Рішення

від 26.11.2024 по справі 596/380/21

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2024 р. Справа № 596/380/21

Провадження № 2/596/6/2024 Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду Лисюк І.О.

за участю секретаря Туткалюк В.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Войнарського А.Й.,

представника відповідача АТ «Українська залізниця» Тарарука Л.Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого дії адвокат Войнарський Андрій Йосифович до Хоростківської міської ради, Акціонерного Товариства «Українська залізниця», Чортківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про скасування рішення та припинення права постійного користування на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Войнарський А.Й. звернувся до суду з позовом до Хоростківської міської ради, Акціонерного Товариства «Українська залізниця», Гусятинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про скасування рішення та припинення права постійного користування на земельну ділянку. Просить скасувати рішення Хоростківської міської ради №96 від 25.02.2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га.; припинити право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, правокористувач Акціонерне Товариство «Українська залізниця» код ЄДРПОУ 40075815, площею 3,39 га., шляхом скасування відповідного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611 площею 3,39 га., у Державному земельному кадастрі.

В обгрунтуванняпозову посилаєтьсяна те,що в червні2020року позивач ОСОБА_1 відповіднорішення Хоростківськоїміської ради№2285від 30.06.2020року одержавдозвіл навиготовлення технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)площею 0.10га,для будівництваі обслуговуванняжитлового будинкугосподарських будівельта споруд,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 ,на територіїХоростківської міськоїради,з метоюпередачі їїу власністьта дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості),орієнтовною площею0.50га,для веденняособистого селянськогогосподарства,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 натериторії Хоростківськоїміської ради,з метоюпередачі їїу власність.Крім того,згідно рішенняХоростківської міськоїради від20жовтня 2009року №1368позивач ОСОБА_1 одержав дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо наземельну ділянкуплощею 0,10га знаходиться в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства. На даних земельних ділянках знаходяться об`єкти незавершеного будівництва, що належать позивачу ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2006 року посвідченого державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори та рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2005 року.

З метою виконання рішення Хоростківської міської ради №2285 від 30.06.2020 року позивач розпочав виготовлення технічної документації на вище вказану площу земельної ділянки. Однак виготовити технічну документацію виявилось неможливим, оскільки після здійснення відповідних замірів земельних ділянок (відповідний план земельної ділянки додається), було встановлено, що є накладання меж по частинах ділянки та забудівель із земельною ділянкою кадастровий номер №6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га., яка знаходяться на праві постійного користування АК «Українська Залізниця» та на замовлення якої, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив в 2010 році технічну документацію.

01 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Відповідача АК «Українська залізниця», щодо можливості врегулювання таких розбіжностей, шляхом зміни меж земельної ділянки, яка знаходиться у їхньому користуванні. Листом від 22 вересня 2020 року за №ЦКМ-14/441 Відповідач АК «Українська залізниця» відмовився вносити такі зміни до меж земельної ділянки.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року провадження у зазначеній справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

15.04.2021 року представником відповідача Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області подано відзив на позов, у якому викладено заперечення проти позову, посилаючись на те, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПАТ «Укрзалізниця» серії ЯЯ №297540 від 28.03.2012 року видано відповідно до Порядків ведення Поземельної книги і Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021. Також звертає увагу на те, що офіційне підтвердження факту накладки (перетину) земельних ділянок або їх частин, які перебувають у користуванні Позивача на земельну ділянку ПАТ «Укрзалізниця», відомості щодо якої містяться у Державному земельному кадастрі може надати лише Державний кадастровий реєстратор під час розгляду документів поданих для здійснення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

На думку відповідача, позивачем не долучено документів, які підтверджують, що має місце накладання (перетин) його земельних ділянок або їх частин на земельну ділянку ПАТ «Укрзалізниця». (а.с.67-70,71,т.1).

22.04.2021 року представником відповідача АТ «Українська залізниця» подано відзив на позов, в якому сторона відповідача посилається на те, що за нормами законодавства, яке існувало при облаштуванні залізничного полотна та смуги відведення («Инструкция о нормах и порядка отвода земель для железных дорог и использование полосы отвода» затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 30.01.1963; «Положение о землях предоставленных транспорту», затв. Постановою СНК СРСР 07.02.1933; «Об упорядочении отвода земель для железных дорог...» затв. Постановою Ради Міністрів СРСР 27.01.1962 №83, інші нормативні акти та будівельні норми) вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачалося, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувались на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п. 54, 55 Общих начал землепользования и землеустройства (Постанова ЦИК СССР 15.12.1928). Відтак наявність чи відсутність у залізниці документів, які посвідчують право на користування спірною земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності земель до земель залізничного транспорту.

Така правова позиція викладена у Постанові Об`єднаної палати Верховного Суду України по справі №3-562гсі5 від 16.09.2015 року.

На підставі цих положень залізниця користувалася земельною ділянкою в межах Хоростківської міської ради площею 3,39 га відповідно до чинного законодавства задовго до оформлення оскаржуваного Державного акта на право постійного користування.

Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 не належала (та й до цього часу не належить) до земель приватної власності, у нього відсутні будь-які документи, які засвідчують його право на земельну ділянку, пропозиція щодо погодження меж земельної ділянки не надсилалася позивачу, а погодження здійснено власником землі - Хоростківською міською радою. Також до цього часу не визначено у встановленому порядку меж земельної ділянки Позивача в натурі.

На думку відповідача, не відповідає дійсності також твердження позивача про те, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель виготовлена без дотримання вимог земельного законодавства, а тому така документація неправомірно була затверджена рішенням Хоростківської міської ради від 25.02.2011 року. Чинною на момент реєстрації права постійного користування залізниці на спірну земельну ділянку редакцією статті 57 Закону України «Про землеустрій» визначався порядок складання спеціальних тематичних атласів і карт стану земель. Розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель повністю відповідає вимогам чинної на час проведення Інвентаризації редакції Закону України «Про землеустрій».

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 серпня 2021 року, в справі призначено судово земельно-технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження зупинено.

19 березня 2024 року до Гусятинського районного суду Тернопільської області з Тернопільського відділенняКиївського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз надійшов висновок експерта № 1113/21-22 від 28 лютого 2024 року.

Ухвалою суду провадження в справі № 596/380/21 поновлено. Підготовче засідання призначено на 16.04.2024 на 10 год.

16квітня 2024року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача АТ «Українська залізниця» Тарарука Л.Р. про зупинення провадження у справі №596/380/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №446/478/19, відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області.

Ухвалою судувід 07.05.2024, залучено до участі в справі правонаступника відповідача Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області Чортківську районну державну адміністрацію Тернопільської області (адреса місцезнаходження: 48500, м. Чортків, вул. Шевченка, 23 код ЄДРПОУ 04058427)..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Войнарський А.Й. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача АТ «Українська залізниця» Тарарук Л.Р. позову не визнав, посилаючись на його необгрунтованість.

Від третьої особи: Хоростківської міської ради Чортківського району через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши докази, подані сторонами, письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, приходить до наступного.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом частини першої статті 5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Частина перша статті 15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 373ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно з частиною першою, другою статті 6ЗУ «Прозалізничний транспорт» землі, що надаються у користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

Частиною другою статті 6Закону України«Про залізничнийтранспорт» визначено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За приписами частини першої статті 11Закону України«Про транспорт» землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту (частина першастатті 23 Закону України «Про транспорт»).

У відповідності до статті 68Земельного кодексуУкраїни до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Частинами першою та другою статті 78Земельного кодексуУкраїни визначено, що право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно приписів статті 81 Земельного кодексу України, громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі: а)придбання задоговором купівлі-продажу,ренти,дарування,міни,іншими цивільно-правовимиугодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частиною першою статті 84ЗК Україниу державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до пункту «б» частини четвертої статті 84ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Статтею 386Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 152Земельного кодексуУкраїни власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень ст.152Земельного кодексуУкраїни та роз`яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Системний аналіз зазначених положень Цивільного кодексуУкраїни та Земельного кодексу України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить про те, що вирішуючи питання про недійсність рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документа на право постійного користування на земельну ділянку, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення таким актом прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав - користування земельною ділянкою.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений позивачем спосіб, має бути наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Як встановлено, рішенням Гусятинського районного суду від 05.12.2005 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_2 на незавершене будівництво житлового будинку, збудованого з цегли та двох сараїв що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.01.2006 ВСК №064470 посвідчено право на житловий будинок, незавершений будівництвом, відсоткова готовність якого становить 94%, побудований з цегли, позначений на генплані літ. «А», сарай «Б» цегляний, сарай «В» цегляний, гараж «Г» цегляний, літня кухня «Д» саманна, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради від 12.01.2000 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку в комплексі з господарськими та допоміжними будівлями на власній присадибній земельній ділянці в АДРЕСА_1 , та п.2 зобов`язано забудівника розпочати будівництво тільки після одержання технічної документації на право забудови у технічному бюро при районному архітекторі Гусятинського району.

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.06.2007 року, виданого Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - домоволодіння по АДРЕСА_1 , номер запису 2107 в книзі 12, на підставі свідоцтва про право на спадщину (посвідчений Гусятинською державною нотаріальною конторою 24.01.2006) зареєстровано в реєстрі за №33.

Рішенням 25 сесії 5 скликання Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області 20.10.2009 №1368, припинено право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,30 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв`язку з її смертю, та надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою» щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням 26 сесії 8 скликання Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області від 20.06.2020 №2285, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,10 та, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність, (а.с.11)

Як встановлено, відомості щодо передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 чи 44а ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Також не визначено у встановленому порядку меж земельної ділянки Позивача в натурі.

В процесі виготовлення технічної документації на зазначену земельну ділянку, під час здійснення відповідних замірів цих земельних ділянок (відповідний план земельної ділянки додається) позивачем встановлено накладання меж по частинах ділянки та забудівель із земельною ділянкою кадастровий номер №6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га., яка знаходяться на праві постійного користування АК «Українська Залізниця», на замовлення якої, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив в 2010 році технічну документацію.

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Відповідача АК «Українська залізниця», щодо можливості врегулювання таких розбіжностей, шляхом зміни меж земельної ділянки, яка знаходиться у їхньому користуванні. Листом від 22 вересня 2020 року за №ЦКМ-14/441 Відповідач АК «Українська залізниця» відмовився вносити такі зміни до меж земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 754282661216, земельна ділянка кадастровий номер №6121 611 000:02:002:0611 площею 3,39 га., зареєстрована на праві приватної власності за Гусятинською районною державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 04058321 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за АК «Українська Залізниця».

Також, як слідує із Інвентаризації земель смуги відчуження Львівської залізниці на дільниці Тернопіль-Біло-Чортківськ-Заліщики Гусятинський р-н Тернопільської обл. км 54 + 600 - км 82 + 290, виготовленої Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «ЛЬВІВТРАНСПРОЕКТ» 1995 року, документація погоджена головою та землевпорядником Хоростківської міської ради, затверджена постановою спільного засідання колегії Державного комітету України по земельних ресурсах і управління Львівської залізниці від 06.10.1995 року.

Згідно з нормативно-правовими актами, чинними на момент набуття залізницею права на земельні ділянки, облаштування залізничного полотна та смуги відведення у 1995 році («Инструкция о нормах и порядка отвода земель для железных дорог и использование полосы отвода» затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 30.01.1963; «Положение о землях предоставленных транспорту», затв. Постановою СНК СРСР 07.02.1933; «Об упорядочении отвода земель для железных дорог...» затв. Постановою Ради Міністрів СРСР 27.01.1962 №83, інші нормативні акти та будівельні норми) землі, які знаходилися фактично у виключному віданні уповноважених органів, рахувалися закріпленими за ними та за відсутності їхньої згоди могли бути вилученими лише у спеціальному порядку. Виготовлення та отримання державного акта не передбачалося, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі, відповідно до п.п. 54, 55 Общих начал землепользования и землеустройства (Постанова ЦИК СССР 15.12.1928 року, ЗК Української РСР від 25.10.1922 року). Відтак наявність чи відсутність у залізниці документів, які посвідчують право на користування спірною земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності земель до земель залізничного транспорту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах: Об`єднаної палати від 16.09.2015 року у справі №3-562гс15, від 19 лютого 2020 року у справі №466/1058/15ц, від 15 жовтня 2020 року у справі №466/6682/14-ц, від 07 липня 2021 року у справі №444/2316/18.

Таким чином встановлено, що залізниця ще до оформлення оскаржуваного Державного акта була належним користувачем земельної ділянки в межах Хоростківської міської ради, площею 3,39 і Інвентаризація земель смуги відчуження Львівської залізниці 1995 року є належним доказом підтвердження права відповідача на користування земельною ділянкою, розташованою у межах смуги відведення залізниці, яка відноситься до земель державної власності.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної в справі судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 28.02.2024 №1113/21-22, досліджувана копія Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту в межах м. Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області (а.с.26-58), розроблена фахівцями ДП «Тернопільський науково-дослідний інститут землеустрою» у 2010 році, не відповідає вимогам, встановлених законодавством, на момент розроблення та затвердження досліджуваної документації із землеустрою, до проведення інвентаризації земель.

Умовна системакоординат,в якійвиконано горизонтальнезнімання смугивідчуження Львівськоїзалізниці (км56+100-58-200),не міститьзв`язку ізсистемою геодезичнихкоординат,в якійвизначено межіземельних ділянокз кадастровимномером 6121611000:02:002:0611,а відновленнямеж смугивідчуження Львівськоїзалізниці (км56+100-58-200)не відноситьсядо компетенціїсудових експертівдосліджень,надати відповідьстосовно відповідностіпорядку землекористування(промірів,конфігурації таплощі)земельної ділянкиз кадастровим номером 6121611000:02:002:0611 межам земель смуги відчуження Львівської залізниці на дільниці Тернопіль - Біло-Чортківськ- Заліщики Гусятинський р-н Тернопільської обл. км 54+600 - км 82+290, а точніше на відрізку смуги відчуження Львівської залізниці (км 56+100 -58-200) - не вбачається за можливе. (а.с.33,34-45,т.2).

Як слідує із змісту висновку, експерт не надав відповіді на запитання щодо відповідності технічної документації із землеустрою фактичному порядку користування, конфігурації, промірам та площі земельної ділянки кадастровий номер 6121611000:02:002:0611.

Як слідує із досліджених доказів в справі, в судовому засіданні не встановлено факту порушення користувачем земельної ділянки Акціонерним Товариством «Українська залізниця» законних прав та інтересів землекористувача ОСОБА_1 , оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме частина земельної ділянки із належної позивачу безпідставно використається саме зазначеними відповідачами, де проходить її межа, чи порушена ця межа саме відповідачами.

З врахуванням наведеного, позивачем не доведено факту порушення оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування рішенням сесії Хоростківської міської ради №96 від 25.02.2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га. прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав ОСОБА_1 як землекористувача.

З наведених підстав, не підлягають до задоволення також позовні вимоги про припинення права постійного користування на спірну земельну ділянку, а також зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) Суд констатував, що «у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право особи порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста».

Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі №570/1721/20 (провадження № 61-10072св21), а саме: «вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, загальною площею0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 5624687400:01:000:0533), яка була передана у власність ОСОБА_2 на підставі оскаржених рішень органу місцевого самоврядування, є частиною земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,40 га, яка була передана ОСОБА_1 на підставі рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27 червня 2003 року № 67.

Судами правильно враховано, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що право ОСОБА_1 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем.».

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи справу суд враховує, що на підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, позивач наділений правом самостійно визначитися зі своїми матеріально-правовими вимогами до тієї чи іншої особи, яка, на думку позивача, повинна відповідати за позовом, а суд лише сприяє позивачу в реалізації ним своїх прав, передбачених ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За встановлених обставин, позивач ОСОБА_1 не довів суду ті обставини, на які він посилається як на підставу заявлених позовних вимог.

Висновок експертащодо невідповідностівимогам, встановлених законодавством Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту в межах м. Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, за відсутності доведеного факту порушення права позивача ОСОБА_1 відповідачем АТ «Українська залізниця», не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог.

Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради, Акціонерного Товариства «Українська залізниця», Чортківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про скасування рішення, припинення права постійного користування на земельну ділянку, слід відмовити.

Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.263-268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради, Акціонерного Товариства «Українська залізниця», Чортківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про скасування рішення та припинення права постійного користування на земельну ділянку, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 27.11.2024.

Суддя Ірина ЛИСЮК