещ С.І. від 07.10.2024 року в задоволенні його клопотання про витребування доказів відмовлено. Крім того, ухвалою Новобузького районного суду під головуванням судді Вжещ С.І. від 12.11.2024 року в задоволенні його клопотання про поновлення строку для звернення з клопотанням про витребування доказів та задоволенні самого клопотання про витребування доказів відмовлено. ОСОБА_2 вводить суд в оману щодо обставин справи, надавши суду у якості оригіналу договору оренди землі від 18.08.2017 року, на підставі якого виникло право оренди земельної ділянки, оригінал договору оренди землі від 18.08.2017 року, який державну реєстрацію не проходив. В свою чергу, суд погодився з цим та надав такий документ для дослідження експертам, що вказує на необ`єктивність судді Вжещ С.І. та її прихильність до відповідача, а також викликає сумнів у тому, що у справі буде ухвалено об`єктивне рішення.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.11.2024 року, постановленою під головуванням судді Вжещ С.І., заяву про відвід передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку ст..33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року, заяву про відвід судді розподілено судді Уманській О.В.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для розгляду питання про відвід судді з повідомленням учасників справи.

Враховуючи приписи ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, суд постановляє проводити розгляд питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про відвід із долученими документами, суд приходить до наступного.

Згідно частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За положеннями частин другої, третьої статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

В заяві адвоката Павлова Ю.В. фактично йде мова про незгоду з процесуальними рішеннями головуючої судді Вжещ С.І. по справі № 481/1192/23, представник позивача Павлов Ю.В. , виходячи із своєї суб`єктивної думки, зробив висновок про те, що суд має прихильність до однієї із сторін.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Також,у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене, мотиви для відводу головуючого судді від розгляду вказаної цивільної справи, вказані у заяві представника позивача, є безпідставними, надуманими та не підтвердженими, а тому відповідно не можуть слугувати підставами для їх відводу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.

Керуючись ст.40 ЦПК України, суд

Постановив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлова Юрія Володимировича про відвід головуючому судді Вжещ С.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя