Постанова

від 06.03.2025 по справі 596/380/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/380/21Головуючий у1-йінстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/817/213/25 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Дідух М.Є.

та сторін: позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Войнарського А.С., представника АТ Українська залізниця - адвоката Татарука Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №596/380/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Войнарський Андрій Йосифович, на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року, повний текст якого складено 27 листопада 2024 року, ухваленого суддею Лисюк І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 , інтересах якого дії адвокат Войнарський Андрій Йосифович до Хоростківської міської ради, акціонерного товариства Українська залізниця, Чортківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: Державне підприємство Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про скасування рішення та припинення права постійного користування на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

у березня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Войнарський А.Й., звернувся в суд із позовом до Хоростківської міської ради, АТ «Українська залізниця», Гусятинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про скасування рішення Хоростківської міської ради № 96 від 25.02.2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га.; припинення право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, правокористувач АТ «Українська залізниця» код ЄДРПОУ 40075815, площею 3,39 га., шляхом скасування відповідного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611 площею 3,39 га., у Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування позову посилається на те, що у червні 2020 року позивач ОСОБА_1 відповідно до рішення Хоростківської міської ради № 2285 від 30.06.2020 року одержав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність та дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність.

Крім того, згідно рішення Хоростківської міської ради від 20 жовтня 2009 року № 1368 ОСОБА_1 одержав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,10 га знаходиться в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства. На даних земельних ділянках знаходяться об`єкти незавершеного будівництва, що належать позивачу ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори та рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05грудня 2005 року.

З метою виконання рішення Хоростківської міської ради № 2285 від 30.06.2020 року позивач розпочав виготовлення технічної документації на вище вказану площу земельної ділянки. Однак, виготовити технічну документацію виявилось неможливим, оскільки після здійснення відповідних замірів земельних ділянок (відповідний план земельної ділянки додається), було встановлено, що є накладання меж по частинах ділянки та забудівель із земельною ділянкою кадастровий номер № 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га., яка знаходяться на праві постійного користування АК «Українська Залізниця» та на замовлення якої, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив в 2010 році технічну документацію.

01 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відповідача АК «Українська залізниця», щодо можливості врегулювання таких розбіжностей, шляхом зміни меж земельної ділянки, яка знаходиться у їхньому користуванні. Листом від 22 вересня 2020 року за № ЦКМ-14/441 відповідач АК «Українська залізниця» відмовився вносити такі зміни до меж земельної ділянки.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26листопада 2024 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради, АТ Українська залізниця, Чортківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа: Державне підприємство Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про скасування рішення та припинення права постійного користування на земельну ділянку - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат ВойнарськийА.Й. просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що є безпідставними твердження суду першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 не довів факт порушеного його права, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме частина земельної ділянки із належної позивачу безпідставно використається саме зазначеними відповідачами, де проходить її межа, чи порушена ця межа саме відповідачами.

Однак, до позовної заяви було долучено план схеми земельної ділянки громадянина ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яку було розроблено Державним підприємством "Тернопільський інститут землеустрою" в 2020 році, на якій чітко вбачається, що межі оспорюваної земельної ділянки з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, що знаходиться у користуванні відповідача АТ "Українська залізниця" проходить по будівлі позивача ОСОБА_1 та значно заходить на земельну ділянку, яка була надана у власність рішенням Хоростківською міською радою.

Крім того, суд першої інстанції не врахував висновку судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що була призначена під час розгляду справи в суді першої інстанції на підставі ухвали суду, який повідомив, що досліджувана копія Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту в межах міста Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, розроблена фахівцями ДП "Тернопільський науково- дослідний інститут землеустрою" у 2010 році, не відповідає вимогам, встановлених законодавством, на момент розроблення та затвердженням досліджуваної документації із землеустрою, до проведення інвентаризації земель. Таким чином, саме недотримання земельного законодавства на момент виготовлення технічної документації відповідачем АТ "Українська залізниця" призвело до неправильного формування земельної ділянки з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, що в подальшому чинить перешкоди позивачу ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції залишив поза увагою твердження позивача ОСОБА_1 , про те, що як вбачається із протоколу погодження зовнішніх границь землекористування, який долучений до технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земель відсутня будь-яка інформація відносно пропозиції погодити межу із позивачем ОСОБА_1 , що вказує на те, що позивачу не було відомо про розроблення такої документації, а тому був позбавлений можливості подати свої заперечення, щодо такої документації. Крім того, Хоростківська міська рада в особі голови, погодила даний протокол, не перевіривши його, щодо правомірності розташування межі із земельною ділянкою позивача, а саме, що межа земельної ділянки кадастровий номер №6121611000:02:002:0611, проходить через будівлю, яка знаходиться у власності позивача та була збудована до розроблення та затвердження технічної документації.

Представник АТ Українська залізниця - адвокат Тарарук Л.Р. подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ВойнарськогоА.Й., у якому зазначив, що долучений позивачем до позовної заяви план схеми земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений Державним підприємством «Тернопільський інститут землеустрою» в 2020 році не може бути належним доказом у справі, оскільки він виготовлений на замовлення ОСОБА_1 на підставі окремого договору з метою встановлення фактичного стану використання його земельної ділянки та наявних на ній будівель та споруд на момент виконання робіт у 2020 році. Про це зазначено самим інститутом у запереченні на висновок експерта по матеріалах справи від 29.03.2024 р. № 01-10/071.

В той же час у позовній заяві міститься вимога про скасування рішення Хоростківської міської ради від 25.02.2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця» з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611 під існуючими об`єктами залізничного транспорту.

Однак, ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучив будь-яких доказів, які б свідчили про існування будівлі позивача, через яку проходить межа земельної ділянки залізниці, на момент виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611 у 2010 році.

Водночас, із долученої відповідачем до матеріалів справи «Інвентаризації земель смуги відчуження Львівської залізниці на дільниці Тернопіль-Біло-Чортківська- Заліщики Гусятинський р-н Тернопільської обл. км 54+600 км 82 + 290, виготовленої Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом у 1995 році вбачається, що жодних будівель, належних іншим особам, які б знаходились в межах вказаної земельної ділянки залізниці на той час не було.

Також не заслуговую на увагу твердження заявника щодо не врахування судом першої інстанції висновку судового експерта, оскільки він не відповідає діючому на час виготовлення технічної документації законодавству та наявним у справі доказам.

Так, при підготовці висновку експерт керувався Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему від 26.08.1997 р. № 85 зі змінами та доповненнями. Однак, як про це вказує державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у запереченні на висновок експерта по матеріалах справи від 29.03.2024 р. № 01-10/071 при виготовленні технічної документації у 2010 році Інститут керувався іншим нормативним документом Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі., яка затверджена наказом Держкомзему 04.09.1999 р. № 43 зі змінами та доповненнями.

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ВойнарськогоА.Й., у якому зазначив, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПАТ «Укрзалізниця» серії ЯЯ № 297540 від 28.03.2012 року видано відповідно до Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021.

Виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 на час видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 297540 від 28.03.2012 року забезпечувалося функціонуванням Перехідної реєстраційної системи, що діяла у період з 03.08.2011 року по 30.12.2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Із набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», з 01.01.2013 року, Перехідна реєстраційна система припинила функціонування, наявні у ній відомості в автоматизованому порядку перенесено до Національної кадастрової системи.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, рішенням 26 сесії 8 скликання Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області від 20.06.2020 №2285, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,10 та, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність,

Як встановлено судом першої інстанції, відомості щодо передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 чи 44а ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Також не визначено у встановленому порядку меж земельної ділянки позивача в натурі.

Крім цього, офіційне підтвердження факту накладки (перетину) земельних ділянок або їх частин, які перебувають у користуванні позивача на земельну ділянку ПАТ «Укрзалізниця», відомості щодо якої містяться у Державному земельному кадастрі може надати лише Державний кадастровий реєстратор під час розгляду документів поданих для здійснення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Однак, ОСОБА_1 не долучив належних доказів (документів), які підтверджують, що має місце накладання (перетин) його земельних ділянок або їх частин на земельну ділянку ПАТ «Укрзалізниця».

30 січня 2025 року Хоростківська міська рада Чортківського району Тернопільської області подала клопотання про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат ВойнарськийА.Й. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених у ній.

Представник АТ Українська залізниця - адвокат Тарарук Л.Р. апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката ВойнарськогоА.Й. не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Чортківська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державне підприємство Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою повідомлялися про розгляд справи шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки єдень отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що рішенням Гусятинського районного суду від 05.12.2005 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_2 на незавершене будівництво житлового будинку, збудованого з цегли та двох сараїв що знаходяться в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 20).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.01.2006 ВСК №064470 посвідчено право на житловий будинок, незавершений будівництвом, відсоткова готовність якого становить 94 %, побудований з цегли, позначений на генплані літ. «А», сарай «Б» цегляний, сарай «В» цегляний, гараж «Г» цегляний, літня кухня «Д» саманна, який знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 19).

Згідно з рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради від 12.01.2000 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку в комплексі з господарськими та допоміжними будівлями на власній присадибній земельній ділянці в АДРЕСА_1 , та п. 2 зобов`язано забудівника розпочати будівництво тільки після одержання технічної документації на право забудови у технічному бюро при районному архітекторі Гусятинського району.

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.06.2007 року, виданого Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - домоволодіння по АДРЕСА_1 , номер запису 2107 в книзі 12, на підставі свідоцтва про право на спадщину (посвідчений Гусятинською державною нотаріальною конторою 24.01.2006) зареєстровано в реєстрі за № 33.

Рішенням 25 сесії 5 скликання Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області 20.10.2009 № 1368, припинено право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,30 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв`язку з її смертю, та надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою» щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 12).

Рішенням 26 сесії 8 скликання Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області від 30.06.2020 № 2285, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,10 та, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на території Хоростківської міської ради, з метою передачі її у власність (т. 1 а.с.11).

В процесі виготовлення технічної документації на зазначену земельну ділянку, під час здійснення відповідних замірів цих земельних ділянок (відповідний план земельної ділянки додається), позивач вважає, що є накладання меж по частинах ділянки та забудівель із земельною ділянкою кадастровий номер № 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га., яка знаходяться на праві постійного користування АК «Українська Залізниця», на замовлення якої, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив в 2010 році технічну документацію.

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до АК «Українська залізниця», щодо можливості врегулювання таких розбіжностей, шляхом зміни меж земельної ділянки, яка знаходиться у їхньому користуванні. Листом від 22 вересня 2020 року за № ЦКМ-14/441 АТ «Українська залізниця» відмовився вносити такі зміни до меж земельної ділянки (т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 754282661216, земельна ділянка кадастровий номер № 6121 611 000:02:002:0611 площею 3,39 га., зареєстрована на праві приватної власності за Гусятинською районною державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 04058321 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за АТ «Українська Залізниця».

Також, як слідує із Інвентаризації земель смуги відчуження Львівської залізниці на дільниці Тернопіль-Біло-Чортківськ-Заліщики Гусятинський р-н Тернопільської обл. км 54 + 600 - км 82 + 290, виготовленої Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «ЛЬВІВТРАНСПРОЕКТ» 1995 року, документація погоджена головою та землевпорядником Хоростківської міської ради, затверджена постановою спільного засідання колегії Державного комітету України по земельних ресурсах і управління Львівської залізниці від 06.10.1995 року (т. 1 а.с. 84).

Згідно з нормативно-правовими актами, чинними на момент набуття залізницею права на земельні ділянки, облаштування залізничного полотна та смуги відведення у 1995 році («Инструкция о нормах и порядка отвода земель для железных дорог и использование полосы отвода» затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 30.01.1963; «Положение о землях предоставленных транспорту», затв. Постановою СНК СРСР 07.02.1933; «Об упорядочении отвода земель для железных дорог...» затв. Постановою Ради Міністрів СРСР 27.01.1962 № 83, інші нормативні акти та будівельні норми) землі, які знаходилися фактично у виключному віданні уповноважених органів, рахувалися закріпленими за ними та за відсутності їхньої згоди могли бути вилученими лише у спеціальному порядку. Виготовлення та отримання державного акта не передбачалося, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі, відповідно до п.п. 54, 55 Общих начал землепользования и землеустройства (Постанова ЦИК СССР 15.12.1928 року, ЗК Української РСР від 25.10.1922 року). Відтак наявність чи відсутність у залізниці документів, які посвідчують право на користування спірною земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності земель до земель залізничного транспорту.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної в справі судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 28.02.2024 № 1113/21-22, досліджувана копія Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту в межах м.Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, розроблена фахівцями ДП «Тернопільський науково-дослідний інститут землеустрою» у 2010 році, не відповідає вимогам, встановлених законодавством, на момент розроблення та затвердження досліджуваної документації із землеустрою, до проведення інвентаризації земель.

Умовна система координат, в якій виконано горизонтальне знімання смуги відчуження Львівської залізниці (км 56+100-58-200), не містить зв`язку із системою геодезичних координат, в якій визначено межі земельних ділянок з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, а відновлення меж смуги відчуження Львівської залізниці (км 56+100-58-200) не відноситься до компетенції судових експертів з проведення земельно-технічних експертиз та досліджень, надати відповідь стосовно відповідності порядку землекористування (промірів, конфігурації та площі) земельної ділянки з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611 межам земель смуги відчуження Львівської залізниці на дільниці Тернопіль Біло-Чортківськ - Заліщики Гусятинський р-н Тернопільської обл. км 54+600 - км 82+290, а точніше на відрізку смуги відчуження Львівської залізниці (км 56+100 -58-200) - не вбачається за можливе (т. 2 а.с. 33-44).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що залізниця ще до оформлення оскаржуваного Державного акта була належним користувачем земельної ділянки в межах Хоростківської міської ради, площею 3,39 і Інвентаризація земель смуги відчуження Львівської залізниці 1995 року є належним доказом підтвердження права відповідача на користування земельною ділянкою, розташованою у межах смуги відведення залізниці, яка відноситься до земель державної власності.

Також судом не встановлено факту порушення користувачем земельної ділянки АТ «Українська залізниця» законних прав та інтересів землекористувача ОСОБА_1 , оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме частина земельної ділянки із належної позивачу безпідставно використається саме зазначеними відповідачами, де проходить її межа, чи порушена ця межа саме відповідачами.

З врахуванням наведеного, позивачем не доведено факту порушення оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування - рішенням сесії Хоростківської міської ради № 96 від 25.02.2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об`єктами залізничного транспорту з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав ОСОБА_1 як землекористувача.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами частини 1, пункту г ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває господарське товариство, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються у користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт». До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За приписами частини першої статті 11 Закону України «Про транспорт» землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту (частина перша статті 23 Закону України «Про транспорт»).

У відповідності до статті 68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Частинами першою та другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно приписів статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною першою статті 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до пункту «б» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень ст. 152 ЗК України та роз`яснень, які містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Системний аналіз зазначених положень Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить про те, що вирішуючи питання про недійсність рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документа на право постійного користування на земельну ділянку, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення таким актом прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав - користування земельною ділянкою.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений позивачем спосіб, має бути наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

У частині третій статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Подаючи позов до суду ОСОБА_1 зазначив, що в процесі виготовлення технічної документації земельних ділянок за адресами в АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 , під час здійснення відповідних замірів земельних ділянок позивачем встановлено накладання меж по частинах ділянки та забудівель із земельною ділянкою кадастровий номер 6121611000:02:002:0611, площею 3,39 га, яка знаходяться на праві постійного користування АК «Українська Залізниця», на замовлення якої, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив в 2010 році технічну документацію.

На підтвердження зазначеного долучив до позовної заяви копію плану меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , виготовлену ДП Тернопільський інститут землеустрою на підставі договору № 1591 від 13.08.2020 (т.1 а.с.13-14).

Однак вказаний доказ суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки з нього неможливо встановити, яка саме частина земельної ділянки із належної позивачу безпідставно використовується саме вказаними відповідачами, де проходить її межа, чи порушена ця межа саме відповідачами. Також лише з даного плану меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 не вбачається, що спеціалістом ДП Тернопільський інститут землеустрою при складанні його взято до уваги технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО Львівська залізниця під існуючими об`єктами залізничного транспорту в межах м.Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, на підставі якої був виготовлений Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПАТ Укрзалізниця серії ЯЯ № 297540 від 28.03.2012.

Разом з цим, висновок експерта, за результатами проведеної в справі судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 28.02.2024 № 1113/21-22, не надав відповіді на запитання щодо відповідності технічної документації із землеустрою фактичному порядку користування, конфігурації, промірам та площі земельної ділянки з кадастровим номером 6121611000:02:002:0611.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо визначення у встановленому порядку меж земельних ділянок як по АДРЕСА_1 , так і по АДРЕСА_1 в натурі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право особи порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у користуванні позивача, де проходить її межа, чи порушена межа його земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Не заслуговує на увагу посилання заявника на те, що судом першої інстанції не враховано висновку судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який повідомив, що досліджувана копія Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та складання Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту в межах міста Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, розроблена фахівцями ДП "Тернопільський науково- дослідний інститут землеустрою" у 2010 році, не відповідає вимогам, встановлених законодавством, на момент розроблення та затвердженням досліджуваної документації із землеустрою, до проведення інвентаризації земель, з огляду на те, що при підготовці висновку експерт керувався Положенням про земельно - кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему від 26.08.1997 р. № 85 зі змінами та доповненнями. Однак, при виготовленні технічної документації у 2010 році державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» правомірно керувався іншим нормативним документом Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Держкомзему 04.09.1999 р. № 43 зі змінами та доповненнями.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПАТ Укрзалізниця серії ЯЯ № 297540 від 28.03.2012 видано відповідно до Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає в апеляційній скарзі позивач.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Войнарський А.Й., слід залишити без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони, в межах ними понесеними.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Войнарський Андрій Йосифович, залишити без задоволення.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26листопада 2024 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони, в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 березня 2025 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів